Повідомлення

Л. А. ДАНКЕВИЧ

Інститут мікробіології та вірусології імені Д. К. Заболотного НАНУ

Відомо, що вирощування овочевих культур в умовах закритого ґрунту є одним з найбільш економічно вигідних напрямків агробізнесу. Але умови, які створюються в закритому ґрунті при вирощуванні овочевих рослин, а саме − тривале використання ґрунту, обмежений набір культур, штучний мікроклімат сприяють масовому розвитку хвороб [1]. Останній чинник значно вливає на їх врожайність, а значить і знижує і потенційні економічні зиски.

 

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Л. С. БАРНА, C. В. ПИДА, Н. М. ДРОБИК, В. З. КУРАНТ, І. П. ГРИГОРЮК, Н. В. ГЕРЦ, О. Б. МАЦЮК, Р. Л. ЯВОРІВCЬКИЙ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Національний університет біоресурсів і природокористування України

8 лютого 2018 року виповнюється 80 років від дня народження і 57 років виробничої, науково-дослідної, навчально-педагогічної і громадської діяльності відомого українського вченого-ботаніка, морфолога, дендролога, цитоембріолога рослин, академіка Академії наук Вищої школи України, доктора біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, відмінника освіти України, відмінника охорони природи України, почесного члена Українського ботанічного товариства, доктора біологічних наук, професора кафедри ботаніки та зоології, головного редактора наукового фахового видання України «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія», професора кафедри ботаніки та зоології Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка Миколи Миколайовича Барни. Основні напрямки наукових досліджень М. М. Барни — ботаніка, репродуктивна біологія, ембріологія, цитоембріологія рослин, магнітобіологія, цитологія, гістологія, декоративна дендрологія, екологія рослин, фітосозологія, педагогіка вищої школи, історія освіти і науки. Наукові і педагогічні досягнення професора М. М. Барни — понад 370 наукових праць, з них — 5 монографій, 2 бібліографії, 2 словники, з них — один з грифом МО України, 3 науково-популярні видання, 15 навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів України, з них — 7 з грифом МОН України, 9 навчальних посібників для вчителів біології, 20 навчальних посібників для учнів загальноосвітніх шкіл, ПТУ, гімназій, ліцеїв і коледжів, з них — 11 з грифом МОН України, 5 методичних рекомендацій для студентів, з них — 2 з грифом МО України, 5 авторських свідоцтв на винаходи, з них — двом присвоєно прізвище Барна, понад 90 наукових статей у наукових журналах та інших наукових виданнях, 200 матеріалів і тез доповідей на міжнародних конгресах, конференціях, всесоюзних і всеукраїнських наукових конференціях, з’їздах наукових товариств, нарадах, семінарах, збірниках науково популярних статей. Під керівництвом М. М. Барни підготовлено і захищено 7 кандидатських дисертацій, виступав офіційним опонентом на засіданнях спеціалізованих вчених радах із захисту докторських і кандидатських дисертацій, був членом спеціалізованих вчених рад Д 26.211.01 Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (2003—2012 рр.) та Д 26. 211.01 Національного лісотехнічного університету України (2008—2014 рр.). М. М. Барна — голова Тернопільського відділення Українського ботанічного товариства (від 2002 р. понині). М. М. Барна спільно із доцентом В. О. Шиманською розробив проект і заклав дендрарій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1971—1977 рр.), заснував гербарій кафедри ботаніки (1977 р.), заснував науковий фаховий журнал «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія» (1997 р.), які включено у 6 наукометричних баз даних, у т. ч. — Іndex Copernicus, Голицький біостаціонар університету (1998 р.), організував і провів понад 15 наукових і науково-практичних конференцій, з’їздів наукових товариств тощо.

Ключові слова: ботаніка, педагогіка, наукові роботи, дисертації, наукові записки, дендрарій, гербарій, спеціалізовані вчені ради, дендрологія, цитоембріологія 

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

 

 

 

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

О. Я. ЛУКАШІВ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті проаналізовано і узагальнено сучасні відомості щодо можливостей та перспектив використання біологічно активних речовин для профілактики і компенсації проявів порушеного метаболізму при цукровому діабеті. Висвітлено переваги використання біологічно активних речовин з водоростей при комплексному введенні з хіміотерапевтичними препаратами для лікування даного захворювання. Вивчено можливості використання мікроводоростей для отримання селенхромвмісних органічних сполук, здатних компенсувати прояви порушеного метаболізму при цукровому діабеті та його ускладненнях, а також задовольнити потреби людського організму в біологічно активних речовинах.

