Повідомлення

2013. - № 4 (57)

М.І. МАЙСТРЕНКО

Представлена характеристика біологічних та фізико-хімічних властивостей бірнавірусів, які переважно вражають риб та інших водяних тварин.

Ключові слова: бірнавіруси; класифікація; морфологія; нуклеінова кислота; патогенез

А.В. ЮКАЛО

Нативні казеїнові міцели було виділено в результаті повторного розшарування системи «вода – протеїни молока – полісахарид». В результаті хроматографічних і електрофоретичних досліджень показано, що виділені міцели є подібними до міцел із знежиреного молока за значенням молекулярних мас і фракційним складом протеїнів.

Ключові слова: казеїн, нативні міцели, хроматографія, електрофорез

Ю.І. СЕНИК, Б.З. ЛЯВРІН, І.Ю. НАЙКО, О.Б. ОСТАПЮК, Д.В. ГАЙДУК, В.Я. БИЯК, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ

Досліджено вплив Zn2+(0,5 і 2 мг/дм3) та Cd2+(0,005 і 0,02 мг/ дм3) на ліпідний склад мітохондрій клітин гепатопанкреасу коропа (Cyprinus carpio L.) та щуки (Esox lucius L.). Встановлено, що підвищені концентрації йонів металів у воді викликають структурно-функціональні зміни фосфоліпідного складу мітохондрій досліджуваних риб. Вплив 0,5 мг/дм3 йонів Zn2+ у обох видів риб та дія низьких концентрацій Cd2+ у щуки активував синтез ФХ, що призводить до зниження мікров'язкості мембрани, що, ймовірно, обумовлено збільшенням ролі фосфоліпідів у регуляції її проникності для йонів металів. Дія обох досліджуваних концентрацій кадмію та вплив 2 мг/дм3 йонів цинку викликала зростання кількості ФЕА, ЛФХ і СМ та зменшення вмісту ФХ і ФІ. Зниження вмісту ФХ і ФІ з паралельним накопичення ЛФХ вказує на активацію лізосомальної фосфоліпази А2 і фосфоліпази С, тобто, деструкцію ліпідного шару мембран мітохондрій. Адаптивною відповіддю на такі зміни можна вважати накопичення СМ і ФЕА, що сприяє збільшенню щільності ліпідного бішару та, відповідно, зниженню його проникності. Незважаючи на адаптивну роль ФЕА, значне його накопичення з одночасним гідролізом ФХ сприяє можливій його появі на зовнішньому шарі мембран мітохондрій, внаслідок чого спостерігається зростання її проникності, що може бути однією з причин накопичення йонів Cd2+ і Zn2+ за дії їх високих концентрацій у воді.

Ключові слова: щука, короп, цинк, кадмій, печінка, мітохондрії, мембрани, фосфоліпіди

I. V. KUSHKEVYCH

The influence of hydrogen sulfide at differential concentrations on the dissimilatory sulfate reduction process by bacteria Desulfovibrio piger Vib-7 isolated from the human intestine has been studied. The significant inhibition of bacterial growth (up to 21% on the 60th hour of cultivation, compared with control) and their sulfate and lactate consumption as well as hydrogen sulfide and acetate production has already been observed in concentration of 1 mM H2S in the cultivation medium. In the presence of 2 and 3 mM H2S, the bacterial growth is inhibited by 53 and 70%, respectively, on the 60th hour of cultivation. The increasing concentrations up to 4 and 5 mM hydrogen sulfide have caused a violation of the dissimilatory sulfate reduction process of the studied D. piger Vib-7 strain. Complete inhibition of bacterial growth and significant inhibition of sulfate reduction (up to 98%, compared with control) have been shown at the highest concentration (7 mM) of hydrogen sulfide in the cultivation medium. Based on experimental data, surface models of dissimilatory sulfate reduction parameters (bacterial growth, sulfate and lactate consumption, and accumulation of hydrogen sulfide and acetate) under the influence of hydrogen sulfide different concentration by the D. piger Vib-7 were constructed. The isolated bacteria D. piger Vib-7 producing hydrogen sulfide and acetate might cause various human and animal intestinal diseases (including ulcerative colitis and colon cancer) and other inflammatory bowel processes. Therefore these bacteria are quite interesting and promising for further studies.

