С.Е. ДЯТЛОВ, А.В. КОШЕЛЕВ, А.Г. ПЕТРОСЯН, Е.А. ПАВЛОВА, Л.Ю. СЕКУНДЯК
Проведена оценка степени загрязнения морских поверхностных и придонных вод с помощью индекса загрязненности вод (ИЗВ), трофического индекса (TRIX), а также токсичности водных экстрактов донных отложений полигона «Одесский регион северо-западной части Черного моря».
Ключевые слова: Черное море, вода, донные отложения, интегральная оценка качества
Н.М. ДАЙНЕКО, С.Ф. ТИМОФЕЕВ, А.В. ЛУКАШ
Спустя 26 лет после катастрофы на Чернобыльской АЭС в воде, почвах и прибрежно-водной растительности поймы р. Днепр Брагинского района Гомельской области не обнаружено превышения нормативов тяжелых металлов и цезия-137. Только 2 растительных образца из 48 накапливали цезий-137, в 1,7 и 1,4 раза превышающий норматив в 370 Бк/кг. Основными загрязнителями проб воды, почвы и растительных образцов являлись Mn, Zn, Cd, Cu, Ni.
Ключевые слова: прибрежно-водная растительность, тяжелые металлы, цезий-137, пойма, р. Днепр
О.В. ГУЛЬКА
У статті порівнюються показники серцевої діяльності студентів різних років навчання, які становлять незв’язані вибірки. Показано, що індивідуальні відмінності функціонування синусного вузла, що формуються під впливом стресорів, проявляються не тільки у віковому аспекті – у старшокурсників зростає симпатоадреналова активність, але й у статевому – жінки характеризувались показниками, що свідчать про переважання адренергічних впливів, чоловіки – ваготонії.
Ключові слова: варіабельність ритму серця, вегетативна регуляція, автономна нервова система, синусний вузол, незв’язані вибірки, студенти
Е.О. ГЛАЗКОВ
У статті розглянуто адаптаційні можливості організму іноземних студентів в процесі навчання у навчальному закладі та виявлені фізіологічні умови адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі.
Ключові слова: студенти, навчальна діяльність, адаптація
Б. В. ЯКОВЕНКО, О. П. ТРЕТЯК, О. Б. МЕХЕД, М. О. ІВАЩЕНКО
Ключові слова: короп лускатий, зенкор, 2,4-Д, йони міді, гематологічні показники, біохімічні показники
О.И. ЦЕБРЖИНСКИЙ
Гиперталлоз у морских свинок вызывает нарушение тканевого дыхания, усиление свободнорадикального перекисного окисления в крови за счет активации дыхательного взрыва нейтрофилов, ослабление в крови антиоксидантной защиты, дефицит низкомолекулярных антиоксидантов. Гистологическое исследование тканей печени выявило задержку митоза на стадии метафазы, связанную с К-митозом. Возможно окислительное повреждение белков митотического аппарата и ДНК.
Ключевые слова: гиперталлоз, свободнорадикальное перекисное окисление, антиоксидантная защита, к-митоз
Е.Н. СКУРАТОВСКАЯ, И.И. ДОРОХОВА
Исследована сезонная динамика активности некоторых антиоксидантных ферментов и уровня окислительной модификации белков в крови морского ерша Scorpaena porcus L. из прибрежных акваторий г. Севастополя. Выявлена высокая активность супероксиддисмутазы, глутатионредуктазы и глутатион-S-трансферазы летом и осенью, пероксидазы – зимой. Показано, что уровень окислительной модификации белков в сыворотке крови морского ерша в летне-осенний период выше, чем в зимне-весенний.
Ключевые слова: ферменты, антиоксидантная защита, белки, окислительная модификация, кровь, морской ёрш
Ю.І. СЕНИК, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ, В.В. ГРУБІНКО
Досліджено зміни вмісту ліпідів у зябрах щуки за дії 0,5 та 2,0 рибогосподарських ГДК йонів цинку. Встановлено зміни вмісту неполярних ліпідів, фосфоліпідів та їх співвідношення у досліджуваній тканині аклімованих риб. На підставі одержаних даних встановлено концентраційнозалежні механізми адаптації ліпідного профілю клітин зябер щуки до дії йонів цинку.
Ключові слова: щука, неполярні ліпіди, фосфоліпіди, цинк
Б. З. ЛЯВРІН, О.О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, В. З. КУРАНТ
Ключові слова: короп, неполярні ліпіди, фосфоліпіди, зябра, печінка, м’язи
В.З. КУРАНТ
Наведені дані про вплив йонів марганцю, цинку, міді та свинцю на метаболізм [U-14C]-амінокислот в печінці та скелетних м’язах коропа в умовах in vitro. Встановлено, що за дії йонів зазначених металів відбувається перерозподіл вільних амінокислот в органах і тканинах риб шляхом активації протеолітичних процесів, в основному, в скелетних м’язах, що призводить до підвищення їх концентрації у печінці. Показано, що радіоактивність гомогенатів як печінки, так і м’язів знижується відносно контрольних величин за інтоксикації йонами досліджуваних металів в ряді: Mn>Zn>Cu>Pb.
Ключові слова: прісноводні риби, йони металів, метаболізм, амінокислоти