Повідомлення


О. В. ШТАПЕНКО, Ю. І. СЛИВЧУК, І. І. ГЕВКАН

Інститут біології тварин НААН, Львів

Досліджено залежність росту та метаболічних змін у клітинах яйцепроводів корів за різної концентрації хлориду нікелю. Показано, що обидві концентрації хлориду нікелю 100 та 150 мкг/мл спричиняють зниження проліферативного росту клітин яйцепроводів впродовж 72 годин культивування, однак більш виражений вплив виявлено за вищої дози сполуки. Зниження інтенсивності проліферації клітин, зумовлене хлоридом нікелю, супроводжувалася змінами метаболічних процесів у культурі клітин. Виявлено, що вища концентрація вірогідно знижує виживання клітин, їх здатність до поділу (Р<0.001), знижує інтенсивність споживання фосфору (Р<0.001) та вірогідно підвищує вміст кальцію (Р<0.01).

Ключові слова: культура клітин in vitro, нікель хлорид, проліферація, цитотоксичність

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

А. О. ПОТРОХОВ, Д. О. КЛИМЧУК, С. М. ЩЕРБАКОВ, О. П. ТРОХИМЕНКО

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України, Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного Національної академії наук України, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Здійснено оцінку активності екстрактів з трансгенних рослин цикорію з геном інтерферону α-2b людини. При тестування екстрактів, отриманих з трансгенних рослин, на культурі клітин перещеплювальних текстикул поросят (ПТП), яка була інфіковані вірусом везикулярного стоматиту (ВВС), виявили інтерферон подібну активність від 942 до 1884 МО/г маси. Разом з тим, рослини не набули стійкості до інфекцій. Інфікування трансгенних рослин фітовірусом призводило до розвитку захворювань. Електронно-мікроскопічними методами була досліджена ультраструктура клітин трансгенних рослин. В результаті не виявлено суттєвих відмінностей між ультраструктурою клітин трансформованих рослин та дикого типу як до, так і після інфікування ВТМ.

Ключові слова: інтерферон, трансгенні рослини, фітовіруси

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

В. П. ПАТИКА

Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Наведено результати дослідження кількісного та якісного складу мікробних угруповань ризосфери пшениці, сої, козлятника, люпину, ріпаку, перцю пряного. Дослідження амоніфікуючої та нітрифікуючої здатності ґрунту при вирощуванні досліджуваних рослин показали, що використання мінеральних добрив, а особливо біопрепаратів позитивно впливає на ці показники. Показано, що вирощування рослин без добрив порівняно з використанням мінеральних добрив і біопрепаратів сприяє збільшенню виділення СО2 у 2 рази. Такі самі закономірності спостерігали і за визначення поглинання О2. Дослідження безпосереднього впливу фільтратів культуральних рідин Pseudomonas savastanoi pv. glycinea (кутаста плямистість), Xanthomonas axonopodis pv. glycines (пустульний бактеріоз), Pseudomonas syringae pv. tabaci (дикий опік), – Fusarium oxysporum (фузаріозу), Ascochyta sojaecola Abramov (аскохітозу) та водного екстракту хворих рослин сої на вірусну мозаїку спостерігається зниження ефективності функціонування бобово-ризобіальної системи.

Ключові слова: соя, козлятник, пшениця, жито, ріпак, перець, мікробіом, фітопатогенні мікроорганізми

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. Г. ГОРШКОВА, Т. В. ГУДЗЕНКО, О. В. ВОЛЮВАЧ, І. П. КОНУП, Т. О. БЄЛЯЄВА, М. О. ЧЕРНИШОВА

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Встановлено високу здатність непатогенних штамів бактерій Pseudomonas cepacia ОNU-327 і Pseudomonas fluorescens ОNU-328 до деструкції важкоокиснювальних циклічних ароматичних ксенобіотиків: фенолу, вуглеводнів нафти, N-цетилпіридинію бромистого, та сорбційно-акумулюючу здатність щодо Pb (II), Zn(II), Сr(VI). Виявлено помітний синергетичний ефект у процесі біодеструкції фенолу, вуглеводнів нафти і детоксикації води від Сr(VI) за її обробки асоціацією штамів P. cepacia ОNU-327 і P. fluorescens ОNU-328.

