Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

БОТАНІКА

М.М. БАРНА, Л.С. БАРНА

На сучасному етапі розвитку ботаніки внаслідок багатьох фундаментальних досліджень, проведених останнім часом, було з’ясовано, що дослідження з інтродукції рослин є невід’ємною і складовою частиною ботанічної науки. Характерною особливістю тернопільського періоду становлення та розвитку ботаніки було те, що він розпочався у 1969 р., коли Кременецький державний педагогічний інститут було перебазовано в м. Тернопіль. Тернопільський державний педагогічний інститут розташувався в мікорайоні «Дружба» на місці корпусів школи-інтернату, що обумовило необхідність побудови навчального корпусу, технічних споруд, гуртожитків тощо. З 1972 р. розпочалось будівництво головного адміністративно-навчального корпусу інституту. Дуже напруженим був період будівництва головного корпусу з 1974 р. — року призначення ректором Тернопільського державного педагогічного інституту професора Олекскандра Федотовича Явоненка до 1977 р. – року здачі в експлуатацію головного навчального корпусу [5]. Необхідно зазначити, що ректор О. Ф. Явоненко відразу взяв під особистий контроль будівництво головного корпусу та озеленення території навколо нього. Для успішного вирішення останнього питання в інституті була cтворена комісія, до складу якої від природничого факультету ввійшли: декан факультету доцент С. Й. Грушко, завідувач кафедри ботаніки доцент В. О. Шиманська і доцент кафедри ботаніки М. М. Барна. На першому засіданні, яке проводив ректор О. Ф. Явоненко, кафедру ботаніки було зобов’язано розробити проект озеленення території навколо головного корпусу, що будувався і подати його ректору інституту для вивчення та затвердження.

С.В. ГУЦМАН, М.В. ГУЦМАН

У статті наведено результати дослідження адвентивної фракції флори м. Рівне, яка налічує 235 видів рослин, які належать до 59 родин, 163 родів, що складає приблизно понад третину кількості видів спонтанної флори міста. Це є свідченням значного забруднення флори міста заносними видами рослин.

Л.П. ЛИСОГОР

Досліджені різновікові перелоги Кіровоградського геоботанічного району. Проведений аналіз та виявлені закономірності формування запасів фітомаси. Відмічено, що найвищі показники запасів надземної фітомаси характерні для першої відновлювальної стадії. Розподіл підземної фітомаси є досить нерівномірним по ґрунтовому профілю – найбільше коренів зосереджено у верхньому горизонті. В демутаційному ряду спостерігається зменшення показників надземної фітомаси і збільшення підземної.

Х.І. СКРИПЕЦЬ, А.В. ОДІНЦОВА

Фаза цвітіння в популяції Gladiolus imbricatus у Великоберезнянському районі Закарпатської області триває близько 4 тижнів, цвітіння одного 11-квіткового пагона − 10 днів, цвітіння квітки − 4 дні. З механізмів забезпечення перехресного запилення виявлено протерандрію та геркогамію. Запилення здійснюється шляхом мелітофілії (бджолою Apis mellifera) на початку цвітіння і переважно шляхом автофілії наприкінці цвітіння. Отже, спосіб запилення за джерелом пилку ідіогенно-ксеногенний. Показники розмірів оцвітини, чоловічого і жіночого репродуктивного успіху є меншими в останніх квіток суцвіття порівняно з першими квітками, проте Р/О-показник у всіх квіток майже однаковий (близько 790) і характеризує G. imbricatus як факультативно ксеногамний вид.

ГІДРОБІОЛОГІЯ

О.В. ВАСИЛЕНКО, Ю.В. СИНЮК, Л.М. ГОЦУЛЯК, В.В. ГРУБІНКО, П.Д. КЛОЧЕНКО

Досліджено вплив гумінових кислот (ГК) на вміст вуглеводів, білків та ліпідів у клітинах прісноводних водоростей (Calothrix braunii, Chlorella vulgaris, Mayamаea atomus, Euglena gracilis). Встановлено, що у відповідь на дію ГК залежно від їх концентрації та терміну дії у представників синьозелених та діатомових водоростей накопичуються переважно білки, а у діатомеї також і вуглеводи. У Ch. vulgaris має місце аналогічний процес з частковим підвищенням накопичення ліпідів на початку дії ГК як стрес-чинника. Euglena gracilis має чітку білок-ліпідну стратегію адаптації до ГК, однак, при цьому, вміст білків зростає значніше, ніж ліпідів.

