Повідомлення
-
З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті http://journals.chem-bio.com.ua
-
We would like to inform you that Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія (ISSN: 2078-2357) has been indexed in ICI Journals Master List 2016. ICV…
-
Третій та четвертий номер журналу за 2015 р. присвячено VII з'їзду ГІДРОЕКОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНИ, що відбувся 5-8 жовтня 2015 року (5-8 october 2015, Kyiv, Ukraine).
-
Перший номер журналу за 2015 р. присвячений 75-річчю Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки.
-
Третій номер журналу за 2014 р. присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбулась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 october 2014, Ternopil, Ukraine).
ФРАКТАЛЬНО-СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ДИНАМІКИ РІВНІВ ВОДИ У РІЧКАХ
В.А. ГРОЗА, А.Є. ГАЙ
Національний авіаційний університет
Обґрунтовано можливість та доцільність застосування методів фрактальної статистики до дослідження та прогнозування гідроекологічних процесів. Проведено R/S-аналіз та квазіциклічний аналіз показників рівнів води річки Трубіж.
Ключові слова: часовий ряд, показник Херста, квазіцикл, персистентність, фазовий портрет, рівень води
ВПЛИВ НАФТОПРОДУКТІВ НА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КУЛЬТУРИ SCENEDESMUS OBLIQUUS (TURPIN) KüTZ.
О.О. ГРИГОР’ЄВА, М.А. БЕРЕЗОВСЬКА
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
У роботі розглянуто вплив різних марок бензину і трансмісійної оливи на кількість клітин зеленої водорості Scenedesmus obliquus (Turpin) Kütz. в процесі її росту. Показано, що етильовані марки бензину суттєво пригнічують ріст культури, у той час як неетильовані та трансмісійна олива теж затримують розмноження водорості, проте різкої негативної дії не справляють. Така відмінність може бути пов’язана зі значним вмістом свинцю у етильованих марках бензину.
Ключові слова: зелені водорості, кількість клітин, бензин, трансмісійна олива
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНОЇ КОРМОВОЇ БАЗИ ВИРОЩУВАЛЬНИХ СТАВІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ДОБРИВ
Т.В. ГРИГОРЕНКО, С.А. КРАЖАН, А.М. БАЗАЄВА, Н.М. МОСКАЛЕНКО, Н.П. ЧУЖМА
Інститут рибного господарства НААН України
Представлено результати досліджень щодо особливостей формування природної кормової бази вирощувальних ставів при застосуванні різних видів добрив. Встановлено, що став, удобрений перегноєм, характеризувався наявністю більшого видового різноманіття фітопланктонних та зоопланктонних організмів, порівняно з ставом, удобреним мікродобривом «Росток» Макро. Середньосезонна біомаса фітопланктону в ставі, удобреному перегноєм, була на рівні 8,74±2,64 мг/дм3, зоопланктону – 4,06±1,09 г/м3, зообентосу – 0,58±0,21 г/м2, в ставі, удобреному мікродобривом «Росток» Макро, відповідно, – 4,56±0,95 мг/дм3; 3,28±0,86 г/м3 та 1,85±0,99 г/м2. Біомаси фітопланктону в дослідних ставах формувалися, в основному, за рахунок розвитку синьозелених та зелених водоростей. При цьому, частка зелених водоростей у ставі, удобреному мікродобривом, була вищою порівняно із ставом, удобреним перегноєм. Основу біомаси зоопланктону становили ракоподібні. Удобрення ставу перегноєм сприяло значному розвитку чисельності коловерток (до 69,2%). Зообентос обох вирощувальних ставів формували цінні у кормовому значенні личинки хірономід.
Ключові слова: природна кормова база, вирощувальні стави, фітопланктон, зоопланктон, зообентос, добрива
НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ ПО УПРАВЛІННЮ ГІДРОЕКОЛОГІЧНИМ РЕЖИМОМ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ НА ОСНОВІ МОДЕЛЮВАННЯ ВОДНО-СОЛЬОВОГО БАЛАНСУ ВОДОЙМИ В УМОВАХ ЗМІН ГЛОБАЛЬНОГО КЛІМАТУ
О.М. ГРИБ
Одеський державний екологічний університет
Згідно з даними сценаріїв В1 та A1B глобального потепління клімату з використанням моделі «клімат-стік визначено, що річний стік в басейні Куяльницького лиману у XXI столітті може зменшитися на 35–50 %. На основі імітаційного моделювання водно-сольового балансу лиману оцінено можливий режим рівнів і мінералізації води у водоймі при його поповнені водами Чорного моря та визначений найбільш перспективний режим припливу морських вод з Одеської затоки. Представлені результати практичної реалізації заходів по відновленню водно-сольового режиму лиману у 2011-2014 рр., моніторингу та управлінню його гідроекологічним станом у 2015 р. Для вирішення проблем лиману у довгостроковій перспективі запропоновано стратегію комплексного управління його водними ресурсами та гідроекологічним режимом з урахуванням господарської діяльності та кліматичних змін.
