Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua


І. В. БОБРИК, Л. Л. ОНУК, А. О. ШТОГУН

Кременецький ботанічний сад, Національний природний парк «Кременецькі гори»

Охарактеризовано закономірності поширення рослин із родини Зозулинцевих на території національного парку «Кременецькі гори». Описано вплив природних умов, виявлено чинники, що сприяють зменшенню кількості популяцій видів цієї родини. Розроблено рекомендації щодо активної охорони та заходи збереження окремих видів.

Ключові слова: національний природний парк «Кременецькі гори», Орхідні, популяції, пробна площа, репатріація

Опубліковано в 2018. - № 3-4 (74)

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА, Н. В. ГЕРЦ, О. Б. МАЦЮК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

ХХ століття в ботанічній науці характеризувалося особливим науковим піднесенням серед учених-ембріологів, які зосередили свою увагу над дослідженнями чоловічого і жіночого гаметофітів та процесу запліднення у насінних рослин, але найбільше публікацій з цих проблем було відмічено для великої групи насінних рослин–покритонасінних. Як відмічає Я. С. Модилевський [1956, c. 94–112], усі ембріологічні дослідження того часу проводилися в основному на живому матеріалі. Якщо процеси розвитку чоловічого чи жіночого гаметофітів можна було проводити на живому матеріалі, застосовуючи аноптральну мікроскопію, то вивчення механізмів запліднення у покритонасінних рослин вимагало більш досконалої методики з попередньою фіксацією дослідного матеріалу. Зарубіжними та вітчизняними вченими досліджувались різні аспекти процесів розвитку чоловічого та жіночого гаметофітів у покритонасінних рослин, без пізнання особливостей розвитку, формування та у завершеному стані їх будови неможливо було підійти до розкриття суті і специфіки процесу запліднення у покритонасінних рослин. Перш, ніж підійти до розкриття феноменального процесу–процесу подвійного запліднення у покритонасінних рослин, нам вбачається, що доцільно коротко зупинитись на особливостях формування чоловічого і жіночого гаметофітів покритонасінних рослин.

Ключові слова: чоловічий гаметофіт, жіночий гаметофіт, покритонасінні рослини, подвійне запліднення, Х з’їзд російських природодослідників і лікарів, Fritillaria tenella, Lilium martagonчоловічий гаметофіт, жіночий гаметофіт, покритонасінні рослини, подвійне запліднення, Х з’їзд російських природодослідників і лікарів, Fritillaria tenella, Lilium martagon

Опубліковано в 2018. - № 3-4 (74)

О. Б. КОНОНЧУК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Охарактеризовані основні напрямки діяльності Андрія Дмитровича Синільника: викладацький, науковий, виховний та суспільний. Описані його особистісні якості як викладача, агронома-науковця, популяризатора сільськогосподарської науки, наставника який прищеплює любов до навчання і праці на землі. Андрій Дмитрович Синільник (11.12.1927) — кандидат сільськогосподарських наук, доцент, відомий вчений-агроном, який стоїть біля витоків становлення інтенсивних технологій вирощування гороху посівного, цукрових буряків і редьки олійної та ролі сірки у формуванні урожаю рослин в умовах достатнього зволоження. За 62-річну трудову діяльність, 32 роки Андрій Дмитрович присвятив викладацькій роботі у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

Ключові слова: Андрій Дмитрович Синільник, наука, навчання, агрономія, популяризатор агрономічних знань

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. К. ГАЛАГАН, І. М. МИХАЛЮК, О. І. ДУХ

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка

Висвітлено життєвий шлях і наукову спадщину Володимира Івановича Чопика – українського ботаніка, фітогеографа, еколога, фітосозолога, професора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктора біологічних наук, академіка Академії наук вищої школи України. Особлива увага звернута на останні роки його життя і діяльності в Кременці, на посаді завідувача кафедри екології та фізіології рослин Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка (сьогодні академії). Представлено світлини експозиції у його іменній аудиторії.

Ключові слова: В.І. Чопик, вчений, Кременець, спадщина

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

С. І. КЛИМНЮК, Н. Я. КРАВЕЦЬ, Л. Б. РОМАНЮК, В. П. БОРАК

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

В вересні 2017р. виповнилося 90 років від дня народження – вченого-мікробіолога, доктора медичних наук,профессора Івана Олександровича Ситника. Завдяки дослідження ,якого в галузі медичної мікробіології було встановлено роль лейкоцидинів у механізмі розвитку багатьох інфекційних захворювань, спосіб виготовлення протигангренозних сироваток, досліджено мікрофлору людини в нормі та патології, запропоновано спосіб діагностики інфекцій жовчно видільних шляхів, досліджено особливості стафілококових інфекцій. За роки праці проф. І.О. Ситника написано понад 200 наукових робіт, у тому числі монографії, отримав 6 патентів, два з них впроваджено у виробництво. Завдяки науковим розробкам Івана Олександровича з проблем екології в Україні виникла ціла школа мікробіологів, яка вивчала формування і роль мікрофлори шкіри людини. Впродовж п’яти років І.О. Ситник з колективом кафедри вивчав особливості дії високовольтних електричних розрядів на різні види бактерій та грибів, це послужило основою для написання монографії. Значна кількість праць Івана Олександровича та його учнів присвячена утворенню та впливу різних типів токсинів та ферментів стафілококів різного походження на клітини макроорганізму, також дію антибіотиків, жовчі та жовчних кислот на стафілококи.

