Повідомлення

Ю. В. ЖУРЖА, Л. А. КОЛДАР, М. В. НЕБИКОВ

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України

У статті наведено результати досліджень морфогенезу експлантів R. diamantica та R. tinctoria за використанням різних концентрацій фітогормонів: 6-БАП, β-ІОК, β-ІМК, α-НОК при розмноженні in vitro. Досліджено основні етапи морфогенезу експлантів R diamantica та R. tinctoria. З'ясовано, що процеси морфогенезу у експлантів залежать від концентрацій фітогормонів у живильних середовищах. Згідно проведеного експерименту нами з'ясовано, що найвищий коефіцієнт розмноження був у варіанті IV при концентрації у живильному середовищі 6–БАП — 2,0 мг/л, β-ІМК — 1,0 мг/л, і становив у R. diamantica — 5,3, а у R. tinctoria — 4,4.

Ключові слова: Rhamnus diamantica Nakai., Rhamnus tinctoria Waldst. Et Kit., морфогенез, фітогормони, in vitro

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Н. М. ДАЙНЕКО, С. Ф. ТИМОФЕЕВ

УО «Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины»

В современных условиях антропогенного воздействия оценка содержания тяжелых металлов в прибрежно-водной растительности выявление тенденций изменчивости их концентраций в водоемах важны не только для определения уровня их загрязненности, но и для подержания экологической безопасности в регионе. Материалом для исследований послужили образцы прибрежно-водной растительности, отобранные в летний период 2014 – 2015 гг. в водоеме на северной окраине г. Гомеля (объект № 1) и в водоеме вблизи крупного промышленного центра г. Мозыря (объект № 2). Прибрежно-водная экосистема отнесена к ассоциации Phragmitetum australis (Gams 1927) Schmale 1939 cоюза Phragmition Koch 1926, порядка Phragmitetalia Koch 1926, класса Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941. Наибольшим накоплением железа, марганца и меди характеризовался водокрас лягушачий, хрома – манник большой, марганца и цинка – омежник водный, кадмия и никеля – череда трехраздельная, никеля – ситняг болотный, хрома – рогоз узколистный. Установлено, что все растительные образцы в обоих объектах накапливали свинец ниже фонового содержания. Также во всех растительных образцах в обоих объектах выше фонового содержания накапливался кадмий. По накоплению никеля наблюдалась разница между изучаемыми объектами. Во втором объекте 90 % растительных образцов превышали фоновое содержание никеля, а в первом – только 20 %. В растительных образцах первого объекта нет превышения фонового содержания хрома, тогда как во втором объекте 50 % образцов накапливали хром выше фонового содержания. По накоплению никеля и хрома растительные образцы второго объекта вблизи г. Мозыря оказались более загрязненными, чем в Гомеле. Анализ суммарного количества тяжелых металлов (рисунок) в растительных образцах изучаемых объектов показал, что у семи видов (второй объект) из десяти общее содержание тяжелых металлов оказалось выше, чем в изучаемых образцах первого объекта. Наибольшее накопление тяжелых металлов отмечено у водокраса лягушачьего в обоих объектах, омежника водного, ситняга болотного (второй объект). Менее всего накапливали манник большой, полевица побегообразующая, осока ложносытевая, осока острая (первый объект). Во втором объекте – это тростник обыкновенный, манник большой, рогоз узколистный, осока ложносытевая. Выявляются виды, накапливающие в обоих объектах минимальное количество тяжелых металлов – это манник большой и осока ложносытевая. Таким образом, сравнительный анализ накопления тяжелых металлов растительными образцами показал, что в обоих объектах они накапливали свинец ниже фонового содержания, а кадмия и кобальта, наоборот, выше. По накоплению никеля, хрома, железа, марганца растительные образцы второго объекта оказались более загрязненными, чем в первом. Накопление цинка в первом объекте было выше, чем во втором, а по накоплению меди объекты между собой практически не отличались.

