Повідомлення

Б. В. ЯКОВЕНКО, О. П. ТРЕТЯК, О. Б. МЕХЕД, Г. Д. ХАЙТОВА, Н. А. СИМОНОВА

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Наведені дані про активність антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази (ГП) і каталази у печінці та білих м’язах коропа за дії зенкору та натрій лаурилсульфату.

Ключові слова: пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантні ферменти, короп, печінка, білі м’язи, зенкор, натрій лаурилсульфат

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

М. О. САВЛУЧИНСЬКА, І. М. КОНОВЕЦЬ, О. М. АРСАН, М. Г. МАРДАРЕВИЧ

Інститут гідробіології НАН України

Викладено результати досліджень щодо впливу диметоату в концентраціях 0,15; 0,3 і 0,45 мг/дм3 та фіпронілу 0,05; 0,075 і 0,1 мг/дм3 у водному середовищі на коропа Cyprinus carpio L. при експозиції 14 діб. Встановлено, що фіпроніл має більшу здатність до накопичення тканинами риб, ніж диметоат. Зі збільшенням концентрації фіпронілу у воді від 0,05 до 0,1 мг/дм3 його вміст у печінці становив 0,9 і 2,0 мкг/г сирої маси відповідно. У значно меншій кількості він накопичувався в зябрах (0,6 і 1,0 сирої маси). Найменше фіпронілу депонувалося у м’язах від (0,3 і 0,45 мкг/г). Зі зростанням концентрації диметоату у воді від 0,15 до 0,45 мг/дм3 він накопичувався тканинах риб у порівняно меншій кількості, зокрема від <0,1(границя кількісного визначення) до 1,0 мкг/г у печінці та від <0,1 до 0,20 мкг/г – у зябрах, і не знайдений у м’язах. Зі зміною концентрації диметоату та фіпронілу у водному середовищі змінюються шляхи генерування енергії у тканинах риб. При цьому у печінці знижувався рівень пірувату з 8,6 (контроль) до 6,2 та 8,6 до 3,3 мкмоль/100 г відповідно, та зростав вміст лактату з 2,4 (контроль) до 5,9 і 3,3 мкмоль/г відповідно. Разом з цим знижувалося співвідношення вільних НАД-пар з 400 (контроль) до 120 та 51 відповідно. Отримані результати свідчать, що енергозабезпечення адаптації риб до таких умов здійснюються за рахунок гліколізу. На відміну від печінки, у зябрах активуються як аеробні, так і анаеробні процеси. При адаптації риб до диметоату і фіпронілу в зябрах збільшується вміст пірувату на 22 і 83%, та лактату на 126 і 153% відповідно.

Ключові слова: диметоат, фіпроніл, накопичення, піруват, лактат, співвідношення вільних НАД-пар, печінка, зябра, м’язи, короп

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

О. В. РАЧИНСЬКА

Український науковий центр екології моря

Представлені результати біоіндикації якості морського довкілля Одеського прибережжя та Григоріївського лиману в 2015 році за показниками розвитку мікрофітобентосу. Його формували здебільшого полі- та мезогалобні -мезосапробні діатомові водорості. Впродовж року умовно-чистою акваторією Одеського прибережжя був район мису Малий Фонтан, а восени – пляж «Аркадія».

Ключові слова: біоіндикація, якість, морське довкілля, Одеське прибережжя, Григоріївський лиман, мікрофітобентос

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

С. Є. ДЯТЛОВ, О. В. КОШЕЛЕВ, С. О. ЗАПОРОЖЕЦЬ

Інститут морської біології НАН України

У статті наводяться дані щодо забруднення донних відкладень південної частини Хаджибейського лиману важкими металами, що ранжовані на класи якості відповідно до Водної рамкової директиви ЄС. За даними хімічного аналізу і біотестування водних екстрактів донних відкладень, з використанням як тест-об’єкту молоді Tamnocephalus platyurus Packard, було встановлено, що донні відкладення у зоні впливу стічних вод СБО «Північна» відповідає класу 3 «задовільно». Класу 5 «дуже погано» були віднесені донні відкладення, що були відібрані у районі с. Холодна Балка, куди надходять зливові і талі води з великої водозбірної площі.

