Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

БОТАНІКА

М.М. БАРНА, Л.С. БАРНА

На сучасному етапі розвитку ботаніки внаслідок багатьох фундаментальних досліджень, проведених останнім часом, було з’ясовано, що дослідження з інтродукції рослин є невід’ємною і складовою частиною ботанічної науки. Характерною особливістю тернопільського періоду становлення та розвитку ботаніки було те, що він розпочався у 1969 р., коли Кременецький державний педагогічний інститут було перебазовано в м. Тернопіль. Тернопільський державний педагогічний інститут розташувався в мікорайоні «Дружба» на місці корпусів школи-інтернату, що обумовило необхідність побудови навчального корпусу, технічних споруд, гуртожитків тощо. З 1972 р. розпочалось будівництво головного адміністративно-навчального корпусу інституту. Дуже напруженим був період будівництва головного корпусу з 1974 р. — року призначення ректором Тернопільського державного педагогічного інституту професора Олекскандра Федотовича Явоненка до 1977 р. – року здачі в експлуатацію головного навчального корпусу [5]. Необхідно зазначити, що ректор О. Ф. Явоненко відразу взяв під особистий контроль будівництво головного корпусу та озеленення території навколо нього. Для успішного вирішення останнього питання в інституті була cтворена комісія, до складу якої від природничого факультету ввійшли: декан факультету доцент С. Й. Грушко, завідувач кафедри ботаніки доцент В. О. Шиманська і доцент кафедри ботаніки М. М. Барна. На першому засіданні, яке проводив ректор О. Ф. Явоненко, кафедру ботаніки було зобов’язано розробити проект озеленення території навколо головного корпусу, що будувався і подати його ректору інституту для вивчення та затвердження.

С.В. ГУЦМАН, М.В. ГУЦМАН

У статті наведено результати дослідження адвентивної фракції флори м. Рівне, яка налічує 235 видів рослин, які належать до 59 родин, 163 родів, що складає приблизно понад третину кількості видів спонтанної флори міста. Це є свідченням значного забруднення флори міста заносними видами рослин.

Л.П. ЛИСОГОР

Досліджені різновікові перелоги Кіровоградського геоботанічного району. Проведений аналіз та виявлені закономірності формування запасів фітомаси. Відмічено, що найвищі показники запасів надземної фітомаси характерні для першої відновлювальної стадії. Розподіл підземної фітомаси є досить нерівномірним по ґрунтовому профілю – найбільше коренів зосереджено у верхньому горизонті. В демутаційному ряду спостерігається зменшення показників надземної фітомаси і збільшення підземної.

Х.І. СКРИПЕЦЬ, А.В. ОДІНЦОВА

Фаза цвітіння в популяції Gladiolus imbricatus у Великоберезнянському районі Закарпатської області триває близько 4 тижнів, цвітіння одного 11-квіткового пагона − 10 днів, цвітіння квітки − 4 дні. З механізмів забезпечення перехресного запилення виявлено протерандрію та геркогамію. Запилення здійснюється шляхом мелітофілії (бджолою Apis mellifera) на початку цвітіння і переважно шляхом автофілії наприкінці цвітіння. Отже, спосіб запилення за джерелом пилку ідіогенно-ксеногенний. Показники розмірів оцвітини, чоловічого і жіночого репродуктивного успіху є меншими в останніх квіток суцвіття порівняно з першими квітками, проте Р/О-показник у всіх квіток майже однаковий (близько 790) і характеризує G. imbricatus як факультативно ксеногамний вид.

ГІДРОБІОЛОГІЯ

О.В. ВАСИЛЕНКО, Ю.В. СИНЮК, Л.М. ГОЦУЛЯК, В.В. ГРУБІНКО, П.Д. КЛОЧЕНКО

Досліджено вплив гумінових кислот (ГК) на вміст вуглеводів, білків та ліпідів у клітинах прісноводних водоростей (Calothrix braunii, Chlorella vulgaris, Mayamаea atomus, Euglena gracilis). Встановлено, що у відповідь на дію ГК залежно від їх концентрації та терміну дії у представників синьозелених та діатомових водоростей накопичуються переважно білки, а у діатомеї також і вуглеводи. У Ch. vulgaris має місце аналогічний процес з частковим підвищенням накопичення ліпідів на початку дії ГК як стрес-чинника. Euglena gracilis має чітку білок-ліпідну стратегію адаптації до ГК, однак, при цьому, вміст білків зростає значніше, ніж ліпідів.

В.П. ГУСЕЙНОВА, А.В. КУРЕЙШЕВИЧ

Досліджено вплив різних концентрацій бензину та дизельного палива на чисельність, біомасу планктонних водоростей, вміст хлорофілу а, концентрацію біогенних елементів та рН води у зразках фітопланктону з Канівського водосховища восени (вересень). Показано, що додавання до них нафтопродуктів з розрахунку 10 та 20 ГДКр істотно пригнічує функціонування фітопланктону, призводить у більшості випадків до зменшення вмісту хлорофілу а, видового багатства, чисельності та біомаси водоростей. Встановлено, що нафтопродукти можуть впливати на склад альгоугруповань. Синьозелені водорості (Cyanoprokaryota) виявилися більш чутливими до дії нафтопродуктів порівняно з зеленими.

Н.В. ЗАИЧЕНКО

Проведен сравнительный анализ паразитофауны бычка-кругляка (Neogobius melanostomus) в нативном и приобретенном ареалах. В условиях приобретенного ареала (Средний Днепр) паразитофауна представлена значительно меньшим количеством видов. В составе паразитофауны бычка исследованного в среднем течении Днепра отмечено 13 видов паразитов пресноводных рыб, которые характеризуются широкой гостальной специфичностью. Зарегистрированы также паразиты, характерные для бычковых Черного и Азовского морей. Обеднение фауны паразитов бычка-кругляка может объясняется рядом факторов, среди которых изменение гидрохимических условий, топических характеристик местообитания, характера питания и др.

Ю.С. ІВАСЮК

Досліджено ритм та характер емісії церкарій трематод Cercaria bolshewensis Cottowa та Opisthioglyphe ranae Froelich прісноводних молюсків Viviparus viviparus (Linné) та Lymnaea stagnalis (Linné) за оптимальних температурних умов та природнього режиму освітлення. Молюски з високим ступенем інвазії церкаріями трематод Hypoderaeum conoideum Bloch та Cotylurus brevis Dubois et Raush та середнім ступенем інвазії церкаріями трематод С. bolshewensis та Furcocercaria sp. загинули насамперед, що підтверджує вплив паразитарного фактору на тривалість життя молюсків. Встановлено вплив освітлення на добовий ритм емісії церкарій трематод С. bolshewensis та O. ranae, що свідчить про їх пристосування до життєдіяльності та поведінки хазяїв.

А.В. КУРЕЙШЕВИЧ, В.П. ГУСЕЙНОВА

Досліджено вплив збільшення мінералізації зразків дніпровської води, відібраної під час домінування основного збудника її «цвітіння» синьозеленими водоростями Microcystis aeruginosa з 0,5 до 1; 2; 4 та 7 г/дм3 на його кількісні показники, вміст хлорофілу а, феопігментів та інтенсивність фотосинтезу фітопланктону. Встановлено, що інгібуючий вплив мінералізації 2-4 г/дм3 на Microcystis aeruginosa порівняно невеликий. Найбільш значне пригнічення його розвитку відзначено при солоності 7 г/дм3.

Е.В. СОКОЛОВ

Дана оценка гидролого-морфологических свойств Тилигульского лимана, определяющих природную устойчивость к антропогенному воздействию. Рассмотрены особенности автотрофного процесса гидроэкосистемы водоема. Приведена оценка антропогенной нагрузки на экосистему лимана.

Ю.В. ТАРАСОВА

Досліджено внутрішньовидову конхіологічну мінливість Theodoxus fluviatilis (Mollusca, Gastropoda, Pectinibranchia, Neritidae) з водойм України. Проаналізовано морфометричні індекси черепашок та їх кольоровий поліморфізм.

В.І. ЮРИШИНЕЦЬ

Паразитологічні дослідження різних видів коропових риб у ставках Білоцерківської експериментальної гідробіологічної станції виявили особливості структури паразитоценозів риб за існування в умовах різних концентрацій екзогенних сполук неорганічного азоту у водному середовищі. Виявлено більшу чутливість деяких таксономічних груп ектопаразитів (інфузорії, моногенеї, паразитичні ракоподібні) до токсичного впливу екзогенних сполук неорганічного азоту.

ЕКОЛОГІЯ

А.Д. ВАРГАНОВА, В.І. МАКСІН, В.О. АРСАН, Г.І. БАБЕНКО

Представлено результати досліджень гідрохімічного (рН, перманганатна окисність, загальна твердіть, вміст нітратів, нітритів, амонійного азоту, фосфатів) режиму водних об’єктів. Проведено порівняння якості води озер Київської області. На підставі отриманих результатів дано характеристику якості води досліджуваних водойм для використання їх у сільському господарстві, веденні рибного господарства або рекреації.

А.В. ГОЛУБЕНКО

У статті висвітлено особливості динаміки показників антиоксидантної системи організму юнаків-гандболістів протягом річного тренувального циклу. Показано, що зниження рівня фізичної працездатності на фоні погіршення досліджуваних показників відбувається наприкінці змагального періоду. Досліджено особливості корекції вказаних змін засобами екзогенного впливу.

І.П. ГРИГОРЮК, П.П. ЯВОРОВСЬКИЙ, Т.Р. СТЕФАНОВСЬКА

Висвітлено морфологічні і біологічні особливості, цикл розвитку й методи оцінки чисельності широкомінуючої дубової молі в лісопарковій зоні м. Києва, яка зимує на стадії імаго та розвивається у одній генерації. Розглянуто методи застосування інсектицидів і гормональних препаратів з широким спектром дії для регуляції чисельності дубової широкомінуючої молі.

О.Г. ЗУБЕНКО

На основі аналізу стаціальної приуроченості хижаків-афідофагів на території Центрального Лісостепу України встановлено, що на цій території домінують ентомофаги, які трапляються в умовах степових ландшафтів. Сезоннi i рiчнi змiни погодних умов, а також циклічність динаміки популяцiї живителя (з чергуванням максимумів і мінімумів) зумовлювали ступiнь регуляторної спроможностi хижих комах–афiдофагiв. Активність хижих комах регулюється межами, що формувалися природними ресурсами i запасом жертви. Протягом періоду вегетації відбуваються коливання чисельності хижих комах, що обумовлено погодними умовами, видовим складом попелиць, змінами рослинних асоціацій – у різних формаціях трав’янистої рослинності змінюється видова і кількісна різноманітність ентомофагів. Найбільшу видову різноманітність хижих комах відмічали у суходільних луках із переважанням злакового різнотрав’я.

М.І. МАЙХРУК, Д.В. СТРАШНЮК

У статті наводяться дані про чисельність птахів родини Воронові в обласному центрі. Наведено дані про пройдені маршрути в кілометрах та чисельність на них особин певного виду, дано розподіл їх по масивах та в різні пори року. Спостереження проводилися протягом 2008–2011 р.

В.М. ПОЛЕТАЙ, С.П. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, М.Ю. МАКАРЧУК

Вивчалось співвідношення метаболітів ліпідного та жовчокислотного обміну в міхуровій жовчі коропів-дволіток при адаптації їх до умов існування. Виявлено, що при екзогенному надходженні ксенобіотиків в організм у коропів-дволіток формувалась реакція, яка проявлялась в зміні ефективності роботи цілого ряду поліферментних систем клітин печінки, що забезпечують жовчоутворення.

Д.В. СТРАШНЮК, Р.М. КИРИЧЕНКО

З’ясовано чисельність та особливості утримання африканських страусів в умовах Полісся Рівненщини протягом 2012–2013 рр. на території фермерських приватних господарств. Описано біологічні особливості виду та залежності розвитку особин від клімату, годівлі та умов утримання.

