Повідомлення

О.Г. МАРИСКЕВИЧ, О.І. ЛЕНЕВИЧ

У статті розглянуто вплив рекреаційного навантаження на властивості органогенного та гумусово-акумулятивного горизонтів бурих лісових ґрунтів у межах одного з туристичних маршрутів на г. Парашка (НПП „Сколівські Бескиди”). Встановлено, що на основному туристичному шляху зменшуються запаси підстилки, змінюється її фракційний склад, зростають показники щільності будови та щільності твердої фази грунту, а також різко зменшується водопроникність.

Ключові слова: рекреаційний вплив, лісові екосистеми, запас та фракційний склад підстилки, водно-фізичні властивості ґрунту, НПП „Сколівські Бескиди”

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

Б.З. ЛЯВРІН, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ

Досліджено гідрохімічний стан малих річок Західного Поділля: Серету, Стрипи та Золотої Липи. Визначено вміст йонів металів у поверхневих водах, донних відкладах та береговому ґрунті даних річок.

Ключові слова: гідрохімічні показники, малі річки, донні відклади, береговий ґрунт, йони металів

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

М.А. КРИЖАНОВСЬКА, Л.О. ШЕВЧИК

В статті представлені результати впливу формаліну в різних концентраціях на зміну продуктивних якостей ярої пшениці м’якої сорту Рання 93. Встановлено, що використані концентрації формаліну − 0,5%, 0,25%, 0,1% мають як стимулюючу та пригнічуючу дію. Негативний, мутагенний вплив виявлено при концентрації формаліну 0,5% (схожість рослин, довжину стебла) та 0,25% (масу 1000 насінин). Позитивний, стимулюючий ефект даного мутагену простежується при концентраціях 0,25% і 0,1% (кількість колосків у колосі, кількість зерен у колосі та колоску). На масу 1000 насінин стимулюючу дію має формалін тільки в концентрації 0,1%.

Ключові слова: пшениця, мутагенний вплив, формалін різних концентрацій, зміна продуктивних якостей

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

О.В. ГУЛАЙ

Встановлено, що у водному середовищі з вмістом продуктів виділенння шкірних залоз гірчака звичайного (Rhodeus sericeus), створюються сприятливі умови для збільшення щільності популяції патогенних бактерій E. rhusiopathiae. В прісноводних екосистемах між патогенними бактеріями E. rhusiopathiae та гірчаком звичайним можливе формування топічних та трофічних біоценотичних зв’язків.

Ключові слова: шкірні виділення, Rhodeus sericeus, стимулюючий вплив Erysipelothrix rhusiopathiae, топічні зв’язки

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

БЄДУНКОВА О.О.

Вперше наведено результати мікроядерного тесту еритроцитів периферійної крові представників іхтіофауни малої річки Замчисько. Цитогенетичний гомеостаз риб мав певні відмінності у ділянках річки з різним рівнем антропогенезу та помітно залежав від видової приналежності дослідних особин. З’ясовано, що частота ядерних порушень іхтіофауни річки перевищує фізіологічну норму для таких видів як лин, плітка та окунь.

Ключові слова: поверхневі води, іхтіофауна, частота ядерних порушень цитогенетичний гомеостаз

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

В. П. РОЖАК

Визначено структуру та запаси органічної речовини лісових екосистем, акумульованої в мертвій деревині на території фізико-географічного району Стрийсько-Сянської Верховини. Досліджено її щільність на різних стадіях розкладу. Щільність деревини першої стадії розкладу на 5% більші від деревини живого дерева. Встановлено зменшення щільності мертвої деревини із збільшенням стадії розкладу. Запаси грубих деревних залишків змінюються в межах 7,65 – 46,99 т•га-1. Основна маса їх припадає на ламань і сухостій (99,3-81%). Виявлено, що при найбільших запасах ламані у 45-ти річному насаджені запаси пнів є менші, ніж у 70- і 110-ти річних лісових екосистемах. Це зумовлено особливостями формування ламані (вивал дерев з частиною скелетного коріння). Основна частина ламані і пнів припадає на другий і третій клас розкладу - 31-91%. Проте, відносне значення запасів пнів останньої стадії розкладу від ламані є вищим на 11,4% і становить 14%. Виявлена тісна кореляція між запасами гілок (діаметром 1-7 см) і ламанню – R = 0,91, а між гілками і сухостоєм така кореляція є слабкою - R=0,22.

