Повідомлення

О. М. ФЕДУН

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Дослідження зимової орнітофауни проводили на території очисних споруд м. Чернігова упродовж 2006–2013 рр. Зареєстровано 51 вид птахів з 26 родин і 10 рядів. Максимальна кількість видів і різноманіття екологічних груп птахів відмічені на очисних Чернігівського ВУЖКХ. Основу зимового населення птахів формують осілі птахи - 36 видів. Домінували птахи дендрофільної і гідрофільної груп.

Ключові слова: орнітофауна, екологічна структура, очисні споруди, м. Чернігів

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

В. П. СТЕФУРАК, С. П. НАКОНЕЧНА, О. В. БАСКЕВИЧ

Івано-Франківський національний медичний університет

Розроблено методику біоіндикації стану природних екосистем в зоні тривалого впливу викидів хімічних підприємств за допомогою членистоногих - індикаторів різного виду забруднення та дано оцінку стану техногенно-порушених екосистем за станом угруповань індикаторів. Встановлено, що техногенне навантаження на природні екосистеми призводять до зниження біомаси членистоногих та збіднення їх видового різноманіття.

Ключові слова: техногенне навантаження, моніторинг, біоіндикатори, членистоногі, дощові черви, видова різноманітність, біомаса

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

С. В. СКОК

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Рівень здоров’я населення є індикатором соціально-економічного розвитку. Важливими чинниками його формування екологічні параметрами середовища, серед яких особливе місце займає якість питної води. У статті здійснений аналіз взаємозв’язку між якістю питної води у різних районах м. Херсона та динамікою захворюваності за основними класами хвороб. На основі кореляційного аналізу доведено вплив високих показників мінералізації, вмісту сульфатів і хлоридів на рівень захворюваності населення.

Ключові слова: здоров’я населення, якість питної води, захворюваність

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

С. О. ПРИПЛАВКО, В. М. ГАВІЙ

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

У статті наведена порівняльна характеристика впливу препаратів Корневін різних виробників на процеси коренеутворення живців смородини чорної (Ribes nigrum L.). Встановлена ефективність їхньої дії на показники вкоріненості, середньої кількості та довжини коренів залежно від строків висаджування живців у осінній період.

Ключові слова: регулятори росту рослин, живці смородини, вкоріненість, довжина коренів, середня кількість коренів

