Повідомлення


Е. В. ЛАПТЕВА

Криворожский ботанический сад НАН Украины

Изучены цитогенетические изменения у проростков семян растений сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) и сосны крымской (P. pallasiana D. Don), произрастающих на железорудном отвале, вблизи крупного металлургического комбината, в дендрарии ботанического сада г. Кривого Рога, в сравнении с растениями природных популяций, где отсутствует техногенное загрязнения среды. Установлено, что у растений криворожских насаждений, доля цитогенетических нарушений в делящихся клетках корешков проростков семян в 10 – 40 раз выше.

Ключевые слова: сосна, семена, ядрышковая активность, патология митоза, Криворожье

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Л. В. КРУЛЬКО

Ужгородський національний університет

Досліджено склад фауни земноводних для території Національного природного парку «Синевир». Загальна кількість видів, що трапляються тут, – 12. Для оцінки чисельності різних видів розраховано індекс домінування. Проаналізовано структуру угруповань на териториях всіх природоохоронних науково-дослідних відділень. Еудомінантами у батрахоценозах національного парку є Salamandra salamandra (24,7% 24,7% від загальної кількості особин всіх видів), Lissotriton vulgaris (18,7%), Mesotriton alpestris (13,8%), Triturus cristatus (13,6%), Bombina variegata (12,1%). Домінант – Lissotriton montandoni (7,4%). Субдомінантами є Rana temporaria (4,4%) та Rana arvalis (2,9%), субрецедентами – Hyla arborea (0,9%), Rana dalmatina (0,7%), Bufo viridis (0,5%), Bufo bufo (0,4%). Індекс видового різноманіття фауни земноводних парку дорівнює 2,91.

Ключові слова: земноводні, батрахоценози, структура домінування, Національний природний парк «Синевир»

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

О. О. КРАВЕЦЬ, В. Г. КУР’ЯТА

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вивчено вплив триазолпохідного препарату фолікуру та етиленпродуценту есфону на морфогенез, накопичення та перерозподіл азоту, фосфору і калію рослинами томатів сорту Солероссо. Встановлено, що фолікур сприяв формуванню більшої листкової поверхні, потовщенню листків з кращим розвитком хлоренхіми, що сприяло збільшенню показника чистої продуктивності фотосинтезу і створювало передумови для підвищення продуктивності культури. З’ясовано, що в період плодоношення відбувалася реутилізація азоту, фосфору і калію з вегетативних органів на потреби карпогенезу, причому процеси посилювалися під впливом триазолпохідного препарату фолікуру. Оптимізація морфогенезу та транспортних процесів за дії цього препарату призводить до достовірного підвищення врожайності культури. Застосування есфону на культурі томатів виявилося неефективним.

Ключові слова: Lygopersicon esculentum L., ретарданти, донорно-акцепторна система, елементи мінерального живлення, продуктивність

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

I. M. KONOVETS, O. M. ARSAN, V. V. GRUBINKO

Institute of Hydrobiology National Academy of Sciences of Ukraine, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University

Effectof 20 mkg/L nickel ions on ammonia metabolism in carp (Cyprinus carpio) during 14 days exposure at 7, 20 and 25°C was studied. Accumulation of nickel by organs does not demonstrate temperature-dependent correlations. Favorable temperature conditions (20°C, and to a lesser extent 25°C) facilitate adaptive mechanisms aimed at control of nickel migration in organism. Increasing of ammonia concentration in the gill, kidney and brain at 7°C demonstrates an in adequate functioning of detoxification and excretion processes. Increasing of alanine aminotransferase role in regulation of ammonia homeostasis at low temperatureis found. Active functioning of glutamine system at higher water temperatures (20 and 25°C) provides decreasing or stabilization of endogenous ammonia content under effect of nickel ions.

Key words: Cyprinus carpio, nickel, nitrogen metabolism, ammonia, tissue distribution, adaptation

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Я. І. КАПЕЛЮХ, Н. Й. СЕМЕНОВИЧ, І. П. ДОБРИВОДА, М. І. МУРСЬКА

Природний заповідник "Медобори"

Наведена характеристика угруповань дрібних мишоподібних у біоценозах заповідника. Дослідження мікромаммалій заповідника розпочаті у 1992 р. Вивчення проводиться на семи теріологічних стаціонарах СТ-1 – СТ-7: на СТ-1 – СТ-3 – 21 рік, на СТ-4 – СТ-7 – 12 років. Вони охоплюють весь спектр основних біоценозів заповідника та розташовані рівномірно на всій його території. Дослідні роботи проводилися по два рази за сезон (весна і осінь). На заповідній території підтверджено перебування 22 видів мікромаммалій і 12 з них виявлено на стаціонарах: Muscardinus avellanarius L., Sorex arenarius L., Microtus agrestis L., Microtus arvalis Pallas, Terrіcola subterranus L., Miodes glareolus Schreber, Sylvaemus tauricus L., Sylvaemus sylvaticus L., Apodeтus agrarius Pallas, Sorex minutus L., Cricetus cricetus L., Microtus minutus Pallas. За час досліджень отримано дані, які дають можливість зробити аналіз зустріваності видів, встановити відносну їх чисельність, критерієм чого є частота трапляння у пастки та частка у вибірці у перерахунку на 100 пастко-діб і бал рясності виду на теріостаціонарі. За час досліджень відпрацьовано 21700 пастко-діб, виявлено 3057 особин дрібних мишоподібних. Домінантними видами на всіх стаціонарах з балом рясності 5 є: S. tauricus, S. sylvaticus, M. glareolus Субдомінантами з рясністю 4 бали є: T. subterranus, M. agrestis. З 12 видів мишоподібних гризунів спалахи чисельності в обліках на стаціонарах відмічено у п’яти видів: M. glareolus на СТ-1 41 ос. у 2007 р., на СТ-2 – 53 ос. навесні і восени 2007 р., на СТ-4 у 2007р. – 20 ос., на СТ-5 у 2006 р. – 21 ос., на СТ-7 у 2006 р. – 37 ос.; M. аgrestis на СТ-3 у 2007 – 41 ос.; M. arvalis – 37 ос. у 2002 р. на цьому ж стаціонарі; S. sylvaticus на СТ-4 навесні 2015 року та S. tauricus на СТ-4 восени 2005, 2007, 2016 рр., на СТ-5 у 2007, 2017 рр. і на СТ-6 у 2007, 2008, 2016 рр. За час досліджень від 1994 по 2015 рік (СТ-1 – СТ-3) та від 2005 по 2017 рік (СТ-4 – СТ-7) відмічені на всіх стаціонарах одночасно декілька спалахів чисельності дрібних мишоподібних через майже однакову кількість років: 2000 – 2001, 2007 – 2008, 2013 – 2014 рр.