Ключові слова : Стрийсько-Сянська Верховина, лісові екосистеми, мертва деревина сухостій, ламань, гілки, пні

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

Р.К. МАТЯШУК, С.М. КОНЯКІН, Ю.С. ПРОКОПУК, І.В. ТКАЧЕНКО

Досліджений стан пилку Robinia viscosa Vent. в моніторингових точках урбоекосистем з різним рівнем антропогенного навантаження і встановлений значний негативний вплив екзогенних факторів довкілля на його якість та біометричні показники. Виявлена висока чутливість гаметофіту цього виду до умов середовища зростання рослин та перспективність його використання в фітоіндикації стану міських екосистем.

Ключові слова: Robinia viscosa Vent., урбоекосистема, стерильність пилку, антропогенне навантаження довкілля

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

В.М. ЛАВРІНЕНКО

Ключові слова: зелене будівництво, ландшафтний фітодизайн, біоморфа, габітус, цвітіння, плодоношення

Проаналізовано можливість використання в зеленому будівництві та ландшафтному фітодизайні 20 інтродукованих видів роду Lonicera L., які безпосередньо зростають в парках та ботанічних садах України. Враховуючи біоморфу рослин, габітус, а також декоративні показники – рясність цвітіння та плодоношення, облисненість крони, осіннє забарвлення листків, запропоновано рекомендації використання жимолостей для створення нових та реконструкції старих об’єктів озеленення.
Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

К.А. ВОТКАЛЬЧУК 

Ключові слова: синантропна фракція флори, апофіти, антропофіти, Вигорлат-Гутинський хребет

У статті наведено результати дослідження синантропної фракції флори Вигорлат- Гутинського хребта, яка налічує 338 видів судинних рослин, що належать до 196 родів і 50 родин. Проведено систематичний, біоморфологічний, екологічний аналіз синантропної флори, виявлено переважання процесу апофітизації над процесом антропофітизації. Серед адвентивних видів виявлено переважання видів середземноморського та північноамериканського походження.
Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

БОТАНІКА

І. А. ГУЦАЛО 

У статті розглянуто особливості ростових процесів, проходження фенологічних фаз та насіннєвої продуктивності Lupinus mutabilis Sweet. в умовах Кременецького горбогір'я.

В.П. ПАТИКА, Н.В. ЖИТКЕВИЧ, Т.Т. ГНАТЮК, О.О. АЛЕКСЄЄВ 


Наведено результати моніторингових досліджень бактеріальних хвороб сої, які дозволили встановити коло основних і другорядних збудників бактеріозів сої в низці областей України. Визначено відсоткове співвідношення збудників та потенційну небезпеку поширення нових та не типових фітопатогенів.

В.П. ПАТИКА, О.М.ЗАХАРОВА 


Виявлені бактеріальні ураження озимого та ярого ріпаку і ідентифіковані його збудники. Досліджено здатність фітопатогенних бактерій до синтезу етилену. Встановлено, що всі виділені нами ізоляти є високо- та середньоагресивними, щодо різних сортів ріпаку та споріднені з представниками роду Pseudomonas, Xanthomonas та Pectobacterium.

 

БІОТЕХНОЛОГІЯ

А.В. ЛИСИЦЯ П.Ю. КРИВОШИЯ 


Вивчено вплив солей полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) на ріст первинної культури фібробластів курячого ембріону та перещеплюваної культури клітин трахеї (ПККТ) теляти. Залежно від концентрації ПГМГ може чинити як інгібуючу, так і стимулюючу дію на проліферативну активність цих клітин. З’ясовано умови за яких солі ПГМГ проявляють найкращі ростостимулюючі властивості. Визначено, що при 15 хв. експозиції ПГМГ хлорид (ПГМГхл) в концентраціях 10-8 -10-7 %, а ПГМГ сукцинат двозаміщений (ПГМГсд) 10-9 -10-7 %, стимулюють проліферативну активність фібробластів. Трансформовані клітини трахеї, принаймні, на порядок менш чутливі до дії цих сполук. Зокрема, найкраще впливають на ріст моношару ПККТ препарати ПГМГхл в концентрації 10-7 %, а ПГМГсд – 10-8 %, хоча останній є ефективним у досить широкому діапазоні від 10-8 до 10-6 %. Отримані дані можуть бути використані в біотехнології при роботі з культурою клітин евкаріот.

 

ГІДРОБІОЛОГІЯ

О. М. АЛПАТОВА  

 

В різних типах водойм Українського Полісся виявлено 109 видів та підвидів черепашкових амеб, з яких 20 видів та підвидів трапляються тільки у водоймах одного типу, 89 – представлені в двох і більше типах водойм. Встановлено подібність видового складу черепашкових амеб в річках, заплавних водоймах, озерах, ставках та болотах.