В.П. ГУСЕЙНОВА, А.В. КУРЕЙШЕВИЧ

Досліджено вплив різних концентрацій бензину та дизельного палива на чисельність, біомасу планктонних водоростей, вміст хлорофілу а, концентрацію біогенних елементів та рН води у зразках фітопланктону з Канівського водосховища восени (вересень). Показано, що додавання до них нафтопродуктів з розрахунку 10 та 20 ГДКр істотно пригнічує функціонування фітопланктону, призводить у більшості випадків до зменшення вмісту хлорофілу а, видового багатства, чисельності та біомаси водоростей. Встановлено, що нафтопродукти можуть впливати на склад альгоугруповань. Синьозелені водорості (Cyanoprokaryota) виявилися більш чутливими до дії нафтопродуктів порівняно з зеленими.

Н.В. ЗАИЧЕНКО

Проведен сравнительный анализ паразитофауны бычка-кругляка (Neogobius melanostomus) в нативном и приобретенном ареалах. В условиях приобретенного ареала (Средний Днепр) паразитофауна представлена значительно меньшим количеством видов. В составе паразитофауны бычка исследованного в среднем течении Днепра отмечено 13 видов паразитов пресноводных рыб, которые характеризуются широкой гостальной специфичностью. Зарегистрированы также паразиты, характерные для бычковых Черного и Азовского морей. Обеднение фауны паразитов бычка-кругляка может объясняется рядом факторов, среди которых изменение гидрохимических условий, топических характеристик местообитания, характера питания и др.

Ю.С. ІВАСЮК

Досліджено ритм та характер емісії церкарій трематод Cercaria bolshewensis Cottowa та Opisthioglyphe ranae Froelich прісноводних молюсків Viviparus viviparus (Linné) та Lymnaea stagnalis (Linné) за оптимальних температурних умов та природнього режиму освітлення. Молюски з високим ступенем інвазії церкаріями трематод Hypoderaeum conoideum Bloch та Cotylurus brevis Dubois et Raush та середнім ступенем інвазії церкаріями трематод С. bolshewensis та Furcocercaria sp. загинули насамперед, що підтверджує вплив паразитарного фактору на тривалість життя молюсків. Встановлено вплив освітлення на добовий ритм емісії церкарій трематод С. bolshewensis та O. ranae, що свідчить про їх пристосування до життєдіяльності та поведінки хазяїв.

А.В. КУРЕЙШЕВИЧ, В.П. ГУСЕЙНОВА

Досліджено вплив збільшення мінералізації зразків дніпровської води, відібраної під час домінування основного збудника її «цвітіння» синьозеленими водоростями Microcystis aeruginosa з 0,5 до 1; 2; 4 та 7 г/дм3 на його кількісні показники, вміст хлорофілу а, феопігментів та інтенсивність фотосинтезу фітопланктону. Встановлено, що інгібуючий вплив мінералізації 2-4 г/дм3 на Microcystis aeruginosa порівняно невеликий. Найбільш значне пригнічення його розвитку відзначено при солоності 7 г/дм3.

Е.В. СОКОЛОВ

Дана оценка гидролого-морфологических свойств Тилигульского лимана, определяющих природную устойчивость к антропогенному воздействию. Рассмотрены особенности автотрофного процесса гидроэкосистемы водоема. Приведена оценка антропогенной нагрузки на экосистему лимана.

Ю.В. ТАРАСОВА

Досліджено внутрішньовидову конхіологічну мінливість Theodoxus fluviatilis (Mollusca, Gastropoda, Pectinibranchia, Neritidae) з водойм України. Проаналізовано морфометричні індекси черепашок та їх кольоровий поліморфізм.

