Повідомлення


О. С. ВОЛОШИН

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У роботі проведено дослідження показників фізичного розвитку, сили процесів збудження і гальмування, показників екстра- та інтроверсії в осіб з різним типом конституції. Встановлено високий рівень функціональної активності нервових процесів в осіб з нормостенічним і астенічним типами тілобудови, однак особи першої групи мають вищий рівень працездатності. В обстежених обох груп встановлено перевагу екстраверсії помірного типу. Вагомою є також частка осіб з помірною інтроверсією. Звертає увагу відсутність значної екстраверсії у групі нормостеніків, що у поєднанні з вищим рівнем ефективності нервових процесів потенційно створює кращі передумови для когнітивної діяльності і розподілу уваги.

Ключові слова: фізичний розвиток, нервові процеси, конституційний тип, екстраверсія, інтроверсія

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Т. І. ЮСИПІВА

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Наведено результати досліджень впливу промислових емісій та викидів автотранспорту на вміст пластидних пігментів у хвої Pinus sylvestris L. і Picea pungens Engelm. Виявлені інформативні тест-параметри для моніторингу стану хвойних рослин в умовах техногенного середовища: вміст хлорофілів а і b (тест-об’єкт P. sylvestris) та їх суми (a+b). Встановлено середню стійкість асиміляційних органів P. pungens до токсичних газів і важких металів, що дозволяє використовувати вид в озелененні техногенних територій із полікомпонентним забрудненням.

Ключові слова: сума хлорофілів (а + b), співвідношення хлорофілів а:b, фітоіндикація, промислові емісії, викиди автотранспорту, хвойні рослини

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Л. Я. ФЕДОНЮК, Л. Б. ФУРКА, О. М. ЯРЕМА, Я. І. КАПЕЛЮХ, І. І. БУГАЛЬСЬКА

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», Природний заповідник "Медобори"

В роботі вперше досліджено динаміку чисельності окремих червонокнижних видів комах на території заповідника «Медобори» залежно від кліматичних умов впродовж 2005-2015 років. Облік і спостереження проводились за представниками ряду Лускокрилі, а саме Сатурнією великою (Saturnia pyri), Махаоном (Papilio machaon), Райдужницею великою (Apatura iris) та Подалірієм (Iphiclides podalirius), застосовуючи маршрутний метод польових досліджень на контрольних ділянках перебування червонокнижних комах. За час досліджень обліковано 212 особин. Аналіз показників кліматограми середньорічних температур та опадів, вказує на залежність росту й спадання чисельності комах від кліматичних умов навколишнього середовища, що складались впродовж 10 років на території заповідника «Медобори». Високі середньорічні показники температури повітря створюють оптимальні умови для існування Papilio machaon та Apatura iris, при чому Papilio machaon потребує більшої вологості на відміну від Apatura iris, якій необхідно невелика кількість опадів. Низькі середньорічні показники температури повітря створюють оптимальні умови для існування Iphiclides podalirius та Saturnia pyri. Велика кількість опадів є сприятливою умовою для існування Iphiclides podalirius на відміну від Saturnia pyri, якій для існування необхідна незначна кількість опадів.

Ключові слова: заповідник «Медобори», кліматичні умови, чисельність, Saturnia pyri, Papilio machaon, Apatura iris, Iphiclides podalirius

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

І. Л. СУХОДОЛЬСЬКА, В. В. ГРУБІНКО

Рівненський державний гуманітарний університет, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Проаналізовано вміст сполук нітрогену та пігментів вищих водних рослин у річках Рівненщини з різним рівнем антропогенного навантаження. Встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення щодо вмісту NH4+ у воді. Виявлено, що вміст хлорофілу а у біомасі вищих водних рослин має вищі значення, ніж хлорофілу b. Найбільший вміст хлорофілів а і b та сумарний вміст хлорофілів, а також каротиноїдів виявлено у плаваючого гідрофіта – Lemna minor L. у річці аграрної території та зануреного гідрофіта – Ceratophyllum demersum L. у річці урбанізованої території. Встановлено взаємозв’язок між вмістом сполук нітрогену та пігментами вищих водних рослин в умовах антропогенного навантаження. Найвищі позитивні кореляції між вмістом сполук нітрогену та концентрацією пігментів виявлено у Lemna minor L. (r = 0,87), Elodea canadensis Mich. (r = 0,92), Sagittaria saggitifolia L. (r = 0,91), Potamogeton perfoliatus L. (r = 0,89), Tуpha angustifolia L. (r = 0,78) та Ceratophyllum demersum L. (r = 0,74).

Ключові слова: вищі водні рослини, хлорофіл, каротиноїди, антропогенний вплив, сполуки нітрогену

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Д. В. МЕДОВНИК

Інститут гідробіології НАН України

В статті подані результати досліджень представленості інвазивних видів риб у малих річках урбанізованих територій та їх взаємодію між собою та з аборигенними видами. Встановлено, що домінування короткоциклових інвазивних видів риб можливе лише за зниження тиску аборигенних конкурентів та хижаків внаслідок антропогенної деградації іхтіоценозів. Висловлено припущення, що інвазивні види з подібними екологічними особливостями можуть складати один одному гостру конкуренцію. Показано, що на ізольованих гідроспорудами ділянках малих річок домінуючі комплекси в іхтіоценозах утворені кількома найбільш конкурентоздатними видами з розбіжними екологічними особливостями.