Keywords: sulfate-reducing bacteria, Desulfovibrio piger, sulfates, hydrogen sulfide, ulcerative colitis, inflammatory bowel diseases

Е.В. СОКОЛОВ

На основе геолого-морфологической структуры водосборной площади Дофиновского лимана выделены три функциональные зоны режимов природопользования, разработана система природоохранных мероприятий. Предложено средостабилизирующее соотношения между природными, квазиприродными и антропогенными территориальными комплексами.

Ключевые слова: Дофиновский лиман, водосборная площадь, сбалансированное природопользование

М.І. КОСТОЛОВИЧ

У статті обґрунтовано необхідність посилення уваги до організації і проведення екологічних досліджень під час навчальної практики студентами-екологами з урахуванням краєзнавчого принципу. Проаналізовано можливості екологічних досліджень у вивченні та збереженні біорізноманіття рідного краю.

Ключові слова: екологічні дослідження, краєзнавчий принцип, навчальна практика, підготовка фахівців, охорона природи

М. В. КАСЬКІВ

Обгрунтовано застосування мікроядерного тесту в системі цитогенетичного моніторингу. Досліджено закономірності виникнення генетичних змін в клітинах слизової оболонки порожнини рота дітей дошкільного віку в різних тест-полігонах м. Рівне з різним рівнем техногенного навантаження. Встановлено, що цитогенетичний статус організму дитини погіршується зі зростанням рівня антропогенного навантаження. Встановлено рівень генетичної небезпеки для людини від дії шкідливих екологічних чинників з урахуванням мутагенності навколишнього середовища та стану генетичного здоров'я населення.

Ключові слова: інтенсивність потоків автотранспорту, МЯ - тест, епітеліоцити, концентрація (СО), атмосферене повітря

Г.М. ЗАДОРОЖНА

Досліджений вертикальний розподіл фітопланктону лентичної водойми на прикладі затоки Оболонь. Знайдено 216 видів та внутрішньовидових таксонів водоростей із 8 відділів. Встановлено, що в літній період основна маса планктонних водоростей концентрується у верхніх шарах води, при цьому розподіл основних відділів та домінуючих видів визначається гідрометеорологічними умовами. Показані особливості структури чисельності, біомаси та домінуючого комплексу видів за температур води, які перевищували середні багаторічні дані.

Ключові слова: фітопланктон, лентична водойма, вертикальний розподіл

О.В. ГУЛАЙ

Досліджено вплив кореневих дифузатів куги озерної (Scirpus lacustris) на щільність популяцій патогенних бактерій Erysipelothrix rhusiopathiae. Встановлено, що прижиттєві виділення рослин цього виду стимулюють ріст популяції еризипелотріксів. В прісноводних екосистемах, в заростях куги озерної можуть складатися сприятливі умови для існування та тривалого збереження патогенних бактерій виду E. rhusiopathiae.

Ключові слова: Scirpus lacustris, прижиттєві виділення, Erysipelothrix rhusiopathiae, щільність популяцій

Р.І. ГУРАЛЬ

Господарська діяльність людини дуже часто супроводжується забрудненням водного середовища чужорідними сполуками, що в більшості випадків становлять загрозу як для гідробіонтів, так і для людей [6, 7]. Вагому частку серед їх різноманіття складають іони важких металів. Як правило, основними джерелами забруднення водного середовища ними є підприємства. На дослідженій території їх кількість незначна. Можливо через це у басейні верхів'я Дністра відсутні комплексні дані щодо забруднення гідротопів території іонами важких металів. Поодинокі відомості щодо їх концентрації можна віднайти у роботах [2, 8, 10], але вищезгаданими дослідженнями охоплено незначна кількість типів гідротопів. Разом з тим на території решти України дослідження такого плану проводяться активно [1, 10, 12]. Вивчено рівень забруднення водного середовища іонами важких металів у басейні верхів'я р. Дністер.

Ключові слова: басейн верхів'я р. Дністер, забруднення, іони важких металів, антропогенний вплив

А.Ю. ВАРИГИН

Изучены сукцессионные изменения в структуре зооценоза обрастания берегозащитных сооружений Одесского залива Черного моря после аномально холодной зимы 2011-2012 гг. Описан процесс восстановления этого сообщества после механического воздействия ледовых масс, в результате которого организмы-обрастатели были полностью отделены от субстрата. Восстановление сообщества началось лишь через 6 месяцев, когда произошло массовое оседание молоди мидий. Приводятся данные о динамике видового состава и количественного развития основных представителей сообщества. В марте 2013 года в составе сообщества обнаружено лишь 18 видов беспозвоночных. В то время как, по результатам предыдущих исследований здесь было отмечено 34 вида. Наиболее значительное сокращение (с 11 видов до 6) произошло среди ракообразных отряда Amphipoda. Увеличение параметров численности руководящего вида сообщества мидии в полтора раза за счет массового оседания молоди привело к понижению показателей их биомассы почти в два раза. Количественные параметры остальных видов уменьшились в 1,5 – 15 раз. По-видимому, для полного восстановления этого сообщества необходим более длительный период времени.