В.І. ЮРИШИНЕЦЬ

Паразитологічні дослідження різних видів коропових риб у ставках Білоцерківської експериментальної гідробіологічної станції виявили особливості структури паразитоценозів риб за існування в умовах різних концентрацій екзогенних сполук неорганічного азоту у водному середовищі. Виявлено більшу чутливість деяких таксономічних груп ектопаразитів (інфузорії, моногенеї, паразитичні ракоподібні) до токсичного впливу екзогенних сполук неорганічного азоту.

ЕКОЛОГІЯ

А.Д. ВАРГАНОВА, В.І. МАКСІН, В.О. АРСАН, Г.І. БАБЕНКО

Представлено результати досліджень гідрохімічного (рН, перманганатна окисність, загальна твердіть, вміст нітратів, нітритів, амонійного азоту, фосфатів) режиму водних об’єктів. Проведено порівняння якості води озер Київської області. На підставі отриманих результатів дано характеристику якості води досліджуваних водойм для використання їх у сільському господарстві, веденні рибного господарства або рекреації.

А.В. ГОЛУБЕНКО

У статті висвітлено особливості динаміки показників антиоксидантної системи організму юнаків-гандболістів протягом річного тренувального циклу. Показано, що зниження рівня фізичної працездатності на фоні погіршення досліджуваних показників відбувається наприкінці змагального періоду. Досліджено особливості корекції вказаних змін засобами екзогенного впливу.

І.П. ГРИГОРЮК, П.П. ЯВОРОВСЬКИЙ, Т.Р. СТЕФАНОВСЬКА

Висвітлено морфологічні і біологічні особливості, цикл розвитку й методи оцінки чисельності широкомінуючої дубової молі в лісопарковій зоні м. Києва, яка зимує на стадії імаго та розвивається у одній генерації. Розглянуто методи застосування інсектицидів і гормональних препаратів з широким спектром дії для регуляції чисельності дубової широкомінуючої молі.

О.Г. ЗУБЕНКО

На основі аналізу стаціальної приуроченості хижаків-афідофагів на території Центрального Лісостепу України встановлено, що на цій території домінують ентомофаги, які трапляються в умовах степових ландшафтів. Сезоннi i рiчнi змiни погодних умов, а також циклічність динаміки популяцiї живителя (з чергуванням максимумів і мінімумів) зумовлювали ступiнь регуляторної спроможностi хижих комах–афiдофагiв. Активність хижих комах регулюється межами, що формувалися природними ресурсами i запасом жертви. Протягом періоду вегетації відбуваються коливання чисельності хижих комах, що обумовлено погодними умовами, видовим складом попелиць, змінами рослинних асоціацій – у різних формаціях трав’янистої рослинності змінюється видова і кількісна різноманітність ентомофагів. Найбільшу видову різноманітність хижих комах відмічали у суходільних луках із переважанням злакового різнотрав’я.

М.І. МАЙХРУК, Д.В. СТРАШНЮК

У статті наводяться дані про чисельність птахів родини Воронові в обласному центрі. Наведено дані про пройдені маршрути в кілометрах та чисельність на них особин певного виду, дано розподіл їх по масивах та в різні пори року. Спостереження проводилися протягом 2008–2011 р.

В.М. ПОЛЕТАЙ, С.П. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, М.Ю. МАКАРЧУК

Вивчалось співвідношення метаболітів ліпідного та жовчокислотного обміну в міхуровій жовчі коропів-дволіток при адаптації їх до умов існування. Виявлено, що при екзогенному надходженні ксенобіотиків в організм у коропів-дволіток формувалась реакція, яка проявлялась в зміні ефективності роботи цілого ряду поліферментних систем клітин печінки, що забезпечують жовчоутворення.

Д.В. СТРАШНЮК, Р.М. КИРИЧЕНКО

З’ясовано чисельність та особливості утримання африканських страусів в умовах Полісся Рівненщини протягом 2012–2013 рр. на території фермерських приватних господарств. Описано біологічні особливості виду та залежності розвитку особин від клімату, годівлі та умов утримання.

