О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, А. В. СТАНІСЛАВЧУК, С. Б. ЗГУРСЬКА, В. З. КУРАНТ
Досліджено вплив підвищених концентрацій іонів Феруму (ІІІ) на стан антиоксидантної системи та вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів в тканинах (печінка та зябра) коропа і щуки. Відмічено, що іони Феруму, залежно від концентрації, здійснюють значний вплив на про- та антиоксидантні системи організму риб. При цьому ініціація вільнорадикального окиснення та утворення його продуктів має індивідуальний характер для кожного виду риб та виражену тканинну специфіку.
Ключові слова: короп, щука, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантні ензими
О. О. РАБЧЕНЮК
Досліджено вміст заліза, загального білка та концентрацію трансферину у плазмі крові коропа (Cyprinus carpio L.) і щуки (Esox lucius L.) за дії 2 та 5 гранично допустимих рибогосподарських концентрацій (ГДК) йонів Fe3+ у воді. Встановлено, що підвищений вміст йонів феруму у воді призводить до зростання кількості металу у плазмі обох видів риб та збільшення показника насичення трансферину залізом. Дані показники можуть бути використані для оцінки забруднення водного середовища йонами Fe3+.
Ключові слова: короп, щука, кров, плазма, залізо, трансферин
О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, Б. З. ЛЯВРІН, В. З. КУРАНТ
Досліджено накопичення та перерозподіл феруму в організмі прісноводних риб за його підвищеного вмісту у воді (2 і 5 ГДК). Показано, що найбільшу кількість феруму виявлено в печінці та зябрах як коропа, так і щуки. Крім того, значна кількість металу міститься в нирках щуки. У м'язах досліджуваних видів риб концентрація феруму незначна, що може свідчити про міжорганний перерозподіл цього елемента. В цілому слід зазначити, що накопичення важких металів у риб є активним, регульованими і тканино-специфічним процесом, інтенсивність якого залежить від концентрації металу у воді, його будови і хімічних властивостей, фізико-хімічних параметрів водного середовища, а також від фізіолого-біохімічних особливостей організму риб.
Ключові слова: водне середовище, ферум, накопичення, короп, щука
Т.С. ШАРАМОК, Н.Б. ЄСІПОВА
Досліджено дію іонів міді на морфологічні показники крові карася сріблястого. Підвищення вмісту міді у воді призводить до патологічних змін в еритроцитах (пойкілоцитозу, фестончатості, зсуву ядра) та змін у лейкоцитарній формулі. При дослідженні впливу дефіциту розчиненого у воді кисню на еритроцити периферійної крові різних за біологією видів риб (щука, лящ, карась сріблястий) були виявлені однотипові патологічні ознаки в структурі еритроцитів, а саме − вірогідне збільшення кількості клітин з явищами каріолізису, хроматолізісу, а в ляща − пойкілоцитозу. У карася, на відміну від інших риб, зустрічаються еритроцити в стані амітозу як у контролі, так і в досліді, але у дослідних риб їх кількість збільшується в десятки разів. Тобто, морфо-структуру клітин червоної крові риб можна використовувати в якості чутливого індикатору при визначенні оптимальних меж кисневого режиму для різних видів риб та як еталон еколого-фізіологічного стану риб в період антропогенного впливу на водойми.
Ключові слова: мідь, гіпоксичні умови, кров, лящ, щука, карась сріблястий
Ю.І. СЕНИК, О.О. РАБЧЕНЮК, В.З. КУРАНТ
Досліджено вплив йонів кадмію у кількості 0,5 і 2 ГДКр на ліпідний склад мітохондрій клітин печінки коропа (Cyprinus carpio L.) та щуку (Esox lucius L.). Встановлено, що дія підвищених концентрацій металу викликає структурно-функціональні зміни фосфоліпідного складу мітохондрій досліджуваних видів риб, які спрямовані на протидію прямому та опосередкованому впливу йонів Cd2+.
Ключові слова: короп, щука, мітохондрії печінки, фосфоліпіди, кадмій
Ю.І. СЕНИК, Б.З. ЛЯВРІН, І.Ю. НАЙКО, О.Б. ОСТАПЮК, Д.В. ГАЙДУК, В.Я. БИЯК, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ
Досліджено вплив Zn2+(0,5 і 2 мг/дм3) та Cd2+(0,005 і 0,02 мг/ дм3) на ліпідний склад мітохондрій клітин гепатопанкреасу коропа (Cyprinus carpio L.) та щуки (Esox lucius L.). Встановлено, що підвищені концентрації йонів металів у воді викликають структурно-функціональні зміни фосфоліпідного складу мітохондрій досліджуваних риб. Вплив 0,5 мг/дм3 йонів Zn2+ у обох видів риб та дія низьких концентрацій Cd2+ у щуки активував синтез ФХ, що призводить до зниження мікров'язкості мембрани, що, ймовірно, обумовлено збільшенням ролі фосфоліпідів у регуляції її проникності для йонів металів. Дія обох досліджуваних концентрацій кадмію та вплив 2 мг/дм3 йонів цинку викликала зростання кількості ФЕА, ЛФХ і СМ та зменшення вмісту ФХ і ФІ. Зниження вмісту ФХ і ФІ з паралельним накопичення ЛФХ вказує на активацію лізосомальної фосфоліпази А2 і фосфоліпази С, тобто, деструкцію ліпідного шару мембран мітохондрій. Адаптивною відповіддю на такі зміни можна вважати накопичення СМ і ФЕА, що сприяє збільшенню щільності ліпідного бішару та, відповідно, зниженню його проникності. Незважаючи на адаптивну роль ФЕА, значне його накопичення з одночасним гідролізом ФХ сприяє можливій його появі на зовнішньому шарі мембран мітохондрій, внаслідок чого спостерігається зростання її проникності, що може бути однією з причин накопичення йонів Cd2+ і Zn2+ за дії їх високих концентрацій у воді.
Ключові слова: щука, короп, цинк, кадмій, печінка, мітохондрії, мембрани, фосфоліпіди
Ю.І. СЕНИК, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ, В.В. ГРУБІНКО
Досліджено зміни вмісту ліпідів у зябрах щуки за дії 0,5 та 2,0 рибогосподарських ГДК йонів цинку. Встановлено зміни вмісту неполярних ліпідів, фосфоліпідів та їх співвідношення у досліджуваній тканині аклімованих риб. На підставі одержаних даних встановлено концентраційнозалежні механізми адаптації ліпідного профілю клітин зябер щуки до дії йонів цинку.
Ключові слова: щука, неполярні ліпіди, фосфоліпіди, цинк