А.Н. АБАКУМОВ, В.З. ПИЦЫК, А.П. КУРАКИН, С.М. СНИГИРЕВ

Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Региональный центр экологического мониторинга природной среды, Инситут биологии моря НАН Украины

В работе представлены данные о первых находках 6 новых видов в прибрежных водах о. Змеиный рыб в период 2012-2014 гг. Всего в течение 2003-2014 гг. в районе острова Змеиный обнаружено 65 видов рыб, принадлежащих к 17 отрядам, 40 семействам, 54 родам. Более половины обнаруженных видов рыб (52,3%) имеют охранный статус.

Ключевые слова: гихтиофауна, остров Змеиный, Черное море

В.Д. РОМАНЕНКО

Інститут гідробіології НАН України

В статті висвітлюються сучасні аспекти впливу урбанізації на гідроекосистеми. Описано шляхи збереження біорізноманіття в цих умовах та значення міжнародної співпраці у вирішення цієї проблеми. Обговорюється роль наукових та освітніх організацій в екологічному вихованні молоді.

Ключові слова: гідроекосистеми, біорізноманіття, урбанізація, антропогенні фактори, екологічне виховання, міжнародна співпраця

(до 75-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України, професора І. В. Косенка)

А. І. Опалко

Л. В. МУЗИКА, Г. Є. КИРИЧУК

Житомирський державний університет імені І. Франка

Узагальнено дані літературних джерел щодо вмісту каротиноїдних пігментів в організмі прісноводних молюсків. Розглянуто питання структури цих сполук, їх властивостей, ролі та локалізації в організмі молюсків. Обговорено вплив абіотичних (гіпоксія, голодування, зміна температурних умов, дія токсикантів різної природи) та біотичних (трематодна інвазія) чинників на каротиноїдний вміст та склад органів та тканин різних за способом живлення молюсків. Охарактеризовано сезонну динаміку та популяційну мінливість каротиноїдних пігментів прісноводних молюсків.

Ключові слова: прісноводні молюски, каротиноїдні пігменти, метаболічна адаптація, спосіб живлення

Л. О. ГОРБАТЮК

Інститут гідробіології НАН України

В статті узагальнено літературні відомості щодо основних результатів багаторічних гідроекологічних досліджень Канівського водосховища.

Ключові слова: Канівське водосховище, водна екосистема, гідроекологічні дослідження, гідробіонти, токсиканти

Л. Г. ПЕТРИНА, М. І. МОЙСЕЄНКО, В. І. КРАВЕЦЬ

Івано-Франківський національний медичний університет, Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника

Вивчено вплив одноразового тотального опромінення гамма-квантами 60Со в дозах 1,0; 5,0 і 9,0 Гр з потужностями доз 0,001; 0,01; 0,1 і 1,0 Гр/хв на вміст РНК в кістковому мозку щурів-самців лінії Вістар через 0,5; 1, 2, 4, 6, 8, 10, 15, 20 і 30 діб після впливу. Встановлено, що вміст РНК в кістковому мозку щурів змінюється хвилеподібно залежно від дози опромінення. Виявлені закономірності зміни цих показників на різних стадіях розвитку променевого ураження після опромінення: зниження потужності дози веде до збільшення часу досягнення екстремуму та зменшення величини ефекту в екстремальних точках. Обговорюється взаємозалежність динаміки концентрації РНК та зміни концентрації РНК на 1 Гр в кістковому мозку після опромінення тварин в широкому діапазоні доз при різних інтенсивностях іонізуючої радіації.

Ключові слова: g-опромінення, доза, потужність дози, РНК, кістковий мозок

О. А. МАТВІЙЧУК

Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського

Охарактеризована видова структура авіфауни Верхнього і Середнього Побужжя. Здійснене порівняння видового складу птахів Верхнього і Середнього Побужжя залежно від характеру використання території. Встановлена приналежність представників авіфауни регіону до різних екологічних груп: за місцем гніздування та домінуючим складом корму.

Ключові слова: авіфауна, Верхнє Побужжя, Середнє Побужжя, екологічні групи, зоофаги, фітофаги, поліфаги

С. В. ЛАПА, Л. О. КРЮЧКОВА, Л. А. ДАНКЕВИЧ, Л. В. АВДЄЄВА

Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Досліджено специфічну дію біопрепарату на основі бактерій роду Bacillus щодо широкого спектру фітопатогенних грибів та бактерій. Висока антагоністична активність біопрепарату виявлена до фітопатогенних грибів Botrytis cinerea, Aspergillus fumigatus 507, A. flavus 282 та бактерій Xantomonas; середня антагоністична дія проявилась до фітопатогенних бактерій роду Erwinia та штамів P. lupinі, P. xanthochlora 8536-8540, P. fluorescens 8553, 8554, 8573, P. marginalis 8572 та P. marginalis pv-marginalis” 9175 .

Ключові слова: біопрепарат, бактерії роду Bacillus, фітопатогени

О. В. ГУЛАЙ, О. М. ЖУКОРСЬКИЙ, В. В. ГУЛАЙ

Інститут агроекології і природокористування НААН України, Національна академія аграрних наук України, Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка

Досліджували ондатр з 7 пунктів на території Хмельницької та Кіровоградської областей України. Екстенсивність зараження ондатр, залежно від місць відлову, коливалась у межах від 7,7% до 26,0%. Загалом з усіх обстежених особин ондатри (n=97) 15,4% тварин виявились серологічно позитивними. При цьому показник екстенсивності зараження для самців ондатр складав 17,8%, а для самиць – 12,0%. Показники екстенсивності зараження дорослих та молодих тварин були досить близькими – 15,1% та 15,9% відповідно. Екстенсивність зараження ондатр збудником бешихи залежить не від статі чи віку, а знаходиться у прямій залежності від щільності цих тварин (r = 0,96). Виявлення в крові ондатр антитіл до патогенних бактерій E. rhusiopathiae дозволяє зробити висновок, що в умовах прісноводних екосистем між цими видами формується трофічний, топічний та форичний тип біоценотичних зв’язків.

Ключові слова: Ondatra zibethicus, Erysipelothrix rhusiopathiae, екстенсивність зараження, топічні, трофічні, форичні зв’язки

О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, В. З. КУРАНТ

Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка

Досліджено зміни гематологічних показників коропа лускатого (Cyprinus carpio L.) та щуки звичайної (Esox lucius L.) за дії підвищених концентрацій Fe3+. Показники крові коропа є більш інформативними порівняно з такими у щуки. Відмічено зростання кількості гемоглобіну крові, білка плазми та активності лактатдегідрогенази плазми крові коропа за дії 5 рибогосподарських гранично-допустимих концентрацій йонів Fe3+, що може бути використано для оцінки забруднення гідроекосистем йонами феруму (ІІІ).

Ключові слова: Cyprinus carpio L., Esox lucius L., ферум, гемоглобін, еритроцити, гематокрит, білок плазми крові, лактатдегідрогеназа