О. О. ПACІЧНА, Л. О. ГОРБАТЮК, М. О. ПЛАТОНОВ, О. О. ГОДЛЕВСЬКА
Встановлено закономірності окремої та сумісної дії йонів міді (ІІ) та мангану (ІІ) у концентраціях, що відповідають їх величинам у природних водах, на фотосинтез і дихання занурених макрофітів Najas guadalupensis (Spreng.) Magnus. Показано зменшення токсичної дії суміші йонів міді і мангану у концентрації 2–5 мкг/дм3 Cu2+ і 20–50 мкг/дм3 Mn2+ на газообмінні процеси Najas guadalupensis порівняно з впливом окремих йонів металів, що є наслідком їх антагонізму при акумуляції рослинами. За комбінованого впливу йонів міді і мангану у високих концентраціях (10–20 мкг/дм3 Cu2+ і 100–200 мкг/дм3 Mn2+) посилюється їх токсичність для фотосинтезу і дихання Najas guadalupensis, що пов’язано з накопиченням значної кількості металів у рослинах. Висока чутливість газообмінних процесів Najas guadalupensis до дії Cu2+ і Mn2+ дає можливість рекомендувати застосовування цього виду макрофітів як тест-об’єкту, а фотосинтез і дихання – як тест-функцій при біотестуванні вод, забруднених важкими металами.
Ключові слова: занурені макрофіти, водне середовище, мідь, манган, фотосинтез, дихання, акумуляція
Т.І. БІЛИК, О.М. ТИХЕНКО
Визначено вміст важких металів в різних видах макрофітів. Встановлено, що найбільшу акумулюючу здатність щодо металівмають рдесник кучерявий та очерет звичайний. Запропоновано використання цих видів рослин для очищення води та покрашення стану водойм.
Ключові слова: акумуляція, важкі метали, макрофіти, кадмій, мідь, свинець, цинк
В.О. КОВАЛЬ
Досліджено зміни морфологічних показників коропа за дії йонів міді. Виявлено залежність між віковими особливостями риб та відповіддю на дію токсичного середовища. Показано, що більш згубна дія токсиканта проявляється у молодших риб (цьогорічки) – відбувається значне зростання показників індексу печінки та селезінки.
Ключові слова: короп, мідь, морфологічні показники, індекс печінки, індекс селезінки