Ключові слова: малі річки, антропогенне порушення, інвазивні види, конкуренція, іхтіоценози

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Ю. В. ЛЮТА, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Поблизу р. Серет в межах м. Тернопіль (49°29′15″ пн. ш., 25°34′51″ сх. д.) виявлено вегетування настурції звичайної (Nasturtium officinale R. Br.), яка має високу накопичувальну здатність щодо сполук фосфору. Найефективнішими з точки зору накопичення фосфору є коренево-стеблова частина рослини, що сприяє вилученню з екосистеми фосфорних сполук переважно з грунтового шару та з товщі води. Для практичного використання у покращенні екологічного стану водойм та зменшення їх евтрофікації шляхом вилучення сполук фосфору, зважаючи на швидкість наростання біомаси рослини у гідроценозі, швидкість та тривалість вегетації, N. officinale є перспективним фосфоремедіаційним видом.

Ключові слова: Nasturtium officinale R. Br., фосфор, накопичення, гідроекосистема

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

С. В. ЛІТВІНОВ, М. В. КРИВОХИЖА, В. М. КУХАРСЬКИЙ, Н. М. РАШИДОВ

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України, Державна установа «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»

Дія радіації на рослини часто викликає структурно-метаболічні зміни, що проявляються через тривалий проміжок часу після опромінення. З метою вивчення змін у складі непігментних сполук асимілюючого органу рослин – листка, використали метод інфрачервоної спектроскопії Фур’є (FTIR). На основі аналізу FTIR-спектрограм ліофілізованих розеткових листків модельної рослини Arabidopsis thaliana (L.) Heynh. через 30 діб після опромінення рентгенівськими променями у дозі 21 Гр можна зробити висновок про значні зміни вмісту полісахаридів, нуклеїнових кислот і протеїнів, а також конформації макромолекул. Після опромінення у листках у рази знижувався вміст білків та нуклеїнових кислот, відбувалося заміщення пектину та лігніну целюлозою й геміцелюлозою, накопичувався крохмаль. Змінювалася композиція жирних кислот кутину. Також зафіксоване невелике збільшення відношення кількості бета-шарів до кількості альфа-спіральних доменів білків. Виявлені зміни можуть бути зумовлені індукцією біохімічної відповіді рослинних клітин на іонізуюче опромінення, що призводить до деградації нуклеїнових кислот, модифікації клітинної стінки, накопичення крохмалю, протеолізу та конформаційних перетворень білків.

Ключові слова: рентгенівське випромінювання, інфрачервона спектроскопія Фур’є (FTIR), індуковані опроміненням біохімічні зміни, гіперчутлива відповідь, клітинна стінка

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Е. В. ЛАПТЕВА

Криворожский ботанический сад НАН Украины

Изучены цитогенетические изменения у проростков семян растений сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) и сосны крымской (P. pallasiana D. Don), произрастающих на железорудном отвале, вблизи крупного металлургического комбината, в дендрарии ботанического сада г. Кривого Рога, в сравнении с растениями природных популяций, где отсутствует техногенное загрязнения среды. Установлено, что у растений криворожских насаждений, доля цитогенетических нарушений в делящихся клетках корешков проростков семян в 10 – 40 раз выше.

Ключевые слова: сосна, семена, ядрышковая активность, патология митоза, Криворожье

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Л. В. КРУЛЬКО

Ужгородський національний університет

Досліджено склад фауни земноводних для території Національного природного парку «Синевир». Загальна кількість видів, що трапляються тут, – 12. Для оцінки чисельності різних видів розраховано індекс домінування. Проаналізовано структуру угруповань на териториях всіх природоохоронних науково-дослідних відділень. Еудомінантами у батрахоценозах національного парку є Salamandra salamandra (24,7% 24,7% від загальної кількості особин всіх видів), Lissotriton vulgaris (18,7%), Mesotriton alpestris (13,8%), Triturus cristatus (13,6%), Bombina variegata (12,1%). Домінант – Lissotriton montandoni (7,4%). Субдомінантами є Rana temporaria (4,4%) та Rana arvalis (2,9%), субрецедентами – Hyla arborea (0,9%), Rana dalmatina (0,7%), Bufo viridis (0,5%), Bufo bufo (0,4%). Індекс видового різноманіття фауни земноводних парку дорівнює 2,91.

Ключові слова: земноводні, батрахоценози, структура домінування, Національний природний парк «Синевир»

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. О. КРАВЕЦЬ, В. Г. КУР’ЯТА

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вивчено вплив триазолпохідного препарату фолікуру та етиленпродуценту есфону на морфогенез, накопичення та перерозподіл азоту, фосфору і калію рослинами томатів сорту Солероссо. Встановлено, що фолікур сприяв формуванню більшої листкової поверхні, потовщенню листків з кращим розвитком хлоренхіми, що сприяло збільшенню показника чистої продуктивності фотосинтезу і створювало передумови для підвищення продуктивності культури. З’ясовано, що в період плодоношення відбувалася реутилізація азоту, фосфору і калію з вегетативних органів на потреби карпогенезу, причому процеси посилювалися під впливом триазолпохідного препарату фолікуру. Оптимізація морфогенезу та транспортних процесів за дії цього препарату призводить до достовірного підвищення врожайності культури. Застосування есфону на культурі томатів виявилося неефективним.

Ключові слова: Lygopersicon esculentum L., ретарданти, донорно-акцепторна система, елементи мінерального живлення, продуктивність

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Пошук

Із нового

Найпопулярніші статті