Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Обговорюється проблема еволюційного формування стратегій фізіолого-біохімічної адаптації водних організмів до іонів металів водного середовища. Встановлено, що біохімічний механізм стрес–реакції на токсичний вплив іонів металів полягає в індукції генералізованої коливальної динаміки фізіолого-біохімічних процесів як чинника термінової адаптації, і, як наслідок, генерації сталої адаптивної відповіді. внутрішньою реакцією системи за типом зворотного зв’язку. Критеріями адаптованості (формування адаптивних функцій системи) можуть бути тільки такі кількісні і якісні зміни, що надають біосистемі нових властивостей, сформованість яких є результатом еквіфінальності цієї ж системи.

Ключові слова: іони металів, адаптація, гідробіонти, водне середовище

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, Б. З. ЛЯВРІН, В. З. КУРАНТ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено накопичення та перерозподіл феруму в організмі прісноводних риб за його підвищеного вмісту у воді (2 і 5 ГДК). Показано, що найбільшу кількість феруму виявлено в печінці та зябрах як коропа, так і щуки. Крім того, значна кількість металу міститься в нирках щуки. У м'язах досліджуваних видів риб концентрація феруму незначна, що може свідчити про міжорганний перерозподіл цього елемента. В цілому слід зазначити, що накопичення важких металів у риб є активним, регульованими і тканино-специфічним процесом, інтенсивність якого залежить від концентрації металу у воді, його будови і хімічних властивостей, фізико-хімічних параметрів водного середовища, а також від фізіолого-біохімічних особливостей організму риб.

Ключові слова: водне середовище, ферум, накопичення, короп, щука

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

О. О. ПACІЧНА, Л. О. ГОРБАТЮК, М. О. ПЛАТОНОВ, О. О. ГОДЛЕВСЬКА

Інститут гідробіології НАН України

Встановлено закономірності окремої та сумісної дії йонів міді (ІІ) та мангану (ІІ) у концентраціях, що відповідають їх величинам у природних водах, на фотосинтез і дихання занурених макрофітів Najas guadalupensis (Spreng.) Magnus. Показано зменшення токсичної дії суміші йонів міді і мангану у концентрації 2–5 мкг/дм3 Cu2+ і 20–50 мкг/дм3 Mn2+ на газообмінні процеси Najas guadalupensis порівняно з впливом окремих йонів металів, що є наслідком їх антагонізму при акумуляції рослинами. За комбінованого впливу йонів міді і мангану у високих концентраціях (10–20 мкг/дм3 Cu2+ і 100–200 мкг/дм3 Mn2+) посилюється їх токсичність для фотосинтезу і дихання Najas guadalupensis, що пов’язано з накопиченням значної кількості металів у рослинах. Висока чутливість газообмінних процесів Najas guadalupensis до дії Cu2+ і Mn2+ дає можливість рекомендувати застосовування цього виду макрофітів як тест-об’єкту, а фотосинтез і дихання – як тест-функцій при біотестуванні вод, забруднених важкими металами.

Ключові слова: занурені макрофіти, водне середовище, мідь, манган, фотосинтез, дихання, акумуляція

Опубліковано в 2016. - № 2 (66)

Із нового

Найпопулярніші статті