О.В. ВАСИЛЕНКО, Ю.В. СИНЮК, Л.М. ГОЦУЛЯК, В.В. ГРУБІНКО, П.Д. КЛОЧЕНКО

Досліджено вплив гумінових кислот (ГК) на вміст вуглеводів, білків та ліпідів у клітинах прісноводних водоростей (Calothrix braunii, Chlorella vulgaris, Mayamаea atomus, Euglena gracilis). Встановлено, що у відповідь на дію ГК залежно від їх концентрації та терміну дії у представників синьозелених та діатомових водоростей накопичуються переважно білки, а у діатомеї також і вуглеводи. У Ch. vulgaris має місце аналогічний процес з частковим підвищенням накопичення ліпідів на початку дії ГК як стрес-чинника. Euglena gracilis має чітку білок-ліпідну стратегію адаптації до ГК, однак, при цьому, вміст білків зростає значніше, ніж ліпідів.

Ключові слова: прісноводні водорості, гумінові кислоти, вуглеводи, білки, ліпіди

БОТАНІКА

М.М. БАРНА, Л.С. БАРНА

На сучасному етапі розвитку ботаніки внаслідок багатьох фундаментальних досліджень, проведених останнім часом, було з’ясовано, що дослідження з інтродукції рослин є невід’ємною і складовою частиною ботанічної науки. Характерною особливістю тернопільського періоду становлення та розвитку ботаніки було те, що він розпочався у 1969 р., коли Кременецький державний педагогічний інститут було перебазовано в м. Тернопіль. Тернопільський державний педагогічний інститут розташувався в мікорайоні «Дружба» на місці корпусів школи-інтернату, що обумовило необхідність побудови навчального корпусу, технічних споруд, гуртожитків тощо. З 1972 р. розпочалось будівництво головного адміністративно-навчального корпусу інституту. Дуже напруженим був період будівництва головного корпусу з 1974 р. — року призначення ректором Тернопільського державного педагогічного інституту професора Олекскандра Федотовича Явоненка до 1977 р. – року здачі в експлуатацію головного навчального корпусу [5]. Необхідно зазначити, що ректор О. Ф. Явоненко відразу взяв під особистий контроль будівництво головного корпусу та озеленення території навколо нього. Для успішного вирішення останнього питання в інституті була cтворена комісія, до складу якої від природничого факультету ввійшли: декан факультету доцент С. Й. Грушко, завідувач кафедри ботаніки доцент В. О. Шиманська і доцент кафедри ботаніки М. М. Барна. На першому засіданні, яке проводив ректор О. Ф. Явоненко, кафедру ботаніки було зобов’язано розробити проект озеленення території навколо головного корпусу, що будувався і подати його ректору інституту для вивчення та затвердження.

С.В. ГУЦМАН, М.В. ГУЦМАН

У статті наведено результати дослідження адвентивної фракції флори м. Рівне, яка налічує 235 видів рослин, які належать до 59 родин, 163 родів, що складає приблизно понад третину кількості видів спонтанної флори міста. Це є свідченням значного забруднення флори міста заносними видами рослин.

Л.П. ЛИСОГОР

Досліджені різновікові перелоги Кіровоградського геоботанічного району. Проведений аналіз та виявлені закономірності формування запасів фітомаси. Відмічено, що найвищі показники запасів надземної фітомаси характерні для першої відновлювальної стадії. Розподіл підземної фітомаси є досить нерівномірним по ґрунтовому профілю – найбільше коренів зосереджено у верхньому горизонті. В демутаційному ряду спостерігається зменшення показників надземної фітомаси і збільшення підземної.

Х.І. СКРИПЕЦЬ, А.В. ОДІНЦОВА

Фаза цвітіння в популяції Gladiolus imbricatus у Великоберезнянському районі Закарпатської області триває близько 4 тижнів, цвітіння одного 11-квіткового пагона − 10 днів, цвітіння квітки − 4 дні. З механізмів забезпечення перехресного запилення виявлено протерандрію та геркогамію. Запилення здійснюється шляхом мелітофілії (бджолою Apis mellifera) на початку цвітіння і переважно шляхом автофілії наприкінці цвітіння. Отже, спосіб запилення за джерелом пилку ідіогенно-ксеногенний. Показники розмірів оцвітини, чоловічого і жіночого репродуктивного успіху є меншими в останніх квіток суцвіття порівняно з першими квітками, проте Р/О-показник у всіх квіток майже однаковий (близько 790) і характеризує G. imbricatus як факультативно ксеногамний вид.

ГІДРОБІОЛОГІЯ

О.В. ВАСИЛЕНКО, Ю.В. СИНЮК, Л.М. ГОЦУЛЯК, В.В. ГРУБІНКО, П.Д. КЛОЧЕНКО

Досліджено вплив гумінових кислот (ГК) на вміст вуглеводів, білків та ліпідів у клітинах прісноводних водоростей (Calothrix braunii, Chlorella vulgaris, Mayamаea atomus, Euglena gracilis). Встановлено, що у відповідь на дію ГК залежно від їх концентрації та терміну дії у представників синьозелених та діатомових водоростей накопичуються переважно білки, а у діатомеї також і вуглеводи. У Ch. vulgaris має місце аналогічний процес з частковим підвищенням накопичення ліпідів на початку дії ГК як стрес-чинника. Euglena gracilis має чітку білок-ліпідну стратегію адаптації до ГК, однак, при цьому, вміст білків зростає значніше, ніж ліпідів.

В.П. ГУСЕЙНОВА, А.В. КУРЕЙШЕВИЧ

Досліджено вплив різних концентрацій бензину та дизельного палива на чисельність, біомасу планктонних водоростей, вміст хлорофілу а, концентрацію біогенних елементів та рН води у зразках фітопланктону з Канівського водосховища восени (вересень). Показано, що додавання до них нафтопродуктів з розрахунку 10 та 20 ГДКр істотно пригнічує функціонування фітопланктону, призводить у більшості випадків до зменшення вмісту хлорофілу а, видового багатства, чисельності та біомаси водоростей. Встановлено, що нафтопродукти можуть впливати на склад альгоугруповань. Синьозелені водорості (Cyanoprokaryota) виявилися більш чутливими до дії нафтопродуктів порівняно з зеленими.

Н.В. ЗАИЧЕНКО

Проведен сравнительный анализ паразитофауны бычка-кругляка (Neogobius melanostomus) в нативном и приобретенном ареалах. В условиях приобретенного ареала (Средний Днепр) паразитофауна представлена значительно меньшим количеством видов. В составе паразитофауны бычка исследованного в среднем течении Днепра отмечено 13 видов паразитов пресноводных рыб, которые характеризуются широкой гостальной специфичностью. Зарегистрированы также паразиты, характерные для бычковых Черного и Азовского морей. Обеднение фауны паразитов бычка-кругляка может объясняется рядом факторов, среди которых изменение гидрохимических условий, топических характеристик местообитания, характера питания и др.