Л.О. ШЕВЧИК

Явище паразитизму розглянуто як приклад одного з принципів біоцентризму – коеволюції. Констатовано, що дорослі аскариди значно більші за розмірами від своїх вільноживучих родичів. Виявлена обернена залежність довжини тіла аскариди від числа інвазії та прямо пропорційна залежність цих показників від розмірів тіла живителя. Отже можна стверджувати, що при збільшенні числа інвазії в організмі хазяїна спостерігається зменшення розмірів тіла паразита і навпаки. Аскариди обох статей, які паразитують в організмі дорослого хазяїна дещо більші ніж паразити дитини. Розглянуто патогенне значення та діагностика аскаридозів та засоби профілактики захворювання.

БІОХІМІЯ

Л.А. БОЙКО, Л.С. ФІРА, П.Г. ЛИХАЦЬКИЙ

В експериментах на щурах за умов одночасного їх ураження карбофосом та тетрахлорметаном виявлені глибокі порушення в антиоксидантній системі, що проявляється зниженням концентрації відновленого глутатіону та змінами в активності каталази у печінці та міокарді тварин, а також вмісту церулоплазміну в сироватці крові. Доведена ефективність застосування за даної патології препарату мексидолу, після використання якого в уражених тварин показники антиоксидантної системи наближаються до рівня таких у тварин інтактного контролю.

О.Ю. ГАЛКІН, О.Б. БЕСАРАБ, Ю.В. ГОРШУНОВ, О.М. ДУГАН

У статті наведено науково-методичне обґрунтування процедури біоаналітичної валідації імуноферментного набору для кількісного визначення загального IgE людини. Валідаційні характеристики (прецизійність, діагностична та аналітична специфічність, діагностична чутливість, правильність, лінійність) визначали як на момент випуску діагностичного набору, так і на момент закінчення терміну придатності (як елемент дослідження стабільності). Середнє значення діагностичної специфічності склало 99,3%. Методика імуноферментного аналізу забезпечила лінійний характер залежності у діапазоні 10-1000 МО/мл, а невизначеність калібрувального графіку була незначущою. Межа виявлення становила 1,42 МО/мл, а межа кількісного визначення (аналітична чутливість) – 4,33 МО/мл. Межа відтворюваності співпадала із аналітичною чутливістю набору. Правильність, виражена через систематичну похибку, склала 0,25 МО/мл та була статистично незначущою.

А.Є. МУДРА

Вивчали зміни вмісту прозапальних цитокінів ІL-1β, IL-6 та TNF-α, ендотеліальної та індуцибельної молекулярних форм NO-синтази (еNOS, іNOS відповідно) та продуктів метаболізму оксиду азоту, нітрит і нітрат аніонів при експериментальному гепатиті та на фоні застосування модуляторів його синтезу. Встановлено, що при гострому токсичному ураженні печінки спостерігається зниження вмісту стабільних метаболітів NO у печінці та наростання їх концентрації в крові, зменшення рівня eNOS з вираженим наростанням кількості іNOS та концентрації прозапальних цитокінів. Прекурсори оксиду азоту сприяють активації синтезу NO, зниженню вмісту прозапальних цитокінів та експресії iNOS, при цьому спостерігається зростання вмісту eNOS. Повне інгібування ферментативного синтезу оксиду азоту шляхом застосування неселективного блокатора NOS L-NAME за гострого токсичного гепатиту призводить призводить до зниження рівня NO2- та NO3, концентрації eNOS та iNOS на фоні високого рівня ІL-1β, IL-6 та TNF-α. Блокування iNOS-індукованого синтезу NO призводить до зміни вмісту нітрит і нітрат аніонів та зниження активності індуцибельної NO-синтази як у крові, так і у печінці.

О.С. ПОКОТИЛО, М.Д. КУХТИН, М.І. КОВАЛЬ, Т.Я. ЯРОШЕНКО

Досліджували in vitro інтенсивність синтезу ліпідів різних класів (жирних кислот, холестеролу, фосфоліпідів і ацилгліцеролів) в гомогенатах головного мозку після одноразового щоденного упродовж 30 діб навантаження білих щурів і морських свинок холестеролом (300 мг/кг маси тіла). Для цього в гомогенатах головного мозку білих щурів і морських свинок, які інкубували окремо із [6-14С] глюкозою, [2-14C] лізином або [1-14С] пальмітиновою кислотою, визначали радіоактивність ліпідних фракцій. Встановлено інгібуючий вплив холестеролу за підвищення його рівня в раціоні білих щурів і морських свинок на синтез жирних кислот, холестеролу та інших класів ліпідів в головному мозку при використанні як попередника ліпідів [6-14С] глюкози і [2-14C] лізину та відсутність інгібуючого впливу холестеролу при інкубації з [1-14С] пальмітиновою кислотою.

ОГЛЯДИ

М.О. САВЛУЧИНСЬКА, Л.О. ГОРБАТЮК

В оглядовій статті проаналізовано наявні у фаховій літературі відомості щодо вмісту фосфору у водоймах, шляи їх забруднення, форми фосфору та його перетворення і міграцію у водних екосистемах. Забрудненню поверхневих вод фосфором сприяє надходження побутових стічних вод, що містять фосфати як компоненти синтетичних миючих засобів, фотореагентів та пом'якшувачів води. Важливим чинником також є змив фосфорних добрив та пестицидів із сільськогосподарських угідь, стоки тваринницьких ферм і промислових підприємств. За умов надмірного надходження фосфору у водойми, він викликає їх евтрофікацію, і, як наслідок, накопичення біотоксинів, погіршення якості води, загибель гідробіонтів тощо. Вагома частка фосфору надходить у водойми у складі триполіфосфату натрію мийних засобів, що підвищує біологічне навантаження на водні екосистеми. Оцінивши глобальну небезпеку надходження фосфатів у водойми, в світі вживаються заходи по зменшенню забруднення водних екосистем фосфатовмісними синтетичними миючими засобами, з метою оздоровлення їх екологічного стану та покращення якості питної води.
Опубліковано в Журнал за 2014 рік

М.М. БАРНА, Л.С. БАРНА, Р.Л. ЯВОРІВСЬКИЙ, Н.В. ГЕРЦ, О.Б. МАЦЮК

У статті наведені дані трьохрічних (2012–2014 рр.) досліджень рідкісних і ендемічних видів Голицького ботанічного заказника (Бережанський р-н Тернопільської обл.). Встановлено, що на відносно невеликій території заказника (60 га) зростає 337 видів вищих судинних рослин, з яких 25 видів занесені до «Червоної книги України. Рослинний світ» (2009), що належать до 10 родин, зокрема: 11 видів з родини Зозулинцеві (Orchidaceae Juss.), по 3 види з родин Айстрові (Asteraceae Dumort.) і Жовтецеві (Ranunculaceae Juss.), 2 види з родини Бобові (Fabaceae Lindl.) і по 1 виду з таких родин як Злакові (Poaceae Barnhart), Лілійні (Liliaceae Juss.), Молочайні (Euphorbiaceae Juss.), Тимелеєві (Thymelaeaceae Juss.), Розові (Rosaceae Juss.) і Рутові (Rutaceae Juss.). Водночас на основі власних досліджень і аналізу літературних даних висловлена необхідність розширення території заказника та включення його до складу регіонального ландшафтного парку «Бережанське Опілля», що дозволить проводити на належному науковому рівні природоохоронну роботу в досліджуваному регіоні.

Ключові слова: Червона книга України, рослинний світ, Голицький ботанічний заказник, ендемічні види, рідкісні рослини, природоохоронний статус

 

Опубліковано в 2014. - № 3 (60)

Номер присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбувалась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 october 2014, Ternopil, Ukraine).

ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

А.В. КАЛІНІЧЕНКО, О.Г. МІНЬКОВА

У статті наведено аналіз законодавчої бази ЄС, в якій здійснено регламентацію чи підтримку використання біологічних форм азоту в аграрному виробництві Європи.

В.Ф. ПАТЫКА

Обобщены результаты исследований процесса фиксации молекулярного азота микроорганизмами – необходимыми для восстановления и поддержания плодородия почв, получения экологически безопасной и качественной растительной продукции за счет использования биологического азота.

БОТАНІКА

М.М. БАРНА, Л.С. БАРНА, Р.Л. ЯВОРІВСЬКИЙ, Н.В. ГЕРЦ, О.Б. МАЦЮК

У статті наведені дані трьохрічних (2012–2014 рр.) досліджень рідкісних і ендемічних видів Голицького ботанічного заказника (Бережанський р-н Тернопільської обл.). Встановлено, що на відносно невеликій території заказника (60 га) зростає 337 видів вищих судинних рослин, з яких 25 видів занесені до «Червоної книги України. Рослинний світ» (2009), що належать до 10 родин, зокрема: 11 видів з родини Зозулинцеві (Orchidaceae Juss.), по 3 види з родин Айстрові (Asteraceae Dumort.) і Жовтецеві (Ranunculaceae Juss.), 2 види з родини Бобові (Fabaceae Lindl.) і по 1 виду з таких родин як Злакові (Poaceae Barnhart), Лілійні (Liliaceae Juss.), Молочайні (Euphorbiaceae Juss.), Тимелеєві (Thymelaeaceae Juss.), Розові (Rosaceae Juss.) і Рутові (Rutaceae Juss.). Водночас на основі власних досліджень і аналізу літературних даних висловлена необхідність розширення території заказника та включення його до складу регіонального ландшафтного парку «Бережанське Опілля», що дозволить проводити на належному науковому рівні природоохоронну роботу в досліджуваному регіоні.

ГІДРОБІОЛОГІЯ

В.В. ГРУБІНКО, О.І. БОДНАР, О.В. ВАСИЛЕНКО, А.І. ЛУЦІВ, Г.Б. ВІНЯРСЬКА

Показано, що адаптаційний потенціал прісноводних водоростей (Anabаena cylindrica Lemm. HPDP-1, Navicula atomus (Näg.) Grun. ACKU 12-02, Desmodesmus communis (Hegew.) Hegew. IBASU-A 371, Chlorella vulgaris Beijer.) до аміаку в фізіологічних умовах характеризується загальними принципами – глутаматдегідрогеназа здійснює зв’язування чи виведення аміаку з клітин залежно від екологічних умов існування водоростей та їх потреб у азоті, а глутамінсинтетаза є спряженим ферментом у разі активації глутуматдегідрогеназного шляху фіксації аміаку рослинами. Однак адаптаційні перебудови азотного метаболізму за участю глутаматдегідрогенази та глутамінсинтетази виявляється у зміні активності залежно від виду водоростей, бо цей процес спрямований на реалізацію стратегій адаптації синьозелених, діатомових і зелених водоростей до умов існування.

ЕКОЛОГІЯ

Н.І. АДАМЧУК-ЧАЛА

Досліджно вплив інокуляції Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 на структурно-функціональну організацію ядерцевих субкомпонентів клітин апікальних меристем проростків сої, культивованих в асептичних умовах. Використано метод трансмісійної електронної мікроскопії та імуноцитохімічного аналізу з використанням мічених золотом антитіл до ДНК. За даними імуноцитохімічного аналізу показано, що за інокуляції збільшується щільність мітки в 3,7 разів у фібрилярних центрах ядерця в у 2,8 рази у щільному гранулярному компоненті. Встановлено підвищення функціональної активності ядерець рослинних клітин під впливом інокуляції, що свідчить про зростання рівня транскрипції ДНК та процесингу РНК в них.

