Повідомлення
-
З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті http://journals.chem-bio.com.ua
-
We would like to inform you that Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія (ISSN: 2078-2357) has been indexed in ICI Journals Master List 2016. ICV…
-
Третій та четвертий номер журналу за 2015 р. присвячено VII з'їзду ГІДРОЕКОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНИ, що відбувся 5-8 жовтня 2015 року (5-8 october 2015, Kyiv, Ukraine).
-
Перший номер журналу за 2015 р. присвячений 75-річчю Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки.
-
Третій номер журналу за 2014 р. присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбулась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 october 2014, Ternopil, Ukraine).
РОЗЧИННІ ФОРМИ МЕТАЛІВ У ПОВЕРХНЕВИХ ВОДАХ: БІОДОСТУПНІСТЬ ТА ПОТЕНЦІЙНА ТОКСИЧНІСТЬ
П.М. ЛИННИК, В.А. ЖЕЖЕРЯ, Р.П. ЛИННИК
Інститут гідробіології НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
З екологічних позицій обґрунтовано актуальність досліджень співвідношення потенційно токсичних і малотоксичних форм металів, хімічної природи комплексних сполук та їхнього молекулярно-масового розподілу у поверхневих водах. Зазначено, що результати таких досліджень – важливе підґрунтя для з’ясування шляхів міграції металів і їхнього розподілу між абіотичними компонентами водних екосистем.
Ключові слова: метали, форми знаходження, поверхневі води
ТРОФО-САПРОБІОЛОГІЧНИЙ СТАТУС РУСЛОВИХ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ПРИДАТКОВОЇ МЕРЕЖІ РІЧКОВОЇ ЧАСТИНИ КАНІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ЗА БІОМАСОЮ МІКРОФІТОБЕНТОСУ
Д.П. ЛАРІОНОВА, О.А. ДАВИДОВ
Інститут гідробіології НАН України
Визначено трофо-сапробіологічний статус руслових водних об’єктів придаткової мережі річкової частини Канівського водосховища за біомасою мікрофітобентосу. Встановлено, що посилення антропогенного впливу у водних об’єктах призводить до зменшення рівня максимальних величин біомаси мікрофітобентосу, викликаючи зміну їх трофо-сапробіологічного статусу.
Ключові слова: мікрофітобентос, біомаса, трофо-сапробіологічний статус, водні об’єкти річкової частини Канівського водосховища
АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД SIMOCEPHALUS VETULUS (MULLER) ЗА УМОВ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ДРІЖДЖІВ ЯК КОРМОВИХ СУБСТРАТІВ
О.В. КУШНІРИК, О.І. ХУДИЙ
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Досліджено амінокислотний склад Simocephalus vetulus за умов використання різних видів дріжджів (Saccharomyces cerevisiae та Rhodotorula glutinis) як кормових субстратів. Показано, що використання R. glutinis супроводжується підвищенням вмісту загальних протеїнів у досліджуваних організмів. Заміна дріжджів S. cerevisiae на R. glutinis у процесі культивування S. vetulus призводить до значної зміни співвідношення вмісту протеїногенних амінокислот досліджуваних ракоподібних. Зокрема, істотно підвищується частка метіоніну, гістидину та аргініну. Застосування каротинсинтезуючих дріжджів сприяє встановленню у культивованому в якості живого корму зоопланктоні оптимального для риб співвідношення замінних та незамінних амінокислот.
Ключові слова: амінокислоти, культивування, зоопланктон, дріжджі
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ВОДООБМІНУ З МОРЕМ НА МІНЛИВІСТЬ ГІДРОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТИЛІГУЛЬСЬКОГО ЛИМАНУ
Д.В. КУШНІР, Ю.С. ТУЧКОВЕНКО
Одеський державний екологічний університет
Приведені результати моделювання мінливості гідрологічних характеристик Тилігульського лиману за різних умов водообміну з морем з використанням гідротермодинамічної моделі Delft3D-FLOW. Оцінено вплив морфометричних характеристик з’єднувального каналу «лиман-море» на інтенсивність водообміну лиману з морем, мінливість рівня та солоності води в лимані за різних умов функціонування каналу.
Ключові слова: Північно-Західне Причорномор’я, Тилігульський лиман, моделювання
СВЯЗЬ СОДЕРЖАНИЯ ХЛОРОФИЛЛА А ФИТОПЛАНКТОНА С ТЕМПЕРАТУРОЙ ВОДЫ В ВОДОХРАНИЛИЩАХ ДНЕПРА И р. ДУНАЙ
А.В. КУРЕЙШЕВИЧ, В.А. МЕДВЕДЬ
Институт гидробиологии НАН Украины
На основании данных многолетних наблюдений исследована связь между содержанием хлорофилла а фитопланктона и температурой воды в водохранилищах Днепра и низовьев р. Дунай. Установлено, что наиболее высокие концентрации хлорофилла а фитопланктона днепровских водохранилищ в летний сезон наблюдаются в диапазоне температур 20–24 °С, р. Дунай – 20–24,5 °С.