Ключові слова: Хаджибейський лиман, донні відкладення, важкі метали, біотестування

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

І. О. ПЕРШКО

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Здійснено дослідження генетичної структури популяцій трьох видів роду Microcolpia, що сумісно проживають в одному біотопі. Встановлено відсутність фіксованих генних відмінностей та достовірних відмінностей у частотах між цими вибірками. Виявлено повну відповідність очікуваного та наявного розподілу генотипів поліморфного локусу у сумісній виборці трьох видів роду Microcolpia.

Ключові слова: рід Microcolpiа, генетична структура роду Microcolpiа

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

М. А. КРИЖАНОВСЬКА, К. О. БІГУНЯК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

У статті представлені результати експериментального вивчення можливості заміни родзинок на водну витяжку сушені у поживних середовищах для розведення Drosophila melanogaster Meigen у лабораторних умовах. Встановлено, що новорозроблений рецепт поживного середовища проявляє позитивний вплив на розвиток дрозофіли, а саме: сприяє підвищенню її чисельності у лінії Normal на 16,7% (Р < 0,999), лінії vestigial на 26,3% (Р < 0,95). Підтверджена можливість застосовування його у генетичному аналізі під час вивчення аутосомного успадкування прямого (χ2 = 0,88) та оберненого (χ2= 3,42) реципрокних схрещувань, з достовірною вірогідністю, відповідно: Р > 0,2 і Р > 0,05.

Ключові слова: Drosophila melanogaster, розведення дрозофіли, поживне середовище

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

I. O. ГРЕЦЬКИЙ, O. М. ГРОМОЗОВА, С. К. ВОЦЕЛКО

Інститут мікробіології та вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Розроблена гелева композиція на основі природного екзополісахариду ксантану (ЕПС) і екзополісахаридполіакріламіду (ЕПАА) для здешевлення поживного середовища для культивування люмінесцентних бактерій. За показниками інтенсивності люмінесценції і збереженням життєздатності оптимальною для культивування Photobacterium рhosphoreum є композиція ЕПАА і ЕПС у пропорції (70%+30%) з концентрацією NaCl 3%.

Ключові слова: біолюмінесценція, Photobacterium phosphoreum, ксантан, екзополісахаридполіакріламід

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Ю. С. ЮХИМЕНКО

Криворізький ботанічний сад НАН України

Представлені результатати порівняльного вивчення сезонного ритму розвитку 27 північноамериканських видів та різновидів роду Crataegus L. в умовах Криворізького ботанічного саду НАН України. За відповідністю до кліматичних умов інтродукції на підставі інтегральної оцінки комплексу основних фенофаз досліджені види розподілені на 4 групи. Визначені найбільш перспективні види для широкого використання в степовій зоні України.

Ключові слова: фенологія, північноамериканські інтродуценти, глоди, перспективність

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

С. О. ПОТОЦЬКА

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Розроблена "Концепція озеленення м. Чернігова"базується на проведенні інвентаризації дендрофлори, яка включає 265 видів та 75 культиварів із 125 родів, 54 родин, відділів Pinophyta і Magnoliophyta. З’ясовано, що природна дендрофлора міста Чернігова налічує 63 види, 39 родів, 24 родини. Здійснено систематичний, біоморфологічний, екологічний, географічний аналіз культивованої дендрофлори.

Ключові слова: дендрофлора, місто Чернігів, зелені насадження, сучасний стан, інтродукція

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

О. Т. ЛАГУТЕНКО, Т. М. НАСТЕКА, М. О. КОНДРАТЕНКО

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Наведено результати дослідження рівня посухостійкості сортів агрусу за різних способів утримання грунту в прикущових смугах. За допомогою польових спостережень та лабораторно-польових методів, які включали вивчення водного режиму рослин, встановили ефективність одночасного застосування мульчування та зрошення.

Ключові слова: аґрус, сорт, мульчування, зрошення, посухостійкість

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Пошук

Із нового

Найпопулярніші статті