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

В. Г. КУР’ЯТА, О. О. КРАВЕЦЬ

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Важливою складовою системного підходу до аналізу продукційного процесу культурних рослин є концепція донорно-акцепторних відносин, де основну увагу приділяють функціональній та регуляторній взаємодії фотосинтезу і росту. Одним з методів такої регуляції є застосування синтетичних інгібіторів росту рослин – ретардантів – препаратів з антигібереліновим механізмом дії, які забезпечують обмеження лінійного росту рослин, однак часто посилюють галуження, за рахунок чого формується більша листкова поверхня рослини та відбуваються зміни у донорно-акцепторній системі. Внаслідок цього можливий перерозподіл потоків асимілятів між вегетативними і генеративними органами на користь останніх, при цьому не провляючи фітотоксичності та негативної дії на репродуктивні органи рослини. Екологічно безпечними є етиленпродуценти, які на відміну від четвертинних амонієвих сполук і триазолпохідних ретардантів не здійснюють впливу на синтез гіберелінів, але здатні інгібувати активність вже синтезованих гормонів цього класу шляхом блокування утворення гормонально-рецепторного комплексу. Останнім часом при вирощування культури томатів широко застосовують препарат етиленпродуцент есфон (ХЕФК – 65 %), який розкладається у рослині з виділенням вільного етилену і здатний прискорювати швидкість дозрівання плодів томатів. Обробка рослин препаратами цієї групи дозволяє синхронізувати дозрівання продукції, зменшити число зборів, уникнути несприятливих погодних умов, ранніх заморозків, зараження рослин фітофторозом. Оскільки етиленпродуценти стимулюють процес старіння та дозрівання плодів, було б доцільно вивчити вплив есфону на інтенсивність ростових процесів, морфогенез, формування фотосинтетичного апарату та продуктивність рослин томатів. Вивчено вплив етиленпродуценту есфону на ростові процеси, формування листкової поверхні та продуктивність томатів. Встановлено, що препарат здійснював чітку ретардантну дію – розміри оброблених препаратом рослин були менші від контролю. При цьому суттєвий вплив препарат здійснював на формування листкового апарату, за дії есфону відмічалось зменшення кількості листків на рослині, достовірно зменшувалась площа листкової поверхні та маса сирої та сухої речовини листка. Відомо, що в теорії продукційного процесу особливого значення надається важливому ценотичному показнику – листковому індексу, який визначається як відношення площі листкової поверхні до площі насаджень рослин. Отримані результати свідчать про зменшення листкового індексу за дії есфону. Важливим показником розвитку фотосинтетичного апарату є показник питомої маси. Зменшення питомої маси листків дослідного варіанту, свідчить про структурні зміни в них за дії препарату, що визначає необхідність глибшого вивчення причин цього явища. Важливість цього показника визначається тим, що він характеризує концентрацію основних структурних елементів і фотосинтетичних пігментів, за участю яких здійснюється асиміляція СО2. Фізіологічний стан листка знаходиться в фізіологічній залежності від його мезоструктури. Дослідження анатомічної будови листка свідчать, що у оброблених 0,05 %-им есфоном рослин томатів зменшувалась товщина листка. При цьому відбувалося зменшення лінійних розмірів та об'єму клітин стовпчастої і губчастої паренхіми, що зумовлене інгібуючою дією ретарданту на маргінальну меристему листка. Також препарат не викликав достовірних змін у товщині верхнього і нижнього епідермісу, достовірно не змінював кількість продихів на абаксіальній поверхні листка та площу одного продиху. Отримані результати свідчать, що за дії препарату зростав вміст хлорофілу в листках. Разом з тим, зменшення листкової поверхні рослин дослідного варіанту призводило до зниження важливого показника продукційного процесу – хлорофільного індексу. Отже, етиленпродуцент есфон не викликав збільшення кількості та підвищення площі листкової поверхні та покращення інших характеристик фотосинтетичного апарату – вмісту хлорофілу, хлорофільного індексу, показника поверхневої щільності листка. Тому застосування препарату не призводить до формування більш потужного донорного потенціалу рослин. Вказані зміни призводять до зниження інтенсивності фотосинтетичних процесів і, як наслідок, зменшення врожайності і якості продукції культури. Обробка рослин томатів сорту Солероссо призводила до зменшення вмісту аскорбінової кислоти, суми цукрів. Зроблено висновок про недоцільність застосування препарату есфону в якості ретарданту на рослинах томатів для регуляції ростових процесів та формування фотосинтетичних структур з метою оптимізації продукційного процесу культури.

Ключові слова: томати, етиленпродуценти, есфон, фотосинтетичний апарат, морфогенез, продуктивність, якість продукції

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

В. В. ІВАНЦІВ, Л. В. БУСЛЕНКО, П. С. СИДОРЧУК

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

У гідроморфних ґрунтах формування комплексів люмбрицид залежить від екологічних особливостей ґрунту, глибини залягання ґрунтових вод та типу рослинності. Видовий склад дощових черв’яків гідроморфних ґрунтів представлений 11 видами, найбільше у алювіальних лучних ґрунтах. Найменша кількість видів дощових черв’яків трапляється у болотному ґрунті.

Ключові слова: дощові черв’яки, люмбрициди, гідроморфні ґрунти, ґрунтовий горизонт, видовий склад