Ю.С. ІВАСЮК

Досліджено ритм та характер емісії церкарій трематод Cercaria bolshewensis Cottowa та Opisthioglyphe ranae Froelich прісноводних молюсків Viviparus viviparus (Linné) та Lymnaea stagnalis (Linné) за оптимальних температурних умов та природнього режиму освітлення. Молюски з високим ступенем інвазії церкаріями трематод Hypoderaeum conoideum Bloch та Cotylurus brevis Dubois et Raush та середнім ступенем інвазії церкаріями трематод С. bolshewensis та Furcocercaria sp. загинули насамперед, що підтверджує вплив паразитарного фактору на тривалість життя молюсків. Встановлено вплив освітлення на добовий ритм емісії церкарій трематод С. bolshewensis та O. ranae, що свідчить про їх пристосування до життєдіяльності та поведінки хазяїв.

А.В. КУРЕЙШЕВИЧ, В.П. ГУСЕЙНОВА

Досліджено вплив збільшення мінералізації зразків дніпровської води, відібраної під час домінування основного збудника її «цвітіння» синьозеленими водоростями Microcystis aeruginosa з 0,5 до 1; 2; 4 та 7 г/дм3 на його кількісні показники, вміст хлорофілу а, феопігментів та інтенсивність фотосинтезу фітопланктону. Встановлено, що інгібуючий вплив мінералізації 2-4 г/дм3 на Microcystis aeruginosa порівняно невеликий. Найбільш значне пригнічення його розвитку відзначено при солоності 7 г/дм3.

Е.В. СОКОЛОВ

Дана оценка гидролого-морфологических свойств Тилигульского лимана, определяющих природную устойчивость к антропогенному воздействию. Рассмотрены особенности автотрофного процесса гидроэкосистемы водоема. Приведена оценка антропогенной нагрузки на экосистему лимана.

Ю.В. ТАРАСОВА

Досліджено внутрішньовидову конхіологічну мінливість Theodoxus fluviatilis (Mollusca, Gastropoda, Pectinibranchia, Neritidae) з водойм України. Проаналізовано морфометричні індекси черепашок та їх кольоровий поліморфізм.

В.І. ЮРИШИНЕЦЬ

Паразитологічні дослідження різних видів коропових риб у ставках Білоцерківської експериментальної гідробіологічної станції виявили особливості структури паразитоценозів риб за існування в умовах різних концентрацій екзогенних сполук неорганічного азоту у водному середовищі. Виявлено більшу чутливість деяких таксономічних груп ектопаразитів (інфузорії, моногенеї, паразитичні ракоподібні) до токсичного впливу екзогенних сполук неорганічного азоту.

ЕКОЛОГІЯ

А.Д. ВАРГАНОВА, В.І. МАКСІН, В.О. АРСАН, Г.І. БАБЕНКО

Представлено результати досліджень гідрохімічного (рН, перманганатна окисність, загальна твердіть, вміст нітратів, нітритів, амонійного азоту, фосфатів) режиму водних об’єктів. Проведено порівняння якості води озер Київської області. На підставі отриманих результатів дано характеристику якості води досліджуваних водойм для використання їх у сільському господарстві, веденні рибного господарства або рекреації.

А.В. ГОЛУБЕНКО

У статті висвітлено особливості динаміки показників антиоксидантної системи організму юнаків-гандболістів протягом річного тренувального циклу. Показано, що зниження рівня фізичної працездатності на фоні погіршення досліджуваних показників відбувається наприкінці змагального періоду. Досліджено особливості корекції вказаних змін засобами екзогенного впливу.

І.П. ГРИГОРЮК, П.П. ЯВОРОВСЬКИЙ, Т.Р. СТЕФАНОВСЬКА

Висвітлено морфологічні і біологічні особливості, цикл розвитку й методи оцінки чисельності широкомінуючої дубової молі в лісопарковій зоні м. Києва, яка зимує на стадії імаго та розвивається у одній генерації. Розглянуто методи застосування інсектицидів і гормональних препаратів з широким спектром дії для регуляції чисельності дубової широкомінуючої молі.

О.Г. ЗУБЕНКО

На основі аналізу стаціальної приуроченості хижаків-афідофагів на території Центрального Лісостепу України встановлено, що на цій території домінують ентомофаги, які трапляються в умовах степових ландшафтів. Сезоннi i рiчнi змiни погодних умов, а також циклічність динаміки популяцiї живителя (з чергуванням максимумів і мінімумів) зумовлювали ступiнь регуляторної спроможностi хижих комах–афiдофагiв. Активність хижих комах регулюється межами, що формувалися природними ресурсами i запасом жертви. Протягом періоду вегетації відбуваються коливання чисельності хижих комах, що обумовлено погодними умовами, видовим складом попелиць, змінами рослинних асоціацій – у різних формаціях трав’янистої рослинності змінюється видова і кількісна різноманітність ентомофагів. Найбільшу видову різноманітність хижих комах відмічали у суходільних луках із переважанням злакового різнотрав’я.

М.І. МАЙХРУК, Д.В. СТРАШНЮК

У статті наводяться дані про чисельність птахів родини Воронові в обласному центрі. Наведено дані про пройдені маршрути в кілометрах та чисельність на них особин певного виду, дано розподіл їх по масивах та в різні пори року. Спостереження проводилися протягом 2008–2011 р.

В.М. ПОЛЕТАЙ, С.П. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, М.Ю. МАКАРЧУК

Вивчалось співвідношення метаболітів ліпідного та жовчокислотного обміну в міхуровій жовчі коропів-дволіток при адаптації їх до умов існування. Виявлено, що при екзогенному надходженні ксенобіотиків в організм у коропів-дволіток формувалась реакція, яка проявлялась в зміні ефективності роботи цілого ряду поліферментних систем клітин печінки, що забезпечують жовчоутворення.

Д.В. СТРАШНЮК, Р.М. КИРИЧЕНКО

З’ясовано чисельність та особливості утримання африканських страусів в умовах Полісся Рівненщини протягом 2012–2013 рр. на території фермерських приватних господарств. Описано біологічні особливості виду та залежності розвитку особин від клімату, годівлі та умов утримання.

Л.О. ШЕВЧИК

Явище паразитизму розглянуто як приклад одного з принципів біоцентризму – коеволюції. Констатовано, що дорослі аскариди значно більші за розмірами від своїх вільноживучих родичів. Виявлена обернена залежність довжини тіла аскариди від числа інвазії та прямо пропорційна залежність цих показників від розмірів тіла живителя. Отже можна стверджувати, що при збільшенні числа інвазії в організмі хазяїна спостерігається зменшення розмірів тіла паразита і навпаки. Аскариди обох статей, які паразитують в організмі дорослого хазяїна дещо більші ніж паразити дитини. Розглянуто патогенне значення та діагностика аскаридозів та засоби профілактики захворювання.

БІОХІМІЯ

Л.А. БОЙКО, Л.С. ФІРА, П.Г. ЛИХАЦЬКИЙ

В експериментах на щурах за умов одночасного їх ураження карбофосом та тетрахлорметаном виявлені глибокі порушення в антиоксидантній системі, що проявляється зниженням концентрації відновленого глутатіону та змінами в активності каталази у печінці та міокарді тварин, а також вмісту церулоплазміну в сироватці крові. Доведена ефективність застосування за даної патології препарату мексидолу, після використання якого в уражених тварин показники антиоксидантної системи наближаються до рівня таких у тварин інтактного контролю.

