Повідомлення

І. О. ПЕРШКО

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Здійснено дослідження генетичної структури популяцій трьох видів роду Microcolpia, що сумісно проживають в одному біотопі. Встановлено відсутність фіксованих генних відмінностей та достовірних відмінностей у частотах між цими вибірками. Виявлено повну відповідність очікуваного та наявного розподілу генотипів поліморфного локусу у сумісній виборці трьох видів роду Microcolpia.

Ключові слова: рід Microcolpiа, генетична структура роду Microcolpiа

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 28.03.2017 р. (протокол № 9)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2015 : 45.81

 

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 


 

АВТОРИ НОМЕРА

 

Андрусишин Т. В. — аспірантка кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).

Арсан О. М. — доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології Інституту гідробіології НАН України (ІГ НАНУ).

Березовська В. Ю. — аспірантка Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України.

Бігуняк К. О. — студентка ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Вакуленко В. О. –– магістрантка кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Васильєва Т. В. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету імені І І. Мечникова (ОНУ).

Воцелко С. К. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України (ІМВ НАНУ).

Гарматій Н. М. –– кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя.

Голіней Г. М. — кандидат сільськогосподарських наук, викладач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Грецький І. О. — провідний інженер відділу фізіології промислових мікроорганізмів ІМВ НАНУ.

Громозова О. М. — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник відділу фізіології промислових мікроорганізмів ІМВ НАНУ.

Грубінко В. В. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Гуменюк Г. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Дайнеко Н. М. –– кандидат биологических наук, доцент, заведующий кафедрой ботаники и физиологии растений учреждения образования «Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины».

Дятлов С. Є. — кандидат біологічних наук, доцент, завідувач відділом якості водного середовища Інституту морської біології НАН України.

Журжа Ю. В. — аспірант Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України (НДП «Софіївка»).

Запорожець С. О. — молодший науковий співробітник відділу якості водного середовища Інституту морської біології НАН України.

Кобрин І. М. –– магістрантка кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Коваленко С. Г. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Колдар Л. А. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НДП «Софіївка».

Кондратенко М. О. — магістрант Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Коновець І. М. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, зав. лабораторії біологічно активних сполук відділу екологічної фізіології гідробіонтів та біотехнології ІГ НАНУ.

Кошелев О. В. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу якості водного середовища Інституту морської біології НАН України.

Крижановська М. А. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Лагутенко О. Т. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Мамчур Т. В. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва.

Мардаревич М. Г. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник лабораторії біологічно активних сполук відділу екологічної фізіології гідробіонтів та біотехнології ІГ НАНУ.

Мехед О. Б. –– кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри біології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (ЧНПУ).

Москалюк Н. В. — кандидат педагогічних наук, викладач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Настека Т. М. —кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Небиков М. В. — кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник НДП «Софіївка».

Немерцалов В. В. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Парубок М. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва.

Паузер О. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Першко І. О. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки, біоресурсів і збереження біорізноманіття Житомирського державного університету імені І. Франка.

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Подобівський С. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри медичної біології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Потоцька С. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи ЧНПУ.

Прокопчук О. І. –– аспірантка кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Рачинська О. В. –– науковий співробітник Українського наукового центру екології моря.

Савлучинська М. О. ––кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології ІГ НАНУ.

Свистун О. В. –– старший викладач кафедри садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва.

Симонова Н. А. –– студентка 2 курсу магістратури ЧНПУ.

Суходольська І. Л. –– кандидат біологічних наук, викладач кафедри екології, географії та туризму Рівненського державного гуманітарного університету.

Тимофеев С. Ф. –– кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры ботаники и физиологии растений учреждения образования «Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины».

Третяк О. П. ––кандидат біологічних наук, доцент, декан хіміко-біологічного факультету, професор кафедри біології ЧНПУ.

Федонюк Л. Я. –– доктор медичних наук, професор, зав. кафедри медичної біології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Хайтова Г. Д. –– студентка 2 курсу магістратури ЧНПУ.

Чорна Г. А. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Юхименко Ю. С. –– молодший науковий співробітник відділу інтродукції та акліматизації рослин Криворізького ботанічного саду НАН України.