О.О. АЛЄКСЕЕВ, В.П. ПАТИКА

Досліджено взаємодію активних штамів Bradyrhizobium japonicum М8 та 634б з вірусостійким сортом сої Горлиця та більш толерантним сортом КиВін у поєднанні з пестицидами та гербіцидами. На основі результатів вегетаційних і польових експериментів доведено, що досліджувані штами формують ефективний симбіоз із сортами сої. Встановлено, що передпосівна обробка насіння даними штамами активізує засвоєння молекулярного азоту і забезпечує підвищення врожайності та якості зеленої маси, зерна, збільшує вихід білка, що свідчить про наявність у досліджуваних ризобій комплементарності до вірустійких сортів. Пестициди, які застосовувались при дослідженнях зокрема: протруювач Максим XL, ґрунтовий гербіцид Харнес та вегетаційний гербіцид Базагран показали досить високу ефективність відносно шкідників, хвороб та бур’янів, причому взаємодія з штами Bradyrhizobium japonicum М8 та 634б виявилась сумісною протягом усіх фаз вегетації рослин.

Л.П. БАБЕНКО, Л.А. ДАНКЕВИЧ, Н.М. ЖОЛОБАК, В.В. КРУТЬ, Н.О. ЛЕОНОВА, О.А. ДЕМЧЕНКО, М.Я. СПІВАК, В.П. ПАТИКА

Досліджено вплив різних концентрацій наночастинок діоксиду церію (НДЦ) та комплексів на їх основі на ріст окремих штамів фітопатогенних та повільнорослих симбіотичних бактерій. Показано, що проти окремих штамів фітопатогенних бактерій найбільш ефективними є НДЦ в концентрації 1 мМ і 10 мМ або композиції НДЦ та екзометаболітів Bacillus thuringiensis. Виявлено, що жодна з досліджених концентрацій НДЦ майже не впливає на ріст симбіотичних азотфіксувальних бактерій Bradyrhizobium japonicum.

И.С. БРОВКО, Л.В. ТИТОВА, Г.О. ИУТИНСКАЯ, М.В. СУХАЧЕВА, И.К. КРАВЧЕНКО

Из клубеньков сои трех генотипов (сортов Черемош, Сузирья, и глифосат-толерантной линии 40-3-2) выделены эндофитные бактерии, не относящиеся к ризобиям. По результатам сиквенс-анализа нуклеотидных последовательностей 16S рРНК изоляты были идентифицированы, как представители родов Paenibacillus, Pseudomonas, Ochrobactrum, Acinetobacter. Установлено, что два изолята, филогенетически близкие к Paenibacillus и Acinetobacter, обладают высокой азотфиксирующей (ацетилен-редуктазной) активностью.

А.А. БУНАС, Я.В. ЧАБАНЮК, О.М. ДМИТРУК

Вивчено вплив різних доз азотного добрива на структуру та функціонування мікробіоценозу ризосфери рослин ріпаку. Виявлено, що 78% бактеріальних ізолятів, виділених з рослин ризосфери ріпаку, можуть використовувати в своїх трофічних ланцюгах мінеральний і органічний азот або за відсутності зв’язаних форм цього елемента, фіксувати інертний молекулярний азот атмосфери з різною активністю. Встановлено, що бактеріальні ізоляти А-29 та К-11, виділені з контрольного варіанту, володіли найвищим рівнем азотфіксації.

О.І. ВЕЛИЧКО

Встановлено, що можливими елементами адаптивної відповіді рослин конюшини лучної на умови нафтозабрудненого ґрунту є зниження інтенсивності білкового синтезу та деградація білкових молекул, а також – посилення синтезу захисних білків. Виявлено існування альтернативних шляхів адаптації до умов нафтозабрудненого ґрунту у рослин, інокульованих різними штамами Rh. leguminosarum bv. trifolii.

С.В. ВОЗНЮК, Л.В. ТИТОВА, Г.А. ИУТИНСКАЯ

В условиях полевых экспериментов показано, что обработка семян комплексным инокулянтом Эковитал на основе ризобий и Bасillus megaterium стимулировала формирование и функционирование соево-ризобиальных систем. Предварительное протравливание семян фунгицидом Витавакс 200 ФФ не приводило к угнетению симбиоза. При использовании Максим Стар 025 FS наблюдали тенденцию к снижению, а при применении Кинто дуо зафиксировано достоверное уменьшение фактической нитрогеназной активности в 1,8 раза. Установлено положительное влияние сочетанного применения исследованных фунгицидов с комплексной инокуляцией на формирование фотосинтетического аппарата сои: содержание хлорофиллов в листьях возрастало в 1,2-2,1 раза.

О.О. ГРИЩУК, В.І. ГРИЩУК, С.Я. КОЦЬ

В умовах вегетаційного досліду вивчали вплив штамів та Tn5-мутантів Bradyrhizobium japonicum із різними симбіотичними характеристиками на рівень фітогормонів цитокінінової природи у коренях та бульбочках сої Glycine max L. (Merr.) сорту Мар’яна. Встановлено прямий зв’язок між вмістом зеатину в кореневих бульбочках сої та ефективністю інокулянта в фази першого трійчастого листка та бутонізації. Висунуто припущення, що вміст зеатину та зеатинрибозиду в бульбочках на початкових етапах формування симбіотичного апарату може бути пов’язаний із вірулентністю ризобій.

С.В. ДІДОВИЧ

Представлені трьохрічні експериментальні дані координованої селекції Mesorhizobium ciceri – Cіcer arіetіnum на підвищення генетичного азотфіксувального потенціалу бобово-ризобіальної системи. Проведена оцінка п’яти нових вітчизняних сортозразків нуту на ефективність симбіотичної азотфіксації з колекційними штамами M. ciceri. Всі сортозразки виявилися чутливими до інокуляції бульбочковими бактеріями, але відрізнялися за шириною реакції і ефективністю бобово-ризобіальної взаємодії. За результатами комплексної статистичної оцінки різних характеристик розподілу змінних за симбіотичними показниками, морфо-біологічними ознаками та елементами продуктивності двох перспективних сортозразків визначені кореляційні зв’язки між даними ознаками, виділені генетичні джерела високої ефективності азотфіксації, відібрано лінії нуту, які істотно перевищували батьківські генотипи рослин за генетичним потенціалом симбіотичної азотфіксації для клонування і подальшого використання у селекційній програмі.

С.Б. ДІМОВА

Встановлено оптимальний вміст екзогенних фітогормонів у кореневій зоні рослин озимого жита на початкових етапах органогенезу. Показано, що для підсилення рістстимулювальної активності Azospirillum brasilense 18-2 можна використовувати розчин індолілоцтової кислоти, за умови оптимізації поєднання мікробного та фітогормонального компонентів. При інокуляції цей фітогормон є додатковим чинником позитивного впливу на рослини.

М.А. ЖУРБА, В.В. ВОЛКОГОН

У польовому стаціонарному досліді на чорноземі вилугуваному досліджено перебіг процесів азотфіксації та емісії N2О в агроценозах гороху за впливу різних систем удобрення та передпосівної бактеризації насіння. Процес симбіотичної азотфіксації активізується за післядії 40 т/га гною ВРХ, застосування сидератів та внесення невисокої (N30P30K30) і середньої (N60P60K60) в досліді доз мінеральних добрив. Біопрепарат сприяє суттєвій активізації процесу азотфіксації за виключенням варіанту з гноєм. Емісія N2O зростає по мірі збільшення доз мінеральних добрив. Передпосівна бактеризація забезпечує зменшення втрат газоподібнибних сполук азоту за рахунок ініціювання розвитку рослин.

В.О. ЗАБАЛУЄВ, П.В. БУЧЕК, І.Б. ЗЛЕНКО

Встановлено, що застосування біологічних препаратів на основі арбускулярної мікоризи, а також препарату Ризобофіт покращує умови для розкриття біологічного потенціалу люцерни посівної, що збільшує її фітомеліоративний вплив на техноземи, сформовані розкривними гірськими породами.

В.П. КАРПЕНКО, Р.М. ПРИТУЛЯК, А.О. ЧЕРНЕГА

Наведено результати досліджень з вивчення чисельності азотфіксувальних бактерій роду Azotobacter ризосфери ячменю озимого за обробки посівів гербіцидом Калібр 75 та регулятором росту рослин Біолан. Встановлено, що дані мікроорганізми виявляють чутливість до дії підвищених норм гербіциду, особливо в початковій період застосування. Проте на 25-ту добу після внесення препаратів чисельність бактерій роду Azotobacter у ризосфері ячменю озимого зростає, особливо за використання бакових сумішей гербіциду Калібр 75 у нормах 30 та 40 г/га з регулятором росту рослин Біолан.

Л.В. КИРИЛЕНКО, Ю.М. ШКАТУЛА

У статті узагальнюються дані досліджень щодо взаємодії активних штамів бульбочкових бактерій Rhizobium galegae з різними сортами козлятника. На основі результатів польових експериментів з десяти досліджуваних штамів Rhizobium galegae відібрано чотири – 0703, 0721, 159 і Л2, які формують найефективніший симбіоз із усіма досліджуваними сортами козлятника. Встановлено, що передпосівна обробка насіння даними штамами активізує засвоєння молекулярного азоту та забезпечує підвищення врожайності зеленої маси рослин козлятника.

О. В. КИРИЧЕНКО

У вегетаційних умовах досліджували нітрогеназну активність кореневих бульбочок сої протягом вегетації рослин за умов комплексної бактеризації насіння композиціями специфічних рослині-хазяїну ризобій та діазотрофів родів Azotobacter і Enterobacter. Виявлено переваги у ефективності дії комплексної інокуляції щодо функціональної здатності кореневих бульбочок і формування вегетативної маси рослинами порівняно з традиційною бактеризацією насіння ризобіями.

А.М. КЛИМЕНКО, Я.В. ЧАБАНЮК

Проаналізовано деякі особливості штаму Paenibacillus polymyxa 6М і можливості його сумісного використання з іншими мікробними препаратами та хімічними засобами захисту рослин для передпосівної підготовки насіння. Штам P. polymyxa 6М поряд з вираженими антифунгальними властивостями демонструє достатньо високий рівень активності засвоєння молекулярного азоту та нерозчинних фосфорних сполук завдяки здатності штаму утворювати спори високий титр культури зберігався до 3 місяців на поверхн іінокульованого насіння ячменю.

С. Ф. КОЗАР, О. В. ФІРСОВСЬКИЙ, В. М. НЕСТЕРЕНКО

Представлено результати досліджень впливу органічного добрива Біопроферм, збагаченого азотобактером, на розвиток рослин кабачка сорту Грибовський 37. Встановлено, що використання дози 400 кг/га Біопроферма з азотобактером сприяє підвищенню потенційної азотфіксувальної активності в ґрунті, покращенню розвитку асиміляційного апарату рослин порівняно з контрольним варіантом.

М.С. КОМОК, В.В. ВОЛКОГОН, С.Б. ДІМОВА

Досліджено вплив біопрепаратів, що містили крім бульбочкових бактерій різні кількості фітогормонів, на формування й активність соєво–ризобіального симбіозу та азотний обмін рослин сої сортів Устя та Аннушка. При тестуванні встановлено, що препарати з вмістом ауксинів у межах від 2,55 мкг / г до 9,39 мкг / г і цитокінінів – від 0,61 мкг / г до 2,01 мкг / г забезпечили достовірний приріст кількості бульбочок, їх нітрогеназної активності та вмісту водорозчинного білка відносно показників варіанту з використанням бактеріальної суспензії.

Ю.Ю. КОНДРАТЮК, П.М. МАМЕНКО, А.В. ЖЕМОЙДА

Досліджували особливості білкових профілів коренів сої за дії різного водозабезпечення та інокуляції насіння штамами з контрастними симбіотичними властивостями. Показано, що за оптимального зволоження у коренях сої, інфікованої ризобіями, синтезуються поліпептиди розмірами 50, 60, 90 та 140 кДа, які утворюються у неінокульованих рослинах під впливом посухи. Отримані результати підтверджують припущення про схожість реакцій рослин на дію стресу та дають підґрунтя розглядати інокуляцію як потенційний спосіб підвищення стійкості бобових до несприятливих факторів довкілля.

