Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

Ю. В. КОЛОМІЄЦЬ, І. П. ГРИГОРЮК, Л. М. БУЦЕНКО

Національний університет біоресурсів та природокористування України, Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Доведено доцільність застосування СК як природного індуктора стійкості рослин томатів до збудників бактеріальних хвороб. Показано, що обробка СК підсилювала антиоксидантну активність фенолів в листках рослин томатів за дії фітотоксичних сполук збудників.

Ключові слова: антиоксидантна активність, сорти томатів, бактеріальний стрес

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Г. М. ГОЛІНЕЙ, Н. М. ПЕТРИК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Стаття присвячена аналізу залежності рівня біоакумуляції від ступеня накопичення есенціальних металів у водних екосистемах. Значну увагу приділено з'ясуванню причин високого вмісту Fe та Zn як і в м'язах так і в печінці амфібій, особливостей біоакумуляції цих металів, а також аналіз їх впливу в високих концентраціях на організм земноводних. Розглянуто кількісні характеристики біоакумуляції у вигляді коефіцієнта біологічного накопичення. Відзначено, що при певних внутрішньоклітинних концентраціях шкідливий вплив на гідробіонтів проявляють життєво важливі метали-мікроелементи, до яких відноситься група есенціальних металів, надмірна акумуляція яких в клітинах водної біоти призводить до порушень метаболічних процесів.

Ключові слова: біоакумуляція, амфібії, есенціальні метали, коефіцієнт біологічного накопичення, гідротоп

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Є. В. СОКОЛОВ

Інститут морської біології Національної академії наук України

Проведена інвентаризація ландшафтно-господарської структури і аналіз еколого-господарського балансу природно-територіальних комплексів водозбірної площі Тилігульського лиману. Дана оцінка порушення гідрологічного режиму та перетворення природно-територіальних комплексів водозбірної площі Тилігульського лиману. Розглянуті гідроекологічні особливості лиману і антропогенного впливу на інтенсивність первинно-продукційних процесів його екосистеми. Здіснений просторовий розподіл антропогенної трансформації природних умов на основі гідролого-морфологічного зонування водозбірної площі для прийняття менеджмент-рішень.

Ключові слова: Тилігульський лиман, водозбірна площа, антропогенний вплив, еколого-господарський баланс

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

О. В. КРАВЦОВА

Інститут гідробіології НАН України

Вивчено вплив різних за природою антропогенних чинників на фітопланктон ставів міських агломерацій. З’ясовано, що у водоймах за дії точкового джерела забруднення спостерігається спрощення структури фітопланктону, переважання олігодомінантних угруповань, зниження інформаційного різноманіття, зростання індексів сапробності. У ставах, в яких забрудення є розсіяним, середня біомаса фітопланктону була нижчою, а видове та інформаційне різноманіття – вищим.

Ключові слова: стави, міські агломерації, видове різноманіття, чисельність, біомаса, домінуючий комплекс, індекси Шеннона та сапробності

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

М. В. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, П. Б. ХОЄЦЬКИЙ

Житомирський краєзнавчий музей, Національний лісотехнічний університет України

Дослідження іхтіофауни архіпелагу Аргентинські острови проведені протягом квітня 2015 – березня 2016 рр. Підтверджено в акваторії архіпелагу існування семи видів риб (Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi, Chaenocephalus aceratus, Parachaenichthys charcoti, Trematomus newnesi, Harpagifer antarcticus, Notothenia rossii). Домінантом у відловах була Notothenia coriiceps, а субдомінантами – Trematomus bernacchi і Chaenocephalus aceratus. Найбільше видове різноманіття зареєстровано у травні, а найбільше риб (понад 50%) в уловах зареєстровано протягом липня-серпня. Проаналізовані видоспецифічні ознаки 99 риб п’яти видів: Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi, Chaenocephalus aceratus, Parachaenichthys charcoti, Trematomus newnesi. Раціон живлення риб (Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi) становлять членистоногі, риби, молюски, кільчасті черви, трапляються – водорості. У різних видів риб наповнення травного тракту характеризувалися різними балами. У більшості Notothenia coriiceps наповнення було незначним (ІІ бал), у 50% Trematomus bernacchi у травній системі кормів не виявлено. У 96,9% зловлених Notothenia coriiceps гонади, у залежності від статті та періоду року, були на ІІ і ІІІ стадії зрілості, Chaenocephalus aceratus – на ІІІ-V, у Trematomus bernacchi – ІІ-V стадії.

Ключові слова: іхтіофауна, Аргентинські острови, Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi, меристичні ознаки, живлення

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

І. Л. ТОЛОЧИК, В. О. ВОЛОДИМИРЕЦЬ

Рівненський державний гуманітарний університет, Національний університет водного господарства та природокористування

Наведено результати вивчення видового складу вищих водних і прибережно-водних рослин р. Стир у межах Рівненської області. На обстежених ділянках річки встановлено зростання 125 видів із 75 родів та 38 родин, із яких 8 видів є адвентивними рослинами. У структурі життєвих форм переважають гемікриптофіти, водні гемікриптофіти та гідрофіти, а також багаторічні трав’янисті рослини. В екологічній структурі найчисельніше представлені тріхогігрофіти, евохтофіти, улігінозофіти, охтогідрофіти та гідроохтофіти. За ступенем натуралізації види адвентивних рослин представлені агріоепекофітами та агріофітами.