О.Ю. ГАЛКІН, О.Б. БЕСАРАБ, Ю.В. ГОРШУНОВ, О.М. ДУГАН

У статті наведено науково-методичне обґрунтування процедури біоаналітичної валідації імуноферментного набору для кількісного визначення загального IgE людини. Валідаційні характеристики (прецизійність, діагностична та аналітична специфічність, діагностична чутливість, правильність, лінійність) визначали як на момент випуску діагностичного набору, так і на момент закінчення терміну придатності (як елемент дослідження стабільності). Середнє значення діагностичної специфічності склало 99,3%. Методика імуноферментного аналізу забезпечила лінійний характер залежності у діапазоні 10-1000 МО/мл, а невизначеність калібрувального графіку була незначущою. Межа виявлення становила 1,42 МО/мл, а межа кількісного визначення (аналітична чутливість) – 4,33 МО/мл. Межа відтворюваності співпадала із аналітичною чутливістю набору. Правильність, виражена через систематичну похибку, склала 0,25 МО/мл та була статистично незначущою.

А.Є. МУДРА

Вивчали зміни вмісту прозапальних цитокінів ІL-1β, IL-6 та TNF-α, ендотеліальної та індуцибельної молекулярних форм NO-синтази (еNOS, іNOS відповідно) та продуктів метаболізму оксиду азоту, нітрит і нітрат аніонів при експериментальному гепатиті та на фоні застосування модуляторів його синтезу. Встановлено, що при гострому токсичному ураженні печінки спостерігається зниження вмісту стабільних метаболітів NO у печінці та наростання їх концентрації в крові, зменшення рівня eNOS з вираженим наростанням кількості іNOS та концентрації прозапальних цитокінів. Прекурсори оксиду азоту сприяють активації синтезу NO, зниженню вмісту прозапальних цитокінів та експресії iNOS, при цьому спостерігається зростання вмісту eNOS. Повне інгібування ферментативного синтезу оксиду азоту шляхом застосування неселективного блокатора NOS L-NAME за гострого токсичного гепатиту призводить призводить до зниження рівня NO2- та NO3, концентрації eNOS та iNOS на фоні високого рівня ІL-1β, IL-6 та TNF-α. Блокування iNOS-індукованого синтезу NO призводить до зміни вмісту нітрит і нітрат аніонів та зниження активності індуцибельної NO-синтази як у крові, так і у печінці.

О.С. ПОКОТИЛО, М.Д. КУХТИН, М.І. КОВАЛЬ, Т.Я. ЯРОШЕНКО

Досліджували in vitro інтенсивність синтезу ліпідів різних класів (жирних кислот, холестеролу, фосфоліпідів і ацилгліцеролів) в гомогенатах головного мозку після одноразового щоденного упродовж 30 діб навантаження білих щурів і морських свинок холестеролом (300 мг/кг маси тіла). Для цього в гомогенатах головного мозку білих щурів і морських свинок, які інкубували окремо із [6-¹⁴С] глюкозою, [2-¹⁴C] лізином або [1-¹⁴С] пальмітиновою кислотою, визначали радіоактивність ліпідних фракцій. Встановлено інгібуючий вплив холестеролу за підвищення його рівня в раціоні білих щурів і морських свинок на синтез жирних кислот, холестеролу та інших класів ліпідів в головному мозку при використанні як попередника ліпідів [6-¹⁴С] глюкози і [2-¹⁴C] лізину та відсутність інгібуючого впливу холестеролу при інкубації з [1-¹⁴С] пальмітиновою кислотою.

ОГЛЯДИ

М.О. САВЛУЧИНСЬКА, Л.О. ГОРБАТЮК

В оглядовій статті проаналізовано наявні у фаховій літературі відомості щодо вмісту фосфору у водоймах, шляи їх забруднення, форми фосфору та його перетворення і міграцію у водних екосистемах. Забрудненню поверхневих вод фосфором сприяє надходження побутових стічних вод, що містять фосфати як компоненти синтетичних миючих засобів, фотореагентів та пом'якшувачів води. Важливим чинником також є змив фосфорних добрив та пестицидів із сільськогосподарських угідь, стоки тваринницьких ферм і промислових підприємств. За умов надмірного надходження фосфору у водойми, він викликає їх евтрофікацію, і, як наслідок, накопичення біотоксинів, погіршення якості води, загибель гідробіонтів тощо. Вагома частка фосфору надходить у водойми у складі триполіфосфату натрію мийних засобів, що підвищує біологічне навантаження на водні екосистеми. Оцінивши глобальну небезпеку надходження фосфатів у водойми, в світі вживаються заходи по зменшенню забруднення водних екосистем фосфатовмісними синтетичними миючими засобами, з метою оздоровлення їх екологічного стану та покращення якості питної води.

Номер присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбувалась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 october 2014, Ternopil, Ukraine).

ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

А.В. КАЛІНІЧЕНКО, О.Г. МІНЬКОВА

У статті наведено аналіз законодавчої бази ЄС, в якій здійснено регламентацію чи підтримку використання біологічних форм азоту в аграрному виробництві Європи.

В.Ф. ПАТЫКА

Обобщены результаты исследований процесса фиксации молекулярного азота микроорганизмами – необходимыми для восстановления и поддержания плодородия почв, получения экологически безопасной и качественной растительной продукции за счет использования биологического азота.

БОТАНІКА

М.М. БАРНА, Л.С. БАРНА, Р.Л. ЯВОРІВСЬКИЙ, Н.В. ГЕРЦ, О.Б. МАЦЮК

У статті наведені дані трьохрічних (2012–2014 рр.) досліджень рідкісних і ендемічних видів Голицького ботанічного заказника (Бережанський р-н Тернопільської обл.). Встановлено, що на відносно невеликій території заказника (60 га) зростає 337 видів вищих судинних рослин, з яких 25 видів занесені до «Червоної книги України. Рослинний світ» (2009), що належать до 10 родин, зокрема: 11 видів з родини Зозулинцеві (Orchidaceae Juss.), по 3 види з родин Айстрові (Asteraceae Dumort.) і Жовтецеві (Ranunculaceae Juss.), 2 види з родини Бобові (Fabaceae Lindl.) і по 1 виду з таких родин як Злакові (Poaceae Barnhart), Лілійні (Liliaceae Juss.), Молочайні (Euphorbiaceae Juss.), Тимелеєві (Thymelaeaceae Juss.), Розові (Rosaceae Juss.) і Рутові (Rutaceae Juss.). Водночас на основі власних досліджень і аналізу літературних даних висловлена необхідність розширення території заказника та включення його до складу регіонального ландшафтного парку «Бережанське Опілля», що дозволить проводити на належному науковому рівні природоохоронну роботу в досліджуваному регіоні.

ГІДРОБІОЛОГІЯ

В.В. ГРУБІНКО, О.І. БОДНАР, О.В. ВАСИЛЕНКО, А.І. ЛУЦІВ, Г.Б. ВІНЯРСЬКА

Показано, що адаптаційний потенціал прісноводних водоростей (Anabаena cylindrica Lemm. HPDP-1, Navicula atomus (Näg.) Grun. ACKU 12-02, Desmodesmus communis (Hegew.) Hegew. IBASU-A 371, Chlorella vulgaris Beijer.) до аміаку в фізіологічних умовах характеризується загальними принципами – глутаматдегідрогеназа здійснює зв’язування чи виведення аміаку з клітин залежно від екологічних умов існування водоростей та їх потреб у азоті, а глутамінсинтетаза є спряженим ферментом у разі активації глутуматдегідрогеназного шляху фіксації аміаку рослинами. Однак адаптаційні перебудови азотного метаболізму за участю глутаматдегідрогенази та глутамінсинтетази виявляється у зміні активності залежно від виду водоростей, бо цей процес спрямований на реалізацію стратегій адаптації синьозелених, діатомових і зелених водоростей до умов існування.