Ключові слова: мікробіологія, мікрофлора шкіри людини,Ситник І.О., стафілококові інфекції

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Б. Є. ЯКУБЕНКО, І. П. ГРИГОРЮК, П. І. ЛАКИДА, П. М. УСТИМЕНКО, М. М. БАРНА

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

28 лютого 2018 року виповнилося 60 років від дня народження і 35 років виробничої, науково-дослідної, навчально-педагогічної, суспільно-корисної і громадської діяльності відомого українського вченого-ботаніка, дендролога, геозолога і педагога, доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри декоративного садівництва та фітодизайну Національного університету біоресурсів і природокористування України Сергія Юрійовича Поповича. Основні напрямки наукових досліджень С. Ю. Поповича — ботаніка, декоративне садівництво, фітодизайн, екологія рослин, геосозологія, педагогіка вищої школи, історія освіти і науки. Наукові і педагогічні досягнення професора С. Ю. Поповича — 205 наукових праць, з яких 20 монографій, один підручник, п’ять навчальних посібників, 15 брошур, 22 навчально-методичні розробки, з них, 16 статей у географічній та екологічній енциклопедіях України, 63 науково-популярні праці, у тому числі книжка «Озер вода жива». У 22 публікаціях мова йде про його добре ім’я. Разом з колегою Г. В. Парчуком і відомим режисером Вадимом Кастеллі знято науково-популярний фільм “Полісся – екологія краси”. Особливо широкою популярністю серед студентів, аспірантів і викладачів користаються навчальні праці ювіляра зі співавторами: підручник “Геоботаніка”, навчальні посібники: “Геоботаніка: тлумачний словник”, “Геоботаніка: методичні аспекти досліджень”, «Заповідне лісознавство», «Заповідне паркознавство», конспект лекцій й лабораторний практикум з основ екології та охорони природи.

Ключові слова: ботаніка, декоративне садівництво, фітодизайн, екологія рослин, геосозологія, педагогіка вищої школи, історія науки та освіти

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Л. Я. ФЕДОНЮК, М. М. КОРДА, Л. Д. БАБАК, С. С. НАКОНЕЧНА

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» (Тернопіль, Україна), Університет Упсали (Упсала, Швеція)

На сучасному етапі розвитку світ переживає соціально-культурну катастрофу, пов’язану зі втратою єдиної загальної перспективи внаслідок загострення економічних, соціальних та екологічних проблем в глобальному масштабі. За умов глобалізації діяльність людей у тих життєво важливих аспектах, які визначені рівнем розвитку науки і техніки, повинна бути системно організованою, єдиною в масштабах усього людства. Тому сутність концепції сталого розвитку, що є основою становлення загальнонаукової парадигми економічного та матеріального зростання, становить інтерес для великого кола фахівців і сприяє їх співпраці для вивчення різних аспектів їх всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції. У публікації розкрито суть співпраці між Тернопільським державним медичним університетом (Україна) та Упсальським університетом (Швеція) в рамках розвитку балтійської університетської програми, яка фокусується на питаннях сталого розвитку, охорони навколишнього середовища, природних ресурсів, демократії та освіти для забезпечення сталого розвитку в регіоні Балтійського моря, та визначені можливі шляхи реалізації концепції проекту «Актуальні екогенетичні аспекти патології людини та тварин в умовах глобальної екологічної кризи». Оскільки БУП позиціонує себе як осередок природничих наук, пріоритет тематичного напрямку ТДМУ спрямований на проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, а також та виконання науково-експеримен¬тальних розробок у вивченні екогенетичних аспектів патології людини та тварин в умовах глобальної екологічної кризи. Реалізація проекту ТДМУ направлена на пошук шляхів вирішення проблем, що стосуються можливостей експериментальної біотехнології, генетичних і генно-інженерних методів із точки зору екології людини, а також на всебічне розкриття ролі рослинного та тваринного світів у житті сучасної людини в умовах загрози глобальних екологічних змін. Змістом проекту передбачено три рівні його реалізації. Прямими цільовими групами програми є викладачі університетів, студенти та дослідники, в чому є значна стратегічна цінність у розвитку/розширенні співпраці з іншими зацікавленими сторонами - непрямими цільовими групами учасників, які включають фінансистів, місцеві органи влади, центральні державні установи, неурядові організації. Реалізація проекту створить нову сильну міжнародну співпрацю між досвідченими дослідницькими групами з країн Балтійського регіону та України; інтеграція та інтердисциплінарність наукової співпраці забезпечить якнайкращий результат, що спрямований передусім на підвищення якості екологічної освіти країн Балтійського регіону, а також на зміцнення і розширення меж академічної співпраці та розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва.