Яковенко Б. В. –– доктор біологічних наук, професор кафедри хімії ЧНПУ.

Якуба І. П. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Опубліковано в Журнал за 2017 рік

М. А. КРИЖАНОВСЬКА, К. О. БІГУНЯК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

У статті представлені результати експериментального вивчення можливості заміни родзинок на водну витяжку сушені у поживних середовищах для розведення Drosophila melanogaster Meigen у лабораторних умовах. Встановлено, що новорозроблений рецепт поживного середовища проявляє позитивний вплив на розвиток дрозофіли, а саме: сприяє підвищенню її чисельності у лінії Normal на 16,7% (Р < 0,999), лінії vestigial на 26,3% (Р < 0,95). Підтверджена можливість застосовування його у генетичному аналізі під час вивчення аутосомного успадкування прямого (χ2 = 0,88) та оберненого (χ2= 3,42) реципрокних схрещувань, з достовірною вірогідністю, відповідно: Р > 0,2 і Р > 0,05.

Ключові слова: Drosophila melanogaster, розведення дрозофіли, поживне середовище

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

I. O. ГРЕЦЬКИЙ, O. М. ГРОМОЗОВА, С. К. ВОЦЕЛКО

Інститут мікробіології та вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Розроблена гелева композиція на основі природного екзополісахариду ксантану (ЕПС) і екзополісахаридполіакріламіду (ЕПАА) для здешевлення поживного середовища для культивування люмінесцентних бактерій. За показниками інтенсивності люмінесценції і збереженням життєздатності оптимальною для культивування Photobacterium рhosphoreum є композиція ЕПАА і ЕПС у пропорції (70%+30%) з концентрацією NaCl 3%.

Ключові слова: біолюмінесценція, Photobacterium phosphoreum, ксантан, екзополісахаридполіакріламід

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Ю. С. ЮХИМЕНКО

Криворізький ботанічний сад НАН України

Представлені результатати порівняльного вивчення сезонного ритму розвитку 27 північноамериканських видів та різновидів роду Crataegus L. в умовах Криворізького ботанічного саду НАН України. За відповідністю до кліматичних умов інтродукції на підставі інтегральної оцінки комплексу основних фенофаз досліджені види розподілені на 4 групи. Визначені найбільш перспективні види для широкого використання в степовій зоні України.

Ключові слова: фенологія, північноамериканські інтродуценти, глоди, перспективність

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

С. О. ПОТОЦЬКА

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Розроблена "Концепція озеленення м. Чернігова"базується на проведенні інвентаризації дендрофлори, яка включає 265 видів та 75 культиварів із 125 родів, 54 родин, відділів Pinophyta і Magnoliophyta. З’ясовано, що природна дендрофлора міста Чернігова налічує 63 види, 39 родів, 24 родини. Здійснено систематичний, біоморфологічний, екологічний, географічний аналіз культивованої дендрофлори.

Ключові слова: дендрофлора, місто Чернігів, зелені насадження, сучасний стан, інтродукція

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

О. Т. ЛАГУТЕНКО, Т. М. НАСТЕКА, М. О. КОНДРАТЕНКО

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Наведено результати дослідження рівня посухостійкості сортів агрусу за різних способів утримання грунту в прикущових смугах. За допомогою польових спостережень та лабораторно-польових методів, які включали вивчення водного режиму рослин, встановили ефективність одночасного застосування мульчування та зрошення.

Ключові слова: аґрус, сорт, мульчування, зрошення, посухостійкість

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Ю. В. ЖУРЖА, Л. А. КОЛДАР, М. В. НЕБИКОВ

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України

У статті наведено результати досліджень морфогенезу експлантів R. diamantica та R. tinctoria за використанням різних концентрацій фітогормонів: 6-БАП, β-ІОК, β-ІМК, α-НОК при розмноженні in vitro. Досліджено основні етапи морфогенезу експлантів R diamantica та R. tinctoria. З'ясовано, що процеси морфогенезу у експлантів залежать від концентрацій фітогормонів у живильних середовищах. Згідно проведеного експерименту нами з'ясовано, що найвищий коефіцієнт розмноження був у варіанті IV при концентрації у живильному середовищі 6–БАП — 2,0 мг/л, β-ІМК — 1,0 мг/л, і становив у R. diamantica — 5,3, а у R. tinctoria — 4,4.