ЕКОЛОГІЯ

Н.І. АДАМЧУК-ЧАЛА

Досліджно вплив інокуляції Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 на структурно-функціональну організацію ядерцевих субкомпонентів клітин апікальних меристем проростків сої, культивованих в асептичних умовах. Використано метод трансмісійної електронної мікроскопії та імуноцитохімічного аналізу з використанням мічених золотом антитіл до ДНК. За даними імуноцитохімічного аналізу показано, що за інокуляції збільшується щільність мітки в 3,7 разів у фібрилярних центрах ядерця в у 2,8 рази у щільному гранулярному компоненті. Встановлено підвищення функціональної активності ядерець рослинних клітин під впливом інокуляції, що свідчить про зростання рівня транскрипції ДНК та процесингу РНК в них.

О.О. АЛЄКСЕЕВ, В.П. ПАТИКА

Досліджено взаємодію активних штамів Bradyrhizobium japonicum М8 та 634б з вірусостійким сортом сої Горлиця та більш толерантним сортом КиВін у поєднанні з пестицидами та гербіцидами. На основі результатів вегетаційних і польових експериментів доведено, що досліджувані штами формують ефективний симбіоз із сортами сої. Встановлено, що передпосівна обробка насіння даними штамами активізує засвоєння молекулярного азоту і забезпечує підвищення врожайності та якості зеленої маси, зерна, збільшує вихід білка, що свідчить про наявність у досліджуваних ризобій комплементарності до вірустійких сортів. Пестициди, які застосовувались при дослідженнях зокрема: протруювач Максим XL, ґрунтовий гербіцид Харнес та вегетаційний гербіцид Базагран показали досить високу ефективність відносно шкідників, хвороб та бур’янів, причому взаємодія з штами Bradyrhizobium japonicum М8 та 634б виявилась сумісною протягом усіх фаз вегетації рослин.

Л.П. БАБЕНКО, Л.А. ДАНКЕВИЧ, Н.М. ЖОЛОБАК, В.В. КРУТЬ, Н.О. ЛЕОНОВА, О.А. ДЕМЧЕНКО, М.Я. СПІВАК, В.П. ПАТИКА

Досліджено вплив різних концентрацій наночастинок діоксиду церію (НДЦ) та комплексів на їх основі на ріст окремих штамів фітопатогенних та повільнорослих симбіотичних бактерій. Показано, що проти окремих штамів фітопатогенних бактерій найбільш ефективними є НДЦ в концентрації 1 мМ і 10 мМ або композиції НДЦ та екзометаболітів Bacillus thuringiensis. Виявлено, що жодна з досліджених концентрацій НДЦ майже не впливає на ріст симбіотичних азотфіксувальних бактерій Bradyrhizobium japonicum.

И.С. БРОВКО, Л.В. ТИТОВА, Г.О. ИУТИНСКАЯ, М.В. СУХАЧЕВА, И.К. КРАВЧЕНКО

Из клубеньков сои трех генотипов (сортов Черемош, Сузирья, и глифосат-толерантной линии 40-3-2) выделены эндофитные бактерии, не относящиеся к ризобиям. По результатам сиквенс-анализа нуклеотидных последовательностей 16S рРНК изоляты были идентифицированы, как представители родов Paenibacillus, Pseudomonas, Ochrobactrum, Acinetobacter. Установлено, что два изолята, филогенетически близкие к Paenibacillus и Acinetobacter, обладают высокой азотфиксирующей (ацетилен-редуктазной) активностью.

А.А. БУНАС, Я.В. ЧАБАНЮК, О.М. ДМИТРУК

Вивчено вплив різних доз азотного добрива на структуру та функціонування мікробіоценозу ризосфери рослин ріпаку. Виявлено, що 78% бактеріальних ізолятів, виділених з рослин ризосфери ріпаку, можуть використовувати в своїх трофічних ланцюгах мінеральний і органічний азот або за відсутності зв’язаних форм цього елемента, фіксувати інертний молекулярний азот атмосфери з різною активністю. Встановлено, що бактеріальні ізоляти А-29 та К-11, виділені з контрольного варіанту, володіли найвищим рівнем азотфіксації.

О.І. ВЕЛИЧКО

Встановлено, що можливими елементами адаптивної відповіді рослин конюшини лучної на умови нафтозабрудненого ґрунту є зниження інтенсивності білкового синтезу та деградація білкових молекул, а також – посилення синтезу захисних білків. Виявлено існування альтернативних шляхів адаптації до умов нафтозабрудненого ґрунту у рослин, інокульованих різними штамами Rh. leguminosarum bv. trifolii.

С.В. ВОЗНЮК, Л.В. ТИТОВА, Г.А. ИУТИНСКАЯ

В условиях полевых экспериментов показано, что обработка семян комплексным инокулянтом Эковитал на основе ризобий и Bасillus megaterium стимулировала формирование и функционирование соево-ризобиальных систем. Предварительное протравливание семян фунгицидом Витавакс 200 ФФ не приводило к угнетению симбиоза. При использовании Максим Стар 025 FS наблюдали тенденцию к снижению, а при применении Кинто дуо зафиксировано достоверное уменьшение фактической нитрогеназной активности в 1,8 раза. Установлено положительное влияние сочетанного применения исследованных фунгицидов с комплексной инокуляцией на формирование фотосинтетического аппарата сои: содержание хлорофиллов в листьях возрастало в 1,2-2,1 раза.

О.О. ГРИЩУК, В.І. ГРИЩУК, С.Я. КОЦЬ

В умовах вегетаційного досліду вивчали вплив штамів та Tn5-мутантів Bradyrhizobium japonicum із різними симбіотичними характеристиками на рівень фітогормонів цитокінінової природи у коренях та бульбочках сої Glycine max L. (Merr.) сорту Мар’яна. Встановлено прямий зв’язок між вмістом зеатину в кореневих бульбочках сої та ефективністю інокулянта в фази першого трійчастого листка та бутонізації. Висунуто припущення, що вміст зеатину та зеатинрибозиду в бульбочках на початкових етапах формування симбіотичного апарату може бути пов’язаний із вірулентністю ризобій.

С.В. ДІДОВИЧ

Представлені трьохрічні експериментальні дані координованої селекції Mesorhizobium ciceri – Cіcer arіetіnum на підвищення генетичного азотфіксувального потенціалу бобово-ризобіальної системи. Проведена оцінка п’яти нових вітчизняних сортозразків нуту на ефективність симбіотичної азотфіксації з колекційними штамами M. ciceri. Всі сортозразки виявилися чутливими до інокуляції бульбочковими бактеріями, але відрізнялися за шириною реакції і ефективністю бобово-ризобіальної взаємодії. За результатами комплексної статистичної оцінки різних характеристик розподілу змінних за симбіотичними показниками, морфо-біологічними ознаками та елементами продуктивності двох перспективних сортозразків визначені кореляційні зв’язки між даними ознаками, виділені генетичні джерела високої ефективності азотфіксації, відібрано лінії нуту, які істотно перевищували батьківські генотипи рослин за генетичним потенціалом симбіотичної азотфіксації для клонування і подальшого використання у селекційній програмі.