Ключові слова: Pseudomonas cepacia ОNU-327, Pseudomonas fluorescens ONU-328, деструктори циклічних ароматичних ксенобіотиків, сорбенти іонів важких металів

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Р. Л. ЯВОРІВСЬКИЙ, Т. І. ЗГУРСЬКА, М. Т. ГРАТКОВСЬКА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, ДПТНЗ «Яготинський центр професійно технічної освіти»

У статті наведені результати аналізу систематичної та еколого-ценотичної структур флори Голицького ботанічного заказника. Встановлено, що на його території зростають 337 видів вищих судинних рослин, котрі належать до 4 відділів, 5 класів, 68 родин та 233 родів, проаналізовано основні флористичні пропорції, провідні родини та роди. Виокремлено 8 флороценотипів та охарактеризовано ценоелементи, які виступають едифікаторами виділених типів рослинних угруповань. Коротко проаналізовано раритетну фракцію флори заказника та перспективи його подальшого розвитку.

Ключові слова: Голицький ботанічний заказник, провідні родини та роди, флороценотип, ценоелемент

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Н. І. ЦИЦЮРА, А. С. ІВАНЮК

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка

Наведено перелік видів та форм роду Juniperus, які ростуть у коніферетумах ботанічних садів лісостепової зони України. Дано біолого-екологічну характеристику 19 видів та морфологічну характеристику 37 форм роду Juniperus. Проведено класифікацію видів та форм за їх зовнішнім виглядом (габітусом). Подано рекомендації до використання представників роду Juniperus у різних категоріях зелених насаджень.

Ключові слова: лісостепова зона України, ботанічний сад, рід Juniperus, габітус, інтродукція

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Н. М. КУЧЕР, А. І. ОПАЛКО, В. В. ЗАМОРСЬКИЙ, О. А. ОПАЛКО

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, Уманський національний університет садівництва

У статті обговорюється значення якості зрощування компонентів щеплення для подальшого росту і розвитку саджанця, продуктивності плодового чи привабливості декоративного дерева та проблеми, пов’язані з анатомо-фізіологічною несумісністю, що найчастіше спостерігаються при міжвидових щепленнях і проявляються у неповноцінному міжклітинному контакті, що перешкоджає доступу води і мінеральних речовин у верхню частину рослини — щепу, і асимилянтів — у напрямку до кореня підщепи. Характеризуються механізми тканинної сумісності/несумісності та чинники, що мають значення для успішності зрощування компонентів міжвидових щеплень, а також аналізуються можливі наслідки тканинної несумісності. Досліджено сумісність зон меристематичної активності на анатомічному рівні у рослин видів Pyrus за щеплення методами простого копулірування і літнього окулірування. Визначено анатомічні особливості міжвидових щеплень Pyrus spp. та розглянуто потенційні можливості їхнього росту і розвитку. Внаслідок порівняння повздовжніх перерізів щеп, виконаних через 11 місяців після окулірування і через 15 місяців після весняного копулірування, з’ясовано, що у контрольному варіанті P. сommunis/P. сommunis у місці щеплення способом копулірування залишки калюсу були суттєво більшими, ніж за літнього окулірування. Припускається, що у добре сумісних комбінуваннях за умови оптимального волого- і теплозабезпечення тканина калюсу може переходити в меристематичний стан. У комбінації щеплення P. ussuriensis/P. сommunis краще зрощення було при щепленні способом весняного копулірування, ніж при літньому окуліруванні, однак за обох способів щеплення якість зрощення при міжвидових щепленнях поступалася зрощенню у контрольній комбінації P. сommunis/P. сommunis. У варіанті P. elaeagnifolia/P. сommunis ділянки з шарами відмерлих захисних тканин були більшими в порівнянні з контрольним варіантом, а також з варіантом P. ussuriensis/P. сommunis. При цьому в обох варіантах щеплення (літнього окулірування і простого копулірування) тканини прищепи P. elaeagnifolia були менш розвинені, ніж у підщепи. Анатомічні дослідження місць зрощення компонентів щеплення за використання способу окулірування і копулірування засвідчили певну відмінність щодо зрощення елементів ксилеми. У контрольному варіанті P. сommunis/P. сommunis за використання окулірування елементи центральної ксилеми утворили ранову загальну деревину практично по всій довжині контакту, а за використання простого копулірування некротичні елементи формували чітку лінію розмежування, що може гальмувати транспорт води та поживних елементів. У варіантах P. ussuriensis/P. сommunis та P. elaeagnifolia/P. сommunis за простого копулірування спостерігали найбільш привабливу ситуацію: некротичні елементи не створювали стійкого суцільного бар’єру між компонентами щеплень. Результати комплексної оцінки анатомічних особливостей зрощення підщепи і прищепи за міжвидових щеплень Pyrus spp. засвідчили переваги щеплення способом простого копулірування, за якого досягалося більш ефективне з’єднання компонентів щеплень у міжвидових варіантах P. ussuriensis/P. сommunis та P. elaeagnifolia/P. сommunis, ніж за літнього щеплення способом окулірування. Натомість якість зрощення P. сommunis/P. сommunis була кращою за щеплення способом окулірування.

