Л. Л. ОНУК, А. М. ЛІСНІЧУК

Кременецький ботанічний сад

У статті наводяться результати 10-річного вирощування у культурі Кременецького ботанічного саду рідкісного ендемічного та реліктового виду Leptopus chinensis (Bunge) Pojark. (Phyllanthaceae). Наводяться дані по фенології, стійкості до кліматичних умов та шкідників в умовах інтродукції. Окреслені перспективи його використання в озелененні садів та парків населених пунктів Західної України.

Ключові слова: інтродукція, рідкісний вид, Leptopus chinensis, збільшення біорізноманіття, збереження у культурі, перспективи, озеленення

І. Л. МОРДАТЕНКО

Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАНУ

Досліджувана ділянка розташована в центральній частині парку і простягається вздовж Східної балки. Дана територія включає в себе рівнинну частину, схили балки та дві штучні водойми: стави Дзеркальний, Лазневий, що знаходяться внизу цієї балки. Було вивчено історичне минуле, рельєф балки, визначено сучасний склад та стан насаджень на даній території. Зокрема, здійснено подеревну інвентаризацію рослин, проведено розподіл дендрофлори за життєвими формами, групами росту, встановлено вікову структуру насадження.

Ключові слова: дендропарк, насадження, деревна рослинність, ландшафтна композиція

А. В. КЛИМЕНКО

Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України

Наведена довідка про археологічні та історичні об’єкти на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Вивчений сучасний стан територій, на яких знаходяться пам'ятки культурної та історичної спадщини. Запропоновані пропозиції по їх реконструкції та використанню. Археологічні дослідження, проведені у 1971 р. під керівництвом І.І. Мовчана дали змогу виявити на мисі «Чайка» рештки поселення пізьньотрипільського часу (ІІІ тисячоліття до н.е.), про що свідчать залишки господарських ям, знаряддя праці, кераміка. Значна частина цього поселення зруйнована в результаті обвалів крутих схилів Дніпра. Трипільська культура – унікальне явище, отримала назву від села Трипілля на Київщині, де археолог В.В. Хвойка вперше знайшов залишки кераміки з незвичним орнаментом [3]. Пізніше залишки трипільських поселень були знайдені і на території сучасного Києва і в багатьох інших місцях України, Молдови, Румунії. Археологи датують ці поселення IV–III тис. до н.е. У пізьньотрипільську добу поселення будувалися на високих пагорбах або мисах поруч з виходом джерельної води, водоймою або річкою. В Румунії ця культура носить назву Кукутень. ЮНЕСКО пропонує включити 2000 пам’яток культури Трипілля-Кукутень у список всесвітньої спадщини.

Ключові слова: археологічні знахідки, Трипільська культура, культурна спадщина, дорожня мережа, насадження

Д. І. БІДОЛАХ, Ю. Г. ГРИНЮК, В. С. КУЗЬОВИЧ, Б. М. ТРИГУБА, С. М. ПІДХОВНА

ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»

Проведено інвентаризацію дендрофлори старовинного парку в селі Більче-Золоте Тернопільської області. Окреслено фітосанітарний стан та загальні таксаційні характеристики зелених насаджень. Встановлено, що загальний показник відносного життєвого стану зелених насаджень парку дорівнює 78 %, що відповідає оцінці «добре». Тим не менше, в парку необхідно провести комплекс санітарно-оздоровчих і реконструкційних заходів. Розроблено перспективний план розвитку парку шляхом його оздоровлення та реконструкції.