Л.О. ШЕВЧИК

Явище паразитизму розглянуто як приклад одного з принципів біоцентризму – коеволюції. Констатовано, що дорослі аскариди значно більші за розмірами від своїх вільноживучих родичів. Виявлена обернена залежність довжини тіла аскариди від числа інвазії та прямо пропорційна залежність цих показників від розмірів тіла живителя. Отже можна стверджувати, що при збільшенні числа інвазії в організмі хазяїна спостерігається зменшення розмірів тіла паразита і навпаки. Аскариди обох статей, які паразитують в організмі дорослого хазяїна дещо більші ніж паразити дитини. Розглянуто патогенне значення та діагностика аскаридозів та засоби профілактики захворювання.

БІОХІМІЯ

Л.А. БОЙКО, Л.С. ФІРА, П.Г. ЛИХАЦЬКИЙ

В експериментах на щурах за умов одночасного їх ураження карбофосом та тетрахлорметаном виявлені глибокі порушення в антиоксидантній системі, що проявляється зниженням концентрації відновленого глутатіону та змінами в активності каталази у печінці та міокарді тварин, а також вмісту церулоплазміну в сироватці крові. Доведена ефективність застосування за даної патології препарату мексидолу, після використання якого в уражених тварин показники антиоксидантної системи наближаються до рівня таких у тварин інтактного контролю.

О.Ю. ГАЛКІН, О.Б. БЕСАРАБ, Ю.В. ГОРШУНОВ, О.М. ДУГАН

У статті наведено науково-методичне обґрунтування процедури біоаналітичної валідації імуноферментного набору для кількісного визначення загального IgE людини. Валідаційні характеристики (прецизійність, діагностична та аналітична специфічність, діагностична чутливість, правильність, лінійність) визначали як на момент випуску діагностичного набору, так і на момент закінчення терміну придатності (як елемент дослідження стабільності). Середнє значення діагностичної специфічності склало 99,3%. Методика імуноферментного аналізу забезпечила лінійний характер залежності у діапазоні 10-1000 МО/мл, а невизначеність калібрувального графіку була незначущою. Межа виявлення становила 1,42 МО/мл, а межа кількісного визначення (аналітична чутливість) – 4,33 МО/мл. Межа відтворюваності співпадала із аналітичною чутливістю набору. Правильність, виражена через систематичну похибку, склала 0,25 МО/мл та була статистично незначущою.

А.Є. МУДРА

Вивчали зміни вмісту прозапальних цитокінів ІL-1β, IL-6 та TNF-α, ендотеліальної та індуцибельної молекулярних форм NO-синтази (еNOS, іNOS відповідно) та продуктів метаболізму оксиду азоту, нітрит і нітрат аніонів при експериментальному гепатиті та на фоні застосування модуляторів його синтезу. Встановлено, що при гострому токсичному ураженні печінки спостерігається зниження вмісту стабільних метаболітів NO у печінці та наростання їх концентрації в крові, зменшення рівня eNOS з вираженим наростанням кількості іNOS та концентрації прозапальних цитокінів. Прекурсори оксиду азоту сприяють активації синтезу NO, зниженню вмісту прозапальних цитокінів та експресії iNOS, при цьому спостерігається зростання вмісту eNOS. Повне інгібування ферментативного синтезу оксиду азоту шляхом застосування неселективного блокатора NOS L-NAME за гострого токсичного гепатиту призводить призводить до зниження рівня NO2- та NO3, концентрації eNOS та iNOS на фоні високого рівня ІL-1β, IL-6 та TNF-α. Блокування iNOS-індукованого синтезу NO призводить до зміни вмісту нітрит і нітрат аніонів та зниження активності індуцибельної NO-синтази як у крові, так і у печінці.