О.Б. КОНОНЧУК, С.В. ПИДА, І.П. ГРИГОРЮК

Встановлено, що передпосівна обробка насіння рістрегулятором Регоплант краще стимулює утворення і функціонування спонтанного квасоле-ризобіального симбіозу у фазу цвітіння, ніж регулятор Стимпо. Обидва препарати підвищують зернову продуктивність квасолі в ґрунтово-кліматичних умовах Тернопільської області за рахунок стимулювання різних елементів урожаю.

С.Я. КОЦЬ, Л.І. ВЕСЕЛОВСЬКА, Л.М. МИХАЛКІВ

Досліджено вплив екзогенного лектину насіння сої на відновлення нітратів у листках рослин сої, інокульованої активним (634б) та неактивним (604к) штамами Bradyrhizobium japonicum, за різного водозабезпечення. Показано, що характер змін нітратредуктазної активності внаслідок дії водного стресу пов'язаний із особливостями формування симбіотичних взаємовідносин між рослинами сої та ризобіями. Застосування лектину сумісно з активним штамом ризобій зменшує інгібуючий вплив нестачі вологи на активність нітратредуктази в листках рослин сої.

А.С. ЛЕВІШКО, П.М. МАМЕНКО, С.Я. КОЦЬ

Вивчали особливості складу моно- і дикарбонових кислот коренів рослин сої за інокуляції штамами Bradyrhizobium japonicum різної ефективності. Показано, що інокуляція сої ризобіями сприяє підвищенню вмісту бензойної, малонової, яблучної та бурштинової органічних кислот, які, як відомо, є адаптогенами за дії стресових чинників. При цьому їх кількість не залежала від ефективності штаму-інокулянта. Висунуто припущення, що інокуляція сої не лише покращує її азотне живлення, а й стимулює синтез сполук, які підвищують стійкість рослин до стресу.

Н.О. ЛЕОНОВА, Л.А. ДАНКЕВИЧ, С.Ф. ПАДАЛКО, Л.В. БОБИК, І.В. ДРАГОВОЗ

Досліджено здатність до синтезу позаклітинних ауксинів і цитокінінів симбіотичними ризобіями, фосфатмобілізувальними бацилами та патогенними для сої бактеріями. Обговорено різну фізіологічну спрямованість дії фітогормонів–стимуляторів при формуванні взаємовідносин цих мікроорганізмів з рослиною–хазяїном, пов’язану з особливостями їх біології.

В.М. МЕЛЬНИК, Д.А. КІРІЗІЙ, С.Я. КОЦЬ

В умовах піщаної культури вивчали азотфіксувальну активність (АФА), газообмін СО2 (інтенсивність фотосинтезу (ІФ), дихання (ІД)) та інтенсивність транспірації (ІТ) у листках сої, інокульованої різними за ефективністю Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum. Виявлено пряму залежність між АФА кореневих бульбочок та ІФ на різних етапах розвитку рослин. У фазу бутонізації високі показники АФА, ІФ й ІД спостерігали у сої, що формувала з ризобіями ефективний симбіоз. Зниження АФА, ІФ й ІТ відмічали у варіантах із інокуляцією насіння сої малоефективними Tn5-мутантами. Як наслідок, дефіцит азоту і зменшення інтенсивності поглинання СО2, що його супроводжувало, призводили до зниження зернової продуктивності рослин у симбіотичних системах малої ефективності.

Н.М. МЕЛЬНИКОВА

Досліджували бульбочкоутворення у симбіозі люпин-Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 359a за дії ексудатів насіння люпину, азотфіксувальну активність бульбочок та формування надземної частини рослин в умовах дрібноділянкових експериментів. Показано, що 6-ти годинний ексудат насіння люпину сприяв збільшенню кількості кореневих бульбочок у період розвитку рослин 8-10 листків, тоді як 20-ти годинний ексудат підвищував азотфіксувальну активність бобово-ризобіального симбіозу.

Т.М. МЕЛЬНИЧУК, Л.О. ЧАЙКОВСЬКА, І.О. КАМЕНЄВА, А.І. ЯКУБОВСЬКА, О.А. ЛОЛОЙКО

Виявлено ефективність застосування комплексу мікробних препаратів різної функціональної дії, яка виражена в підвищенні потенціальної азотфіксувальної активності ризосферного ґрунту більше, ніж в 2 рази і урожайності пшениці озимої на 38%. Встановлено, що при забрудненні ґрунту ВМ вміст сульфоліпідів у листках пшениці озимої знижувався на 16 - 31% проти контролю залежно від рівня ГДК ВМ, тоді як при бактеризації зростав до 10% порівняно з небактеризованими рослинами.

Т.Б. МІЛЮТЕНКО, О.В. ШЕРСТОБОЄВА

Встановлено, що застосування сидерата – зеленої маси люпину вузьколистого при вирощуванні кукурудзи сприяє обмеженню вертикальної міграції рухомих сполук біогенних елементів за межі кореневмісного шару ґрунту. Отриманий ефект посилюється за вирощування на фоні сидерації рослин, бактеризованих Paenibacillus polymyxa KB. Також значно обмежується збільшення концентрації біогенних елементів у промивних водах при внесенні в ґрунт мінеральних добрив.

Н. В. МОСКАЛЮК

У статті узагальнено особливості викладання навчальної дисципліни «Фізіологія рослин». Розглянуто головні особливості процесу підготовки майбутніх вчителів, що доводить необхідність удосконалення змісту, форм і методів навчання. Окреслено педагогічні цілі, що лежать в основі формування сучасної технології навчання. Наведено приклади завдань різного рівня складності, що сприяють високій активності і самостійності студентів, уможливлюють набуття умінь користування обладнанням, забезпечують умови для формування важливих практичних умінь. Проаналізовано чинники, що підтверджують необхідність упровадження і систематичного використання в навчальному процесі активних методів навчання, проаналізовано особливості методів і прийомів для стимулювання пізнавального інтересу студентів під час навчання.

Л.П. ПАНЧЕНКО, К.С. КОРОБКОВАК

Досліджено динаміку суми фенольних сполук клітинних культур цукрових буряків при інфікуванні їх Acholeplasma laidlawii var.granulum шт.118. Встановлено, що на ранніх етапах взаємодії з патогеном (24 год) відбувається збільшення в 6-7 разів загального вмісту фенольних сполук в інокульованих калюсних культурах цукрових буряків порівняно з не інокульованими. На 3 добу після інокуляції вміст фенольних сполук повертається на вихідний рівень, який зберігається при подальшому культивуванні досліджуваних клітинних культур цукрових буряків.

Т.Ю. ПАРХОМЕНКО, О.Л. ПАРХОМЕНКО, В.А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М.О. ПАРХОМЕНКО

Показано доцільність застосування мікроорганізмів-антагоністів фітопатогенів сумісно з бульбочковими бактеріями для передпосівної обробки насіння нуту з метою підвищення продуктивності культури. Встановлено, що в середньому за два роки досліджень урожайність нуту сорту Одіссей істотно підвищувалась при обробці штамом Bacillus sp. 01-1 – 10, 3%, штамами 1н та 6н – 6 та 23%, відповідно, порівняно з контролем.

В.П. ПАТИКА, Т.Т. ГНАТЮК, Н.В. ЖИТКЕВИЧ, О.О. АЛЕКСЄЄВ

Проведено скринінг пестицидів хімічного походження, які можна було б одночасно використовувати, як для знезараження насіння сої, так і не виявляли б токсичної дії до бульбочкових бактерій.

С. В. ПИДА, О. В. ТРИГУБА, О. Б. КОНОНЧУК

Проведено дослідження динаміки формування та функціонування симбіотичного апарату люпину білого сортів Дієта та Серпневий за обробки насіння ризобофітом на основі Bradyrhizobium sp. (Lupinus) штамів 367а і 5500/4, регуляторами росту рослин Регоплант і Стимпо. В онтогенезі люпину білого виявлено два піки азотфіксувальної активності: під час бутонізації рослин та у фазу зеленого бобу. Застосування композицій ризобофіту з регуляторами росту рослин інтенсифікувало наростання бульбочок на коренях люпину білого. Виявлено позитивний ефект від комплексної обробки люпину білого ризобофітом, штам 5500/4 і регулятором росту рослин Регоплант.

Г.В. САФРОНОВА, З.М. АЛЕЩЕНКОВА, Н.В. МЕЛЬНИКОВА

Выделены и отобраны штаммы азотфиксирующих (р. Rahnella) и фосфатмобилизирующих (р. Pseudomonas) бактерий и арбускулярных микоризных грибов р. Glomus для стимуляции роста сеянцев сосны и ели.

В.І. СІЧКАР, І.І. ХУХЛАЄВ, О.В. БУШУЛЯН, С.В. ДІДОВИЧ, С.В. КОБЛАЙ, Г.Д. ЛАВРОВА, О.І. ГАНЖЕЛО

За умов нестачі вологи в ґрунті та дуже високих температур повітря у весняно-літній період у польових умовах оцінили виробничі та перспективні штами бульбочкових бактерій у деяких сортів сої, гороху та нуту. Високу ефективність у сортів гороху виявив новий штам У-1. У сортів нуту найкращим виявився штам А-44. У вегетаційних дослідженнях з соєю на безазотному середовищі спостерігали дуже сильний вплив сорту на показники симбіозу. Найбільш активним за кількістю бульбочок виявився новий штам Х-9, а серед сортів максимальне значення цього показника спостерігали у сорту Ятрань.

А.Б. ТАШИРЕВ, О.С. СУСЛОВА, П.В. РОКИТКО, К.М. БОНДАРЬ, В.В. ПОКАЛЮК

З глинистих відкладів двох карстових порожнин Мушкарова Яма (Поділля,Україна) та Куйбишевська (Західний Кавказ, Абхазія) були виділені шість штамів азотфіксуючих бактерій. Встановлено, що штами здатні рости як в копіо-, так і в олігокарботрофних умовах, утилізувати широкий спектр оганічних речовин (цукри, органічні кислоти, спирти, ароматичні сполуки), в тому числі центральні метаболіти циклу вуглецю. Показано, що всі штами мають широкий температурний діапазон росту. Вони представлені мезотермофілами та психлотолерантами. За температури 5°С лаг-фаза штамів подовжується в 4 рази і складає 20-25 діб.

І.Г. ЧУЧВАГА, К.І. ВОЛКОГОН

Представлено результати визначення фізіологічної (екологічної) доцільності застосування різних доз азотних добрив у технології вирощування жита озимого за використання показників азотфіксації та біологічної денітрифікації. При вирощуванні жита озимого на дерново-підзолистому ґрунті фізіологічно (екологічно) доцільним є внесення мінерального азоту роздрібним способом у дозі 60 кг/га. Застосування 90 кг/га мінерального азоту є компромісним. Подальше збільшення рівня удобрення є недоцільним.

ІСТОРІЯ НАУКИ

А.В. СТЕПАНЮК

У статті на основі аналізу процесу становлення змісту понять «система» та «цілісність» висвітлено їх сутність та взаємозв’язок. Розкрито особливості розгляду об’єктів живої природи як органічно цілісних систем. Виявлено два пiдходи до опису суті біологічних систем: моноатрибутний та полiатрибутний. Обгрунтовано, що принцип системної органiзацiї, взаємозалежностi та розвитку ієрархічних рiвнiв живих систем доцільно покласти в основу конструювання змісту навчального матерiалу з біології для суб’єктів освітньої діяльності.
Опубліковано в Журнал за 2014 рік
Середа, 01 жовтня 2014 20:21

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК З БОТАНІКИ

Барна М. М. Ботаніка. Практикум з анатомії та морфології рослин / М. М. Барна. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — 304 с.: іл.

У тернопільському видавництві «Терно-граф» у 2014 році вийшов друком навчальний посібник «Ботаніка. Практикум з анатомії та морфології рослин» відомого українського ботаніка, морфолога та цитоембріолога рослин, доктора біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, професора кафедри ботаніки та зоології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка М. М. Барни. Зауважимо, що вища школа України отримала навчальний посібник, який в Україні раніше не видавався. Тому відрадно відмітити, що своїм листом № 1/1-8454 від 03. 06. 2014 р. Міністерство освіти і науки України надало навчальному посібнику Гриф «Рекомендовано як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів».