Ключові слова: Старовинні парки, інвентаризація дендрофлори, фітосанітарний стан, оздоровлення паркових насаджень

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА, Н. А. КАРПЛЮК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Охарактеризовано особливості біології цвітіння ранньої (var. praecox Сzern.) і пізньої (var. tardiflora Сzern.) форм дуба звичайного (Quercus robur L.) в умовах Західного Поділля. Встановлено, що біологія цвітіння у дуба звичайного, як це спостерігається і в інших деревних рослин, зумовлений біологічними особливостями виду і екологічними умовами (температурному режиму, вологістю повітря та освітленню) його зростання [5; 16; 23; 26]. Різним аспектам цього процесу присвячено низку публікацій. У багатьох однодомних полікарпічних рослин (види родів Betula L., Juglans L., Alnus Mill., Corylus L., Quercus L., Acer L. та ін.) цвітіння жіночої генеративної сфери, порівняно з чоловічою, відбувається значно пізніше [16; 26]. Дуб звичайний (Quercus robur L.), який належить до родини Букові (Fagaceae Dumort), — однодомна рослина, для якої характерна наявність стабільно закріплених статевих ознак (Swanson, 1963, цит. за: [19]). Наші трирічні дослідження біології цвітіння ранньої (var. praecox Сzern.) і пізньої (var. tardiflora Сzern.) форм дуба звичайного (Quercus robur L.) в умовах Західного Поділля показали, що цвітіння чоловічої генеративної сфери порівняно з жіночою відбувається значно раніше. Причому встановлено, що цвітіння ранньої форми з року в рік відбувається скоріше на два-три тижні порівняно з пізньою формою, незалежно від коливання температурного режиму, вологості повітря та освітленості місця зростання обох форм і триває протягом декількох тижнів у весняний (квітень-травень) і завершується залежно від кліматичних умов наприкінці квітня — на початку чи в кінці травня. Водночас нами встановлено, що біологія цвітіння у ранньої (var. praecox Сzern.) і пізньої (var. tardiflora Сzern.) форм дуба звичайного (Quercus robur L.) в умовах Західного Поділля протікає не одночасно. Цвітіння чоловічої і жіночої генеративних сфер у ранньої форми дослідженого виду протікає майже на два–три тижні (16—20) днів скоріше порівняно з такими ж процесами у пізньої форми. Тому нам вбачається, що доцільно зупинитися на особливостях біології цвітіння чоловічої і жіночої генеративних сфер у ранньої та пізньої форм дуба звичайного в умовах Західного Поділля.

Ключові слова: Західне Поділля, Quercus robur L., рання форма (var. praecox Сzern.), пізня форма (var. tardiflora Сzern.), біологія цвітіння, чоловіча генеративна сфера, жіноча генеративна сфера, температурний режим, вологість повітря, освітленість

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 30.08.2017 р. (протокол № 1)

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

Коректори: Т.П. Мельник,  Т.І. Белей

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2016 : 55.00

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 

 

АВТОРИ НОМЕРА

 

Абрам'юк І. І. — провідний інженер Інституту гідробіології НАН України (ІГ НАНУ).

Афанасьєв С. О. — доктор біологічних наук, професор, директор ІГ НАНУ.

Барна Л. С. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).

Барна М. М. — доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Бідолах Д. І. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут».

Боднар О. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Буздуга І. М. — кандидат біологічних наук, асистент кафедри молекулярної генетики та біотехнології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Водяніцький О. М. –– провідний інженер відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Волков Р. В. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри молекулярної генетики та біотехнології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Гавій В. М. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Гринюк Ю. Г. –– кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут».

Грод І. М. –– кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри інформатики та методики її викладання ТНПУ.

Грубінко В. В. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Губ’як В. Д. –– кандидат історичних наук (доктор філософії), доцент, дійсний член (академік): МАБЖ, НЛУК, член НТШ, відмінник освіти України, фольклорист, завідувач історико-культурологічно-краєзнавчо-фольклорно-етнографічної лабораторії «Мелос» Галицького Поділля у Теребовлянському вищому училищі культури Тернопільської області.

Зіньковський О. Г. — кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Злацький І. А. — кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту колоїдної хімії і хімії води імені А. В. Думанcького НАН України.

Калінін І. В. — доктор біологічних наук, доцент, завідувач кафедри хімії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Капелюх Я. І. — начальник наукового відділу природного заповідника «Медобори».

Карплюк Н. А. — магістрантка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Клименко А. В. — молодший науковий співробітник відділу ландшафтного будівництва НБС імені М. М. Гришка НАН України.