Ключові слова: заповідник, теріологія, дослідження, мишоподібні гризуни, домінанти

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Г. В. ГУМЕНЮК, І. Б. ЧЕНЬ, Н. Г. ЗІНЬКОВСЬКА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Кременецька обласна гуманітаорно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка

Виявлено сезонну динаміку вмісту важких металів у воді, прибережному мулі та ґрунті ставу ім. Леніна, що утворений річкою Саксагань. Встановлено, що вода річки Саксагань, яка протікає в межах м. Кривий Ріг належить до V класу, 7 категорії – дуже брудна, згідно класифікації про ступінь антропогенного забруднення поверхневих вод суші та естуаріїв України.

Ключові слова: важкі метали, гідроекосистема, перерозподіл, акумуляція, мул, вода, ґрунт, забруднення, р. Саксагань, м. Кривий Ріг

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Л. О. ГОРБАТЮК, О. О. ПАСІЧНА, М. О. ПЛАТОНОВ, О. М. АРСАН, С. П. БУРМІСТРЕНКО

Інститут гідробіології НАН України

В статті наведено результати еколого-токсикологічних досліджень Канівського водосховища, зокрема щодо його забруднення аніонними поверхнево-активними речовинами і фенольними сполуками в умовах впливу мегаполіса – м. Києва. Виявлено суттєве зростання ступеня забруднення води вказаними токсикантами за рахунок діяльності об'єктів комунального господарства, а також промислових та енергетичних підприємств м. Києва, що може призвести до антропогенної трансформації екосистеми водосховища.

Ключові слова: аніонні поверхнево-активні речовини, фенольні сполуки, Канівське водосховище, водна екосистема, мегаполіс

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Н. М. ТКАЧ, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті наведені результати дослідження хімічного і бактеріологічного аналізу води у водоймі кар’єру Здолбунівського цементно-шиферного комбінату та охарактеризовано якісний і кількісний видовий склад зообентосу і зоопланктону водойми. Встановлено, що серед представників зоопланктону водойми кар’єру найбільше водомірки герис (Gerris thoracicum), а найменше хідора кулястого (Chydorus sphaericus), а серед зообентосу найбільше ставковика вухатого (Radix auricularia), а найменше − комара звичайного (личинка) (Culex pipiens). Біомаса зоопланктону в водоймі кар’єру становить 0,19 г/м3 при чисельності організмів 1080 екз./м3, а біомаса зообентосу − 20,32 г/м2 при чисельності організмів 277 екз./м2. Водойма знаходиться в стадії формування, має прийнятні за якістю санітарно-гігієнічні та гідрохімічні показники води, активно відбувається сукцесія зоопланктону та зообентосу, в подальшому водойму кар’єру Здолбунівського цементно-шиферного комбінату доцільно використовувати для рекреаційного та рибогосподарського призначення.

Ключові слова: вода, водойма, кар’єр, зообентос, зоопланктон

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Б. З. ЛЯВРІН

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Представлено результати дослідження фосфоліпідного складу тканин печінки найбільш поширених прісноводних видів риб малих річок Західного Поділля – коропа, карася, окуня, та щуки. Вивчені міжвидові відмінності у вмісті фосфоліпідів в тканинах досліджених видів риб. Виявлена різниця у співвідношенні фосфоліпідних класів в клітинах печінки риб взятих з різних малих річок. Розглянуто зміну фракційного складу фосфоліпідів як відповідь організму на дію факторів навколишнього середовища, що може бути використано для біомоніторингу водних екосистем.

Ключові слова: ліпіди, риби, малі річки, Західне Поділля

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Т. В. АНДРУСИШИН, О. І. СКИБА, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Проаналізовано несприятливу гідрологічну ситуацію природного характеру – маловоддя, що сформувалося на річці Збруч у зв’язку зі змінами регіональних кліматичних умов. Встановлено вплив підвищення температури повітря, зниження кількості опадів, висоти снігового покриву як основних факторів зменшення рівня води у річці Збруч.

Ключові слова: маловоддя, рівень води, кліматичні умови, річка Збруч

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Із нового

Найпопулярніші статті

Спецвипуски (матеріали з'їздів, конференцій, семінарів)

image

75-річчя Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки

Перший номер журналу за 2015 р. присвячений 75-річчю Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки Детальніше
image

БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ

Третій номер журналу за 2014 р. присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбулась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 Детальніше
  • 1