Ключевые слова: прибрежно-водная растительность, тяжелые металлы, растительные образцы

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Т. В. ВАСИЛЬЄВА, С. Г. КОВАЛЕНКО, В. В. НЕМЕРЦАЛОВ

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

На основі власних досліджень під час експедицій на острів Зміїний 2003-2010 років та аналізу літературних джерел виявлені та проаналізовані адвентивні насіннєві рослини спонтанної флори. Систематичний аналіз показав, що адвентивна фракція флори острову представлена 62 видами з 46 родів та 19 родин двох класів. За хронотипом домінують археофіти. Флорогенетичний аналіз виявив, що адвентивні рослини острова в основному походять з чотирьох центрів: Середземноморського, Американського, Європейського та Азійського. Найбільше видів Середземноморського та Давньосередземноморського походження. За життєвою формою домінують трав’янисті монокарпічні рослини.

Ключові слова: аналіз флори, острів Зміїний, адвентивні рослини

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

В. Ю. БЕРЕЗОВСЬКА

Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України

Проаналізовано стан вивчення різноманіття водоростей водойм Київської височинної області за період понад 1,5 століття. Відзначено видове багатство водоростей цієї території та її водойм, встановлена таксономічна структура з урахуванням номенклатурних змін. Видовий склад регіону сформовано 641 видом (669 вн. такс.) водоростей, що належать до 9 відділів, 252 родів. Провідну роль на дослідженій території відіграють представники відділів Bacillariophyta (31,99 %), Сhlorophyta (25,86 %), та Cyanoprokaryota (14,20 %). Підкреслена доцільність та необхідність проведення цілеспрямованого вивчення альгофлористичного різноманіття водойм регіону.

Ключові слова: водорості, історія досліджень, Київська височинна область

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

О. І. БОДНАР

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Розглянуто основні сучасні напрями практичного використання мікроводоростей. Найбільш перспективним й актуальним є створення та оптимізація технології виробництва з одноклітинних водоростей біодизелю як поновлюваного та більш безпечного для довкілля джерела енергії. Культивування мікроводоростей здійснюється за відповідних фізико-хімічних, технічних та кліматичних умов з використанням різноманітних методик, що регулюють та модифікують процеси приросту біомаси та синтезу органічних речовин, зокрема ліпідів. Також проаналізовані дані щодо біохімічного складу водоростей (переважно ліпідного та білкового походження, пігментів, тощо) та їх активних компонентів, які використовуються для отримання біологічно активних речовин з лікувальною чи профілактичною метою у фармацевтичній, косметичній та ветеринарній практиці.

Ключові слова: водорості, культивування, альгокультура, біодизель, біологічно активні добавки

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

С. В. ПИДА, О. В. ТРИГУБА, О. В. ГУРСЬКА, І. С. БРОЩАК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка, Тернопільська філія державної установи «Інститут охорони родючості ґрунтів України»

Наведено результати дослідження економічної ефективності передпосівної обробки насіння люпину білого сортів Дієта та Серпневий ризобофітом на основі Bradyrhizobium sp. (Lupinus) штамів 367а і 5500/4 та регуляторами росту рослин Регоплант і Стимпо. Визначено основні показники економічної ефективності застосування біопрепаратів: собівартість одиниці продукції, прибуток, рівень рентабельності виробництва. Встановлено, що застосування композицій біопрепаратів сприяє підвищенню ефективності вирощування культури та зростанню рівня рентабельності. Найвищі рівні прибутку отримано у варіантах за сумісного застосування ризобофіту, штам 367а + РРР Регоплант.

Ключові слова: люпин білий, ризобофіт, регулятори росту рослин, економічна ефективність

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

В. П. ПАТИКА, Л. В. КИРИЛЕНКО, О. О. АЛЄКСЄЄВ, О. М. ЗАХАРОВА, Т. Т. ГНАТЮК

Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К.Заболотного НАН України, Вінницький національний аграрний університет

Козлятник східний та соя за вирощування без інокуляції ризобофітом (препаратом бульбочкових бактерій) істотно впливають на формування ґрунтового мікробіому, при цьому у ґрунті відбувається зменшення його біомаси. Знижується чисельність спороутворюючих, олігонітрофільних і целюлозоруйнівних мікроорганізмів та рівень біологічної активності ґрунту, зокрема, інтенсивності виділення СО2 і поглинання О2, а також амоніфікуючої та нітрифікуючої активності. Певні зміни спостерігають і в динаміці чисельності мікроорганізмів, що зумовлено своєрідністю перебігу процесів надходження і розкладання органічної речовини у варіантах з ризобофітом. Досліджено, що за умов жорсткого інфекційного навантаження окрім збільшення поширення та розвитку хвороби спостерігається зниження ефективності функціонування бобово-ризобіальної системи. Це призводить до пригнічення розвитку рослин, про що свідчить зниження надземної маси козлятнику східного та сої, їх якості, маси коренів порівняно з контрольним варіантом.

