Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

Г. В. TЕРЕНЬКО

Украинский научный центр экологии моря, Одесса

Исследован первый случай «цветения» воды, вызванный пресноводно-солоноватоводной динофитовой водорослью Peridiniopsis penardii (Lemmerm.) Bourr. 1968 в Одесском заливе Черного моря. Анализируется динамика «цветений» P. penardii на протяжении трех лет и обсуждаются возможные причины этого явления. Полученные данные позволяют расширить знания об экологии и ареале распространения вида. Установлено, что P. penardii способен существовать в широком диапазоне солености и узком диапазоне температур, является компонентом зимнего фитопланктона, предпочитая замкнутые акватории моря. Появление вида, возможно, является следствием глобальных климатических изменений, в частности, увеличения числа «теплых зим» в черноморском регионе за последние семь лет.

Ключевые слова: Peridiniopsis penardii, динофлагелляты, «цветение» воды, температура, соленость, зима, Одесский залив, Чёрное море

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

В. М. МАРЦЕНЮК, О. С. ПОТРОХОВ, О. Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено фізіолого-біохімічний стан та особливості енергетичного обміну риб різних таксономічних статусів за дії підвищеної температури води. Встановлено, що ізоляція від несприятливого температурного чинника у окуня та коропа на біохімічному рівні відбувається по-різному. Активність АТФ-ази у м’язах коропа та зябрах окуня зростає. Активність ензимів енергетичного обміну свідчить про формування гіпоксичного стану у тканинах як у коропа, так і в окуня. В обох видів риб вміст глікогену в печінці із зміною температурного режиму зростає, що може свідчити про порушення його окиснення. Виявлені зміни біохімічних показників у коропа і окуня відмінні і свідчать про специфічну видову реакцію риб на нетипові зміни температурних умов.

Ключові слова: окунь, короп, температура, енергетичний обмін, ензими, глікоген

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

І. М. НЕЗБРИЦЬКА, А. В. КУРЕЙШЕВИЧ, О. В. ВАСИЛЕНКО, О. І. БОДНАР

Інститут гідробіології НАН України, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено зміни сухої маси, концентрації хлорофілу а, активності сукцинатдегідрогенази (CДГ) та цитохромоксидази у деяких видів Chlorophyta (Desmodesmus communis, Tetraedron caudatum) та Cyanoprokaryota (Aphanocapsa planctonica, Phormidium autumnale f. uncinata) за різних температурних режимів – 20, 26, 32 °С. Максимальна величина сухої маси D. communis і T. caudatum відзначалася за температури 20 °С, а Aph. planctonica – 32 °С. За температурних умов, які виходять за межі оптимальних для росту досліджуваних видів водоростей та ціанопрокаріот, вміст хлорофілу а у їх сухій масі знижувався. У зелених водоростей за досліджуваних температур суттєвих змін у функціонуванні СДГ не відбувалося. Натомість, у ціанопрокаріот з виходом культур на стаціонарну фазу росту за найвищої температури спостерігалося повне інгібування активності СДГ. Зміни показників активності цитохромоксидази за досліджуваних температурних режимів у представників Chlorophyta та Cyanoprokaryota мали подібний характер і залежали не лише від температури, але і фази росту культур./p>

Ключові слова: температура, Chlorophyta, Cyanoprokaryota, суха маса, хлорофіл а, сукцинатдегідрогеназа, цитохромоксидаза

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

К.М. ЦАПЛІНА

Інститут гідробіології НАН України

Проаналізовані видовий склад та біомаса макрофітів на мілководдях Київського водосховища протягом багатьох років і визначено напрямок їх зміни в умовах глобальних підвищень температур.

Ключові слова: Київське водосховище, вищі водяні рослини, нитчасті водорості, біомаса, температура, гідрохімічні показники

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Є.В. СТАРОСИЛА

Інститут гідробіології НАН України

Встановлено особливості структурно-функціонального стану бактеріоценозу за різного термічного режиму та оцінено якість води ділянок мілководної зони Київського водосховища.