Ключові слова: анатомо-фізіологічна несумісність, елементи центральної ксилеми, копулювання, меристематичний стан, некротичні елементи, окулірування, якість зрощення

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

В. В. КРАСОВСЬКИЙ, Т. В. ЧЕРНЯК, О. В. ЗУБЕНОК

Хорольський ботанічний сад

Наводяться результати інвентаризаційних досліджень дендрофлори Хорольського ботанічного саду, її розподіл за видовим, родовим, родинним складом та за життєвими формами. Станом на 01.01.2018 року обліковано 123 види рослин, які в систематичному відношення належать до 36 родин та 76 родів. За біоморфологічною структурою переважна більшість видів належить до дерев – 50 %, кущ – дерево – 13 %, дерево – кущ – 13 %, кущ – 19 %, ліана – 5 %. Серед наявних видів домінуючою групою є листопадні рослини, що становить 89%. Найчисленніші за кількістю видів родини Rosaceae (27), Fagaceae (10), Juglandaceae (8), Sapindaceae (7). Такі родини як Ginkgoaceae, Taxaceae, Anacardiaceae, Annonaceae, Araliaceae, Buxaceae, Celastraceae, Elaeagnaceae, Lythraceae, Myrtaceae, Ranunculaceae, Schisandraceae, Simaroubaceae, Tamaricaceae, Paeoniaceae представлені одним видом рослин. У порівнянні з даними 2011 року, а саме початком функціонування Хорольського ботанічного саду зросли такі його кількісні показники дендрофлори: видовий склад на 84 одиниці, кількість родів на 49, кількість родин на 19 одиниць, голонасінних рослин збільшилось на 14 видів.

Ключові слова: ботанічний сад, дендрофлора, інвентаризація, вид, рід, родина, життєва форма

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

І. О. ЗАЙЦЕВА

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Представлено результати морфоструктурних досліджень асиміляційного апарату видів бузків у зв’язку з їх стійкістю у районах, що відрізняються за ступенем посушливості. Проведено порівняльний аналіз відносної кількості продихів листків родового комплекса Syringa L., що формувалися за впливу гідротермічного стресу різної глибини і тривалості. У недостатньо стійких видів морфоструктурна складова механізмів адаптації проявляється у зростанні кількості продихів і, відповідно, ксероморфності листків.

Ключові слова: інтродукція, посухостійкість, кількість продихів, види бузків

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 16.01.2018 р. (протокол № 6)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

 

Коректори: Т.П. Мельник,  Т.І. Белей

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2016 : 55.00

 

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 


 

АВТОРИ НОМЕРА

  

Андрусишин Т. В. — кандидат біологічних наук Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).

Арсан О. М. — доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології Інституту гідробіології НАН України (ІГ НАНУ).

Бабак Л. Д. — Університет Упсали (Упсала, Швеція).