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

О. В. ГУЛАЙ

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Мета. У науковій літературі міститься вкрай мало інформації щодо впливу на патогенних бактерій E. rhusiopathiae компонентів прісноводних біоценозів. Однією з провідних ланок в процесах самоочищення, обміні речовин, регуляції газового режиму у водних екосистемах відіграють рослини. Поставлено мету дослідити реакцію культур бактерій E. rhusiopathiae на алелопатичний вплив фонових видів рослин прісних водойм України. У даній роботі вперше наводяться відомості, одержані експериментальним шляхом з вивчення реакції культур E. rhusiopathiae на вплив прижиттєвих виділень та продуктів розкладу елодеї канадської (Elodea canadensis). Методи. Дослідження проводились в лабораторних умовах. Екземпляри E. canadensis відбирали з природних місць зростань (р. Інгул) в літній період (червень-липень). Зразки рослин вагою близько 15,0 г поміщали у скляні банки з об’ємом 1,5 дм3 і заливали відстояною впродовж 48 годин водою з водогону. Банки з рослинами розміщували за природних умов освітлення при температурі +20,0±2,0º С. Через 7 діб відбирали проби води з прижиттєвими виділеннями рослин для біотестування. Після завершення вегетації E. canadensis (жовтень) фрагменти рослин відбирали з прибережних ділянок водойм. Посмертні виділення одержували методом, що описаний вище. Проби стерилізували під вакуумом за допомогою целюлозних фільтрів з діаметром пор ≤ 0,2 мкм. Для біотестування використовували культури E. rhusiopathiae (штам VR-2 var. IVM) які культивували на серцево-мозковому бульйоні (AES Chemunex, Франція) за температури +36,7±0,3ºС впродовж 48 годин. Дослідження реакції культур E. rhusiopathiae за умов алелопатичного впливу E. canadensis проводили in vitro. Градієнт концентрацій виділень рослин в експерименті створювали методом серійних розведень. Після інокуляції культур бактерій вміст виділень E. canadensis у дослідних зразках становив 1:10, 1:100, 1:1000 та 1:10000. Контрольні зразки містили простерилізовану воду з водогону та культури бактерій. Вміст E. rhusiopathiae на початку експерименту у досліді та контролі був аналогічним, що досягалось однаковим об’ємом інокулятів та використанням для їх відбору однієї культури. Підготовлені зразки зберігали 48 годин при кімнатній температурі (+18...20ºС), після чого визначали кількість колонійутворювальних одиниць (КУО) бактерій E. rhusiopathiae. Результати. Реакція культур E. rhusiopathiae на вплив прижиттєвих виділень та продуктів розкладу рослин E. canadensis відрізнялась. Найбільше пригнічення культур піддослідного виду бактерій відмічено при високому вмісті у середовищі прижиттєвих виділень E. canadensis. Різниця вмісту бактерій у дослідних та контрольних зразках при розведенні виділень 1:10 становила 6,91; 1:100 – 4,48; 1:1000 – 1,53; 1:10000 – 1,19 разів. Величина кореляційного зв’язку (r) між щільністю КУО E. rhusiopathiae та концентрацією виділень E. canadensis становить r =- 0,70. Зменшення інтенсивності пригнічення культур E. rhusiopathiae у дослідних зразках пов’язана із зниженням концентрації у середовищі фільтрату прижиттєвих виділень рослин. Щільність культур E. rhusiopathiae суттєво зростала при високому вмісті у середовищі продуктів деструкції піддослідного виду рослин. Кількість бактерій у досліді переважала їх вміст у контролі, при розведенні фільтратів 1:10 – 11,29; 1:100 – 8,16; 1:1000 – 5,60; 1:10000 – 2,20 рази. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між цими показниками r = 0,82. Висновок. У період вегетації E. canadensis здатні здійснювати алелопатичний вплив на E. rhusiopathiae, в результаті щільність культур бактерій знижується при зростанні вмісту речовин виділених рослинами. У теплий період року на мілководді водойм у заростях рослин E. canadensis в результаті виділення ними біологічно-активних речовин складаються не сприятливі умови для розвитку патогенних бактерій E. rhusiopathiae. Після завершення вегетаційного періоду у водоймах скупчується значна кількість рослинних залишків, які піддаються процесу деструкції за участі великої кількості різноманітних видів живих організмів. В результаті проведених досліджень з’ясувалось, що при розкладанні E. canadensis у середовище виділяються речовини присутність яких викликає підвищення щільності культур E. rhusiopathiae. Таким чином, у прісноводних екосистемах між рослинами E. canadensis та E. rhusiopathiae формуються екологічні взаємозв’язки топічного та трофічного типів, що частково пояснює динаміку чисельності популяцій цього виду патогенних бактерій. Перебуваючи в умовах водних екосистем E. rhusiopathiae вступають в екологічні зв’язки з різноманітними видами живих організмів, зокрема рослинами, які значною мірою здатні впливати на існування цього виду патогенних бактерій. Виявлені закономірності реакції культур E. rhusiopathiae на алелопатичний вплив прісноводних рослин E. canadensis необхідно враховувати при подальшому вивченні екології цих бактерій та розробці заходів з профілактики і боротьби із захворюваністю на бешиху людей та тварин.

