Повідомлення


В. О. ХОМЕНЧУК, В. Я. БИЯК, Б. З. ЛЯВРІН, В. З. КУРАНТ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Проаналізовано кореляційні зв’язки (коефіцієнт кореляції Пірсона) між кількістю акумульованих металів в тканинах риб (короп – Cyprinus carpio L., карась – Carassius carassius L., окунь – Perca fluviatilis L., щука – Esox lucius L.) та окремими метаболічними показниками в їх тканинах (вміст рибонуклеїнової кислоти (РНК), активності аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) і сукцинатдегідрогенази (СДГ). Встановлено, що показники кореляції між вмістом металу та окремими метаболічними параметрами у прісноводних риб залежать від природи металу і є видо- та тканиноспецифічними. Отримані показники можуть бути використані для оцінки забруднення водних екосистем металами.

Ключові слова: риби, метали, рибонуклеїнова кислота, амінотрансфераза, сукцинатдегідрогеназа, кореляція

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. О. РАБЧЕНЮК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено вміст заліза, загального білка та концентрацію трансферину у плазмі крові коропа (Cyprinus carpio L.) і щуки (Esox lucius L.) за дії 2 та 5 гранично допустимих рибогосподарських концентрацій (ГДК) йонів Fe3+ у воді. Встановлено, що підвищений вміст йонів феруму у воді призводить до зростання кількості металу у плазмі обох видів риб та збільшення показника насичення трансферину залізом. Дані показники можуть бути використані для оцінки забруднення водного середовища йонами Fe3+.

Ключові слова: короп, щука, кров, плазма, залізо, трансферин

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. І. БОДНАР, Г. Б. КОВАЛЬСЬКА, О. О. СМАЛЮК, Л. А. ОНУФРІЙЧУК, В. Б. ВОЙТЮК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджували вплив натрію селеніту окремо та спільно з іонами хрому (Cr(ІІІ)) на метаболізм Chlorella vulgаris. Визначено, що вплив мікроелементів викликав активізацію пігментних систем в цілому, але при цьому мало місце збільшення відносної кількості хлорофілу b як більш стійкого до чинників навколишнього середовища. Також спостерігалося зростання кількості каротиноїдів. Також виявилися зміни і у функціонуванні комплексу метаболічних перетворень, пов’язаних з процесами енергозабезпечення клітини Ch. vulgаris. Селеніт натрію окремо та за спільної дії з іонами хрому(ІІІ) стимулювали енергетичні ланки метаболізму хлорели шляхом активування цитохромоксидази та сукцинатдегідрогенази, однак пригнічували активність як НАДН-, так і НАДФН-глутаматдегідрогеназ. З’ясовано, що за дії селену окремо в адаптивній перебудові антиоксидантного статусу клітин хлорели провідною є роль глутатіонпероксидази, тоді як спільно з іонами хрому підвищується участь каталази та супероксиддисмутази. Загалом, підібрані концентрації досліджуваних мікроелементів – 10,0 мг (Se(ІV))/дм3 та 5,0 мг (Cr(ІІІ))/дм3), не зважаючи на їх токсичну природу, дають змогу зберегти фотохімічну життєздатність та метаболічну активність хлорели, не спричиняючи загибелі клітин водорості.

Ключові слова: водорості, селен, хром пігменти, енергетичний метаболізм, антиоксидантна система

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. В. ШТАПЕНКО, Ю. І. СЛИВЧУК, І. І. ГЕВКАН

Інститут біології тварин НААН, Львів

Досліджено залежність росту та метаболічних змін у клітинах яйцепроводів корів за різної концентрації хлориду нікелю. Показано, що обидві концентрації хлориду нікелю 100 та 150 мкг/мл спричиняють зниження проліферативного росту клітин яйцепроводів впродовж 72 годин культивування, однак більш виражений вплив виявлено за вищої дози сполуки. Зниження інтенсивності проліферації клітин, зумовлене хлоридом нікелю, супроводжувалася змінами метаболічних процесів у культурі клітин. Виявлено, що вища концентрація вірогідно знижує виживання клітин, їх здатність до поділу (Р<0.001), знижує інтенсивність споживання фосфору (Р<0.001) та вірогідно підвищує вміст кальцію (Р<0.01).