О.С. ПОКОТИЛО, М.Д. КУХТИН, М.І. КОВАЛЬ, Т.Я. ЯРОШЕНКО

Досліджували in vitro інтенсивність синтезу ліпідів різних класів (жирних кислот, холестеролу, фосфоліпідів і ацилгліцеролів) в гомогенатах головного мозку після одноразового щоденного упродовж 30 діб навантаження білих щурів і морських свинок холестеролом (300 мг/кг маси тіла). Для цього в гомогенатах головного мозку білих щурів і морських свинок, які інкубували окремо із [6-14С] глюкозою, [2-14C] лізином або [1-14С] пальмітиновою кислотою, визначали радіоактивність ліпідних фракцій. Встановлено інгібуючий вплив холестеролу за підвищення його рівня в раціоні білих щурів і морських свинок на синтез жирних кислот, холестеролу та інших класів ліпідів в головному мозку при використанні як попередника ліпідів [6-14С] глюкози і [2-14C] лізину та відсутність інгібуючого впливу холестеролу при інкубації з [1-14С] пальмітиновою кислотою.

ОГЛЯДИ

М.О. САВЛУЧИНСЬКА, Л.О. ГОРБАТЮК

В оглядовій статті проаналізовано наявні у фаховій літературі відомості щодо вмісту фосфору у водоймах, шляи їх забруднення, форми фосфору та його перетворення і міграцію у водних екосистемах. Забрудненню поверхневих вод фосфором сприяє надходження побутових стічних вод, що містять фосфати як компоненти синтетичних миючих засобів, фотореагентів та пом'якшувачів води. Важливим чинником також є змив фосфорних добрив та пестицидів із сільськогосподарських угідь, стоки тваринницьких ферм і промислових підприємств. За умов надмірного надходження фосфору у водойми, він викликає їх евтрофікацію, і, як наслідок, накопичення біотоксинів, погіршення якості води, загибель гідробіонтів тощо. Вагома частка фосфору надходить у водойми у складі триполіфосфату натрію мийних засобів, що підвищує біологічне навантаження на водні екосистеми. Оцінивши глобальну небезпеку надходження фосфатів у водойми, в світі вживаються заходи по зменшенню забруднення водних екосистем фосфатовмісними синтетичними миючими засобами, з метою оздоровлення їх екологічного стану та покращення якості питної води.
Опубліковано в Журнал за 2014 рік

БОТАНІКА

К.А. ВОТКАЛЬЧУК 

У статті наведено результати дослідження синантропної фракції флори Вигорлат- Гутинського хребта, яка налічує 338 видів судинних рослин, що належать до 196 родів і 50 родин. Проведено систематичний, біоморфологічний, екологічний аналіз синантропної флори, виявлено переважання процесу апофітизації над процесом антропофітизації. Серед адвентивних видів виявлено переважання видів середземноморського та північноамериканського походження.

В.М. ЛАВРІНЕНКО 


Проаналізовано можливість використання в зеленому будівництві та ландшафтному фітодизайні 20 інтродукованих видів роду Lonicera L., які безпосередньо зростають в парках та ботанічних садах України. Враховуючи біоморфу рослин, габітус, а також декоративні показники – рясність цвітіння та плодоношення, облисненість крони, осіннє забарвлення листків, запропоновано рекомендації використання жимолостей для створення нових та реконструкції старих об’єктів озеленення.

Р.К. МАТЯШУК, С.М. КОНЯКІН, Ю.С. ПРОКОПУК, І.В. ТКАЧЕНКО 


Досліджений стан пилку Robinia viscosa Vent. в моніторингових точках урбоекосистем з різним рівнем антропогенного навантаження і встановлений значний негативний вплив екзогенних факторів довкілля на його якість та біометричні показники. Виявлена висока чутливість гаметофіту цього виду до умов середовища зростання рослин та перспективність його використання в фітоіндикації стану міських екосистем.

В. П. РОЖАК 


Визначено структуру та запаси органічної речовини лісових екосистем, акумульованої в мертвій деревині на території фізико-географічного району Стрийсько-Сянської Верховини. Досліджено її щільність на різних стадіях розкладу. Щільність деревини першої стадії розкладу на 5% більші від деревини живого дерева. Встановлено зменшення щільності мертвої деревини із збільшенням стадії розкладу. Запаси грубих деревних залишків змінюються в межах 7,65 – 46,99 т·га-1.  Основна маса їх припадає на ламань і сухостій (99,3-81%). Виявлено, що при найбільших запасах ламані у 45-ти річному насаджені запаси  пнів є менші, ніж у 70- і 110-ти річних лісових екосистемах. Це зумовлено особливостями формування ламані (вивал дерев з частиною скелетного коріння). Основна частина ламані і пнів припадає на другий і третій клас розкладу - 31-91%. Проте, відносне значення запасів пнів останньої стадії розкладу від ламані є вищим на 11,4% і становить 14%. Виявлена тісна кореляція між запасами гілок (діаметром 1-7 см) і ламанню – R = 0,91, а між гілками і сухостоєм така кореляція є слабкою - R=0,22.