Ключові слова: козлятник, соя, мікробіом, біологічна активність ґрунту, бобово-ризобіальна система

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

К. С. КОРОБКОВА, Т. В. ЗАТОВСЬКА

Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К.Заболотного НАН України

В умовах мікровегетації досліджено вплив азотфіксуючих бульбочкових бактерій на рослини люцерни, інфіковані молікутами, а саме, проведено морфологічне порівняння зразків M. sativa відповідно різних комбінацій інфікування ахолеплазмами і ризобіями. Встановлено, що утворення симбіотичних зв’язків рослин люцерни із R. meliloti 425а сприяє покращенню стану рослин і ослабленню негативного впливу на них з боку фітопатогенних молікутів.

Ключові слова: молікути, фітопатогенні ахолеплазми, ризобії, симбіоз

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

В. В. ГУЛАЙ

Кіровоградський державний педагогічний університеті імені Володимира Винниченка

Природні вогнища лептоспірозів приурочені до прісних водойм та прилеглих ділянок перезволожених земель. Фоновими видами класу Папоротеподібні (Polypodiopsida) у фітоценозах перезволожених земель західного Лісостепу України є: щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas L.) та теліптерис болотяний (Thelypteris palustris L.) Досліджували вплив продуктів розкладу та прижиттєвих виділень чоловічої папороті та теліптериса болотяного на культури спірохет Leptospira interrogans серовару Icterohaemorrhagiae. Змиви з листків живих папоротей одержували способом імітації дії невеликого дощу. Кореневі виділення отримували з відібраних екземплярів папоротей, які утримували у скляних ємностях з водою для загоювання пошкоджених ділянок коренів. Алелопатична активність рослин відносно патогенних лептоспір випробовувалась нами у розведені 1:1000. Інокуляти культур спірохет відбирались з однієї «материнської» культури, що забезпечувало однаковий початковий вміст спірохет у досліді та контролі. Зберігались зразки при кімнатній температурі +18…+22ºС в умовах лабораторії. Через 24 години визначався та порівнювався вміст спірохет у піддослідних групах зразків. Прижиттєві виділення (дифузати кореневищ та змиви з листків) щитника чоловічого та теліптериса болотяного пригнічують в сильному та помірному ступені in vitro культури патогенних лептоспір серологічного варіанту Icterohaemorrhagiae. Речовини, що були виділені з відмерлого листя, зазначених видів папоротей також проявляли токсичний вплив на спірохет, але в меншому ступені. Ділянки перезволожених земель, на яких ростуть представники класу папоротевиді є несприятливими для тривалого існування патогенних лептоспір Leptospira interrogans серовару Icterohaemorrhagiae.

Ключові слова: щитник чоловічий, теліптерис болотяний, патогенні лептоспіри, прижиттєві виділення, продукти розкладу

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

А. І. ГЕРЦ, О. Б. КОНОНЧУК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено у ґрунтовій вегетаційній культурі вплив позакореневого підживлення рослин квасолі звичайної сорту Буковинка різними концентраціями молібденового нанопрепарату. На підставі методу індукованої флуоресценції хлорофілу (ІФХ) та проведених морфо-фізіологічних досліджень встановлено, що оптимальною концентрацією мікроелементу є 240 мг/л. Виокремлено групу параметрів флуоресценції хлорофілу а, зокрема ФPSII, φNPQ, що пов’язані з продуктивністю сорту та чутливі до зміни концентрації розчину молібдену для позакореневого внесення.

Ключові слова: квасоля звичайна, Phaseolus vulgaris L., молібден, ріст, хлорофіл, флуоресценція, індукція флуоресценції хлорофілу, нефотохімічне гасіння, ефективність фотохімії ФС II

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

Пошук

Із нового

Найпопулярніші статті