Ключові слова: культура клітин in vitro, нікель хлорид, проліферація, цитотоксичність

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

А. О. ПОТРОХОВ, Д. О. КЛИМЧУК, С. М. ЩЕРБАКОВ, О. П. ТРОХИМЕНКО

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України, Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного Національної академії наук України, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Здійснено оцінку активності екстрактів з трансгенних рослин цикорію з геном інтерферону α-2b людини. При тестування екстрактів, отриманих з трансгенних рослин, на культурі клітин перещеплювальних текстикул поросят (ПТП), яка була інфіковані вірусом везикулярного стоматиту (ВВС), виявили інтерферон подібну активність від 942 до 1884 МО/г маси. Разом з тим, рослини не набули стійкості до інфекцій. Інфікування трансгенних рослин фітовірусом призводило до розвитку захворювань. Електронно-мікроскопічними методами була досліджена ультраструктура клітин трансгенних рослин. В результаті не виявлено суттєвих відмінностей між ультраструктурою клітин трансформованих рослин та дикого типу як до, так і після інфікування ВТМ.

Ключові слова: інтерферон, трансгенні рослини, фітовіруси

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

В. П. ПАТИКА

Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Наведено результати дослідження кількісного та якісного складу мікробних угруповань ризосфери пшениці, сої, козлятника, люпину, ріпаку, перцю пряного. Дослідження амоніфікуючої та нітрифікуючої здатності ґрунту при вирощуванні досліджуваних рослин показали, що використання мінеральних добрив, а особливо біопрепаратів позитивно впливає на ці показники. Показано, що вирощування рослин без добрив порівняно з використанням мінеральних добрив і біопрепаратів сприяє збільшенню виділення СО2 у 2 рази. Такі самі закономірності спостерігали і за визначення поглинання О2. Дослідження безпосереднього впливу фільтратів культуральних рідин Pseudomonas savastanoi pv. glycinea (кутаста плямистість), Xanthomonas axonopodis pv. glycines (пустульний бактеріоз), Pseudomonas syringae pv. tabaci (дикий опік), – Fusarium oxysporum (фузаріозу), Ascochyta sojaecola Abramov (аскохітозу) та водного екстракту хворих рослин сої на вірусну мозаїку спостерігається зниження ефективності функціонування бобово-ризобіальної системи.

Ключові слова: соя, козлятник, пшениця, жито, ріпак, перець, мікробіом, фітопатогенні мікроорганізми

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. Г. ГОРШКОВА, Т. В. ГУДЗЕНКО, О. В. ВОЛЮВАЧ, І. П. КОНУП, Т. О. БЄЛЯЄВА, М. О. ЧЕРНИШОВА

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Встановлено високу здатність непатогенних штамів бактерій Pseudomonas cepacia ОNU-327 і Pseudomonas fluorescens ОNU-328 до деструкції важкоокиснювальних циклічних ароматичних ксенобіотиків: фенолу, вуглеводнів нафти, N-цетилпіридинію бромистого, та сорбційно-акумулюючу здатність щодо Pb (II), Zn(II), Сr(VI). Виявлено помітний синергетичний ефект у процесі біодеструкції фенолу, вуглеводнів нафти і детоксикації води від Сr(VI) за її обробки асоціацією штамів P. cepacia ОNU-327 і P. fluorescens ОNU-328.

Ключові слова: Pseudomonas cepacia ОNU-327, Pseudomonas fluorescens ONU-328, деструктори циклічних ароматичних ксенобіотиків, сорбенти іонів важких металів

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Р. Л. ЯВОРІВСЬКИЙ, Т. І. ЗГУРСЬКА, М. Т. ГРАТКОВСЬКА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, ДПТНЗ «Яготинський центр професійно технічної освіти»

У статті наведені результати аналізу систематичної та еколого-ценотичної структур флори Голицького ботанічного заказника. Встановлено, що на його території зростають 337 видів вищих судинних рослин, котрі належать до 4 відділів, 5 класів, 68 родин та 233 родів, проаналізовано основні флористичні пропорції, провідні родини та роди. Виокремлено 8 флороценотипів та охарактеризовано ценоелементи, які виступають едифікаторами виділених типів рослинних угруповань. Коротко проаналізовано раритетну фракцію флори заказника та перспективи його подальшого розвитку.

