Повідомлення


О. В. ШТАПЕНКО, Ю. І. СЛИВЧУК, І. І. ГЕВКАН

Інститут біології тварин НААН, Львів

Досліджено залежність росту та метаболічних змін у клітинах яйцепроводів корів за різної концентрації хлориду нікелю. Показано, що обидві концентрації хлориду нікелю 100 та 150 мкг/мл спричиняють зниження проліферативного росту клітин яйцепроводів впродовж 72 годин культивування, однак більш виражений вплив виявлено за вищої дози сполуки. Зниження інтенсивності проліферації клітин, зумовлене хлоридом нікелю, супроводжувалася змінами метаболічних процесів у культурі клітин. Виявлено, що вища концентрація вірогідно знижує виживання клітин, їх здатність до поділу (Р<0.001), знижує інтенсивність споживання фосфору (Р<0.001) та вірогідно підвищує вміст кальцію (Р<0.01).

Ключові слова: культура клітин in vitro, нікель хлорид, проліферація, цитотоксичність

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

А. О. ПОТРОХОВ, Д. О. КЛИМЧУК, С. М. ЩЕРБАКОВ, О. П. ТРОХИМЕНКО

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України, Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного Національної академії наук України, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Здійснено оцінку активності екстрактів з трансгенних рослин цикорію з геном інтерферону α-2b людини. При тестування екстрактів, отриманих з трансгенних рослин, на культурі клітин перещеплювальних текстикул поросят (ПТП), яка була інфіковані вірусом везикулярного стоматиту (ВВС), виявили інтерферон подібну активність від 942 до 1884 МО/г маси. Разом з тим, рослини не набули стійкості до інфекцій. Інфікування трансгенних рослин фітовірусом призводило до розвитку захворювань. Електронно-мікроскопічними методами була досліджена ультраструктура клітин трансгенних рослин. В результаті не виявлено суттєвих відмінностей між ультраструктурою клітин трансформованих рослин та дикого типу як до, так і після інфікування ВТМ.

Ключові слова: інтерферон, трансгенні рослини, фітовіруси

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

В. П. ПАТИКА

Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Наведено результати дослідження кількісного та якісного складу мікробних угруповань ризосфери пшениці, сої, козлятника, люпину, ріпаку, перцю пряного. Дослідження амоніфікуючої та нітрифікуючої здатності ґрунту при вирощуванні досліджуваних рослин показали, що використання мінеральних добрив, а особливо біопрепаратів позитивно впливає на ці показники. Показано, що вирощування рослин без добрив порівняно з використанням мінеральних добрив і біопрепаратів сприяє збільшенню виділення СО2 у 2 рази. Такі самі закономірності спостерігали і за визначення поглинання О2. Дослідження безпосереднього впливу фільтратів культуральних рідин Pseudomonas savastanoi pv. glycinea (кутаста плямистість), Xanthomonas axonopodis pv. glycines (пустульний бактеріоз), Pseudomonas syringae pv. tabaci (дикий опік), – Fusarium oxysporum (фузаріозу), Ascochyta sojaecola Abramov (аскохітозу) та водного екстракту хворих рослин сої на вірусну мозаїку спостерігається зниження ефективності функціонування бобово-ризобіальної системи.

Ключові слова: соя, козлятник, пшениця, жито, ріпак, перець, мікробіом, фітопатогенні мікроорганізми

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. Г. ГОРШКОВА, Т. В. ГУДЗЕНКО, О. В. ВОЛЮВАЧ, І. П. КОНУП, Т. О. БЄЛЯЄВА, М. О. ЧЕРНИШОВА

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Встановлено високу здатність непатогенних штамів бактерій Pseudomonas cepacia ОNU-327 і Pseudomonas fluorescens ОNU-328 до деструкції важкоокиснювальних циклічних ароматичних ксенобіотиків: фенолу, вуглеводнів нафти, N-цетилпіридинію бромистого, та сорбційно-акумулюючу здатність щодо Pb (II), Zn(II), Сr(VI). Виявлено помітний синергетичний ефект у процесі біодеструкції фенолу, вуглеводнів нафти і детоксикації води від Сr(VI) за її обробки асоціацією штамів P. cepacia ОNU-327 і P. fluorescens ОNU-328.