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

БОТАНІКА

І. А. ГУЦАЛО 

У статті розглянуто особливості ростових процесів, проходження фенологічних фаз та насіннєвої продуктивності Lupinus mutabilis Sweet. в умовах Кременецького горбогір'я.

В.П. ПАТИКА, Н.В. ЖИТКЕВИЧ, Т.Т. ГНАТЮК, О.О. АЛЕКСЄЄВ 


Наведено результати моніторингових досліджень бактеріальних хвороб сої, які дозволили встановити коло основних і другорядних збудників бактеріозів сої в низці областей України. Визначено відсоткове співвідношення збудників та потенційну небезпеку поширення нових та не типових фітопатогенів.

В.П. ПАТИКА, О.М.ЗАХАРОВА 


Виявлені бактеріальні ураження озимого та ярого ріпаку і ідентифіковані його збудники. Досліджено здатність фітопатогенних бактерій до синтезу етилену. Встановлено, що всі виділені нами ізоляти є високо- та середньоагресивними, щодо різних сортів ріпаку та споріднені з представниками роду Pseudomonas, Xanthomonas та Pectobacterium.

 

БІОТЕХНОЛОГІЯ

А.В. ЛИСИЦЯ П.Ю. КРИВОШИЯ 


Вивчено вплив солей полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) на ріст первинної культури фібробластів курячого ембріону та перещеплюваної культури клітин трахеї (ПККТ) теляти. Залежно від концентрації ПГМГ може чинити як інгібуючу, так і стимулюючу дію на проліферативну активність цих клітин. З’ясовано умови за яких солі ПГМГ проявляють найкращі ростостимулюючі властивості. Визначено, що при 15 хв. експозиції ПГМГ хлорид (ПГМГхл) в концентраціях 10-8 -10-7 %, а ПГМГ сукцинат двозаміщений (ПГМГсд) 10-9 -10-7 %, стимулюють проліферативну активність фібробластів. Трансформовані клітини трахеї, принаймні, на порядок менш чутливі до дії цих сполук. Зокрема, найкраще впливають на ріст моношару ПККТ препарати ПГМГхл в концентрації 10-7 %, а ПГМГсд – 10-8 %, хоча останній є ефективним у досить широкому діапазоні від 10-8 до 10-6 %. Отримані дані можуть бути використані в біотехнології при роботі з культурою клітин евкаріот.

 

ГІДРОБІОЛОГІЯ

О. М. АЛПАТОВА  

 

В різних типах водойм Українського Полісся виявлено 109 видів та підвидів черепашкових амеб, з яких 20 видів та підвидів трапляються тільки у водоймах одного типу, 89 – представлені в двох і більше типах водойм. Встановлено подібність видового складу черепашкових амеб в річках, заплавних водоймах, озерах, ставках та болотах.

О.В. ВАСИЛЕНКО, П.Д. КЛОЧЕНКО, Т.О. ВАСИЛЬЧУК   

Досліджено зміни пігментного скалду та вмісту ліпідів у Calothrix braunii за дії гумінових кислот (ГК). Встановлено, що за впливу зазначених сполук вміст хлорофілу „а” у клітинах водорості зменшується, а сумарний вміст каротиноїдів перевищував контрольні значення впродовж всієї експозиції культури. Додавання ГК до культурального середовища C. braunii супроводжувалося зменшенням загального вмісту ліпідів у її клітинах та зростанням частки неетерифікованих жирних кислот. .

О.А. ДАВИДОВ, Д.П. ЛАРІОНОВА  


Встановлено трофічний статус водних об‘єктів лентичного типу урбанізованих територій за рівнем розвитку мікрофітобентосу. Показано, що у водних об‘єктах  з посиленим  антропогенним впливом спостерігається зменшення загального рівня трофності за мікрофітобентосом.

Т.С. РИБКА, Н.В. ЗАІЧЕНКО 

Наведено результати досліджень якісного складу, кількісного розвитку і структурної організації зоопланктону різнотипних водойм м. Києва.

В.І. ЩЕРБАК, Н.В. Майстрова, Н.Є. СЕМЕНЮК 

Інвентаризація різноманіття альгофлори природних водотоків Національного природного парку «Прип'ять-Стохід» засвідчила наявність 334 видів (348 внутрішньовидових таксонів) з 136 родів, 36 порядків, 14 класів і 8 відділів. Показано, що флористичне ядро формують види-еврібіонти з широким екологічним спектром. Проведено порівняльний аналіз локальних альгофлор парку. 

ЕКОЛОГІЯ

Л. В. БУСЛЕНКО, В. В. ІВАНЦІВ 

З’ясовано вплив гранулометричного складу фракцій різних горизонтів ґрунтів на якісний і кількісний склад дощових черв’яків. Відзначено вплив гранулометричних фракцій на формування вологості, температури, газового режиму, актуальної кислотності, як провідних абіотичних чинників у генезисі комплексів дощових черв’яків в ґрунтах Західного Волино-Поділля.

А.І. ГЕРЦ, І.М. ЦІДИЛО 

У статті показана можливість проектування нечіткої експертної системи, що дозволяє провести аналіз накопичення сухої речовини листками рослини Brassica rapa Astroplants за комплексної дії двох параметрів світлового поля: інтенсивності та періоду його зміни.

А.А. ЗИМАРОЄВА, О.В. МАЦЮРА 

В основу роботи покладено результати польових досліджень, проведених з вересня 2009 року по серпень 2012 року в місті Житомирі; об’єктами досліджень обрано грака (Corvus frugilegus L.), галку (Corvus monedula L.), сіру ворону (Corvus cornix L.), сороку (Pica pica L.), сойку (Garrulus glandarius L.) та крука (Corvus corax L.). Доведено, що розподіл та численність воронових у місті залежить від періоду року та ступеня антропогенного навантаження на біотоп. Зростання чисельності масових видів воронових (грака, галки та сірої ворони) у м. Житомирі, поширення сороки у нехарактерних для неї біотопах (наприклад, 9-ти поверхової забудови), проникнення сойки, яка вважалася типовим лісовим мешканцем, у центральні густонаселені квартали міста та ріст її популяції, а також зростання чисельності популяції крука на околицях міста та поблизу звалищ, свідчить про інтенсивну синурбізацію представників Corvidae в сучасних умовах міста Житомира.

О.М. IAKOBCHOUK, O.V. KOLESNICHENKO, I.P. HRIGORYUK 

Investigated heat resistance 18 introduced species of plants of the genus Berberis L. at the introduction in botanic gardens in Kyiv. Based on the received data allocated the groups of introduced species with a high, medium and a low heat resistance.

А В.Г. КУР’ЯТА, С.В. ПОЛИВАНИЙ 

В умовах польового досліду вивчали вплив трептолему (0,035 мл/л) на  насіннєву продуктивність та якісні характеристики олії  маку олійного. Встановлено, що препарат приводить до позитивних змін у структурі урожаю – збільшення кількості плодів на рослині, кількості насінин у коробочках, маси 1000 насінин. Під впливом препарату збільшувався вміст олії у насінні маку, покращувались її  характеристики, відбувалося підвищення вмісту ненасичених вищих жирних кислот.

Г.І.Л. СУХОДОЛЬСЬКА, І.Б. ГРЮК 

 

Наведено результати дослідження вмісту неорганічних сполук Нітрогену (нітритів, нітратів та нітрогену амонійного) у поверхневих водах Рівненщини на територіях з різним рівнем антропогенного навантаження впродовж квітня-травня 2012 р. Виявлено підвищений вміст іонів NH4+ у воді малих річок, що засвідчує анаеробні умови формування хімічного складу води та її незадовільну якість. 

БІОХІМІЯ

Н.І. БАЛАЦЬКА 

У статті наведено результати дослідження зв’язку між генотипом поліморфізму гена рецептора вітаміну D, вторинним гіперпаратиреозом та структурно-функціональним станом кісткової тканини жінок. Встановлено, що для носіїв генотипу Bb характерно: високі показники мінеральної щільності кісткової тканини та, відповідно, низький відсоток розвитку остеопорозу та його ускладнень (переломів), найнижча частота тяжкого дефіциту вітаміну D і вторинного гіперпаратиреозу.

І.З. КЕРНИЧНА 

Вивчено антиоксидантні властивості 10 % екстракту з листків калини звичайної в організмі білих щурів після ураження солями цинку та купруму. Встановлено, що дія екстракту призвела до покращення активності показників антиоксидантного захисту, що дозволяє рекомендувати його для пригнічення активованих процесів вільнорадикального окиснення в ураженому солями цинку та купруму організмі щурів.

О.В. БОРОВЕЦЬ, Є. М. РЕШЕТНІК, Ж.В. КАРТІФУЗОВА, О.В. БОНДЗИК, В.М. БАБАН, С.П. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, М.Ю. МАКАРЧУК 

 

Вивчено вплив внутріпортального введення естрону на співвідношення жовчних кислот, гідроксилювання жовчних кислот і рівень гормонів гіпофіза в крові щурів різної статі. Показано, що зміни в ефективності функціонування ферментів печінки залежить від рівня пролактину в крові.

V.Z. KURANT, V.V. GRUBINKO, V.Ya. BYYAK, V.O. KHOMENCHUK 

From the launched research we obtained the aggregate data that confirm and broaden our concept of the important role of protein and nucleic metabolism in the processes of detoxication of heavy metals ions, formation of resistance to them and also allow making an integrated estimation of biochemical reaction of carp organism to chronic intoxication.

Ю.І. СЕНИК, І.Ю. НАЙКО, Т.В. МАРКОВА, О.О. ЛУЦІВ1, В.Я БИЯК, В.З. КУРАНТ 

Досліджено активності cукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази та лактатдегідрогенази зябер і печінки коропа та щуки за дії 0,5 та 2 рибогосподарських граничнодопустимих концентрацій йонів цинку і кадмію. Дія допорогової концентрацій йонів цинку призводила до активації сукцинатдегідрогенази і цитохромоксидази та інгібування лактатдегідрогенази тканин коропа і щуки. За впливу 2 ГДК Zn2+ спостерігалось інгібування цитохром-с-оксидази та активація лактатдегідрогенази печінки та зябер риб. За дії 0,5 та 2 граничнодопустимих концентрацій іонів кадмію відмічено зростання активності лактатдегідрогенази та інгібування цитохромоксидази досліджуваних тканин риб. Активність сукцинатдегірогензи в тканинах риб зростала за дії допорогової концентрації Cd2+ та знижувалась за впливу 2 ГДК йонів кадмію.

В. В. ЩЕРБИК, Л. П. БУЧАЦЬКИЙ 

Показано, що стала тонкої структури може бути представлена амінокислотами генетичного коду та їх поліпептидним ланцюгом. Числове значення зворотної величини сталої тонкої структури можна виразити через величини протонних зарядів амінокислотних залишків і зворотну величину деякого протонного заряду в різних періодичних базисах остова білка.

 

ІСТОРІЯ НАУКИ. ПЕРСОНАЛІЇ

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА. СЕРІЯ: БІОЛОГІЯ (до 15-річчя заснування та видання) 

Постановою президії ВАК України від 11.09.1997 р. № 2/7 «Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія» затверджені як збірник наукових праць з біологічних наук з наданням статусу наукового фахового видання України, в якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата біологічних наук (Бюлетень ВАК України, 1997, № 4. — С. 22).

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІК — ФЛОРИСТ, СИСТЕМАТИК І МОРФОЛОГ (до 100-річчя від дня народження професора В. Г. Хржановського) 

6 листопада 2012 року виповнилося 100 років від дня народження видатного українського ботаніка–флориста, систематика і морфолога рослин, доктора біологічних наук, професора Володимира Геннадійовича Хржановського.
Опубліковано в 2012. - № 4 (53)

БОТАНІКА

M. M. BARNA, O. B. MATSUK 

Results of research of biology of flowering of Juglans regia L. of protandrous and protogenic individuals in connection with dichogamy are given in the article. Peculiarities of individuals flowering, depending on climatic factors (temperature and humidity of the air, precipitation, illumination) were analysed in conditions of Western Podillya (Ternopil region). It was established that dichogamy in the kind of Juglans L. appeared during evolution of the vegetable kingdom as adaptation to the cross-pollination.