О.В. ВАСИЛЕНКО, П.Д. КЛОЧЕНКО, Т.О. ВАСИЛЬЧУК   

Досліджено зміни пігментного скалду та вмісту ліпідів у Calothrix braunii за дії гумінових кислот (ГК). Встановлено, що за впливу зазначених сполук вміст хлорофілу „а” у клітинах водорості зменшується, а сумарний вміст каротиноїдів перевищував контрольні значення впродовж всієї експозиції культури. Додавання ГК до культурального середовища C. braunii супроводжувалося зменшенням загального вмісту ліпідів у її клітинах та зростанням частки неетерифікованих жирних кислот. .

О.А. ДАВИДОВ, Д.П. ЛАРІОНОВА  


Встановлено трофічний статус водних об‘єктів лентичного типу урбанізованих територій за рівнем розвитку мікрофітобентосу. Показано, що у водних об‘єктах  з посиленим  антропогенним впливом спостерігається зменшення загального рівня трофності за мікрофітобентосом.

Т.С. РИБКА, Н.В. ЗАІЧЕНКО 

Наведено результати досліджень якісного складу, кількісного розвитку і структурної організації зоопланктону різнотипних водойм м. Києва.

В.І. ЩЕРБАК, Н.В. Майстрова, Н.Є. СЕМЕНЮК 

Інвентаризація різноманіття альгофлори природних водотоків Національного природного парку «Прип'ять-Стохід» засвідчила наявність 334 видів (348 внутрішньовидових таксонів) з 136 родів, 36 порядків, 14 класів і 8 відділів. Показано, що флористичне ядро формують види-еврібіонти з широким екологічним спектром. Проведено порівняльний аналіз локальних альгофлор парку. 

ЕКОЛОГІЯ

Л. В. БУСЛЕНКО, В. В. ІВАНЦІВ 

З’ясовано вплив гранулометричного складу фракцій різних горизонтів ґрунтів на якісний і кількісний склад дощових черв’яків. Відзначено вплив гранулометричних фракцій на формування вологості, температури, газового режиму, актуальної кислотності, як провідних абіотичних чинників у генезисі комплексів дощових черв’яків в ґрунтах Західного Волино-Поділля.

А.І. ГЕРЦ, І.М. ЦІДИЛО 

У статті показана можливість проектування нечіткої експертної системи, що дозволяє провести аналіз накопичення сухої речовини листками рослини Brassica rapa Astroplants за комплексної дії двох параметрів світлового поля: інтенсивності та періоду його зміни.

А.А. ЗИМАРОЄВА, О.В. МАЦЮРА 

В основу роботи покладено результати польових досліджень, проведених з вересня 2009 року по серпень 2012 року в місті Житомирі; об’єктами досліджень обрано грака (Corvus frugilegus L.), галку (Corvus monedula L.), сіру ворону (Corvus cornix L.), сороку (Pica pica L.), сойку (Garrulus glandarius L.) та крука (Corvus corax L.). Доведено, що розподіл та численність воронових у місті залежить від періоду року та ступеня антропогенного навантаження на біотоп. Зростання чисельності масових видів воронових (грака, галки та сірої ворони) у м. Житомирі, поширення сороки у нехарактерних для неї біотопах (наприклад, 9-ти поверхової забудови), проникнення сойки, яка вважалася типовим лісовим мешканцем, у центральні густонаселені квартали міста та ріст її популяції, а також зростання чисельності популяції крука на околицях міста та поблизу звалищ, свідчить про інтенсивну синурбізацію представників Corvidae в сучасних умовах міста Житомира.

О.М. IAKOBCHOUK, O.V. KOLESNICHENKO, I.P. HRIGORYUK 

Investigated heat resistance 18 introduced species of plants of the genus Berberis L. at the introduction in botanic gardens in Kyiv. Based on the received data allocated the groups of introduced species with a high, medium and a low heat resistance.

А В.Г. КУР’ЯТА, С.В. ПОЛИВАНИЙ 

В умовах польового досліду вивчали вплив трептолему (0,035 мл/л) на  насіннєву продуктивність та якісні характеристики олії  маку олійного. Встановлено, що препарат приводить до позитивних змін у структурі урожаю – збільшення кількості плодів на рослині, кількості насінин у коробочках, маси 1000 насінин. Під впливом препарату збільшувався вміст олії у насінні маку, покращувались її  характеристики, відбувалося підвищення вмісту ненасичених вищих жирних кислот.