Козак В. О. — магістрантка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Коваленко В. Ф. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту колоїдної хімії і хімії води імені А. В. Думанcького НАН України.

Кузьович В. С. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідувач кафедри лісового і садово-паркового господарства відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут».

Курочка І. В. –– студентка 4 курсу хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Лакуста О. М. — аспірант кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.

Ліснічук А. М. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи Кременецького ботанічного саду.

Лукашів О. Я. — аспірант кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Марценюк В. М. –– аспірант відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Мордатенко І. Л. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Державного дендрологічного парку «Олександрія», Біла Церква.

Онук Л. Л. — кандидат біологічних наук, завідувач відділу фітосозології Кременецького ботанічного саду.

Панчук І. І. — доктор біологічних наук, доцент, професор кафедри молекулярної генетики та біотехнології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Підховна С. М. –– асистент кафедри лісового і садово-паркового господарства відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут».

Приплавко С. О. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Причепа М. В. –– кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Прімачов М. Т. –– аспірант ІГ НАНУ.

Потрохов О. С. –– доктор біологічних наук, зав. відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Руденко С. С. –– доктор біологічних наук, професор, завідуюча кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.

Тригуба Б. М. –– доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут».

Цицюра Н. І. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, екології та методики їх викладання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

Шевчик Л. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Штогрин М. О. –– кандидат економічних наук, директор національного природного парку "Кременецькі гори", відмінник лісового господарства України.

Штогун А. О. –– науковий співробітник, в. о. начальника відділу науки національного природного парку "Кременецькі гори".

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

О. В. ГУЛЬКА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті порівнюються показники варіабельності серцевого ритму студенток педагогічного вищого навчального закладу, які були поділені на групи за показниками ІН та VLF. Достовірні відмінності між групами свідчили про включення різних механізмів у розвиток регуляторних впливів на серцевий ритм. Помірна активація симпатичної та парасимпатичної ланок регуляції сприяла розвитку оптимальної адаптації. У групі з вираженою вагусною активністю високі значення показника VLF вказують на посилення церебральних ерготпроних впливів, що може свідчити про розвиток дезадаптації організму.

Ключові слова: адаптація, автономна нервова система, варіабельність ритму серця, автономний і центральний контури регуляції, студенти

О. С. ВОЛОШИН

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У роботі проведено дослідження об’єму оперативної зорової пам’яті, розподілу уваги, динаміки працездатності, ефективності слухової сенсомоторної реакції, оцінки часових інтервалів, а також впливу погодних умов на реакції обстежуваних. Встановлено, що більшість осіб мають високі і середні значення показників якості обробки зорової і слухової інформації. Рівень метеозалежності незначний, про що свідчать високі показники ступеня волі за умов 3-го типу погоди

Ключові слова: обробка зорової інформації, обробка слухової інформації, юнацький вік, сенсорні системи, погодні умови

В. В. РОГАЧ, В. Г. КУР᾽ЯТА, О. І. БУЙНА, О. В. БУЙНИЙ

Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського

Показано, що обробка рослин томатів сорту Бобкат 0,025%-м тебуконазолом та 0,005%-ю гібереловою кислотою зумовлювала зміни швидкості ростових процесів та кількісних показників листкового апарату. Інгібітор росту зменшував висоту рослин, тоді як стимулятор її збільшував. За дії гіберелової кислоти достовірно зростала кількість та маса листків на рослині, а також їх площа. Препарати посилювали депонування вуглеводів вегетативними органами. Під впливом ретарданту це відбувалося за рахунок зменшення їх використання на ростові процеси внаслідок обмеження лінійного росту, а за дії гіберелової кислоти – внаслідок посиленого їх синтезу. Зміни характеру донорно-акцепторних відносин у рослинах томатів після обробки регуляторами росту зумовлювали перерозподіл потоків асимілятів від вегетативних органів до плодів, що оптимізувало продуктивність культури.

Ключові слова: Solánum lycopérsicum L., тебуконазол, гіберелова кислота, листковий апарат, донорно-акцепторні відносини, вуглеводи, урожайність