Ключові слова: Голицький ботанічний заказник, провідні родини та роди, флороценотип, ценоелемент

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Н. І. ЦИЦЮРА, А. С. ІВАНЮК

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка

Наведено перелік видів та форм роду Juniperus, які ростуть у коніферетумах ботанічних садів лісостепової зони України. Дано біолого-екологічну характеристику 19 видів та морфологічну характеристику 37 форм роду Juniperus. Проведено класифікацію видів та форм за їх зовнішнім виглядом (габітусом). Подано рекомендації до використання представників роду Juniperus у різних категоріях зелених насаджень.

Ключові слова: лісостепова зона України, ботанічний сад, рід Juniperus, габітус, інтродукція

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Н. М. КУЧЕР, А. І. ОПАЛКО, В. В. ЗАМОРСЬКИЙ, О. А. ОПАЛКО

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, Уманський національний університет садівництва

У статті обговорюється значення якості зрощування компонентів щеплення для подальшого росту і розвитку саджанця, продуктивності плодового чи привабливості декоративного дерева та проблеми, пов’язані з анатомо-фізіологічною несумісністю, що найчастіше спостерігаються при міжвидових щепленнях і проявляються у неповноцінному міжклітинному контакті, що перешкоджає доступу води і мінеральних речовин у верхню частину рослини — щепу, і асимилянтів — у напрямку до кореня підщепи. Характеризуються механізми тканинної сумісності/несумісності та чинники, що мають значення для успішності зрощування компонентів міжвидових щеплень, а також аналізуються можливі наслідки тканинної несумісності. Досліджено сумісність зон меристематичної активності на анатомічному рівні у рослин видів Pyrus за щеплення методами простого копулірування і літнього окулірування. Визначено анатомічні особливості міжвидових щеплень Pyrus spp. та розглянуто потенційні можливості їхнього росту і розвитку. Внаслідок порівняння повздовжніх перерізів щеп, виконаних через 11 місяців після окулірування і через 15 місяців після весняного копулірування, з’ясовано, що у контрольному варіанті P. сommunis/P. сommunis у місці щеплення способом копулірування залишки калюсу були суттєво більшими, ніж за літнього окулірування. Припускається, що у добре сумісних комбінуваннях за умови оптимального волого- і теплозабезпечення тканина калюсу може переходити в меристематичний стан. У комбінації щеплення P. ussuriensis/P. сommunis краще зрощення було при щепленні способом весняного копулірування, ніж при літньому окуліруванні, однак за обох способів щеплення якість зрощення при міжвидових щепленнях поступалася зрощенню у контрольній комбінації P. сommunis/P. сommunis. У варіанті P. elaeagnifolia/P. сommunis ділянки з шарами відмерлих захисних тканин були більшими в порівнянні з контрольним варіантом, а також з варіантом P. ussuriensis/P. сommunis. При цьому в обох варіантах щеплення (літнього окулірування і простого копулірування) тканини прищепи P. elaeagnifolia були менш розвинені, ніж у підщепи. Анатомічні дослідження місць зрощення компонентів щеплення за використання способу окулірування і копулірування засвідчили певну відмінність щодо зрощення елементів ксилеми. У контрольному варіанті P. сommunis/P. сommunis за використання окулірування елементи центральної ксилеми утворили ранову загальну деревину практично по всій довжині контакту, а за використання простого копулірування некротичні елементи формували чітку лінію розмежування, що може гальмувати транспорт води та поживних елементів. У варіантах P. ussuriensis/P. сommunis та P. elaeagnifolia/P. сommunis за простого копулірування спостерігали найбільш привабливу ситуацію: некротичні елементи не створювали стійкого суцільного бар’єру між компонентами щеплень. Результати комплексної оцінки анатомічних особливостей зрощення підщепи і прищепи за міжвидових щеплень Pyrus spp. засвідчили переваги щеплення способом простого копулірування, за якого досягалося більш ефективне з’єднання компонентів щеплень у міжвидових варіантах P. ussuriensis/P. сommunis та P. elaeagnifolia/P. сommunis, ніж за літнього щеплення способом окулірування. Натомість якість зрощення P. сommunis/P. сommunis була кращою за щеплення способом окулірування.

Ключові слова: анатомо-фізіологічна несумісність, елементи центральної ксилеми, копулювання, меристематичний стан, некротичні елементи, окулірування, якість зрощення

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Із нового

Найпопулярніші статті

Спецвипуски (матеріали з'їздів, конференцій, семінарів)

image

75-річчя Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки

Перший номер журналу за 2015 р. присвячений 75-річчю Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки Детальніше
image

БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ

Третій номер журналу за 2014 р. присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбулась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 Детальніше
  • 1