Г.І.Л. СУХОДОЛЬСЬКА, І.Б. ГРЮК 

 

Наведено результати дослідження вмісту неорганічних сполук Нітрогену (нітритів, нітратів та нітрогену амонійного) у поверхневих водах Рівненщини на територіях з різним рівнем антропогенного навантаження впродовж квітня-травня 2012 р. Виявлено підвищений вміст іонів NH4+ у воді малих річок, що засвідчує анаеробні умови формування хімічного складу води та її незадовільну якість. 

БІОХІМІЯ

Н.І. БАЛАЦЬКА 

У статті наведено результати дослідження зв’язку між генотипом поліморфізму гена рецептора вітаміну D, вторинним гіперпаратиреозом та структурно-функціональним станом кісткової тканини жінок. Встановлено, що для носіїв генотипу Bb характерно: високі показники мінеральної щільності кісткової тканини та, відповідно, низький відсоток розвитку остеопорозу та його ускладнень (переломів), найнижча частота тяжкого дефіциту вітаміну D і вторинного гіперпаратиреозу.

І.З. КЕРНИЧНА 

Вивчено антиоксидантні властивості 10 % екстракту з листків калини звичайної в організмі білих щурів після ураження солями цинку та купруму. Встановлено, що дія екстракту призвела до покращення активності показників антиоксидантного захисту, що дозволяє рекомендувати його для пригнічення активованих процесів вільнорадикального окиснення в ураженому солями цинку та купруму організмі щурів.

О.В. БОРОВЕЦЬ, Є. М. РЕШЕТНІК, Ж.В. КАРТІФУЗОВА, О.В. БОНДЗИК, В.М. БАБАН, С.П. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, М.Ю. МАКАРЧУК 

 

Вивчено вплив внутріпортального введення естрону на співвідношення жовчних кислот, гідроксилювання жовчних кислот і рівень гормонів гіпофіза в крові щурів різної статі. Показано, що зміни в ефективності функціонування ферментів печінки залежить від рівня пролактину в крові.

V.Z. KURANT, V.V. GRUBINKO, V.Ya. BYYAK, V.O. KHOMENCHUK 

From the launched research we obtained the aggregate data that confirm and broaden our concept of the important role of protein and nucleic metabolism in the processes of detoxication of heavy metals ions, formation of resistance to them and also allow making an integrated estimation of biochemical reaction of carp organism to chronic intoxication.

Ю.І. СЕНИК, І.Ю. НАЙКО, Т.В. МАРКОВА, О.О. ЛУЦІВ1, В.Я БИЯК, В.З. КУРАНТ 

Досліджено активності cукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази та лактатдегідрогенази зябер і печінки коропа та щуки за дії 0,5 та 2 рибогосподарських граничнодопустимих концентрацій йонів цинку і кадмію. Дія допорогової концентрацій йонів цинку призводила до активації сукцинатдегідрогенази і цитохромоксидази та інгібування лактатдегідрогенази тканин коропа і щуки. За впливу 2 ГДК Zn2+ спостерігалось інгібування цитохром-с-оксидази та активація лактатдегідрогенази печінки та зябер риб. За дії 0,5 та 2 граничнодопустимих концентрацій іонів кадмію відмічено зростання активності лактатдегідрогенази та інгібування цитохромоксидази досліджуваних тканин риб. Активність сукцинатдегірогензи в тканинах риб зростала за дії допорогової концентрації Cd2+ та знижувалась за впливу 2 ГДК йонів кадмію.

В. В. ЩЕРБИК, Л. П. БУЧАЦЬКИЙ 

Показано, що стала тонкої структури може бути представлена амінокислотами генетичного коду та їх поліпептидним ланцюгом. Числове значення зворотної величини сталої тонкої структури можна виразити через величини протонних зарядів амінокислотних залишків і зворотну величину деякого протонного заряду в різних періодичних базисах остова білка.

 

ІСТОРІЯ НАУКИ. ПЕРСОНАЛІЇ

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА. СЕРІЯ: БІОЛОГІЯ (до 15-річчя заснування та видання) 

Постановою президії ВАК України від 11.09.1997 р. № 2/7 «Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія» затверджені як збірник наукових праць з біологічних наук з наданням статусу наукового фахового видання України, в якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата біологічних наук (Бюлетень ВАК України, 1997, № 4. — С. 22).

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІК — ФЛОРИСТ, СИСТЕМАТИК І МОРФОЛОГ (до 100-річчя від дня народження професора В. Г. Хржановського) 

6 листопада 2012 року виповнилося 100 років від дня народження видатного українського ботаніка–флориста, систематика і морфолога рослин, доктора біологічних наук, професора Володимира Геннадійовича Хржановського.
Опубліковано в 2012. - № 4 (53)

Найпопулярніші статті