Повідомлення

І. В. КАЛІНІН

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Сучасне загострення антропогенного забруднення є однією з найважливіших проблем, що обумовлює необхідність вивчення механізмів адаптації організмів до важких металів, як найнебезпечніших забруднювачів. У статті показано розподіл і взаємодію важких металів (Купруму, Цинку, Кадмію і Плюмбуму) в тканинах крові, печінки та нирок щурів після експериментальної інтоксикації.

Ключові слова: Купрум, Цинк, Кадмій, Плюмбум, кров, печінка, нирки, щури

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

Ю.І. СЕНИК, О.О. РАБЧЕНЮК, В.З. КУРАНТ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено вплив йонів кадмію у кількості 0,5 і 2 ГДКр на ліпідний склад мітохондрій клітин печінки коропа (Cyprinus carpio L.) та щуку (Esox lucius L.). Встановлено, що дія підвищених концентрацій металу викликає структурно-функціональні зміни фосфоліпідного складу мітохондрій досліджуваних видів риб, які спрямовані на протидію прямому та опосередкованому впливу йонів Cd2+.

Ключові слова: короп, щука, мітохондрії печінки, фосфоліпіди, кадмій

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Т.І. БІЛИК, О.М. ТИХЕНКО

Національний авіаційний університет

Визначено вміст важких металів в різних видах макрофітів. Встановлено, що найбільшу акумулюючу здатність щодо металівмають рдесник кучерявий та очерет звичайний. Запропоновано використання цих видів рослин для очищення води та покрашення стану водойм.

Ключові слова: акумуляція, важкі метали, макрофіти, кадмій, мідь, свинець, цинк

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Ю.І. СЕНИК, Б.З. ЛЯВРІН, І.Ю. НАЙКО, О.Б. ОСТАПЮК, Д.В. ГАЙДУК, В.Я. БИЯК, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ

Досліджено вплив Zn2+(0,5 і 2 мг/дм3) та Cd2+(0,005 і 0,02 мг/ дм3) на ліпідний склад мітохондрій клітин гепатопанкреасу коропа (Cyprinus carpio L.) та щуки (Esox lucius L.). Встановлено, що підвищені концентрації йонів металів у воді викликають структурно-функціональні зміни фосфоліпідного складу мітохондрій досліджуваних риб. Вплив 0,5 мг/дм3 йонів Zn2+ у обох видів риб та дія низьких концентрацій Cd2+ у щуки активував синтез ФХ, що призводить до зниження мікров'язкості мембрани, що, ймовірно, обумовлено збільшенням ролі фосфоліпідів у регуляції її проникності для йонів металів. Дія обох досліджуваних концентрацій кадмію та вплив 2 мг/дм3 йонів цинку викликала зростання кількості ФЕА, ЛФХ і СМ та зменшення вмісту ФХ і ФІ. Зниження вмісту ФХ і ФІ з паралельним накопичення ЛФХ вказує на активацію лізосомальної фосфоліпази А2 і фосфоліпази С, тобто, деструкцію ліпідного шару мембран мітохондрій. Адаптивною відповіддю на такі зміни можна вважати накопичення СМ і ФЕА, що сприяє збільшенню щільності ліпідного бішару та, відповідно, зниженню його проникності. Незважаючи на адаптивну роль ФЕА, значне його накопичення з одночасним гідролізом ФХ сприяє можливій його появі на зовнішньому шарі мембран мітохондрій, внаслідок чого спостерігається зростання її проникності, що може бути однією з причин накопичення йонів Cd2+ і Zn2+ за дії їх високих концентрацій у воді.

Ключові слова: щука, короп, цинк, кадмій, печінка, мітохондрії, мембрани, фосфоліпіди

Опубліковано в 2013. - № 4 (57)

Із нового

Найпопулярніші статті