О. О. РАБЧЕНЮК
Досліджено вміст заліза, загального білка та концентрацію трансферину у плазмі крові коропа (Cyprinus carpio L.) і щуки (Esox lucius L.) за дії 2 та 5 гранично допустимих рибогосподарських концентрацій (ГДК) йонів Fe3+ у воді. Встановлено, що підвищений вміст йонів феруму у воді призводить до зростання кількості металу у плазмі обох видів риб та збільшення показника насичення трансферину залізом. Дані показники можуть бути використані для оцінки забруднення водного середовища йонами Fe3+.
Ключові слова: короп, щука, кров, плазма, залізо, трансферин
Н. Г. КОПЧАК, О. С. ПОКОТИЛО
В статті подано результати дослідження метаболічного профілю сироватки крові 4-х місячних самок і самців білих щурів з експериментальним аліментарним ожирінням (ЕАО) при внутрішньошлунковому введенні їм біологічно активного йоду у складі «Йодіс-концентрату» та неорганічного йоду у складі «Йодомарину». Встановлено, що у самок і самців білих щурів з ЕАО активність АЛТ і АСТ, вміст альбуміну, глюкози, триацилгліцеролів, холестеролу, загального білка, активність лужної фосфатази збільшується, зменшується вміст фосфору та не змінюється вміст кальцію і магнію. Внутрішньошлункове введення «Йодіс-концентрату» самкам і самцям білих щурів з ЕАО призводило до достовірного зниження активності АСТ, АЛТ та лужної фосфатази, вмісту холестеролу в сироватці їх крові, порівняно із тваринами з ЕАО. Внутрішньошлункове введення «Йодомарину» самкам і самцям білих щурів також призводило до зниження активності АСТ, АЛТ та лужної фосфатази, вмісту глюкози, триацилгліцеролів в сироватці їх крові, проте ці дані були не достовірні у самок.
Ключові слова: білі щури, стать, ожиріння, кров, Йод, Йодіс, Йодомарин
І. В. КАЛІНІН
Сучасне загострення антропогенного забруднення є однією з найважливіших проблем, що обумовлює необхідність вивчення механізмів адаптації організмів до важких металів, як найнебезпечніших забруднювачів. У статті показано розподіл і взаємодію важких металів (Купруму, Цинку, Кадмію і Плюмбуму) в тканинах крові, печінки та нирок щурів після експериментальної інтоксикації.
Ключові слова: Купрум, Цинк, Кадмій, Плюмбум, кров, печінка, нирки, щури
Т.С. ШАРАМОК, Н.Б. ЄСІПОВА
Досліджено дію іонів міді на морфологічні показники крові карася сріблястого. Підвищення вмісту міді у воді призводить до патологічних змін в еритроцитах (пойкілоцитозу, фестончатості, зсуву ядра) та змін у лейкоцитарній формулі. При дослідженні впливу дефіциту розчиненого у воді кисню на еритроцити периферійної крові різних за біологією видів риб (щука, лящ, карась сріблястий) були виявлені однотипові патологічні ознаки в структурі еритроцитів, а саме − вірогідне збільшення кількості клітин з явищами каріолізису, хроматолізісу, а в ляща − пойкілоцитозу. У карася, на відміну від інших риб, зустрічаються еритроцити в стані амітозу як у контролі, так і в досліді, але у дослідних риб їх кількість збільшується в десятки разів. Тобто, морфо-структуру клітин червоної крові риб можна використовувати в якості чутливого індикатору при визначенні оптимальних меж кисневого режиму для різних видів риб та як еталон еколого-фізіологічного стану риб в період антропогенного впливу на водойми.
Ключові слова: мідь, гіпоксичні умови, кров, лящ, щука, карась сріблястий