Ключевые слова: зооценоз обрастания, сукцессия, восстановление структуры зооценоза

В.В. ОЛЕШКО, О.С. ГАВРИЛЮК

В роботі наведені результати дослідження кількості та розмірів продихів на листках з метою встановлення адапційної здатності рослин родини калікантових до високих температур. Ксероморфність рослин визначається розмірами продихів та їх кількістю на одиницю площі. Найвища схильність до ураження в посушливий період року характерна для C.occidentalis, через найнижчу анатомічну ксероморфність продихів даного виду. Потенційно найстійкішими до засухи є C.fertilis та С.floridus

Ключові слова: транспірація, інтродукція, адаптація, замикаючі клітини, ксероморфність

Л. В. ОЙЦЮСЬ

Наведені дані флористичних досліджень території Волинського Полісся, які показують, що 85 неаборигенних видів рослин із 74 родів і 30 родин трапляються в складі лісових і різного типу лучних угруповань. Проведено їх аналіз за часом занесення та частотою трапляння на Волинському Поліссі.

Ключові слова: Волинське Полісся, неаборигенні види рослин, інтродуценти, епекофіти, агріоепекофіти, агріофіти

В.П. ПИДА

У чоловічих бруньках обліпихи крушиноподібної встановлено високий вміст аскорбінової кислоти, вітаміну Р, каротиноїдів, фенольних сполук, дубильних речовини, флавоноїдів. Одержані дані вказують на перспективність подальшого вивчення даної сировини та дозволяють рекомендувати чоловічі бруньки обліпихи в якості базової субстанції для створення нових лікарських засобів.

Ключові слова: обліпиха крушиновидна, чоловічі бруньки, аскорбінова кислота, вітамін Р, каротиноїди, фенольні сполуки, дубильні речовини, флавоноїди

Т.І. КОЛОДЯЖЕНСЬКА, О.П. ПOХИЛЬЧЕНКО, Ю.О. КЛИМЕНКО

Розглядається залежність регенераційної здатності аборигенних (J. communis L., J. excelsа Bieb., J. oxycedrus L.) та інтродукованих (J. foetidissima Willd., J. scopulorum Sarg., J. virginiana L., J. occidentalis Hook., J. seravschanica Kom.) мезофанерофітів роду Juniperus L. від віку маточної рослини. Для J. excelsа та J. oxycedrus найвищою регенераційною здатністю характеризуються живці, що заготовлені із імматурних рослин (12,1 % та 40,4 % відповідно), тоді як у віргінільних вона різко знижується. На результати укорінення J. communis вік маточника впливає менше. Результативність укорінення інтродукованих ялівців висока при використанні імматурних маточників (J. foetidissima – 50,0%, J. scopulorum – 34,0%, J. virginiana – 61,7%, J. occidentalis – 30,0%). Зі збільшенням фактичного віку таких маточників регенераційна здатність живців зменшується.

Ключові слова: ялівці, мезофанерофіти, живцювання, онтогенетичні стани

І.А. ГУЦАЛО, С.В. ПИДА, А.М. ЛІСНІЧУК, О.А. МЕЛЬНИЧУК, Р.С. ПАНАСЕНКО

Наведено коротку історичну довідку становлення Кременецького ботанічного саду, висвітлено теоретичне і практичне значення колекційного фонду, вказано шляхи поступлення насіннєвого матеріалу при створенні колекції та проаналізовано особливості ґрунтово-кліматичних умов досліджуваної території. Представлено видовий склад колекції нових кормових культур. Визначено систематичне положення видів, тип розмноження у колекції, значення, походження та наявність у природній флорі України. Дано характеристику таксономічному складу за життєвими формами К. Раункієра, еколого-морфологічною класифікацією І.Г. Сєрєбрякова, напрямками господарського використання. Відзначено найбільш перспективні види і обґрунтовано шляхи практичного використання колекційних фондів.

Ключові слова: інтродукція, вид, рід, кормові культури, життєва форма, колекція

Із нового

Найпопулярніші статті