Ключові слова: Rhamnus diamantica Nakai., Rhamnus tinctoria Waldst. Et Kit., морфогенез, фітогормони, in vitro

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Н. М. ДАЙНЕКО, С. Ф. ТИМОФЕЕВ

УО «Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины»

В современных условиях антропогенного воздействия оценка содержания тяжелых металлов в прибрежно-водной растительности выявление тенденций изменчивости их концентраций в водоемах важны не только для определения уровня их загрязненности, но и для подержания экологической безопасности в регионе. Материалом для исследований послужили образцы прибрежно-водной растительности, отобранные в летний период 2014 – 2015 гг. в водоеме на северной окраине г. Гомеля (объект № 1) и в водоеме вблизи крупного промышленного центра г. Мозыря (объект № 2). Прибрежно-водная экосистема отнесена к ассоциации Phragmitetum australis (Gams 1927) Schmale 1939 cоюза Phragmition Koch 1926, порядка Phragmitetalia Koch 1926, класса Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941. Наибольшим накоплением железа, марганца и меди характеризовался водокрас лягушачий, хрома – манник большой, марганца и цинка – омежник водный, кадмия и никеля – череда трехраздельная, никеля – ситняг болотный, хрома – рогоз узколистный. Установлено, что все растительные образцы в обоих объектах накапливали свинец ниже фонового содержания. Также во всех растительных образцах в обоих объектах выше фонового содержания накапливался кадмий. По накоплению никеля наблюдалась разница между изучаемыми объектами. Во втором объекте 90 % растительных образцов превышали фоновое содержание никеля, а в первом – только 20 %. В растительных образцах первого объекта нет превышения фонового содержания хрома, тогда как во втором объекте 50 % образцов накапливали хром выше фонового содержания. По накоплению никеля и хрома растительные образцы второго объекта вблизи г. Мозыря оказались более загрязненными, чем в Гомеле. Анализ суммарного количества тяжелых металлов (рисунок) в растительных образцах изучаемых объектов показал, что у семи видов (второй объект) из десяти общее содержание тяжелых металлов оказалось выше, чем в изучаемых образцах первого объекта. Наибольшее накопление тяжелых металлов отмечено у водокраса лягушачьего в обоих объектах, омежника водного, ситняга болотного (второй объект). Менее всего накапливали манник большой, полевица побегообразующая, осока ложносытевая, осока острая (первый объект). Во втором объекте – это тростник обыкновенный, манник большой, рогоз узколистный, осока ложносытевая. Выявляются виды, накапливающие в обоих объектах минимальное количество тяжелых металлов – это манник большой и осока ложносытевая. Таким образом, сравнительный анализ накопления тяжелых металлов растительными образцами показал, что в обоих объектах они накапливали свинец ниже фонового содержания, а кадмия и кобальта, наоборот, выше. По накоплению никеля, хрома, железа, марганца растительные образцы второго объекта оказались более загрязненными, чем в первом. Накопление цинка в первом объекте было выше, чем во втором, а по накоплению меди объекты между собой практически не отличались.

Ключевые слова: прибрежно-водная растительность, тяжелые металлы, растительные образцы

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Т. В. ВАСИЛЬЄВА, С. Г. КОВАЛЕНКО, В. В. НЕМЕРЦАЛОВ

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

На основі власних досліджень під час експедицій на острів Зміїний 2003-2010 років та аналізу літературних джерел виявлені та проаналізовані адвентивні насіннєві рослини спонтанної флори. Систематичний аналіз показав, що адвентивна фракція флори острову представлена 62 видами з 46 родів та 19 родин двох класів. За хронотипом домінують археофіти. Флорогенетичний аналіз виявив, що адвентивні рослини острова в основному походять з чотирьох центрів: Середземноморського, Американського, Європейського та Азійського. Найбільше видів Середземноморського та Давньосередземноморського походження. За життєвою формою домінують трав’янисті монокарпічні рослини.

Ключові слова: аналіз флори, острів Зміїний, адвентивні рослини

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Найпопулярніші статті