 ЕКОЛОГІЯ

 О.О. БЄДУНКОВА 

Вперше наведено результати мікроядерного тесту еритроцитів периферійної крові представників іхтіофауни малої річки Замчисько. Цитогенетичний гомеостаз риб мав певні відмінності у ділянках річки з різним рівнем антропогенезу та помітно залежав від видової приналежності дослідних особин. З’ясовано, що частота ядерних порушень іхтіофауни річки перевищує фізіологічну норму для таких видів як лин, плітка та окунь.

О.В. ГУЛАЙ 

Встановлено, що у водному середовищі з вмістом продуктів виділенння шкірних залозгірчака звичайного (Rhodeus sericeus),створюються сприятливі умови для збільшення щільності популяції патогенних бактерій E. rhusiopathiae. В прісноводних екосистемах між патогенними бактеріями E. rhusiopathiae та гірчаком звичайним можливе формування топічних та трофічних біоценотичних зв’язків.

М.А. КРИЖАНОВСЬКА, Л.О. ШЕВЧИК 

В статті представлені результати впливу формаліну в різних концентраціях на зміну продуктивних якостей ярої пшениці м’якої сорту Рання 93. Встановлено, що використані концентрації формаліну − 0,5%, 0,25%, 0,1% мають як стимулюючу та пригнічуючу дію. Негативний, мутагенний вплив виявлено при концентрації формаліну 0,5% (схожість рослин, довжину стебла) та 0,25% (масу 1000 насінин). Позитивний, стимулюючий ефект даного мутагену простежується при концентраціях 0,25% і 0,1% (кількість колосків у колосі, кількість зерен у колосі та колоску). На масу 1000 насінин стимулюючу дію має формалін тільки в концентрації 0,1%.

Б.З. ЛЯВРІН, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ 

Досліджено гідрохімічний стан малих річок Західного Поділля: Серету, Стрипи та Золотої Липи. Визначено вміст йонів металів у поверхневих водах, донних відкладах та береговому ґрунті даних річок.

О. Г. МАРИСКЕВИЧ, О. І. ЛЕНЕВИЧ 

У статті розглянуто вплив рекреаційного навантаження на властивості органогенного та гумусово-акумулятивного горизонтів бурих лісових ґрунтів у межах одного з туристичних маршрутів на г. Парашка (НПП „Сколівські Бескиди”). Встановлено, що на основному туристичному шляху зменшуються запаси підстилки, змінюється її фракційний склад, зростають показники щільності будови та щільності твердої фази грунту, а також різко зменшується водопроникність.

М.К. ПАЦЮК 

Досліджено видовий склад голих амеб фауни Київського Полісся. За період дослідження ідентифіковано 11 видів голих амеб, з яких три види нові для фауни України. Встановлено основні значення абіотичних чинників водного середовища, які впливають на розповсюдження голих амеб.

Т.С. РИБКА, Ю.М. ВОЛІКОВ 

Наведено результати досліджень екологічного стану деяких водойм м. Києва за кількісними та якісними показниками угруповань зоопланктону та макрозообентосу.

І.М. ШПАКІВСЬКА, І.М. СТОРОЖУК, Є.О. ПУКА 

Досліджено зміни основних фізико-хімічних властивостей буроземних ґрунтів Верхньодністровських Бескидів різних стадій пострагрогенної сильватизаційної серії у межах трансект с. Гвоздець та с. Топільниця (Старосамбірський район Львівської області). Встановлено, що процеси спонтанного заліснення колишніх орних земель на території Верхнодністровських Бескидів зумовлюють збільшення актуальної, потенційної та гідролітичної кислотності у напрямку від ріллі до зімкнутого лісу, а також збільшення кількості гумусу в лісових ґрунтах порівняно з ріллею.