YE.L. KORDYUM, L.YE. KOZEKO, YU.V OVCHARENKO 


The data of investigations of aerenchyma formation, alcohol dehydrogenase and heat shock protein 70 kDa (Hsp70) levels in Alisma plantago-aquatica and Sium latifolium plants growing in biotopes with different water regimes are presented. A key role of water regime in development of aerial-aquatic plants was shown. Plant adaptive responses on the changes in water supply are considered in the light of the concept on phenotypic plasticity.

Н.О. СТЕЦУЛА 


Проведено історичний аналіз ботанічних досліджень і накопичення наукових знань про рослинність Передкарпаття та лікарських рослин зокрема. Весь період досліджень видового складу угруповань передгірських ландшафтів доцільно розділити на три різних за тривалістю та рівнем досліджень етапи. До  першого  загально-флористичного етапу  можна  віднести – дослідження 1809 р.–1940 р., до другого популяційного –  дослідження 45–80 років XX ст., до третього етапу – сучасні дослідження, з кінця XX – початку XXI століття.

Р. Л. ЯВОРІВСЬКИЙ 

У статті наведені результати аналізу систематичної структури флори Тернопільського плато, зокрема, встановлено, що її спонтанна фракція нараховує  1355 видів вищих судинних рослин, які належать до 530 родів, 115 родин, 57 порядків, 6 класів та 5 відділів. Проаналізовано основні флористичні пропорції, провідні родини та роди у порівнянні з флорами Волино-Поділля [5], Морафських товтр [28] та інших суміжних територій.

 

ГІДРОБІОЛОГІЯ

В.О. ДЕМЧЕНКО 

У статті розглядається структура промислових уловів риби в різні періоди існування Азовського моря. Проаналізовано динаміку уловів риб різних екологічних груп. Основними змінами в структурі уловів є зниження частки вилову прісноводних видів риб і значні коливання частки морських видів. Основними причинами цих змін є перерозподіл річкового стоку, збільшення солоності, скорочення кормової бази та браконьєрство.

П.Д. КЛОЧЕНКО, І.Ю. ІВАНОВА, Г.Г. ЛІЛІЦЬКА 

Узагальнено багаторічні оригінальні матеріали та літературні дані щодо видового складу фітопланктону 11-ти заплавних озер м. Києва. Встановлено, що у товщі води досліджених водойм мешкає 269 видів водоростей, які представлені 278 внутрішньовидовими таксонами. Вони належать до 9 відділів, 14 класів, 31 порядку, 52 родин та 108 родів. Основу видового багатства фітопланктону зазначених водних об’єктів складають представники Chlorophyta, Bacillariophyta i Cyanoprokaryota.

A.I. LUTSIV,  V.V. GRUBINKO 

We investigated the absorption characteristics of Mn2+, Zn2+, Cu2+ and Pb2+ by unicellular green algae Chlorella vulgaris Beijer. The accumulation of metals ions is fluctuating. There are 4 stages: the stage of protective self-isolation of cells as a result of the primary stress response, the stage of the active accumulation (decrease in resistance and destruction of outer membrane), the stage of inhibition of the accumulation (formation of the secondary concentric membrane), and the stage of uncontrolled accumulation (destruction of secondary concentric membrane). Kinetic parameters of accumulation (Km, Vmax, Ea) show that the process of absorption of ions Mn2+, Zn2+, Cu2+ and Pb2+ goes according to mixed type of inhibition and is determined by the affinity of metal-binding proteins to ions, and after saturation of their binding sites the process becomes uncontrolled.

Ю.І. СЕНИК, Б.З. ЛЯВРІН, Ю.В. СИНЮК, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ 

Досліджено транспорт йонів цинку та кадмію через мембрани еритроцитів коропа, адаптованого до підвищених концентрацій цих металів. Встановлено, що поглинання йонів металів еритроцитами риб є регульованим та дозозалежним процесом. Проникнення йонів металів через клітинну мембрану досліджуваних гідробіонтів здійснюється за допомогою щонайменше двох типів транспорту: високоафінного та низькоспорідненого.

 

ЕКОЛОГІЯ

Ю. А. БОБРОВНИЦЬКИЙ 

Наведено дані досліджень реакції проростків арабідопсиса на помірний водний дефіцит на клітинному та молекулярному рівнях. Проростки вивчали за такими показниками: сира маса проростків, швидкість росту головного кореня, наявність та кількість розгалужених кореневих волосків, кількість клітин у стані поділу в апікальній меристемі головного кореня, довжина епідермальних клітин у зоні кореневих волосків, вміст проліну, експресія генів, чутливих до посухи. Дослідження показало, що помірний водяний дефіцит рослини реагують зростанням експресії АБК-чутливих генів RD29A та AtP5CS, ключового фермента синтезу проліну, а також підвищенням вмісту проліну. Зміни викликали пригнічення приросту кореня та зниження маси рослин. Встановлено, що пригнічення приросту кореня відбувалося внаслідок зниження кількості клітин, що діляться, в апікальній меристемі.

Л.А. ГОЛУНОВА, В.Г. КУР’ЯТА 

Вивчався вплив передпосівної інокуляції насіння Bradyrhizobium japonicum і ретардантів на анатомо-морфологічні показники стебла та листків рослин сої. Встановлено, що як передпосівна інокуляція насіння штамомBradyrhizobium japonicum 71т, так і комплексне її застосування з ретардантами у фазу бутонізації, приводило до формування більш потужної стовпчастої асиміляційної тканини листка, яка відіграє основну роль у фотосинтетичних процесах. За дії антигіберелінових препаратів на фоні бактеризації насіння відмічався кращий розвиток механічних тканин стебла сої, що сприяло підвищенню його міцності та посилювало стійкість проти вилягання.

O.V. GURS’KA 

The dynamics of allelopathic activity of water- and alcohol-soluble extracts and the content of phenolic substances in the Pyrethrum coccineum (Willd.) Worosch. vegetative and generative organs was investigated. Leaves and flowers are found to accumulate the greatest number of phenolic compounds in the flowering stage. Inverse correlations were found between the number of phenolic compounds and allelopathic activity of the exudates.

О. Ю. РУЖИЦЬКА 

Кадмій посідає одне з перших місць за своєю токсичністю й надходить в організм людини і тварин через слизові оболонки шлунково-кишкового тракту. Проведеним дослідженням структурних змін тонкої кишки експериментальних тварин встановлено виражену морфометричну перебудову структур стінки порожньої кишки. Токсична дія хлориду кадмію призводила до суттєвого порушення структурного гомеостазу досліджуваного органа на органному, тканинному та клітинному рівнях.

А П. СТАДНИЧЕНКО,  В. К. ГИРИН 

Досліджено вплив різних концентрацій (0,009, 0,09, 0,9, 9, 90, 900, 9000 мг/дм3) нітрофосу на поглинання кисню перлівницею U. pictorum ponderosum. З’ясовано, що він спричиняє отруєння молюсків, яке, починаючи з концентрації токсиканта 0,09 мг/дм3, супроводжується прогресуючим зниженням інтенсивності поглинання ними кисню.

Г.В. ЦЕХМІСТЕР, Л.А. ПІНЧУК, Н.В. ТКАЧУК, В.О. ЯНЧЕНКО, А.М. ДЕМЧЕНКО 

Досліджено рістрегулюючу активність похідних з орто- та мета-замісниками в арильному залишку 2-(1-арилтетразол-5-іл)сульфаніл-1-тетралін-6-іл-етанону щодо проростків L. sativum L. Встановлено, що похідні з орто-замісником у фенільному радикалі проявили властивості інгібіторів росту надземної частини з одночасною стимулюючою дією на ріст та синтетичні процеси у корені проростків; похідні з мета-замісником – стимуляторів росту коренів з пригнічуючою дією на синтетичні процеси в надземній частині або коренях.

С. Ю. ШЕВЧУК 

Наведено дані про знаходження на території центральної частини Українського Полісся 5 видів роду Bodo, що є новими для фауни України, а також відомості про їх особливості морфології та екології.

 

БІОХІМІЯ

Н.В. БОГДАНОВСЬКА 

Здійснено аналіз стану системи синтезу оксиду азоту, судинного ендотелію, фізичної працездатності юнаків і дівчат 20-25 років з різною мірою адаптації до фізичних навантажень. Показано, що високий рівень фізичної працездатності забезпечується вираженими позитивними перебудовами всіх ланок системи синтезу оксиду азоту та функціонального стану судинного ендотелію і є більш вираженими в осіб жіночої статі. Встановлена сильна кореляційна залежність між рівнем фізичної працездатності і біохімічними параметрами функціонального стану системи синтезу оксиду азоту.

О.І. ДУХ 

Збільшення рівня вітаміну А в раціоні  курей батьківського стада сприяло зменшенню в жовтку інкубаційних яєць кількості сумарного вмісту насичених жирних кислот і збільшенню вмісту ненасичених жирних кислот порівняно з контрольною групою. Істотних змін у складі ліпідів жовтка яєць дослідних груп зазнають пальмітинова, лінолева, докозапентаєнова і ейкозапентаєнова жирні кислоти.

У.П. ЄФРЕМОВА, Н.Е. ЛИЧКОВСЬКА, Р.В. ФАФУЛА, З.Д. ВОРОБЕЦЬ 

У статті наведено результати досліджень по вивченню ензиматичної активності нітрооксидсинтази лімфоцитів периферичної крові у донорів і хворих на анкілозивний спондилоартрит. Показано, що за умов розвитку ревматичної патології активність ендотеліальної форми ензиму знижується, а індуцибельної – різко зростає в порівнянні з практично здоровими донорами. Після проведеного лікування хворих у стаціонарі спостерігається наближенняNO-синтазної активності до її контрольних значень.

Р.Я. ІСКРА,  В.В. ВЛІЗЛО 

Досліджували вплив цитрату хрому в дозі 10 мкг Cr3+/кг маси тіла щурів на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів, активність ензимів антиоксидантної системи та NO-синтаз у тканинах. Виявлено, що за дії сполуки хрому активність супероксиддисмутази, на противагу вмісту ТБК-активних продуктів перекисного окиснення ліпідів, зменшувалась у мозку і селезінці та збільшувалась в легенях, серцевому і скелетному м’язах. Активність каталази зростала у всіх тканинах тварин дослідної групи. За дії цитрату хрому зростала активність NO-синтаз у тканинах щурів, що обумовлено, в основному, активацією конститутивної NO-синтази. Загалом, сполука хрому проявляла здатність посилювати прооксидантні процеси на початкових етапах своєї дії, що в подальшому супроводжувалося збільшенням активності ензимів антиоксидантного захисту та NO–синтаз та, відповідно, і зниженням рівня продуктів ПОЛ.

 

ІСТОРІЯ НАУКИ. ПЕРСОНАЛІЇ

ЕРАСТ АНАТОЛІЙОВИЧ ГОЛОВКО: НАУКОВА СПАДЩИНА (до 75-річчя від дня народження ) 

9 травня 2012 р. виповнилось би 75 років від дня народження відомому вченому-фізіологу рослин і мікробіологу, доктору біологічних наук, професору Головку Ерасту Анатолійовичу.
Опубліковано в 2012. - № 3 (52)

БОТАНІКА

К.А. ВОТКАЛЬЧУК 

У статті наведено результати дослідження синантропної фракції флори Вигорлат- Гутинського хребта, яка налічує 338 видів судинних рослин, що належать до 196 родів і 50 родин. Проведено систематичний, біоморфологічний, екологічний аналіз синантропної флори, виявлено переважання процесу апофітизації над процесом антропофітизації. Серед адвентивних видів виявлено переважання видів середземноморського та північноамериканського походження.