Ключевые слова: хлорофилл а, температура, фитопланктон
ДИНАМІКА ГЕНЕТИЧНОЇ СТРУКТУРИ УГРУПОВАННЯ БИЧКА-КРУГЛЯКА NEOGOBIUS MELANOSTOMUS В ТИЛІГУЛЬСЬКОМУ ЛИМАНІ ЗА ЛОКУСАМИ ЕСТЕРАЗ
О. В. КУЛІКОВА, В. В. ЗАМОРОВ, В. О. КУЧЕРОВ, Д. Б. РАДІОНОВ
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Проведені дослідження та аналіз динаміки генетичної структури угруповання бичка-кругляка Тилігульського лиману за локусом водорозчинних м’язових естераз. Виявлено кількість молекулярних форм цього ферменту та локусів, які їх кодують у дослідженій групі риб. Визначені мономорфні та поліморфні локуси естераз. Виявлені значні зміни частоти алелів та генотипів за поліморфними локусами у угрупованні бичка-кругляка з Тилігульського лиману протягом всього періоду досліджень. Динаміка генетичної структури угруповання бичка-кругляка дозволяє припустити міграцію риб з інших локалітетів.
Ключові слова: Neogobius melanostomus, естерази, молекулярні форми ферментів, поліморфізм, частоти алелів та генотипів
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ТАКСОНОМИЧЕСКОГО РАЗНООБРАЗИЯ СВОБОДНОЖИВУЩИХ НЕМАТОД УСТЬЕВОГО ВЗМОРЬЯ УКРАИНСКОЙ ЧАСТИ ДЕЛЬТЫ ДУНАЯ
І.І. КУЛАКОВА
Институт морской биологии НАН Украины
Свободноживущие нематоды устьевого взморья Дуная представлены 46 видами 31 рода, 12 семейств и 4 отрядов. (Enoplida – 16 видов, Chromadorida – 10 видов, Monhysterida – 16 видов, Araeolaimida – 4 вида). Выделены виды-доминанты (по частоте встречаемости 70-96 %). В таксоцене дельтовой области это Mesotheristus setosus и Sabatieria pulchra. В авандельтовой области – S. pulchra, Terschellingia pontica и Axonolaimus setosus. В мористой – S. abyssalis и Ax. setosus. Рассчитанные величины индексов AvTD и VarTD указывают на пониженное таксономическое разнообразие сообществ нематод на участках дельты и авандельты, по сравнению с его среднеожидаемым уровнем для фауны нематод всего района приустьевого взморья Дуная.
Ключевые слова: свободноживущие нематоды, индексы таксономической отличительности, устьевое взморье украинской дельты Дуная
ГІДРОЕКОЛОГІЯ В СИСТЕМІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК І ДЖЕРЕЛА ТЕРМІНОЛОГІЇ
М.І. КУЗЬМЕНКО, В.І. ЮРИШИНЕЦЬ, Л.П. ЮРЧУК
Інститут гідробіології НАН України
Становлення гідроекології ознаменувалось фундаментальними узагальненнями гідрологічних, гідрохімічних, гідробіологічних, токсикологічних і радіоекологічних досліджень водних екосистем. Подальший розвиток гідроекології відбувається за умов глобалізації екологічних, економічних і соціальних процесів. Результати досліджень, особливо отримані на основі міждисциплінарної методології, нові, раніше невідомі явища, процеси, організми і їх властивості, об’ємні узагальнення розширюють і поглиблюють знання про матеріальний світ, слугують джерелами для формування нових понять і термінів. Оволодіння науковою термінологією є одним з провідних завдань фахової підготовки студентів, аспірантів і формування культурно-мовної компетенції висококваліфікованих науковців.
Ключові слова: гідроекологія, термінологія, екосистема, біогідроценоз, гідробіоценоз, техно-екосистема
ПОТЕНЦІЙНІ БІОПРОДУКЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ВОДОСХОВИЩ ДНІПРОВСЬКОГО КАСКАДУ
С.В. КРУЖИЛІНА
Інститут рибного господарства НААН України
Розглянуто сучасний стан продукційних можливостей Дніпровських водосховищ за рахунок розвитку фіто-, зоопланктону та макрозообентосу за період 2001-2005 та 2006-2010 рр. За період досліджень загальна продукція по роках коливалась від 3171 до 12089 кг/га яка може забезпечити потенційну рибопродуктивність водосховищ на рівні 21-64 кг/га. Встановлено, що величина потенційної рибопродуктивності у водосховищах зумовлюється переважно продукційними можливостями зоопланктонних та макрозообентосних угруповань, навіть при незначному рівні їх розвитку. Так величина потенційної рибопродуктивності у водосховищах на 11-57 % від загальної формується продукцією зоопланктонних угруповань на 10-36% продукцією"м’якого" макрозообентосу, на 21-75% молюсків і лише 4-42% за рахунок продукції фітопланктону.
Ключові слова: водосховища, фітопланктон, зоопланктон, макрозообентос, кормова база, продукція, потенційна рибопродуктивність
ВПЛИВ ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН ПРІСНОВОДНИХ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ
Ю.М. КРАСЮК
Інститут гідробіології НАН України
Досліджено особливості фізіологічного стану двостулкових прісноводних молюсків Anodonta cygnea і Unio tumidus при підвищеній температурі навколишнього середовища. За таких умов було відмічено зростання вмісту загального білку в зябрах, нозі та мантії обох видів молюсків. Також, було показано, що за впливу температурного чинника активність АТФ-ази в тканинах A. cygnea та U. tumidus була вищою, ніж в молюсків контрольної групи.
Ключові слова: двостулкові молюски, зябра, нога, мантія, підвищена температура, загальний білок, аденозинтрифосфатаза