С.Б. ДІМОВА

Встановлено оптимальний вміст екзогенних фітогормонів у кореневій зоні рослин озимого жита на початкових етапах органогенезу. Показано, що для підсилення рістстимулювальної активності Azospirillum brasilense 18-2 можна використовувати розчин індолілоцтової кислоти, за умови оптимізації поєднання мікробного та фітогормонального компонентів. При інокуляції цей фітогормон є додатковим чинником позитивного впливу на рослини.

М.А. ЖУРБА, В.В. ВОЛКОГОН

У польовому стаціонарному досліді на чорноземі вилугуваному досліджено перебіг процесів азотфіксації та емісії N2О в агроценозах гороху за впливу різних систем удобрення та передпосівної бактеризації насіння. Процес симбіотичної азотфіксації активізується за післядії 40 т/га гною ВРХ, застосування сидератів та внесення невисокої (N30P30K30) і середньої (N60P60K60) в досліді доз мінеральних добрив. Біопрепарат сприяє суттєвій активізації процесу азотфіксації за виключенням варіанту з гноєм. Емісія N2O зростає по мірі збільшення доз мінеральних добрив. Передпосівна бактеризація забезпечує зменшення втрат газоподібнибних сполук азоту за рахунок ініціювання розвитку рослин.

В.О. ЗАБАЛУЄВ, П.В. БУЧЕК, І.Б. ЗЛЕНКО

Встановлено, що застосування біологічних препаратів на основі арбускулярної мікоризи, а також препарату Ризобофіт покращує умови для розкриття біологічного потенціалу люцерни посівної, що збільшує її фітомеліоративний вплив на техноземи, сформовані розкривними гірськими породами.

В.П. КАРПЕНКО, Р.М. ПРИТУЛЯК, А.О. ЧЕРНЕГА

Наведено результати досліджень з вивчення чисельності азотфіксувальних бактерій роду Azotobacter ризосфери ячменю озимого за обробки посівів гербіцидом Калібр 75 та регулятором росту рослин Біолан. Встановлено, що дані мікроорганізми виявляють чутливість до дії підвищених норм гербіциду, особливо в початковій період застосування. Проте на 25-ту добу після внесення препаратів чисельність бактерій роду Azotobacter у ризосфері ячменю озимого зростає, особливо за використання бакових сумішей гербіциду Калібр 75 у нормах 30 та 40 г/га з регулятором росту рослин Біолан.

Л.В. КИРИЛЕНКО, Ю.М. ШКАТУЛА

У статті узагальнюються дані досліджень щодо взаємодії активних штамів бульбочкових бактерій Rhizobium galegae з різними сортами козлятника. На основі результатів польових експериментів з десяти досліджуваних штамів Rhizobium galegae відібрано чотири – 0703, 0721, 159 і Л2, які формують найефективніший симбіоз із усіма досліджуваними сортами козлятника. Встановлено, що передпосівна обробка насіння даними штамами активізує засвоєння молекулярного азоту та забезпечує підвищення врожайності зеленої маси рослин козлятника.

О. В. КИРИЧЕНКО

У вегетаційних умовах досліджували нітрогеназну активність кореневих бульбочок сої протягом вегетації рослин за умов комплексної бактеризації насіння композиціями специфічних рослині-хазяїну ризобій та діазотрофів родів Azotobacter і Enterobacter. Виявлено переваги у ефективності дії комплексної інокуляції щодо функціональної здатності кореневих бульбочок і формування вегетативної маси рослинами порівняно з традиційною бактеризацією насіння ризобіями.

А.М. КЛИМЕНКО, Я.В. ЧАБАНЮК

Проаналізовано деякі особливості штаму Paenibacillus polymyxa 6М і можливості його сумісного використання з іншими мікробними препаратами та хімічними засобами захисту рослин для передпосівної підготовки насіння. Штам P. polymyxa 6М поряд з вираженими антифунгальними властивостями демонструє достатньо високий рівень активності засвоєння молекулярного азоту та нерозчинних фосфорних сполук завдяки здатності штаму утворювати спори високий титр культури зберігався до 3 місяців на поверхн іінокульованого насіння ячменю.

С. Ф. КОЗАР, О. В. ФІРСОВСЬКИЙ, В. М. НЕСТЕРЕНКО

Представлено результати досліджень впливу органічного добрива Біопроферм, збагаченого азотобактером, на розвиток рослин кабачка сорту Грибовський 37. Встановлено, що використання дози 400 кг/га Біопроферма з азотобактером сприяє підвищенню потенційної азотфіксувальної активності в ґрунті, покращенню розвитку асиміляційного апарату рослин порівняно з контрольним варіантом.

М.С. КОМОК, В.В. ВОЛКОГОН, С.Б. ДІМОВА

Досліджено вплив біопрепаратів, що містили крім бульбочкових бактерій різні кількості фітогормонів, на формування й активність соєво–ризобіального симбіозу та азотний обмін рослин сої сортів Устя та Аннушка. При тестуванні встановлено, що препарати з вмістом ауксинів у межах від 2,55 мкг / г до 9,39 мкг / г і цитокінінів – від 0,61 мкг / г до 2,01 мкг / г забезпечили достовірний приріст кількості бульбочок, їх нітрогеназної активності та вмісту водорозчинного білка відносно показників варіанту з використанням бактеріальної суспензії.

Ю.Ю. КОНДРАТЮК, П.М. МАМЕНКО, А.В. ЖЕМОЙДА

Досліджували особливості білкових профілів коренів сої за дії різного водозабезпечення та інокуляції насіння штамами з контрастними симбіотичними властивостями. Показано, що за оптимального зволоження у коренях сої, інфікованої ризобіями, синтезуються поліпептиди розмірами 50, 60, 90 та 140 кДа, які утворюються у неінокульованих рослинах під впливом посухи. Отримані результати підтверджують припущення про схожість реакцій рослин на дію стресу та дають підґрунтя розглядати інокуляцію як потенційний спосіб підвищення стійкості бобових до несприятливих факторів довкілля.

О.Б. КОНОНЧУК, С.В. ПИДА, І.П. ГРИГОРЮК

Встановлено, що передпосівна обробка насіння рістрегулятором Регоплант краще стимулює утворення і функціонування спонтанного квасоле-ризобіального симбіозу у фазу цвітіння, ніж регулятор Стимпо. Обидва препарати підвищують зернову продуктивність квасолі в ґрунтово-кліматичних умовах Тернопільської області за рахунок стимулювання різних елементів урожаю.

С.Я. КОЦЬ, Л.І. ВЕСЕЛОВСЬКА, Л.М. МИХАЛКІВ

Досліджено вплив екзогенного лектину насіння сої на відновлення нітратів у листках рослин сої, інокульованої активним (634б) та неактивним (604к) штамами Bradyrhizobium japonicum, за різного водозабезпечення. Показано, що характер змін нітратредуктазної активності внаслідок дії водного стресу пов'язаний із особливостями формування симбіотичних взаємовідносин між рослинами сої та ризобіями. Застосування лектину сумісно з активним штамом ризобій зменшує інгібуючий вплив нестачі вологи на активність нітратредуктази в листках рослин сої.

