Повідомлення

М. О. САВЛУЧИНСЬКА, І. М. КОНОВЕЦЬ, О. М. АРСАН, М. Г. МАРДАРЕВИЧ

Інститут гідробіології НАН України

Викладено результати досліджень щодо впливу диметоату в концентраціях 0,15; 0,3 і 0,45 мг/дм3 та фіпронілу 0,05; 0,075 і 0,1 мг/дм3 у водному середовищі на коропа Cyprinus carpio L. при експозиції 14 діб. Встановлено, що фіпроніл має більшу здатність до накопичення тканинами риб, ніж диметоат. Зі збільшенням концентрації фіпронілу у воді від 0,05 до 0,1 мг/дм3 його вміст у печінці становив 0,9 і 2,0 мкг/г сирої маси відповідно. У значно меншій кількості він накопичувався в зябрах (0,6 і 1,0 сирої маси). Найменше фіпронілу депонувалося у м’язах від (0,3 і 0,45 мкг/г). Зі зростанням концентрації диметоату у воді від 0,15 до 0,45 мг/дм3 він накопичувався тканинах риб у порівняно меншій кількості, зокрема від <0,1(границя кількісного визначення) до 1,0 мкг/г у печінці та від <0,1 до 0,20 мкг/г – у зябрах, і не знайдений у м’язах. Зі зміною концентрації диметоату та фіпронілу у водному середовищі змінюються шляхи генерування енергії у тканинах риб. При цьому у печінці знижувався рівень пірувату з 8,6 (контроль) до 6,2 та 8,6 до 3,3 мкмоль/100 г відповідно, та зростав вміст лактату з 2,4 (контроль) до 5,9 і 3,3 мкмоль/г відповідно. Разом з цим знижувалося співвідношення вільних НАД-пар з 400 (контроль) до 120 та 51 відповідно. Отримані результати свідчать, що енергозабезпечення адаптації риб до таких умов здійснюються за рахунок гліколізу. На відміну від печінки, у зябрах активуються як аеробні, так і анаеробні процеси. При адаптації риб до диметоату і фіпронілу в зябрах збільшується вміст пірувату на 22 і 83%, та лактату на 126 і 153% відповідно.

Ключові слова: диметоат, фіпроніл, накопичення, піруват, лактат, співвідношення вільних НАД-пар, печінка, зябра, м’язи, короп

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Ю.М. КРАСЮК

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено особливості фізіологічного стану двостулкових прісноводних молюсків Anodonta cygnea і Unio tumidus при підвищеній температурі навколишнього середовища. За таких умов було відмічено зростання вмісту загального білку в зябрах, нозі та мантії обох видів молюсків. Також, було показано, що за впливу температурного чинника активність АТФ-ази в тканинах A. cygnea та U. tumidus була вищою, ніж в молюсків контрольної групи.

Ключові слова: двостулкові молюски, зябра, нога, мантія, підвищена температура, загальний білок, аденозинтрифосфатаза

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О.М. АРСАН, М.О. САВЛУЧИНСЬКА, С.П. БУРМІСТРЕНКО, Ю.М. СИТНИК, М.Г. МАРДАРЕВИЧ

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено вплив різних концентрацій (0,3; 0,5 і 1,0 мг/дм3) неорганічного фосфору водного середовища на його накопичення, вміст загального білку, активність АТФ-ази, аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАт) в тканинах молюсків. Встановлено залежність величини цих показників від концентрації та виду тканин молюсків.

Ключові слова: неорганічний фосфор, молюски, гепатопанкерас, зябра, рідина мантійної порожнини, адаптація

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Б. З. ЛЯВРІН, О.О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, В. З. КУРАНТ

 

Ключові слова: короп, неполярні ліпіди, фосфоліпіди, зябра, печінка, м’язи

Опубліковано в 2013. - № 2 (55)

Найпопулярніші статті