І. В. КАЛІНІН

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Сучасне загострення антропогенного забруднення є однією з найважливіших проблем, що обумовлює необхідність вивчення механізмів адаптації організмів до важких металів, як найнебезпечніших забруднювачів. У статті показано розподіл і взаємодію важких металів (Купруму, Цинку, Кадмію і Плюмбуму) в тканинах крові, печінки та нирок щурів після експериментальної інтоксикації.

Ключові слова: Купрум, Цинк, Кадмій, Плюмбум, кров, печінка, нирки, щури

Т.І. БІЛИК, О.М. ТИХЕНКО

Національний авіаційний університет

Визначено вміст важких металів в різних видах макрофітів. Встановлено, що найбільшу акумулюючу здатність щодо металівмають рдесник кучерявий та очерет звичайний. Запропоновано використання цих видів рослин для очищення води та покрашення стану водойм.

Ключові слова: акумуляція, важкі метали, макрофіти, кадмій, мідь, свинець, цинк

Ю.І. СЕНИК, Б.З. ЛЯВРІН, І.Ю. НАЙКО, О.Б. ОСТАПЮК, Д.В. ГАЙДУК, В.Я. БИЯК, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ

Досліджено вплив Zn2+(0,5 і 2 мг/дм3) та Cd2+(0,005 і 0,02 мг/ дм3) на ліпідний склад мітохондрій клітин гепатопанкреасу коропа (Cyprinus carpio L.) та щуки (Esox lucius L.). Встановлено, що підвищені концентрації йонів металів у воді викликають структурно-функціональні зміни фосфоліпідного складу мітохондрій досліджуваних риб. Вплив 0,5 мг/дм3 йонів Zn2+ у обох видів риб та дія низьких концентрацій Cd2+ у щуки активував синтез ФХ, що призводить до зниження мікров'язкості мембрани, що, ймовірно, обумовлено збільшенням ролі фосфоліпідів у регуляції її проникності для йонів металів. Дія обох досліджуваних концентрацій кадмію та вплив 2 мг/дм3 йонів цинку викликала зростання кількості ФЕА, ЛФХ і СМ та зменшення вмісту ФХ і ФІ. Зниження вмісту ФХ і ФІ з паралельним накопичення ЛФХ вказує на активацію лізосомальної фосфоліпази А2 і фосфоліпази С, тобто, деструкцію ліпідного шару мембран мітохондрій. Адаптивною відповіддю на такі зміни можна вважати накопичення СМ і ФЕА, що сприяє збільшенню щільності ліпідного бішару та, відповідно, зниженню його проникності. Незважаючи на адаптивну роль ФЕА, значне його накопичення з одночасним гідролізом ФХ сприяє можливій його появі на зовнішньому шарі мембран мітохондрій, внаслідок чого спостерігається зростання її проникності, що може бути однією з причин накопичення йонів Cd2+ і Zn2+ за дії їх високих концентрацій у воді.

Ключові слова: щука, короп, цинк, кадмій, печінка, мітохондрії, мембрани, фосфоліпіди

Ю.І. СЕНИК, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ, В.В. ГРУБІНКО

Досліджено зміни вмісту ліпідів у зябрах щуки за дії 0,5 та 2,0 рибогосподарських ГДК йонів цинку. Встановлено зміни вмісту неполярних ліпідів, фосфоліпідів та їх співвідношення у досліджуваній тканині аклімованих риб. На підставі одержаних даних встановлено концентраційнозалежні механізми адаптації ліпідного профілю клітин зябер щуки до дії йонів цинку.

Ключові слова: щука, неполярні ліпіди, фосфоліпіди, цинк

І.Б. ГРЮК, І.Л. СУХОДОЛЬСЬКА

Визначено середньорічний вміст есенціальних важких металів у воді малих річок Рівненщини на територіях з різним рівнем антропогенного навантаження. Проаналізовано динаміку вмісту Феруму, Мангану, Цинку, Купруму у поверхневих водах екосистем рекреаційної, аграрної, урбанізованої та техногеннотрансформованої територій Рівненської області впродовж 2005-2010 рр. Здійснено порівняльний аналіз результатів дослідження з ГДК та фоновими показниками. Знайдено залежність вмісту важких металів у воді малих річок від рівня антропогенного навантаження, температурних умов та обсягів атмосферних опадів. Стан води малих річок щодо вмісту біотичних компонентів забруднення свідчить про високу антропогенну трансформацію малих річок Рівненщини.

Ключові слова: : малі річки, вода, Купрум, Манган, Ферум, Цинк, Рівненщина