А.С. ЛЕВІШКО, П.М. МАМЕНКО, С.Я. КОЦЬ

Вивчали особливості складу моно- і дикарбонових кислот коренів рослин сої за інокуляції штамами Bradyrhizobium japonicum різної ефективності. Показано, що інокуляція сої ризобіями сприяє підвищенню вмісту бензойної, малонової, яблучної та бурштинової органічних кислот, які, як відомо, є адаптогенами за дії стресових чинників. При цьому їх кількість не залежала від ефективності штаму-інокулянта. Висунуто припущення, що інокуляція сої не лише покращує її азотне живлення, а й стимулює синтез сполук, які підвищують стійкість рослин до стресу.

Н.О. ЛЕОНОВА, Л.А. ДАНКЕВИЧ, С.Ф. ПАДАЛКО, Л.В. БОБИК, І.В. ДРАГОВОЗ

Досліджено здатність до синтезу позаклітинних ауксинів і цитокінінів симбіотичними ризобіями, фосфатмобілізувальними бацилами та патогенними для сої бактеріями. Обговорено різну фізіологічну спрямованість дії фітогормонів–стимуляторів при формуванні взаємовідносин цих мікроорганізмів з рослиною–хазяїном, пов’язану з особливостями їх біології.

В.М. МЕЛЬНИК, Д.А. КІРІЗІЙ, С.Я. КОЦЬ

В умовах піщаної культури вивчали азотфіксувальну активність (АФА), газообмін СО2 (інтенсивність фотосинтезу (ІФ), дихання (ІД)) та інтенсивність транспірації (ІТ) у листках сої, інокульованої різними за ефективністю Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum. Виявлено пряму залежність між АФА кореневих бульбочок та ІФ на різних етапах розвитку рослин. У фазу бутонізації високі показники АФА, ІФ й ІД спостерігали у сої, що формувала з ризобіями ефективний симбіоз. Зниження АФА, ІФ й ІТ відмічали у варіантах із інокуляцією насіння сої малоефективними Tn5-мутантами. Як наслідок, дефіцит азоту і зменшення інтенсивності поглинання СО2, що його супроводжувало, призводили до зниження зернової продуктивності рослин у симбіотичних системах малої ефективності.

Н.М. МЕЛЬНИКОВА

Досліджували бульбочкоутворення у симбіозі люпин-Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 359a за дії ексудатів насіння люпину, азотфіксувальну активність бульбочок та формування надземної частини рослин в умовах дрібноділянкових експериментів. Показано, що 6-ти годинний ексудат насіння люпину сприяв збільшенню кількості кореневих бульбочок у період розвитку рослин 8-10 листків, тоді як 20-ти годинний ексудат підвищував азотфіксувальну активність бобово-ризобіального симбіозу.

Т.М. МЕЛЬНИЧУК, Л.О. ЧАЙКОВСЬКА, І.О. КАМЕНЄВА, А.І. ЯКУБОВСЬКА, О.А. ЛОЛОЙКО

Виявлено ефективність застосування комплексу мікробних препаратів різної функціональної дії, яка виражена в підвищенні потенціальної азотфіксувальної активності ризосферного ґрунту більше, ніж в 2 рази і урожайності пшениці озимої на 38%. Встановлено, що при забрудненні ґрунту ВМ вміст сульфоліпідів у листках пшениці озимої знижувався на 16 - 31% проти контролю залежно від рівня ГДК ВМ, тоді як при бактеризації зростав до 10% порівняно з небактеризованими рослинами.

Т.Б. МІЛЮТЕНКО, О.В. ШЕРСТОБОЄВА

Встановлено, що застосування сидерата – зеленої маси люпину вузьколистого при вирощуванні кукурудзи сприяє обмеженню вертикальної міграції рухомих сполук біогенних елементів за межі кореневмісного шару ґрунту. Отриманий ефект посилюється за вирощування на фоні сидерації рослин, бактеризованих Paenibacillus polymyxa KB. Також значно обмежується збільшення концентрації біогенних елементів у промивних водах при внесенні в ґрунт мінеральних добрив.

Н. В. МОСКАЛЮК

У статті узагальнено особливості викладання навчальної дисципліни «Фізіологія рослин». Розглянуто головні особливості процесу підготовки майбутніх вчителів, що доводить необхідність удосконалення змісту, форм і методів навчання. Окреслено педагогічні цілі, що лежать в основі формування сучасної технології навчання. Наведено приклади завдань різного рівня складності, що сприяють високій активності і самостійності студентів, уможливлюють набуття умінь користування обладнанням, забезпечують умови для формування важливих практичних умінь. Проаналізовано чинники, що підтверджують необхідність упровадження і систематичного використання в навчальному процесі активних методів навчання, проаналізовано особливості методів і прийомів для стимулювання пізнавального інтересу студентів під час навчання.

Л.П. ПАНЧЕНКО, К.С. КОРОБКОВАК

Досліджено динаміку суми фенольних сполук клітинних культур цукрових буряків при інфікуванні їх Acholeplasma laidlawii var.granulum шт.118. Встановлено, що на ранніх етапах взаємодії з патогеном (24 год) відбувається збільшення в 6-7 разів загального вмісту фенольних сполук в інокульованих калюсних культурах цукрових буряків порівняно з не інокульованими. На 3 добу після інокуляції вміст фенольних сполук повертається на вихідний рівень, який зберігається при подальшому культивуванні досліджуваних клітинних культур цукрових буряків.

Т.Ю. ПАРХОМЕНКО, О.Л. ПАРХОМЕНКО, В.А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М.О. ПАРХОМЕНКО

Показано доцільність застосування мікроорганізмів-антагоністів фітопатогенів сумісно з бульбочковими бактеріями для передпосівної обробки насіння нуту з метою підвищення продуктивності культури. Встановлено, що в середньому за два роки досліджень урожайність нуту сорту Одіссей істотно підвищувалась при обробці штамом Bacillus sp. 01-1 – 10, 3%, штамами 1н та 6н – 6 та 23%, відповідно, порівняно з контролем.

В.П. ПАТИКА, Т.Т. ГНАТЮК, Н.В. ЖИТКЕВИЧ, О.О. АЛЕКСЄЄВ

Проведено скринінг пестицидів хімічного походження, які можна було б одночасно використовувати, як для знезараження насіння сої, так і не виявляли б токсичної дії до бульбочкових бактерій.

С. В. ПИДА, О. В. ТРИГУБА, О. Б. КОНОНЧУК

Проведено дослідження динаміки формування та функціонування симбіотичного апарату люпину білого сортів Дієта та Серпневий за обробки насіння ризобофітом на основі Bradyrhizobium sp. (Lupinus) штамів 367а і 5500/4, регуляторами росту рослин Регоплант і Стимпо. В онтогенезі люпину білого виявлено два піки азотфіксувальної активності: під час бутонізації рослин та у фазу зеленого бобу. Застосування композицій ризобофіту з регуляторами росту рослин інтенсифікувало наростання бульбочок на коренях люпину білого. Виявлено позитивний ефект від комплексної обробки люпину білого ризобофітом, штам 5500/4 і регулятором росту рослин Регоплант.

Г.В. САФРОНОВА, З.М. АЛЕЩЕНКОВА, Н.В. МЕЛЬНИКОВА

Выделены и отобраны штаммы азотфиксирующих (р. Rahnella) и фосфатмобилизирующих (р. Pseudomonas) бактерий и арбускулярных микоризных грибов р. Glomus для стимуляции роста сеянцев сосны и ели.