БІОХІМІЯ

О.А. ГРІНЧЕНКО, Л.Я. ШТАНОВА, З.А. ГОРЕНКО, В.М. БАБАН, В.А. БАРАНОВСЬКИЙ, С.П. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, П.І. ЯНЧУК 

У хронічних дослідах на ненаркотизованих щурах методом аспірації досліджували шлункову секрецію та біохімічний склад шлункового соку впродовж розвитку експериментального хронічного алкогольного панкреатиту та після  корекції патології таурином. Хронічний алкогольний панкреатит у щурів моделювали шляхом споживання тваринами 20% розчину етанолу в якості єдиного джерела пиття впродовж 14 тижнів. Після закінчення терміну алкоголізації прийом етанолу відміняли і впродовж двох тижнів внутрішньошлунково вводили таурин із розрахунку 7 мг/кг. Встановлено, що впродовж розвитку панкреатиту кислотність шлункового вмісту значно підвищувалась, а секреція слизу зменшувалась. У шлунковому соку сумарна концентрація вільних амінокислот, як і індивідуальні рівні більшості з них, у тварин із патологією зменшувались, проте концентрації лейцину, ізолейцину, фенілаланіну та триптофану збільшувались. Таурин відновлював секреторну функцію шлунка щурів із алкогольним панкреатитом, нормалізуючи рівні соляної кислоти, слизу та більшості вільних амінокислот у шлунковому соку.

Ю.Г. МАСІКЕВИЧ 

Обґрунтовано оригінальну концепцію, що пояснює формування високоорганізованого фотосинтетичного апарату (ФСА) в рослин кукурудзи, на основі кооперування ядерної та хлоропластної генетичних систем. Концепція базується  на проведенні факторного аналізу основних структурно-функціональних показників хлоропластів мезофілу та обкладки провідних пучків.

ОГЛЯДИ

Л.О. ШЕВЧИК, Г.М. ГОЛІНЕЙ, С.С. ПОДОБІВСЬКИЙ, М.А. КРИЖАНОВСЬКА, Н.Я. КРАВЕЦЬ 

Сучасна наукова картина світу ґрунтується  на основі концепції біоцентризму, котрий  декларує цілісність живої природи  і реалізується через принципи рівноправності всього живого, рівневої організації життя, коеволюції та біоетики. Неоціненна роль концепції біоцентризму і в регламентації взаємовідносин між тваринним світом Землі і людиною як складовою частиною останнього. Зокрема, в статті детально проаналізовані різні аспекти  місця і ролі тварин у житті та господарській діяльності людини, уточнені основні принципи регламентації  практичної участі людини в житті живої природи.

РЕЦЕНЗІЇ

Барна М. М. Ботаніка. Практикум з анатомії та морфології рослин / М. М. Барна. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — 304 с.: іл. 


У тернопільському видавництві  «Терно-граф» у 2014 році вийшов друком навчальний посібник «Ботаніка. Практикум з анатомії та морфології рослин» відомого українського ботаніка, морфолога та цитоембріолога рослин, доктора біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, професора кафедри ботаніки та зоології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира  Гнатюка М. М. Барни. Зауважимо, що вища школа України отримала навчальний посібник, який в Україні раніше не видавався. Тому відрадно відмітити, що своїм листом № 1/1-8454 від 03. 06. 2014 р. Міністерство освіти і науки України надало навчальному посібнику Гриф «Рекомендовано як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів».

ІСТОРІЯ НАУКИ. ПЕРСОНАЛІЇ

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІК, ФЛОРИСТ, СИСТЕМАТИК,ЕКОЛОГ І ФІТОСОЗОЛОГ. ПРОФЕСОР ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ ЧОПИК 

(до 85–річчя від дня народження професора В. І. Чопика)
Опубліковано в Журнал за 2014 рік

Із нового

Найпопулярніші статті