Ключові слова: Балтійська Університетська Програма, сталий розвиток, співпраця, Україна, Тернопільський державний медичний університет, Швеція, університет Упсали

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА, С. В. ПИДА, Н. М. ДРОБИК, В. З. КУРАНТ, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті розкрито питання щодо створення, функціонування та перспектив діяльності Голицького біостаціонару Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Значна увага приділена значенню біостаціонару в навчанні та підго-товці бакалаврів, спеціалістів та магістрів, а також ролі біостаціонару у виконанні курсових, дипломних і магістерських робіт. Особлива увага акцентована на значенні біостаціонару в організації і проведенні науково-дослідної роботи студентів, магістрантів, аспірантів і професорсько-викладацького персоналу. Зазначається, що за 20-річний період функціонування біостаціонару на його базі виконано і успішно захищено одну кандидатську дисертацію: Лісовою Наталією Олегівною на тему: «“Екологічний стан та охорона рослиного покриву природно-заповідних територій (Опільсько-Кременецький округ)” (науковий керівник професор П. Д. Клоченко), підготовлено і опубліковано монографію: Голицький ботаніко–ентомологічний заказник загально-державного значення: монографія / [М. М. Барна, Л. П. Царик, С. В. Зелінка та ін.]. — Тернопіль: Лілея, 1997. — 164 с., виконано і захищено більше двадцяти дипломних і магістерських робіт. Упродовж 2015—2020 рр. на біостаціонарі зосереджена робота над виконанням викладачами кафедри ботаніки та зоології двох колективних тем: «Рослинні угруповання Західного Поділля: морфолого-систематичні, дендрологічні, цитоембріологічні, фізіолого-біохімічні, генетичні, фітопатологічні, екологічні та історичні аспекти», № державної реєстрації 0116U002131. Керівник теми — доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології С. В. Пида, виконавці: доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри М. М. Барна, кандидат біологічних наук, доцент кафедри О. Б. Конончук, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри М. А. Крижановська, кандидат біологічних наук, викладач кафедри Н. В. Герц, кандидат біологічних наук, асистент кафедри О. Б. Мацюк, старший лаборант кафедри М. Я. Кравець. Зоологи зосередили свою увагу над виконанням колективної теми «Дослідження фауни Західного Поділля: біологія, екологія, генетика, еволюція, охорона, освітні і методичні аспекти теорії і практики навчання зоології», № державної реєстрації 0116U002132. Керівник теми — кандидат біологічних наук, доцент кафедри Л. О. Шевчик виконавці: кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри М. А. Крижановська, кандидат сільськогосподарських наук, викладач кафедри Г. М. Голіней, викладач кафедри, старший лаборант кафедри М. Р. Чекан. Окрім того, за результатами дослідження флори і фауни Голицького державного заказника підготовлено і опубліковано понад 20 наукових статей у фаховому науковому виданні України «Наукові записки Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія» та матеріалів і тез доповідей на Всеукраїнських наукових конференціях з міжнародною участю, з’їздах наукових товариств України, регіональних наукових конференціях, нарадах, семінарах. Багато уваги приділяється використанню біостаціонару як науково-матеріальної бази для проведення різного рангу наукових конференцій, виховних заходів у процесі підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів, аспірантів, зокрема, проведенню дня посвяти першокурсників хіміко-біологічного факультету в студенти.

Ключові слова: біостаціонар університету, лабораторія біології та екології – біостаціонар, Голицький ботанічний заказник, флора, фауна, навчальна практика з ботаніки, навчальна практика з зоології

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. М. ЗАГРИЧУК, Ю. Г. ЗАГРИЧУК, Н. М. ДРОБИК

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Проведено огляд наукових робіт, що стосуються дослідження D. antarctica; розглянуто можливості використання культур in vitro цього виду для отримання рослинного матеріалу, який характеризується цінними лікувальними властивостями; проаналізовано роботи, що стосуються культивування D. antarctica in vitro та збільшення біологічної продуктивності отриманих культур.

Ключові слова: Deschampsia antarctica Е. Desv., культивування in vitro, біологічно активні речовини

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. ШАМРО, Л. БОДНАР, С. ГОРБУЛІНСЬКА, М. КРИЖАНОВСЬКА, О. ЩЕРБАКОВА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Львівський національний університет імені Івана Франка

У результаті проведених досліджень побудовано криві виживання особин з додатковою копією гена dNos та його функціональним нокаутом. Найнижчі показники середньої і максимальної тривалості життя виявлено в особин з функціональним нокаутом гена dNos, що підтверджує важливу роль NO у процесах життєдіяльності і старіння дрозофіли. Зафіксовано достовірне зниження тривалості життя також в особин з надекспресією гена dNos.

Ключові слова: Drosophila melanogaster, синтаза оксиду азоту, тривалість життя, UAS-GAL4 трансгенна система

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Із нового

Найпопулярніші статті

Спецвипуски (матеріали з'їздів, конференцій, семінарів)

image

75-річчя Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки

Перший номер журналу за 2015 р. присвячений 75-річчю Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки Детальніше
image

БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ

Третій номер журналу за 2014 р. присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбулась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 Детальніше
  • 1