В.І. СІЧКАР, І.І. ХУХЛАЄВ, О.В. БУШУЛЯН, С.В. ДІДОВИЧ, С.В. КОБЛАЙ, Г.Д. ЛАВРОВА, О.І. ГАНЖЕЛО

За умов нестачі вологи в ґрунті та дуже високих температур повітря у весняно-літній період у польових умовах оцінили виробничі та перспективні штами бульбочкових бактерій у деяких сортів сої, гороху та нуту. Високу ефективність у сортів гороху виявив новий штам У-1. У сортів нуту найкращим виявився штам А-44. У вегетаційних дослідженнях з соєю на безазотному середовищі спостерігали дуже сильний вплив сорту на показники симбіозу. Найбільш активним за кількістю бульбочок виявився новий штам Х-9, а серед сортів максимальне значення цього показника спостерігали у сорту Ятрань.

А.Б. ТАШИРЕВ, О.С. СУСЛОВА, П.В. РОКИТКО, К.М. БОНДАРЬ, В.В. ПОКАЛЮК

З глинистих відкладів двох карстових порожнин Мушкарова Яма (Поділля,Україна) та Куйбишевська (Західний Кавказ, Абхазія) були виділені шість штамів азотфіксуючих бактерій. Встановлено, що штами здатні рости як в копіо-, так і в олігокарботрофних умовах, утилізувати широкий спектр оганічних речовин (цукри, органічні кислоти, спирти, ароматичні сполуки), в тому числі центральні метаболіти циклу вуглецю. Показано, що всі штами мають широкий температурний діапазон росту. Вони представлені мезотермофілами та психлотолерантами. За температури 5°С лаг-фаза штамів подовжується в 4 рази і складає 20-25 діб.

І.Г. ЧУЧВАГА, К.І. ВОЛКОГОН

Представлено результати визначення фізіологічної (екологічної) доцільності застосування різних доз азотних добрив у технології вирощування жита озимого за використання показників азотфіксації та біологічної денітрифікації. При вирощуванні жита озимого на дерново-підзолистому ґрунті фізіологічно (екологічно) доцільним є внесення мінерального азоту роздрібним способом у дозі 60 кг/га. Застосування 90 кг/га мінерального азоту є компромісним. Подальше збільшення рівня удобрення є недоцільним.

ІСТОРІЯ НАУКИ

А.В. СТЕПАНЮК

У статті на основі аналізу процесу становлення змісту понять «система» та «цілісність» висвітлено їх сутність та взаємозв’язок. Розкрито особливості розгляду об’єктів живої природи як органічно цілісних систем. Виявлено два пiдходи до опису суті біологічних систем: моноатрибутний та полiатрибутний. Обгрунтовано, що принцип системної органiзацiї, взаємозалежностi та розвитку ієрархічних рiвнiв живих систем доцільно покласти в основу конструювання змісту навчального матерiалу з біології для суб’єктів освітньої діяльності.

БОТАНІКА

І. А. ГУЦАЛО 

У статті розглянуто особливості ростових процесів, проходження фенологічних фаз та насіннєвої продуктивності Lupinus mutabilis Sweet. в умовах Кременецького горбогір'я.

В.П. ПАТИКА, Н.В. ЖИТКЕВИЧ, Т.Т. ГНАТЮК, О.О. АЛЕКСЄЄВ 

Наведено результати моніторингових досліджень бактеріальних хвороб сої, які дозволили встановити коло основних і другорядних збудників бактеріозів сої в низці областей України. Визначено відсоткове співвідношення збудників та потенційну небезпеку поширення нових та не типових фітопатогенів.

В.П. ПАТИКА, О.М.ЗАХАРОВА 

Виявлені бактеріальні ураження озимого та ярого ріпаку і ідентифіковані його збудники. Досліджено здатність фітопатогенних бактерій до синтезу етилену. Встановлено, що всі виділені нами ізоляти є високо- та середньоагресивними, щодо різних сортів ріпаку та споріднені з представниками роду Pseudomonas, Xanthomonas та Pectobacterium.

БІОТЕХНОЛОГІЯ

А.В. ЛИСИЦЯ П.Ю. КРИВОШИЯ 

Вивчено вплив солей полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) на ріст первинної культури фібробластів курячого ембріону та перещеплюваної культури клітин трахеї (ПККТ) теляти. Залежно від концентрації ПГМГ може чинити як інгібуючу, так і стимулюючу дію на проліферативну активність цих клітин. З’ясовано умови за яких солі ПГМГ проявляють найкращі ростостимулюючі властивості. Визначено, що при 15 хв. експозиції ПГМГ хлорид (ПГМГхл) в концентраціях 10^-8 -10^-7 %, а ПГМГ сукцинат двозаміщений (ПГМГсд) 10^-9 -10^-7 %, стимулюють проліферативну активність фібробластів. Трансформовані клітини трахеї, принаймні, на порядок менш чутливі до дії цих сполук. Зокрема, найкраще впливають на ріст моношару ПККТ препарати ПГМГхл в концентрації 10^-7 %, а ПГМГсд – 10^-8 %, хоча останній є ефективним у досить широкому діапазоні від 10^-8 до 10^-6 %. Отримані дані можуть бути використані в біотехнології при роботі з культурою клітин евкаріот.

ГІДРОБІОЛОГІЯ

О. М. АЛПАТОВА  

В різних типах водойм Українського Полісся виявлено 109 видів та підвидів черепашкових амеб, з яких 20 видів та підвидів трапляються тільки у водоймах одного типу, 89 – представлені в двох і більше типах водойм. Встановлено подібність видового складу черепашкових амеб в річках, заплавних водоймах, озерах, ставках та болотах.

О.В. ВАСИЛЕНКО, П.Д. КЛОЧЕНКО, Т.О. ВАСИЛЬЧУК   

Досліджено зміни пігментного скалду та вмісту ліпідів у Calothrix braunii за дії гумінових кислот (ГК). Встановлено, що за впливу зазначених сполук вміст хлорофілу „а” у клітинах водорості зменшується, а сумарний вміст каротиноїдів перевищував контрольні значення впродовж всієї експозиції культури. Додавання ГК до культурального середовища C. braunii супроводжувалося зменшенням загального вмісту ліпідів у її клітинах та зростанням частки неетерифікованих жирних кислот. .

О.А. ДАВИДОВ, Д.П. ЛАРІОНОВА  

Встановлено трофічний статус водних об‘єктів лентичного типу урбанізованих територій за рівнем розвитку мікрофітобентосу. Показано, що у водних об‘єктах  з посиленим  антропогенним впливом спостерігається зменшення загального рівня трофності за мікрофітобентосом.

Т.С. РИБКА, Н.В. ЗАІЧЕНКО 

Наведено результати досліджень якісного складу, кількісного розвитку і структурної організації зоопланктону різнотипних водойм м. Києва.

В.І. ЩЕРБАК, Н.В. Майстрова, Н.Є. СЕМЕНЮК 

Інвентаризація різноманіття альгофлори природних водотоків Національного природного парку «Прип'ять-Стохід» засвідчила наявність 334 видів (348 внутрішньовидових таксонів) з 136 родів, 36 порядків, 14 класів і 8 відділів. Показано, що флористичне ядро формують види-еврібіонти з широким екологічним спектром. Проведено порівняльний аналіз локальних альгофлор парку. 