Ключові слова: макрофіти, раритетні види, адвентивні рослини, екологічна структура, ступінь натуралізації, річка Стир, Рівненська область

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

В. О. СКАКУН

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України

Установлено положення роду Buddleja L. в сучасних системах вищих рослин. З’ясовано правильність написання родової назви. Показано розподіл видів роду Buddleja L. на групи за континентами (Азійські, Африканські, види Нового Світу) та на секції і серії. Азійські види роду Buddleja L., входять до секцій Neemda поділяються на три серії: Alternifoliae, Curvifloae, Rectiflorae. Африканські види розподілені на 3 секції: Neemda, Nicodemia, Chilianthus. Види Південної та Північної Америки, розподілені на 2 секції: Neemda, Buddleja та на 12 серій: Thyrsoides, Oblongae, Stachoides, Globosae, Anchoenses, Glomeratae, Brachiatae, Lanatae, Scordiodes, Buddleja, Verticillatae, Cordatae. Вказані особливості філогенетичних зв`язків роду Buddleja L. в порядку Lamiales, якими займалися чимало вчених. Buddleja була названа Ліннеєм (Linnaeus, 1737) на честь преподобного містера Адама Буддле (Mr. Adam Buddle)(1660-1715), англійського ботаніка, вікарія Фармбріджа, графство Ессекс. Де Жюссьє (De Jussieu, 1789) був першим, хто помістив цей рід у Scrophulariaceae (як «Scrophulariae»). Бентама (Bentham,1835) зазвичай зазначають як автора триби Buddlejae Scrophulariaceae (як «Scrophulariae»), хоча Бартлінг (Bartling, 1830) уже опублікував Buddlejae як підгрупу непозначеного рангу в Scrophulariaceae (як «Scrophulariae»). До 1857 Бентам (Bentham) змінив думку і відніс членів триба Buddlejae до триби Euloganieae із Loganiaceae через загальну подібність Logania та Buddleja. Цю систематичну позицію пізніше розробляли Бентам та Хукер (Bentham & Hooker, 1876), додавши субтрибу Buddleieae до Loganiaceae. Золередер (Solereder, 1895) у Die Natürlichen Pflanzenfamilien, підняв субтрибу до статусу підсімейства у родині Loganiaceae. Вільгельм (Wilhelm, 1910) дав йому ранг сімейства поряд з Loganiaceae у Contortae. Ленхаутс (Leenhouts, 1963), а пізніше Леувенберг (Leeuwenberg, 1979) та Леувенберг і Ленхаутс (Leeuwenberg & Leenhouts, у другому виданні Die Natürlichen Pflanzenfamilien, 1980) розглядали Buddleja та інші види, що належать до цієї біологічної сім’ї як трибу Loganiaceae. Хатчінсон (Hutchinson, 1973) та Торн (Thorne, 1983) помістили Buddlejaceae ближче до Loganiaceae у Longaniales та Gentianales, відповідно. У цей час, Вагеніц (Wagenitz, 1959) запропонував, щоб група Buddleja була віднесена до Scrophulariaceae, що базувалося на анатомії, трихомах, ембріології, а також паразитах і шкідниках, яких вона приваблює. Мельхіор (Melchior, 1964) визнає сімейство Buddlejaceae, яке він розмістив у Tubiflorae поряд з Scrophulariaceae. Кронквіст (Cronquist, 1981), Тахтаджян (Takhtajan, 1980, 1986), Дальгрен (Dahlgren, 1983, 1989), а пізніше Торн (Thorne, 1992) зійшлись на думці щодо такого розміщення, хоча коли вони конкретизували компоненти сімейства, вони не мали абсолютної згоди. З 2006 року рід належить до родини Scrophulariaceae. Проте, за системою A.L. Takhtajan рід Buddleja L. належить до родини Buddlejaceae (Wilhelm, 1910).