В.М. ЛАВРІНЕНКО 


Проаналізовано можливість використання в зеленому будівництві та ландшафтному фітодизайні 20 інтродукованих видів роду Lonicera L., які безпосередньо зростають в парках та ботанічних садах України. Враховуючи біоморфу рослин, габітус, а також декоративні показники – рясність цвітіння та плодоношення, облисненість крони, осіннє забарвлення листків, запропоновано рекомендації використання жимолостей для створення нових та реконструкції старих об’єктів озеленення.

Р.К. МАТЯШУК, С.М. КОНЯКІН, Ю.С. ПРОКОПУК, І.В. ТКАЧЕНКО 


Досліджений стан пилку Robinia viscosa Vent. в моніторингових точках урбоекосистем з різним рівнем антропогенного навантаження і встановлений значний негативний вплив екзогенних факторів довкілля на його якість та біометричні показники. Виявлена висока чутливість гаметофіту цього виду до умов середовища зростання рослин та перспективність його використання в фітоіндикації стану міських екосистем.

В. П. РОЖАК 


Визначено структуру та запаси органічної речовини лісових екосистем, акумульованої в мертвій деревині на території фізико-географічного району Стрийсько-Сянської Верховини. Досліджено її щільність на різних стадіях розкладу. Щільність деревини першої стадії розкладу на 5% більші від деревини живого дерева. Встановлено зменшення щільності мертвої деревини із збільшенням стадії розкладу. Запаси грубих деревних залишків змінюються в межах 7,65 – 46,99 т·га-1.  Основна маса їх припадає на ламань і сухостій (99,3-81%). Виявлено, що при найбільших запасах ламані у 45-ти річному насаджені запаси  пнів є менші, ніж у 70- і 110-ти річних лісових екосистемах. Це зумовлено особливостями формування ламані (вивал дерев з частиною скелетного коріння). Основна частина ламані і пнів припадає на другий і третій клас розкладу - 31-91%. Проте, відносне значення запасів пнів останньої стадії розкладу від ламані є вищим на 11,4% і становить 14%. Виявлена тісна кореляція між запасами гілок (діаметром 1-7 см) і ламанню – R = 0,91, а між гілками і сухостоєм така кореляція є слабкою - R=0,22.

 ЕКОЛОГІЯ

 О.О. БЄДУНКОВА 

Вперше наведено результати мікроядерного тесту еритроцитів периферійної крові представників іхтіофауни малої річки Замчисько. Цитогенетичний гомеостаз риб мав певні відмінності у ділянках річки з різним рівнем антропогенезу та помітно залежав від видової приналежності дослідних особин. З’ясовано, що частота ядерних порушень іхтіофауни річки перевищує фізіологічну норму для таких видів як лин, плітка та окунь.

О.В. ГУЛАЙ 

Встановлено, що у водному середовищі з вмістом продуктів виділенння шкірних залозгірчака звичайного (Rhodeus sericeus),створюються сприятливі умови для збільшення щільності популяції патогенних бактерій E. rhusiopathiae. В прісноводних екосистемах між патогенними бактеріями E. rhusiopathiae та гірчаком звичайним можливе формування топічних та трофічних біоценотичних зв’язків.

М.А. КРИЖАНОВСЬКА, Л.О. ШЕВЧИК 

В статті представлені результати впливу формаліну в різних концентраціях на зміну продуктивних якостей ярої пшениці м’якої сорту Рання 93. Встановлено, що використані концентрації формаліну − 0,5%, 0,25%, 0,1% мають як стимулюючу та пригнічуючу дію. Негативний, мутагенний вплив виявлено при концентрації формаліну 0,5% (схожість рослин, довжину стебла) та 0,25% (масу 1000 насінин). Позитивний, стимулюючий ефект даного мутагену простежується при концентраціях 0,25% і 0,1% (кількість колосків у колосі, кількість зерен у колосі та колоску). На масу 1000 насінин стимулюючу дію має формалін тільки в концентрації 0,1%.

Б.З. ЛЯВРІН, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ 

Досліджено гідрохімічний стан малих річок Західного Поділля: Серету, Стрипи та Золотої Липи. Визначено вміст йонів металів у поверхневих водах, донних відкладах та береговому ґрунті даних річок.

О. Г. МАРИСКЕВИЧ, О. І. ЛЕНЕВИЧ 

У статті розглянуто вплив рекреаційного навантаження на властивості органогенного та гумусово-акумулятивного горизонтів бурих лісових ґрунтів у межах одного з туристичних маршрутів на г. Парашка (НПП „Сколівські Бескиди”). Встановлено, що на основному туристичному шляху зменшуються запаси підстилки, змінюється її фракційний склад, зростають показники щільності будови та щільності твердої фази грунту, а також різко зменшується водопроникність.

М.К. ПАЦЮК 

Досліджено видовий склад голих амеб фауни Київського Полісся. За період дослідження ідентифіковано 11 видів голих амеб, з яких три види нові для фауни України. Встановлено основні значення абіотичних чинників водного середовища, які впливають на розповсюдження голих амеб.

Т.С. РИБКА, Ю.М. ВОЛІКОВ 

Наведено результати досліджень екологічного стану деяких водойм м. Києва за кількісними та якісними показниками угруповань зоопланктону та макрозообентосу.

І.М. ШПАКІВСЬКА, І.М. СТОРОЖУК, Є.О. ПУКА 

Досліджено зміни основних фізико-хімічних властивостей буроземних ґрунтів Верхньодністровських Бескидів різних стадій пострагрогенної сильватизаційної серії у межах трансект с. Гвоздець та с. Топільниця (Старосамбірський район Львівської області). Встановлено, що процеси спонтанного заліснення колишніх орних земель на території Верхнодністровських Бескидів зумовлюють збільшення актуальної, потенційної та гідролітичної кислотності у напрямку від ріллі до зімкнутого лісу, а також збільшення кількості гумусу в лісових ґрунтах порівняно з ріллею.

БІОХІМІЯ

О.А. ГРІНЧЕНКО, Л.Я. ШТАНОВА, З.А. ГОРЕНКО, В.М. БАБАН, В.А. БАРАНОВСЬКИЙ, С.П. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, П.І. ЯНЧУК 

У хронічних дослідах на ненаркотизованих щурах методом аспірації досліджували шлункову секрецію та біохімічний склад шлункового соку впродовж розвитку експериментального хронічного алкогольного панкреатиту та після  корекції патології таурином. Хронічний алкогольний панкреатит у щурів моделювали шляхом споживання тваринами 20% розчину етанолу в якості єдиного джерела пиття впродовж 14 тижнів. Після закінчення терміну алкоголізації прийом етанолу відміняли і впродовж двох тижнів внутрішньошлунково вводили таурин із розрахунку 7 мг/кг. Встановлено, що впродовж розвитку панкреатиту кислотність шлункового вмісту значно підвищувалась, а секреція слизу зменшувалась. У шлунковому соку сумарна концентрація вільних амінокислот, як і індивідуальні рівні більшості з них, у тварин із патологією зменшувались, проте концентрації лейцину, ізолейцину, фенілаланіну та триптофану збільшувались. Таурин відновлював секреторну функцію шлунка щурів із алкогольним панкреатитом, нормалізуючи рівні соляної кислоти, слизу та більшості вільних амінокислот у шлунковому соку.

Ю.Г. МАСІКЕВИЧ 

Обґрунтовано оригінальну концепцію, що пояснює формування високоорганізованого фотосинтетичного апарату (ФСА) в рослин кукурудзи, на основі кооперування ядерної та хлоропластної генетичних систем. Концепція базується  на проведенні факторного аналізу основних структурно-функціональних показників хлоропластів мезофілу та обкладки провідних пучків.

ОГЛЯДИ

Л.О. ШЕВЧИК, Г.М. ГОЛІНЕЙ, С.С. ПОДОБІВСЬКИЙ, М.А. КРИЖАНОВСЬКА, Н.Я. КРАВЕЦЬ 

Сучасна наукова картина світу ґрунтується  на основі концепції біоцентризму, котрий  декларує цілісність живої природи  і реалізується через принципи рівноправності всього живого, рівневої організації життя, коеволюції та біоетики. Неоціненна роль концепції біоцентризму і в регламентації взаємовідносин між тваринним світом Землі і людиною як складовою частиною останнього. Зокрема, в статті детально проаналізовані різні аспекти  місця і ролі тварин у житті та господарській діяльності людини, уточнені основні принципи регламентації  практичної участі людини в житті живої природи.

РЕЦЕНЗІЇ

Барна М. М. Ботаніка. Практикум з анатомії та морфології рослин / М. М. Барна. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — 304 с.: іл. 


У тернопільському видавництві  «Терно-граф» у 2014 році вийшов друком навчальний посібник «Ботаніка. Практикум з анатомії та морфології рослин» відомого українського ботаніка, морфолога та цитоембріолога рослин, доктора біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, професора кафедри ботаніки та зоології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира  Гнатюка М. М. Барни. Зауважимо, що вища школа України отримала навчальний посібник, який в Україні раніше не видавався. Тому відрадно відмітити, що своїм листом № 1/1-8454 від 03. 06. 2014 р. Міністерство освіти і науки України надало навчальному посібнику Гриф «Рекомендовано як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів».

ІСТОРІЯ НАУКИ. ПЕРСОНАЛІЇ

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІК, ФЛОРИСТ, СИСТЕМАТИК,ЕКОЛОГ І ФІТОСОЗОЛОГ. ПРОФЕСОР ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ ЧОПИК 

(до 85–річчя від дня народження професора В. І. Чопика)
Опубліковано в Журнал за 2014 рік

БОТАНІКА

М. М.  БАРНА, Н. В.  МОСКАЛЮК 

У статті наведені дані щодо створення, функціонування та перспектив розвитку одного із структурних підроздів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка — гербарію кафедри ботаніки. Проаналізовано вклад багатьох вчених, зокрема Віллібальда Бессера, Валентини Шиманської, Бориса Заверухи, Степана Зелінки, Наталії Мшанецької у зборі гербарію рослин Поділля, Полісся, Карпат, Придністров’я, Кременецьких гір, Товтрів, що склали основу гербарних фондів, які сьогодні налічують понад 35 000 гербарних зразків. Створена комп’ютерна база даних гербарного матеріалу. Гербарій включений в Index Herbariorum Ucrainicum (TERN*).

Л.Т. ГОРБНЯК  

Наведено результати дослідження Pulsatilla grandis Wender в умовах НПП "Подільські Товтри". Вивчений сучасний стан двох популяцій рідкісного виду на даній території, проведено їх порівняння. Проаналізовано морфометричні показники, онтогенетичний спектр та насіннєву продуктивність популяцій P. grandis. Встановлено, що в даних популяціях переважають генеративні особини. Відмічено досить низький відсоток формування повноцінного насіння, яке може дати сходи. Описано екологічну та фітоценотичну приуроченість рідкісного виду. Розглядаються основні фактори негативного впливу. Встановлено, що кількість особин в досліджених популяціях скорочується під впливом антропогенних факторів. P. grandis потребує спеціальних заходів охорони, спрямованих на збереження та відновлення його популяцій в природних локалітетах в умовах НПП "Подільські Товтри".

О. Б. МАЦЮК  

У статті наведені результати порівняльного дослідження органогенезу чоловічих і жіночих репродуктивних структур Juglans regia L. Отримані результати мають важливе теоретичне значення, які допоможуть вирішити ряд питань еволюційного морфогенезу генеративних органів квіткових рослин, а також практичне значення, оскільки можуть бути використані в генетико-селекційній та гібридизаційній роботі з видами роду Juglans L.