Ключові слова: Pseudomonas cepacia ОNU-327, Pseudomonas fluorescens ONU-328, деструктори циклічних ароматичних ксенобіотиків, сорбенти іонів важких металів

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Р. Л. ЯВОРІВСЬКИЙ, Т. І. ЗГУРСЬКА, М. Т. ГРАТКОВСЬКА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, ДПТНЗ «Яготинський центр професійно технічної освіти»

У статті наведені результати аналізу систематичної та еколого-ценотичної структур флори Голицького ботанічного заказника. Встановлено, що на його території зростають 337 видів вищих судинних рослин, котрі належать до 4 відділів, 5 класів, 68 родин та 233 родів, проаналізовано основні флористичні пропорції, провідні родини та роди. Виокремлено 8 флороценотипів та охарактеризовано ценоелементи, які виступають едифікаторами виділених типів рослинних угруповань. Коротко проаналізовано раритетну фракцію флори заказника та перспективи його подальшого розвитку.

Ключові слова: Голицький ботанічний заказник, провідні родини та роди, флороценотип, ценоелемент

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Н. І. ЦИЦЮРА, А. С. ІВАНЮК

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка

Наведено перелік видів та форм роду Juniperus, які ростуть у коніферетумах ботанічних садів лісостепової зони України. Дано біолого-екологічну характеристику 19 видів та морфологічну характеристику 37 форм роду Juniperus. Проведено класифікацію видів та форм за їх зовнішнім виглядом (габітусом). Подано рекомендації до використання представників роду Juniperus у різних категоріях зелених насаджень.

Ключові слова: лісостепова зона України, ботанічний сад, рід Juniperus, габітус, інтродукція

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Н. М. КУЧЕР, А. І. ОПАЛКО, В. В. ЗАМОРСЬКИЙ, О. А. ОПАЛКО

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, Уманський національний університет садівництва

У статті обговорюється значення якості зрощування компонентів щеплення для подальшого росту і розвитку саджанця, продуктивності плодового чи привабливості декоративного дерева та проблеми, пов’язані з анатомо-фізіологічною несумісністю, що найчастіше спостерігаються при міжвидових щепленнях і проявляються у неповноцінному міжклітинному контакті, що перешкоджає доступу води і мінеральних речовин у верхню частину рослини — щепу, і асимилянтів — у напрямку до кореня підщепи. Характеризуються механізми тканинної сумісності/несумісності та чинники, що мають значення для успішності зрощування компонентів міжвидових щеплень, а також аналізуються можливі наслідки тканинної несумісності. Досліджено сумісність зон меристематичної активності на анатомічному рівні у рослин видів Pyrus за щеплення методами простого копулірування і літнього окулірування. Визначено анатомічні особливості міжвидових щеплень Pyrus spp. та розглянуто потенційні можливості їхнього росту і розвитку. Внаслідок порівняння повздовжніх перерізів щеп, виконаних через 11 місяців після окулірування і через 15 місяців після весняного копулірування, з’ясовано, що у контрольному варіанті P. сommunis/P. сommunis у місці щеплення способом копулірування залишки калюсу були суттєво більшими, ніж за літнього окулірування. Припускається, що у добре сумісних комбінуваннях за умови оптимального волого- і теплозабезпечення тканина калюсу може переходити в меристематичний стан. У комбінації щеплення P. ussuriensis/P. сommunis краще зрощення було при щепленні способом весняного копулірування, ніж при літньому окуліруванні, однак за обох способів щеплення якість зрощення при міжвидових щепленнях поступалася зрощенню у контрольній комбінації P. сommunis/P. сommunis. У варіанті P. elaeagnifolia/P. сommunis ділянки з шарами відмерлих захисних тканин були більшими в порівнянні з контрольним варіантом, а також з варіантом P. ussuriensis/P. сommunis. При цьому в обох варіантах щеплення (літнього окулірування і простого копулірування) тканини прищепи P. elaeagnifolia були менш розвинені, ніж у підщепи. Анатомічні дослідження місць зрощення компонентів щеплення за використання способу окулірування і копулірування засвідчили певну відмінність щодо зрощення елементів ксилеми. У контрольному варіанті P. сommunis/P. сommunis за використання окулірування елементи центральної ксилеми утворили ранову загальну деревину практично по всій довжині контакту, а за використання простого копулірування некротичні елементи формували чітку лінію розмежування, що може гальмувати транспорт води та поживних елементів. У варіантах P. ussuriensis/P. сommunis та P. elaeagnifolia/P. сommunis за простого копулірування спостерігали найбільш привабливу ситуацію: некротичні елементи не створювали стійкого суцільного бар’єру між компонентами щеплень. Результати комплексної оцінки анатомічних особливостей зрощення підщепи і прищепи за міжвидових щеплень Pyrus spp. засвідчили переваги щеплення способом простого копулірування, за якого досягалося більш ефективне з’єднання компонентів щеплень у міжвидових варіантах P. ussuriensis/P. сommunis та P. elaeagnifolia/P. сommunis, ніж за літнього щеплення способом окулірування. Натомість якість зрощення P. сommunis/P. сommunis була кращою за щеплення способом окулірування.