Ключові слова: біологічно активні речовини, цукровий діабет, інсулінорезистентність, глюкоза, селен, хром, водорості

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

На сучасному етапі розвитку ботанічної науки вивчення історії рослинного світу, з’яcування шляхів еволюції рослинних форм і родинних зв’язків між окремими групами рослинних організмів неможливе без наук синтезуючого характеру, зокрема без аналізу та співставлення даних різних методів дослідження. Результати різних методів дослідження необхідні для вирішення такої важливої проблеми сучасної ботаніки, як створення філогенетичної системи рослинного світу і, в першу чергу, системи Квіткових рослин. У зв’язку з цим зростає інтерес учених до філогенетичної систематики [1; 2; 3]. Суттєве значення для вирішення питань систематики і філогенії разом з морфологічним, анатомічним, біохімічним, цитологічним, палеоботанічним, географічним, на думку більшості ембріологів, має порівняльно-ембріологічний метод, який дозволяє встановити найтиповіші риси тотожності та відмінності в процесі формування ембріональних структур [13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 24; 25; 26; 27; 28; 29; 31; 36; 37; 38; 39; 41; 52; 53; 54; 55; 56]. Дійсно, ембріологія рослин, як самостійна галузь ботаніки, надає філогенетичній систематиці велику кількість фактичних даних про закономірності розвитку ембріональних структур, які відображають початкові етапи онтогенезу. Ембріологічні дослідження великої кількості видів різних родин Квіткових рослин дозволили з’ясувати як специфічні ембріологічні ознаки в окремих порядках, родинах, родах, так і спільність ембріологічних ознак, характерних для великого відділу рослинного світу — Квіткових рослин (особливості розвитку і будови чоловічого і жіночого гаметофітів, подвійне запліднення тощо). Результати цих досліджень показали важливість ембріологічних ознак Квіткових рослин для з’ясування систематичних взаємовідносин і родинних зв’язків не лише між порядками і родинами, але і між родами і видами в межах окремих родин.

Ключові слова: родина, Salicaceae, Flacourtiaceae, Tamaricaceae, філогенія, еволюція, ембріологія, філогенетична система, цитоембріологічні ознаки, Квіткові рослини

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

П. Г. ЛИХАЦЬКИЙ

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я.Горбачевського МОЗ України»

Встановлено, що ураження щурів різних вікових груп протягом 30 днів тютюновим димом призводить до порушення дисбалансу в системі про-та протизапальних цитокінів, який ще більше поглиблюється при отруєнні токсикованих щурів натрію нітритом. Найбільш виражені зміни в активності запальних процесів відмічені через 72 год після поступлення натрію нітриту в організм токсикованих тютюновим димом статевонезрілих щурів. Одночасно з розвитком запальних процесів відбуваються порушення в системі енергозабезпечення, що проявляється пригніченням активностей мітохондріальних ензимів у печінці та легенях щурів усіх вікових груп після інтоксикації. Відмічається пригнічення активностей сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази, які найбільш виражені у статевонезрілих щурів. Застосування мілдронату призвело до нормалізації виявлених порушень у функціонуванні біоенергетичного ланцюга та зменшило прояви запальних процесів у організмі, що підтверджує його антигіпоксантні властивості та дозволяє рекомендувати для використання за патологій, які супроводжуються виникненням гіпоксичних станів.