Барна Л. С. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Барна М. М. — доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Бєляєва Т. О. —науковий співробітник Біотехнологічного науково-навчального центру Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (ОНУ).

Бияк В. Я. –– аспірант кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Боднар Л. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри генетики та біотехнології Львівського національного університету імені І. Франка (ЛНУ).

Боднар О. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Борак В. П. — кандидат медичних наук, асистент кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДВНЗ«ТДМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Бугальська І. І. — молодший науковий співробітник природного заповідника «Медобори.

Бурмістренко С.П. –– інженер 1 категорії відділу екотоксикології ІГ НАНУ.

Войтюк В. Б. –– старший науковий співробітник лабораторії екотоксикології та біомоніторингу ТНПУ.

Волошин О. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Волювач О. В. ––кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Біотехнологічного науково-навчального центру ОНУ.

Галаган О. К. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, екології та методики їх викладання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

Гевкан І. І. –– кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії біотехнології відтворення Інституту біології тварин НААН, Львів.

Горбатюк Л. О. –– кандидат технічних наук, старший науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології ІГ НАНУ.

Горбулінська С. М. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри генетики та біотехнології ЛНУ.

Горшкова О. Г. ––аспірант кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології, науковий співробітник Біотехнологічного науково-навчального центру ОНУ.

Григорюк І. П. — доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України, академік АН Вищої школи України, професор кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Грубінко В. В. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Гратковська М. Т. –– магістрантка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Гудзенко Т. В. ––кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник Біотехнологічного науково-навчального центру ОНУ, доцент кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології ОНУ.

Гуменюк Г. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Данкевич Л. А. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу фітопатогенних бактерій ІМВ НАНУ.

Добривода І. П. –– молодший науковий співробітник природного заповідника «Медобори».

Дробик Н. М. — доктор біологічних наук, декан хіміко-біологічного факультету, професор кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін, завідувач лабораторії екології та біотехнології ТНПУ.

Дух О. І. — кандидат біологічних наук, доцент Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

Єрмішев О. В. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології людини і тварин Донецького національного університету імені Василя Стуса, Вінниця.

Загричук О. М. — асистент кафедри медичної біології Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.

Загричук Ю. Г. — студентка медичного факультету Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.

Зайцева І. О. — доктор біологічних наук, професор кафедри фізіології та інтродукції рослин Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Заморський В. В. — доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва.

Згурська Т. І. — викладач вищої категорії, старший викладач ДПТНЗ "Яготинський центр професійно технічної освіти".

Зіньковська Н. Г. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, екології та методики їх викладання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

Зубенок О. В. — молодший науковий співробітник сектору дендрології, розмноження рослин та еколого-освітньої діяльності, завідувач розсадником Хорольського ботанічного саду.

Іванюк А. С. — викладач Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

Капелюх Я. І. — завідуючий відділу науково – дослідної роботи та екологічної освіти природного заповідника «Медобори».

Климнюк С. І. — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДВНЗ «ТДМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Климчук Д. О. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, зав лаб. центру колективного користування електронними мікроскопами (ЦККЕМ) Інституту ботаніки імені Холодного НАН України.

Ковальська Г. Б. –– кандидат біологічних наук, асистент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Ковальчук О. І. –– доктор медичних наук, доцент, професор кафедри медико-біологічних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту.

Конуп І. П. ––науковий співробітник Біотехнологічного науково-навчального центру ОНУ.

Корда М. М. –– заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, ректор ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Кравець Н. Я. –– кандидат біологічних наук, асистент кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДВНЗ «ТДМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Кравець О. О. –– асистент кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Краснова С. П. –– кандидат медичних наук, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту.

Красовський В. В. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, в.о. директора Хорольського ботанічного саду.

Коновець І. М. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, зав. лабораторії біологічно активних сполук відділу екологічної фізіології гідробіонтів та біотехнології ІГ НАНУ.

Конончук О. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Кривохижа М. В. — інженер відділу біофізики і радіобіології Інституту клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України.