Ключові слова: анатомо-фізіологічна несумісність, елементи центральної ксилеми, копулювання, меристематичний стан, некротичні елементи, окулірування, якість зрощення

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

В. В. КРАСОВСЬКИЙ, Т. В. ЧЕРНЯК, О. В. ЗУБЕНОК

Хорольський ботанічний сад

Наводяться результати інвентаризаційних досліджень дендрофлори Хорольського ботанічного саду, її розподіл за видовим, родовим, родинним складом та за життєвими формами. Станом на 01.01.2018 року обліковано 123 види рослин, які в систематичному відношення належать до 36 родин та 76 родів. За біоморфологічною структурою переважна більшість видів належить до дерев – 50 %, кущ – дерево – 13 %, дерево – кущ – 13 %, кущ – 19 %, ліана – 5 %. Серед наявних видів домінуючою групою є листопадні рослини, що становить 89%. Найчисленніші за кількістю видів родини Rosaceae (27), Fagaceae (10), Juglandaceae (8), Sapindaceae (7). Такі родини як Ginkgoaceae, Taxaceae, Anacardiaceae, Annonaceae, Araliaceae, Buxaceae, Celastraceae, Elaeagnaceae, Lythraceae, Myrtaceae, Ranunculaceae, Schisandraceae, Simaroubaceae, Tamaricaceae, Paeoniaceae представлені одним видом рослин. У порівнянні з даними 2011 року, а саме початком функціонування Хорольського ботанічного саду зросли такі його кількісні показники дендрофлори: видовий склад на 84 одиниці, кількість родів на 49, кількість родин на 19 одиниць, голонасінних рослин збільшилось на 14 видів.

Ключові слова: ботанічний сад, дендрофлора, інвентаризація, вид, рід, родина, життєва форма

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

І. О. ЗАЙЦЕВА

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Представлено результати морфоструктурних досліджень асиміляційного апарату видів бузків у зв’язку з їх стійкістю у районах, що відрізняються за ступенем посушливості. Проведено порівняльний аналіз відносної кількості продихів листків родового комплекса Syringa L., що формувалися за впливу гідротермічного стресу різної глибини і тривалості. У недостатньо стійких видів морфоструктурна складова механізмів адаптації проявляється у зростанні кількості продихів і, відповідно, ксероморфності листків.

Ключові слова: інтродукція, посухостійкість, кількість продихів, види бузків

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Л. А. ДАНКЕВИЧ

Інститут мікробіології та вірусології імені Д. К. Заболотного НАНУ

Відомо, що вирощування овочевих культур в умовах закритого ґрунту є одним з найбільш економічно вигідних напрямків агробізнесу. Але умови, які створюються в закритому ґрунті при вирощуванні овочевих рослин, а саме − тривале використання ґрунту, обмежений набір культур, штучний мікроклімат сприяють масовому розвитку хвороб [1]. Останній чинник значно вливає на їх врожайність, а значить і знижує і потенційні економічні зиски.

 

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Пошук

Із нового

Найпопулярніші статті