Ключові слова: тютюновий дим, натрію нітрит, мілдронат, запальні процеси, процеси енергозабезпечення, цитокіни

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Н. Г. КОПЧАК, О. С. ПОКОТИЛО

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

В статті подано результати дослідження метаболічного профілю сироватки крові 4-х місячних самок і самців білих щурів з експериментальним аліментарним ожирінням (ЕАО) при внутрішньошлунковому введенні їм біологічно активного йоду у складі «Йодіс-концентрату» та неорганічного йоду у складі «Йодомарину». Встановлено, що у самок і самців білих щурів з ЕАО активність АЛТ і АСТ, вміст альбуміну, глюкози, триацилгліцеролів, холестеролу, загального білка, активність лужної фосфатази збільшується, зменшується вміст фосфору та не змінюється вміст кальцію і магнію. Внутрішньошлункове введення «Йодіс-концентрату» самкам і самцям білих щурів з ЕАО призводило до достовірного зниження активності АСТ, АЛТ та лужної фосфатази, вмісту холестеролу в сироватці їх крові, порівняно із тваринами з ЕАО. Внутрішньошлункове введення «Йодомарину» самкам і самцям білих щурів також призводило до зниження активності АСТ, АЛТ та лужної фосфатази, вмісту глюкози, триацилгліцеролів в сироватці їх крові, проте ці дані були не достовірні у самок.

Ключові слова: білі щури, стать, ожиріння, кров, Йод, Йодіс, Йодомарин

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

О. О. АЛІФЕР

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Артеріальна гіпертензія (АГ) — одна з найбільш значущих проблем охорони здоров’я в усьому світі, що пов’язана з виникненням таких ускладнень, як інсульт, інфаркт міокарда, серцева та ниркова недостатність, які зумовлюють високу інвалідизацію людей та значні економічні витрати. Мета дослідження – оцінити зміни показників якості життя у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та встановити їх динаміку під впливом комбінованої антигіпертензивної терапії. Досліджено 126 хворих з верифікованим діагнозом первинної АГ, що були поділені на 3 групи залежно від ступеня захворювання та контрольну групу, яку склали 43 особи. Пацієнти 1,2,3 груп приймали упродовж 6 місяців комбінацію препаратів Периндоприл+Амлодипін, у контрольній групі було призначено моно компонентну терапію у вигляді препарата Амлодипіна. Порівняльну оцінку параметрів якості життя проводили за допомогою опитувальника SF-36. Після 6 місячної терапії в групах пацієнтів, які отримували лікування у вигляді фіксованої комбінації Периндоприл+Аторвастатин, на відміну від контрольної, спостерігалася позитивна динаміка зміни ЯЖ по всіх шкалах опитувальника SF-36, а статистично значущі відхилення спостерігались по шкалах ФФ, ІБ, ПЗ, Ж, ОЗ.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, артеріальний тиск, антигіпертензивна терапія, якість життя, опитувальник SF-36

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Ю. М. ПЕТРУШКЕВИЧ

Донецький ботанічний сад НАН України

Досліджено мінливість морфологічних параметрів листкової пластинки Betula pendula Roth. в різних насадженнях за впливом урботехногенного середовища м. Кривого Рогу. Найчутливішим до впливу антропогенного чинника є показник №3: відстань між основами першої та другої жилки другого порядку (0,123), найменш - асиметрія довжини жилки листка другого порядку (0,022). Виявлено рівень флуктуючої асиметрії та інтегральний показник стабільності розвитку B. pendula на різних ділянках м. Кривого Рогу. Мінімальне значення коефіцієнту асиметрії (0,017) зафіксовано в насадженнях B. pendula Криворізького ботанічного саду НАН України, максимальне (0,101) – біля металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг». Показано, що зігнутість верхівки листка є чутливим показником рівня антропогенного впливу і техногенного забруднення на рослини.

Ключові слова: Betula pendula, флуктуюча асиметрія, інтегральний показник стабільності розвитку, зігнутість верхівки листка

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Ю. В. КОЛОМІЄЦЬ, І. П. ГРИГОРЮК, Л. М. БУЦЕНКО

Національний університет біоресурсів та природокористування України, Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Доведено доцільність застосування СК як природного індуктора стійкості рослин томатів до збудників бактеріальних хвороб. Показано, що обробка СК підсилювала антиоксидантну активність фенолів в листках рослин томатів за дії фітотоксичних сполук збудників.

Ключові слова: антиоксидантна активність, сорти томатів, бактеріальний стрес

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Пошук

Із нового

Найпопулярніші статті