Ключові слова: Buddleja L., систематичне положення, філогенетичні системи, Species Plantarum, флора

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Л. Я. КОЗИРА

Природний заповідник "Медобори"

В результаті багаторічних фенологічних спостережень за D. austriacum L., червонокнижним та реліктовим видом природного заповідника "Медобори", наведено відомості про особливості його фенології. Під час щорічних досліджень фіксувалися фенофази: початок вегетації, початок, масове, кінець цвітіння, початок і кінець плодоношення, кінець вегетації. Встановлено найраніші та найпізніші дати проходження всіх фенофаз. Були встановлені середні багаторічні дати настання фенофаз. Середня дата початку вегетації – 6 квітня, кінця вегетації – 7 жовтня. Початок цвітіння в середньому настає 8 травня, масове – 17 травня , кінець – 30 травня. Різниця між середніми фенодатами початку і масового цвітіння складає 9 днів, а середньо багаторічний цикл цвітіння тривав 22 дні. Тривалість цвітіння в різні роки коливається в межах 15-34 днів. Також встановлено середні терміни плодоношення виду: початку – 27 травня., та кінця – 3 липня. Період плодоношення за роки спостережень становив 25-54 дні, а вегетації в цілому – 140-250 днів. Відмічено, що сезонна тривалість фенофаз D. austriacum L. залежить від погодних умов, особливо, наявності вологи у грунті та відповідного рівня температурного режиму і тому є не однаковою в різні роки спостережень.

Ключові слова: Dracocephalum austriacum L., календарні терміни, фенофаза, природний заповідник "Медобори"

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

М. М. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті розкрито питання щодо створення, функціонування та перспектив діяльності науково-дослідної лабораторії цитоембріології кафедри ботаніки та зоології. Значна увага приділена значенню науково-дослідної лабораторії цитоембріології в навчанні та підготовці бакалаврів, спеціалістів та магістрантів, а також роль лабораторії у виконанні курсових, дипломних і магістерських робіт. Особлива увага акцентована на значенні лабораторії цитоембріології в організації науково-дослідної роботи студентів, магістрантів і аспірантів. Відмічається, що за період функціонування лабораторії цитоембріології в ній виконано і успішно захищено одну докторську та сім кандидатських дисертацій. Нині в лабораторії успішно досліджуються різні аспекти репродуктивної біології видів родин Salicaceae Mirb., Aceraceae Lindl., Fagaceae Dumort та Juglandaceae A. Rsch. ех Kunth, зокрема: дослідження морфогенезу та органогенезу репродуктивних структур, біології цвітіння видів та гібридів названих родин, мегаспорогенез та мегагаметогенез, етапи ембріогенезу та ендоспермогенез, дослідження бар’єрів міжвидової несумісності видів і пошук можливих шляхів їх подолання, прогнозування гетерозису у деревних полікарпічних видів і підбір батьківських пар за міжвидової гібридизації видів родів Populus L. і Saliх L. На 2015—2020 рр. в науково-дослідній лабораторії цитоембріології зосереджена робота над виконанням колективної теми «Рослинні угруповання Західного Поділля: морфолого-систематичні, дендрологічні, цитоембріологічні, фізіолого-біохімічні, генетичні, фітопатологічні, екологічні та історичні аспекти», № державної реєстрації 0116U002131. Керівник теми — доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри ботаніки та зоології, професор С В. Пида, співробітники науково-дослідної лабораторії цитоембріології: доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри М. М. Барна, кандидат біологічних наук, викладач кафедри Н. В. Герц, кандидат біологічних наук, асистент кафедри О. Б. Мацюк, старший лаборант кафедри М. Я. Кравець та інші викладачі та навчально-допоміжний персонал кафедри ботаніки та зоології. Окрім того, упродовж багатьох років в науково-дослідній лабораторії цитоембріології зосереджена робота над випусками щорічних чотирьох номерів наукового фахового видання «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія», які з 2015 року включені у наукометричну базу даних Іndex Copernicus, головним редактором якого є: доктор біологічних наук, професор М. М. Барна. Багато уваги в лабораторії цитоембріології приділяється підготовці та написанню монографій, підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій. Наукові розробки з репродуктивної біології видів родини Salicaceae Mirb. захищені авторськими свідоцтвами на винаходи.

Ключові слова: науково-дослідна лабораторія, цитоембріологія, морфогенез генеративних органів, органогенез репродуктивних структур, етапи ембріогенезу, біологія цвітіння, репродуктивна біологія, гібридизація, бар’єри міжвидової несумісності, гетерозис

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічнний університет імені Володимира Гнатюка

22 липня 2017 року на 92 році життя помер видатний український вчений в галузі біології, ботаніки, фізіології рослин, генетичної клітинної інженерії рослин та екології, громадський і політичний діяч, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державних премій України в галузі науки і хніки, віце-президент, а відтак перший віце-президент НАН України (1974—1988), голова Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В. І. Вернадського, член Українського ботанічного товариства (його президент), почесний член Російського товариства фізіологів рослин, почесний громадянин Луганська, депутат Верховної Ради УРСР 10-11 скликань, Голова Верховної Ради Української РСР 10 скликання, депутат Верховної Ради України, директор Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України (від 2004 р. – почесний його директор) — відомий в Україні, Європі та й у світі вчений – фітобіолог Костянтин Меркурійович Ситник.

 

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

Із нового

Найпопулярніші статті

Спецвипуски (матеріали з'їздів, конференцій, семінарів)

image

75-річчя Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки

Перший номер журналу за 2015 р. присвячений 75-річчю Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки Детальніше
image

БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ

Третій номер журналу за 2014 р. присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбулась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 Детальніше
  • 1