ЕКОЛОГІЯ

Л. В. БУСЛЕНКО, В. В. ІВАНЦІВ 

З’ясовано вплив гранулометричного складу фракцій різних горизонтів ґрунтів на якісний і кількісний склад дощових черв’яків. Відзначено вплив гранулометричних фракцій на формування вологості, температури, газового режиму, актуальної кислотності, як провідних абіотичних чинників у генезисі комплексів дощових черв’яків в ґрунтах Західного Волино-Поділля.

А.І. ГЕРЦ, І.М. ЦІДИЛО 

У статті показана можливість проектування нечіткої експертної системи, що дозволяє провести аналіз накопичення сухої речовини листками рослини Brassica rapa Astroplants за комплексної дії двох параметрів світлового поля: інтенсивності та періоду його зміни.

А.А. ЗИМАРОЄВА, О.В. МАЦЮРА 

В основу роботи покладено результати польових досліджень, проведених з вересня 2009 року по серпень 2012 року в місті Житомирі; об’єктами досліджень обрано грака (Corvus frugilegus L.), галку (Corvus monedula L.), сіру ворону (Corvus cornix L.), сороку (Pica pica L.), сойку (Garrulus glandarius L.) та крука (Corvus corax L.). Доведено, що розподіл та численність воронових у місті залежить від періоду року та ступеня антропогенного навантаження на біотоп. Зростання чисельності масових видів воронових (грака, галки та сірої ворони) у м. Житомирі, поширення сороки у нехарактерних для неї біотопах (наприклад, 9-ти поверхової забудови), проникнення сойки, яка вважалася типовим лісовим мешканцем, у центральні густонаселені квартали міста та ріст її популяції, а також зростання чисельності популяції крука на околицях міста та поблизу звалищ, свідчить про інтенсивну синурбізацію представників Corvidae в сучасних умовах міста Житомира.

О.М. IAKOBCHOUK, O.V. KOLESNICHENKO, I.P. HRIGORYUK 

Investigated heat resistance 18 introduced species of plants of the genus Berberis L. at the introduction in botanic gardens in Kyiv. Based on the received data allocated the groups of introduced species with a high, medium and a low heat resistance.

А В.Г. КУР’ЯТА, С.В. ПОЛИВАНИЙ 

В умовах польового досліду вивчали вплив трептолему (0,035 мл/л) на  насіннєву продуктивність та якісні характеристики олії  маку олійного. Встановлено, що препарат приводить до позитивних змін у структурі урожаю – збільшення кількості плодів на рослині, кількості насінин у коробочках, маси 1000 насінин. Під впливом препарату збільшувався вміст олії у насінні маку, покращувались її  характеристики, відбувалося підвищення вмісту ненасичених вищих жирних кислот.

Г.І.Л. СУХОДОЛЬСЬКА, І.Б. ГРЮК 

Наведено результати дослідження вмісту неорганічних сполук Нітрогену (нітритів, нітратів та нітрогену амонійного) у поверхневих водах Рівненщини на територіях з різним рівнем антропогенного навантаження впродовж квітня-травня 2012 р. Виявлено підвищений вміст іонів NH₄⁺ у воді малих річок, що засвідчує анаеробні умови формування хімічного складу води та її незадовільну якість. 

БІОХІМІЯ

Н.І. БАЛАЦЬКА 

У статті наведено результати дослідження зв’язку між генотипом поліморфізму гена рецептора вітаміну D, вторинним гіперпаратиреозом та структурно-функціональним станом кісткової тканини жінок. Встановлено, що для носіїв генотипу Bb характерно: високі показники мінеральної щільності кісткової тканини та, відповідно, низький відсоток розвитку остеопорозу та його ускладнень (переломів), найнижча частота тяжкого дефіциту вітаміну D і вторинного гіперпаратиреозу.

І.З. КЕРНИЧНА 

Вивчено антиоксидантні властивості 10 % екстракту з листків калини звичайної в організмі білих щурів після ураження солями цинку та купруму. Встановлено, що дія екстракту призвела до покращення активності показників антиоксидантного захисту, що дозволяє рекомендувати його для пригнічення активованих процесів вільнорадикального окиснення в ураженому солями цинку та купруму організмі щурів.

О.В. БОРОВЕЦЬ, Є. М. РЕШЕТНІК, Ж.В. КАРТІФУЗОВА, О.В. БОНДЗИК, В.М. БАБАН, С.П. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, М.Ю. МАКАРЧУК 

Вивчено вплив внутріпортального введення естрону на співвідношення жовчних кислот, гідроксилювання жовчних кислот і рівень гормонів гіпофіза в крові щурів різної статі. Показано, що зміни в ефективності функціонування ферментів печінки залежить від рівня пролактину в крові.

V.Z. KURANT, V.V. GRUBINKO, V.Ya. BYYAK, V.O. KHOMENCHUK 

From the launched research we obtained the aggregate data that confirm and broaden our concept of the important role of protein and nucleic metabolism in the processes of detoxication of heavy metals ions, formation of resistance to them and also allow making an integrated estimation of biochemical reaction of carp organism to chronic intoxication.

Ю.І. СЕНИК, І.Ю. НАЙКО, Т.В. МАРКОВА, О.О. ЛУЦІВ¹, В.Я БИЯК, В.З. КУРАНТ 

Досліджено активності cукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази та лактатдегідрогенази зябер і печінки коропа та щуки за дії 0,5 та 2 рибогосподарських граничнодопустимих концентрацій йонів цинку і кадмію. Дія допорогової концентрацій йонів цинку призводила до активації сукцинатдегідрогенази і цитохромоксидази та інгібування лактатдегідрогенази тканин коропа і щуки. За впливу 2 ГДК Zn²⁺ спостерігалось інгібування цитохром-с-оксидази та активація лактатдегідрогенази печінки та зябер риб. За дії 0,5 та 2 граничнодопустимих концентрацій іонів кадмію відмічено зростання активності лактатдегідрогенази та інгібування цитохромоксидази досліджуваних тканин риб. Активність сукцинатдегірогензи в тканинах риб зростала за дії допорогової концентрації Cd²⁺ та знижувалась за впливу 2 ГДК йонів кадмію.

В. В. ЩЕРБИК, Л. П. БУЧАЦЬКИЙ 

Показано, що стала тонкої структури може бути представлена амінокислотами генетичного коду та їх поліпептидним ланцюгом. Числове значення зворотної величини сталої тонкої структури можна виразити через величини протонних зарядів амінокислотних залишків і зворотну величину деякого протонного заряду в різних періодичних базисах остова білка.

ІСТОРІЯ НАУКИ. ПЕРСОНАЛІЇ

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА. СЕРІЯ: БІОЛОГІЯ (до 15-річчя заснування та видання) 

Постановою президії ВАК України від 11.09.1997 р. № 2/7 «Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія» затверджені як збірник наукових праць з біологічних наук з наданням статусу наукового фахового видання України, в якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата біологічних наук (Бюлетень ВАК України, 1997, № 4. — С. 22).

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІК — ФЛОРИСТ, СИСТЕМАТИК І МОРФОЛОГ (до 100-річчя від дня народження професора В. Г. Хржановського) 

6 листопада 2012 року виповнилося 100 років від дня народження видатного українського ботаніка–флориста, систематика і морфолога рослин, доктора біологічних наук, професора Володимира Геннадійовича Хржановського.