Л.М. ЦАП’ЮК, Н.В. ШУМСЬКА  

Наведена характеристика рослинності водойм міста Івано-Франківська. Синтаксономічна схема гідрофільної рослинності об’єднує 19 асоціацій, які належать до 3 класів (Lemnetea, Potametea, Phragmitо-Magnocaricetea)

 

БІОТЕХНОЛОГІЯ

К.В. ПАШУК, Г.Ф. НАСИРОВА 

Вироблені з рослинних олій замінники молочного жиру (ЗМЖ) „Деликон”, „Сонола”, ”Біфілінг 54” та „Феттимілк-сир” було введено у кількості 30 % до жирової фази сирних продуктів, що виготовлялися за технологією твердого сиру „Костромський”. Контрольним варіантом були сири, вироблені з незбираного коров’ячого молока за тією ж технологією. Усі досліджені ЗМЖ містили незначну кількість коротколанцюжкових жирних кислот. Масляна кислота, характерна для молочного жиру, була відсутня у спектрах жирних кислот замінників. Співвідношення між вмістом насичених, мононенасичених та поліненасичених жирних кислот досліджених ЗМЖ значно відрізнялося від такого співвідношення для молочного жиру. Виявлено, що початкові стадії - зсідання, утворення згустку та становлення сирного зерна, у дослідних варіантах протікали повільніше у 1,5-2 рази, ніж у контролі. Титрована кислотність сироватки у дослідних варіантах була вищою на 1-2 оТ від контролю, а сирне зерно було дрібнішим та м’якшим.

ГІДРОБІОЛОГІЯ

П.Д. КЛОЧЕНКО, Г.В. ХАРЧЕНКО, Т.Ф. ШЕВЧЕНКО 

Досліджено таксономічну структуру фітоепіфітону вищих водних рослин, які вегетують у водоймах м. Києва. Встановлено, що основу його видового багатства складали Bacillariophyta, Chlorophyta та Streptophyta. Флористичні спектри фітоепіфітону вищих водних рослин різних екологічних груп характеризувалися значною подібністю. На вищих водних рослинах всіх екологічних груп до складу провідних таксонів входили представники діатомових, зелених, стрептофітових та евгленофітових водоростей

ЕКОЛОГІЯ

С.Н. ВАДЗЮК, Н.Я. УЛЬЯНИЦЬКА, М.В. ДОРОШЕНКО 

За результатами опитування 102 учнів старшого шкільного віку, щодо особливостей їх роботи на комп’ютері і його впливу на зір та психічний стан. Встановлено, що в більшості обстежених наявні симптоми зорового комп’ютерного синдрому (Computer Vision Syndrome) та загальний дискомфорт, втома, дратівливість.

І.Д. ГРИГОРЧУК, М.І. КОЗАК 

Досліджено вміст фітогормонів в органах Persicaria amphibia (L.) Delarbre – виду природної флори, який має здатність рости за різних умов водозабезпечення. Показано, що їх вміст визначається взаємодією між собою. Зроблено висновок, що співвідношення фітогормонів забезпечує процеси росту та адаптації рослин.

В.В. ГУЛАЙ, О.В. ГУЛАЙ 

На території Правобережного Лісостепу України встановлені трофічні зв'язки луня болотяного з деякими видами хребетних тварин, а також епізоотичні зв'язки з патогенними спірохетами Leptospira interrogans.

Н.М. ДАЙНЕКО, Л.М. САПЕГИН. C.Ф. ТИМОФЕЕВ 

Исследования показали, что, используя подсев клеверов в дернину пойменного луга, и применяя фосфорно-калийные удобрения в дозе Р60К60 кг/га, можно увеличить продуктивность луга в 1,4 – 1,6 раза. На второй год после подсева свыше 50 % в составе травостоя составляли бобовые травы.

Ю.О. КАРПЕНКО,  С.О. ПОТОЦЬКА 

Природно-заповідна мережа міст Лівобережного Полісся поєднує об’єкти поліфункціонального значення та штучного блоку охорони, що мають місцевий статус. Охорона природної складової у природно-заповідній мережі міста Чернігова, забезпечується в системі 21 об’єкту місцевого статусу площею 171,41 га та п’яти категорій. Створення восьми нових об’єктів, з метою оптимізації природно-заповідного фонду, збільшить відсоток заповідності до 4,32 у порівнянні з існуючим – 2,19. Серед пропонованих об’єктів – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва – парк "імені М.М. Коцюбинського"; регіональний ландшафтний парк "Ялівщина"; ботанічний заказник загальнодержавного значення "Кордівка"; 4 групи багатовікових дерев в якості ботанічних пам’яток місцевого значення. Підходи до оптимізації міського заповідного фонду полягають у створенні паркових територій, охороні приміських та заплавних лісів, охороні меморіальних та історичних об’єктів.

Л.Г. ЛЮБІНСЬКА 

На півдні Хмельницької області виділено Дністровський коридор національної екологічної мережі України. Частина території цього коридору включена у національний природний парк "Подільські Товтри" (Кам'янець-Подільський район), який є ядром національної екологічної мережі.[2,7]. Інші землі охоплюють територію Новоушицького району Хмельниччини. Буферна зона Дністровського коридору простягається смугою паралельно річці Дністер. В результаті багаторічних досліджень проведено аналіз територіальної та екосистемної структури буферної зони Дністровського екологічного коридору в межах Хмельницької області. Наведено характеристику структурних елементів екомережі. Описано типи екосистем буферної зони, стан її територій і вплив антропогенних чинників. Надано рекомендації для забезпечення цілісності буферної зони і виконання охоронної функції для екологічного коридору.

В. Б. МАЛАНЮК

МІКОБІОТА СИРОЇЖКОВИХ (RUSSULACEAE) ГАЛИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Досліджено видовий склад і поширення грибів з родини Russulaceae на території Галицького національного природного парку. Описано екологічні та фенологічні особливості мікобіоти родини.

Н.В. САНДЕЦЬКА, В.В. ШВАРТАУ

ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗА ПОЗАКОРЕНЕВОГО ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

В умовах польових дослідів вивчали вплив позакореневого підживлення добривами на врожайність і якість зерна високопродуктивних сортів озимої пшениці. Встановлено, що позакореневе внесення під посіви озимої пшениці монокалійфосфату та сульфату калію на фоні основного живлення сприяли підвищенню урожайності зерна високопродуктивних сортів та поліпшенню його якості.

В.К. ХОДАНІЦЬКИЙ, В.В. ШВАРТАУ

ВПЛИВ ОСІННЬОГО ВНЕСЕННЯ АМОНІЙНИХ ДОБРИВ НА НАКОПИЧЕННЯ ЦУКРІВ У ВУЗЛАХ КУЩІННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Досліджено ефективність застосування амонійного азоту в живленні рослин озимої пшениці. Виявлено позитивний вплив внесення амонійного азоту на вміст вуглеводів у вузлах кущіння та на врожай зерна пшениці.

Д.С. ХРИСТЕНКО, Г.О. КОТОВСЬКА

СУЧАСНА ОЦІНКА ТА ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ РИБОГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ СТАВУ В М. ГЛОБИНЕ У ЯКОСТІ СПЕЦІАЛЬНОГО ТОВАРНОГО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

Представлено результати досліджень структурно-функціональних показників природної кормової бази і іхтіофауни ставу 67,55 га в м. Глобине Полтавської обл. Доведено його придатність і перспективність для створення на його базі спеціального товарного рибного господарства.

О.В. ЧУЙ

ПРОСТОРОВА ТА ВІКОВА СТРУКТУРА ЦЕНОПОПУЛЯЦІЙ PULSATILLA GRANDIS WEND. НА ТЕРИТОРІЇ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

У роботі наведені результати детального дослідження стану та структури ценопопуляцій Pulsatilla grandis Wend. на території Західного Поділля. Виявлено вплив антропогенних чинників та еколого-ценотичних умов місцезростання виду на зміни просторової та вікової структури ценопопуляцій.

БІОХІМІЯ

І.З. КЕРНИЧНА

КОРЕКЦІЯ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ ЗА УМОВ УРАЖЕННЯ ЇХ ПІДВИЩЕНИМИ ДОЗАМИ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Вивчено ефективність застосування альтану та ентеросгелю в організмі білих щурів-самців, уражених підвищеними дозами солей Cu та Zn. Встановлено, що досліджувані засоби сприяють пригніченню активності процесів ліпопероксидації та нормалізації показників системи антиоксидантного захисту щурів після їх ураження солями важких металів.

Ю.І. СЕНИК, Ю.М. ПОТЕРБА, Б.З. ЛЯВРІН, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ

РОЛЬ ФОСФОЛІПІДІВ МЕМБРАН ЕРИТРОЦИТІВ КОРОПА У ФОРМУВАННІ ТОКСИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ ДО ДІЇ ПІДВИЩЕНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ КАДМІЮ

Досліджено ліпідний склад мембран еритроцитів коропа за дії підвищених концентрацій іонів кадмію. Встановлено, що дія як допорогової, так і сублетальної концентрацій токсиканта викликала зростання кількості фосфатидилетаноламіну, лізофосфатидилхоліну, сфінгомієліну і фосфатидилінозитолу та зменшення кількості фосфатидилхоліну і фосфатидилсерину, проте більш вираженими дані зміни були у випадку дії 2 гранично допустимих концентрацій іонів Cd2+. Отримані результати вказують на перерозподіл фракцій фосфоліпідів на зовнішній стороні біомембрани, а зміни кількості холін-вмісних ліпідів та фосфатидилінозитолу сприяють зростанню в'язкості біліпідного шару еритроцитів, що забезпечує обмеження надходження іонів кадмію в клітину.

ОГЛЯДИ

В.В. ЩЕРБИК, Л. П. БУЧАЦЬКИЙ

УТВОРЕННЯ АТРАКТОРА ЕНОНА ПРИ ОНКОГЕННІЙ ПОЛІОМАВІРУСНІЙ ТРАНСФОРМАЦІІ КЛІТИН

Теоретично доведено, що онкогенні властивості поліомавірусів пов'язані зі структурними особливостями як генома, так і білкової оболонки вірусів. Запропонована нова модель білкової оболонки поліомавірусів з косою симетрією Т = 3. Доведено, що великий і малий Т-антигени поліомавірусів утворюють аттрактор Енона, що має φ-фактор більше 1. Затримка з утворенням великого Т-антигена сприяє включенню вірусного геному в клітинний геном з подальшою онкогенною трансформацією клітини.

ІСТОРІЯ НАУКИ. ПЕРСОНАЛІЇ

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФІЗІОЛОГ РОСЛИН І БІОХІМІК 

7 лютого 2012 року виповнилося 80 років від дня народження і 55 років виробничої, наукової, суспільно-корисної та громадської діяльності професору, завідувачу кафедри екології і біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, відомому українському вченому в галузі фізіології рослин, біохімії та екології, доктору біологічних наук, дійсному члену (академіку) Академії наук вищої школи України, академіку Екологічної академії наук України, заслуженому діячеві науки і техніки України, почесному доктору права Саскачеванського університету (Канада), почесному члену Міжнародної організації університетів «Phi Beta Delta» США, почесному громадянину міст Чернівців і Лок-Хвейна (США) Степану Степановичу Костишину.

В.І. МЕЛЬНИК

БОТАНІЧНА НАУКА ТА ОСВІТА У ВОЛИНСЬКІЙ ГІМНАЗІЇЇ — КРЕМЕНЕЦЬКОМУ ЛІЦЕЇ (1805–1833)

Волинська гімназія – Кременецький ліцей (1805-1833) проіснувала лише четверть віку, однак, залишила глибокий слід в історії України. Ні один із десятка тисяч середніх навчальних закладів, які існували або існують в нашій країні, не мав такого винятково важливого впливу на розвиток науки, освіти, культури не лише в Україні, а й в Польщі, Литві, Росії, як Волинська гімназія – Кременецький ліцей. Особливо значними були досягнення в галузі ботаніки, які одержали високу оцінку найавторитетніших європейських учених-ботаніків.
Опубліковано в 2012. - № 1 (50)

Із нового

Найпопулярніші статті