Ключові слова: алелопатія, Erysipelothrix rhusiopathiae, Elodea canadensis, топічні та трофічні типи біоценотичних зв’язків

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

О. Я. БУЖДИГАН, О. В. БАГЛЕЙ, С. С. РУДЕНКО, Н. М. МАРКІВ

Інститут біології, хімії та біоресурсів, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Вид Ambrosia artemisifolia L. інтенсивно колонізує нові фітоценози, обезводнюючи грунт та виносячи з нього значну кількість фосфору та азоту. Все більше поширення даного виду в умовах антропогенної зміни клімату спричинило значну зацікавленість амброзією полинолистою з боку громадськості, науки та медицини. Незважаючи на значні кошти, що витрачаються органами місцевих влад України на боротьбу з амброзією, можна зробити висновок що програми контролю даного виду залишаються неефективними і потребують нового підходу, який повинен інтегрувати як наукові знання щодо екологічних особливостей виду Ambrosia artemisifolia L., так і практичний досвід щодо виявлення, мінімізації та ліквідації даного карантинного виду. Крім того, амброзія володіє алелопатичними речовинами, що інгібують ріст та розвиток багатьох рослин. Алелопатичний вплив амброзії щодо інших видів залишається недостатньо вивченим, що ускладнює наше розуміння про фітоценотичну сумісність цього карантинного виду з іншими культурними та дикорослими видами. Робота присвячена оцінці алелопатичного впливу карантинного виду Ambrosia artemisifolia L. на ріст та розвиток п’яти видів широко використовуваних у сільському господарстві в Україні культурних багаторічних трав та двох видів дикорослих лучних різнотравних рослин. Встановлено достовірно нижчий відсоток проростання насіння за дії водорозчинних алелопатичних речовин амброзії полинолистої таких видів як: Helianthus annuus L., Medicago sativa L., Trifolium pretense L., Prunella vulgaris L., та Plantago major L.; та достовірно вищий відсоток проростання насіння виду Hordeum vulgare L. Показники маси проростків виявилися менш чутливим до впливу водорозчинних алелопатичних речовин амброзії в порівнянні з показниками довжини проростків. Побудовано ряди спадання фітоценотичної сумісності досліджуваних культурних багаторічних трав та дикорослих лучних різнотравних рослин до алелопатичної активності амброзії полинолистої: - за показниками відсотку проростання насіння: Hordeum vulgare > Triticum aestivum > Helianthus annuus > Plantago major = Medicago sativa = Trifolium pretense > Prunella vulgaris - за показниками довжини проростків: Triticum aestivum > Hordeum vulgare > Helianthus annuus > Trifolium pretense > Medicago sativa = Prunella vulgaris > Plantago major - за показниками маси проростків: Helianthus annuus > Hordeum vulgare > Triticum aestivum > Trifolium pretense > Medicago sativa = Prunella vulgaris > Plantago major

Ключові слова: амброзія полинолиста, алелопатія, карантинний вид, культурні рослини, дикорослі рослини, морфометричні параметри

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

А. А. ЯВНЮК, Н. Л. ШЕВЦОВА, Д. І. ГУДКОВ

Національний авіаційний університет, Інститут гідробіології НАН України

В роботі представлено результати досліджень аномалій розвитку насіннєвого потомства очерету звичайного з водойм Чорнобильської зони відчуження, що отримало дозу додаткового гострого опромінення 25, 75 та 150 Гр. Аналіз показав, що у спектрі аномалій переважають некрози зародкових коренів. Збільшення дози гострого опромінення у градієнті хронічного дозового навантаження на батьківські рослини викликало збільшення загальної кількості аномалій у паростків насіння за рахунок порушень органогенезу. Досліджено кореляційний зв’язок різних груп аномалій з показниками життєздатності паростків насіння.

Ключові слова: аномалії паростків насіння, очерет звичайний, хронічне та гостре йонізувальне випромінення, Чорнобильська зона відчуження

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

Д. П. ЛАРІОНОВА

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено видовий склад мікрофітобентосу Русанівського каналу, розташованого на території м. Києва. Знайдено 131 вид водоростей, представлених 142 внутрішньовидовими таксонами (з номенклатурним типом виду включно), які належали до 6 відділів, 9 класів, 20 порядків, 34 родин та 56 родів. Встановлено, що в таксономічній структурі мікрофітобентосу основна роль належить представникам відділів Bacillariophyta, Chlorophyta та Cyanoprokaryota.

Ключові слова: мікрофітобентос, таксономічна структура, штучний водоток

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

Пошук

Із нового

Найпопулярніші статті