Ключові слова: Куяльницький лиман, рівні, мінералізація, Чорне море
ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У БІОТИЧНІЙ ТА АБІОТИЧНІЙ СКЛАДОВІЙ ГІДРОЕКОСИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ ДІЛЯНКИ КАНІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
М.Т ГОНЧАРОВА, Л.С. КІПНІС, І.М. КОНОВЕЦЬ, Ю.Г. КРОТ, О.С. НІКОНОРОВ
Інститут гідробіології НАН України, Національний авіаційний університет
Досліджено вміст важких металів (Zn, Cu, Cd, Mn, Crзаг, Ni, Pb) у воді та донних відкладах київської ділянки Канівського водосховища, а також їх накопичення у водяних тваринах (гамариди Chaetogammarus sp., молюски Dreissena polymorpha, Unio tumidus та Lymnaea sp.). Виявлено помірний негативний вплив мегаполісу на біоту, про що свідчить незначне збільшення у біотичній та абіотичній складових екосистеми концентрації важких металів, які специфічні для урбанізованих територій.
Ключові слова: важкі метали, вода, донні відклади, накопичення
СУЧАСНИЙ СТАН ПОПУЛЯЦІЙ CARASSIUS CARASIUS (ACTINOPTERIGII: CYPRINIDAE) У БАСЕЙНІ РІЧКИ СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ
Г.Л. ГОНЧАРОВ
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
За результатами власних польових спостережень, критичного аналізу опублікованих та інших даних встановлено стан популяцій звичайного карася Сarassius carassius (Linnaeus, 1758) у водних об’єктах басейну річки Сіверський Донець у розрізі трьох областей Сходу України та стан їх вивчення на сучасному етапі. Отримані дані свідчать, що вид у регіоні перебуває у загрозливому становищі. Запропоновано напрямки подальшої дослідницької та практичної природоохоронної діяльності щодо збереження виду.
Ключові слова: звичайний карась, Сіверський Донець, рідкісні риби, стратегія збереження
НАКОПИЧЕННЯ РАДІОНУКЛІДІВ, ІОНІВ КАЛІЮ Й КАЛЬЦІЮ ЛИСТКАМИ PHRAGMITES AUSTRALIS (CAV.) TRIN. EX STEUD
Д. ГАНЖА, Х. ГАНЖА
Івано-Франківське відділення Українського географічного товариства, Інститут гідробіології НАН України
Досліджено накопичення листками очерету звичайного розчинних форм 137Cs та 90Sr, іонів K+ і Ca2+. Встановлено, що понад 90% названих речовин міститься у тканинах живих листків. З атмосферних випадінь надходить до 5% накопичуваних на поверхні листків радіонуклідів. Встановлено зв'язок між фізіологічною здатністю листків утримувати іони і дозою радіаційного опромінення. Отримані результати можуть бути використані для цілей радіоекологічного моніторингу довкілля.
Ключові слова: моніторинг довкілля, очерет звичайний, радіоекологія, фізіологія рослин
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА РИБ ЗА ХРОНІЧНОГО ТА ПЕРІОДИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
В.П. ГАНДЗЮРА, Ю.С. ТОМИЩ, Н.І. КОРЕВО
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Житомирський державний університет імені Івана Франка
З’ясовані особливості впливу важких металів за хронічного та періодичного забруднення ними водного середовища на інтенсивність дихання, темп росту та складові енергетичного балансу риб.
Ключові слова: гідроекосистеми, забруднення, риба, важкі метали, темп росту, енергетичний баланс
ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ГИДРОЭКОСИСТЕМ, КАЧЕСТВА СРЕДЫ ОБИТАНИЯ И ЭКОТОКСИКОЛОГИЧЕСКИХ ЭФФЕКТОВ ПО ИЗМЕНЕНИЯМ ЭНТРОПИИ СИСТЕМЫ
В.П. ГАНДЗЮРА
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
Установлены общие закономерности изменения энтропии в водных био- и экосистемах при разном уровне токсического загрязнения водной среды тяжелыми металлами, что позволяет по изменениям энтропии оценивать состояние био- и гидроэкосистем, качество среды обитания и экотоксикологические эффекты.
Ключевые слова: гидроэкосистемы, гидробионты, энтропия, качество среды, благополучие биосистем, тяжелые металлы
МЕЙОБЕНТОС ПЕЛОКОНТУРА ОДЕССКОГО МОРСКОГО РЕГИОНА (ЧЕРНОЕ МОРЕ)
Л.В. ВОРОБЬЕВА
Институт морской биологии НАН Украины
Особенность фаунистического состава мейобентоса пелоконтура заключается в том, что он близок составу окружающих биотопов дна, но характеризуется обеднением даже на уровне крупных таксономических групп (отсутствуют гастротрихи, морские клещи; представители псевдомейобентоса малочисленны). Общая численность мейобентоса значительно варьирует в зависимости от глубины. Минимальные его значения отмечены на глубине до 11 м (в среднем 166506±2695 экз·м-2). Анализ многолетней динамики численности и биомассы мейобентоса показал, что их среднегодовые значения были максимальными в 2006 г. (соответственно, 795768±177922 экз·м-2 и 5838±1741 мг·м-2). В последующие годы эти показатели резко снижались, увеличиваясь лишь в 2010–2011 гг.
Ключевые слова: мейобентос, пелоконтур, Черное море, северо-западная часть