Ключові слова: еколого-трофічні групи бактерій, температура, мілководдя, водосховище

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.О. СТОЙКА, Л.С. КІПНІС

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено вплив різних температур та фотоперіоду на рівень спонтанного мутагенезу за мікроядерним аналізом в клітинах тканин риб різної екологічної валентності: коропа звичайного (Cyprinus carpio L.), карася сріблястого (Carassius auratus gibbelio L.), простого (або крапчастого) сомика (Corydoras paleatus (Jenyns). Найбільша кількість мікроядер (МЯ) за дії різних температур і фотоперіоду утворюється в активованому до мітозу епітелії кайми хвостового плавця досліджених видів риб і складала в середньому відповідно 7,6, 8,24 та 5,82‰. Найменша кількість МЯ в середньому утворювалася у печінці коропа і карася (що складало 1,13‰ і 3,62‰ відповідно) та еритроцитах сомика крапчастого (2,27‰). Встановлено, що кількість МЯ за дії як критичних температур, так і різного фотоперіоду не перевищувала рівня спонтанного мутагенезу для риб (20‰). Найбільша кількість МЯ спостерігалась у виду з найширшою екологічною валентністю (карася) як під дією абіотичних чинників, так і за дії генотоксичного фактору (іони хрому) і складала 5,73 і 9,74‰, відповідно, в середньому по всім тканинам, найменша – з найвужчою (сомика крапчастого) – 3,71 та 5,59‰. Показано, що кількість МЯ є видо- та тканино специфічною характеристикою і залежить від фотоперіоду та температури.

Ключові слова: мікроядра (МЯ), риби, температура, фотоперіод

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.Г. КРОТ, Т.І. ЛЕКОНЦЕВА, А.Б. ПОДРУГІНА, Т.В. ФРИНОВСЬКА

Інститут гідробіології НАН України

Проведено оцінку структурно-функціонального стану угруповань гамарид у мілководній зоні Київського водосховища при підвищенні температури води до 26–30 ºС. Основу угруповань становили Dikerogammarus haemobaphes (Eichwald, 1841), Dikerogammarus villosus (Sowinsky, 1894), Chaetogammarus ischnus (Stebbіng, 1898), Pontogammarus robustoides (Sars, 1894). Показано вплив локальних температурних умов середовища на особливості просторового розподілу і відтворювальну функцію популяцій гамарид. Критичними є температури води вище 28 ºС, що викликають міграцію на більші глибини та зосередження гамарид переважно у бентосних ценозах, пригнічення процесу розмноження.

Ключові слова: температура, водосховище, гамариди, угруповання, структурно-функціональний стан

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.В. КУРЕЙШЕВИЧ, В.А. МЕДВЕДЬ

Институт гидробиологии НАН Украины

На основании данных многолетних наблюдений исследована связь между содержанием хлорофилла а фитопланктона и температурой воды в водохранилищах Днепра и низовьев р. Дунай. Установлено, что наиболее высокие концентрации хлорофилла а фитопланктона днепровских водохранилищ в летний сезон наблюдаются в диапазоне температур 20–24 °С, р. Дунай – 20–24,5 °С.

Ключевые слова: хлорофилл а, температура, фитопланктон

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.Г. КРОТ, Т.І. ЛЕКОНЦЕВА, А.Б. ПОДРУГІНА

Досліджували резистентність гамарид Сhaetogammarus ischnus до дії підвищених температур водного середовища. Виявлено особливості змін рівня теплостійкості організму в залежності від характеру впливу чинника (статичний або динамічний режими) та попередніх умов існування. Показано міжпопуляційні, вікові відмінності поведінкових реакцій та індивідуальної мінливості рівня резистентності особин.

Ключові слова: : резистентність, гамариди, температура, адаптація, толерантність, культивування, регульовані системи

Опубліковано в 2013. - № 1 (54)

Із нового

Найпопулярніші статті