Крижановська М. А. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Крулько Л. В. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ентомології та збереження біорізноманіття Ужгородського національного університету.

Курант В. З. –– доктор біологічних наук, професор кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Кур'ята В. Г. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Кухарський В. М. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник лабораторії епігенетики Державної установи «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».

Кучер Н. М. –– магістр, молодший науковий співробітник відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин Національного дендропарку «Софіївка» НАН України.

Лакида П. І. –– доктор сільськогосподарських наук, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Лаптєва О. В. –– провідний інженер Криворізького ботанічного саду НАН України.

Літвінов С. В. –– молодший науковий співробітник відділу біофізики і радіобіології Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.

Лук’янцева Г. В. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту.

Люта Ю. В. –– магістрантка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Ляврін Б. З. –– аспірант кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Медовник Д. В. –– провідний інженер відділу екологічної фізіології гідробіонтів та біотехнології ІГ НАНУ.

Михалюк І. М. –– кандидат біологічних наук, старший викладач Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

Мурська М. І. –– молодший науковий співробітник природного заповідника «Медобори».

Наконечна С. С. –– кандидат медичних наук, асистент ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Онуфрійчук Л. А. — магістрантка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Опалко А. І. — кандидат сільськогосподарських наук, професор, провідний науковий співробітник відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин Національного дендропарку «Софіївка» НАН України.

Опалко О. А. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент, старший науковий співробітник відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин Національного дендропарку «Софіївка» НАН України.

Пасічна О. О. —кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу екотоксикології ІГ НАНУ.

Пастухова В. А. — доктор медичних наук, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту.

Патика В. П. –– академік НААН України, завідувач відділу фітопатогенних мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України.

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Платонов М. О. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології ІГ НАНУ.

Потрохов А. О. –– провідний інженер в лабораторії адаптаційної біотехнології Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.

Рабченюк О. О. –– аспірантка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Романюк Л. Б. –– кандидат медичних наук, доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДВНЗ«ТДМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Рашидов Намік Мамед огли –– доктор біологічних наук, зав. лабораторії біофізики сигнальних систем відділу біофізики і радіобіології Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.

Семенович Н. Й. — науковий співробітник природного заповідника «Медобори».

Скиба О. І. — кандидат біологічних наук, бібліотекар ТНПУ.

Сливчук Ю. І. –– кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник лабораторії біотехнології відтворення Інституту біології тварин НААН, Львів.

Смалюк О. О. — магістрантка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Суходольська І. Л. — кандидат біологічних наук, викладач кафедри екології, географії та туризму Рівненського державного гуманітарного університету.

Ткач Н. М. –– аспірантка ТНПУ.

Трохименко О. П. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник робочої групи ЦНДЛ кафедри вірусології Національної медичної академії післядипломної освіти  імені П. Л. Шупика.

Устименко П. М. –– доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник відділу геоботаніки Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного.

Федонюк Л. Я. –– доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри медичної біології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Фурка Л. Б. –– асистент кафедри медичної біології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Хоменчук В. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Цицюра Н. І. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, екології та методики їх викладання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

Чень І. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Чернишова М. А. –– студентка I курсу магістратури біологічного факультету ОНУ.

Черняк Т. В. –– завідувач сектору дендрології, розмноження рослин та еколого-освітньої діяльності, науковий співробітник Хорольського ботанічного саду.

Шамро О. –– магістрантка ТНПУ.

Штапенко О. В. –– кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник лабораторії біотехнології відтворення Інституту біології тварин НААН, Львів.

Щербаков С. О. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник центру колективного користування електронними мікроскопами (ЦККЕМ) Інституту ботаніки імені Холодного НАН України.

Щербакова О. В. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри генетики та біотехнології ЛНУ.

Юсипіва Т. І. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології та інтродукції рослин, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Яворівський Р. Л. –– завідувач лабораторії морфології та систематики рослин, асистент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Якубенко Б. Є. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Ярема О. М. –– кандидат біологічних наук, асистент кафедри медичної біології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Опубліковано в Журнал за 2018 рік

Пошук

Із нового

Найпопулярніші статті